Контрольна робота по "Бухгалтерського обліку та аудиту "

Завдання №1

1 Охарактеризуйте витрати за центрами їх виникнення

 

 

Підприємницький успіх значною мірою залежить від того, наскільки правильно здійснена необхідна техніко-економічна і фінансова оцінка на стадії планування, прийняття управлінського рішення.

На невеликих підприємствах, як правило, одна й та ж особа (власник  або менеджер) здійснює управління господарською діяльністю і приймає  важливі рішення. Але в разі зростання  масштабів підприємства (реорганізації, злиття) та ускладнення його структури  виникає необхідність розподілити  повноваження з прийняття рішень між різними рівнями управління.

Одним з головних завдань апарату  управління на сьогодні є створення  такої системи управління витратами  виробництва, яка б давала можливість керувати витратами на всіх етапах виробничого циклу; відповідала  б критеріям єдності підходів на різних рівнях управлінської діяльності (прогнозування, планування, обліку, калькулювання, аналізу використаних можливостей  та оцінки), дозволяла встановлювати  залежність параметрів зниження витрат виробництва і зростання якості продукції та її обсягів.

Система управління витратами буде ефективною лише в тому випадку, якщо будуть враховані особливості кожного  промислового підприємства, охолені всі процеси, що здійснюються підприємством та буде побудована у відповідності до принципів управління.

В практиці підприємств, що працюють в умовах ринку, розрізняють наступні підходи до побудови аналітичних рахунків управлінського обліку:

- за центрами виникнення витрат

- за центрами відповідальності

- за центрами рентабельності

Дуже важливим в управлінському обліку є організація обліку за центрами відповідальності за витратами і центрами відповідальності. Це проводиться з метою контролю за витратами за місцем їх виникнення для оцінки зусиль, прикладених для отримання прибутку як основної умови діяльності організації.

Побудова обліку витрат відповідно до організаційної структури дозволяє пов’язати діяльність кожного підрозділу з відповідальністю окремих осіб (робітників, бригадирів, майстрів, керівників дільнмць), оцінити результати діяльності кожного підрозділу та визначити їх внесок у загальні результати діяльності підприємства.

Центри виникнення витрат – окремі структурні підрозділи підприємства, в яких можна організувати нормування, планування та облік витрат виробництва з метою спостереження, контролю та управління витратами виробничих ресурсів, а також оцінки їх використання.

Система обліку, в якій передбачається складання звітів за даними порівняння кошторисних (стандартних) показників з фактичними, називають облік за центрами відповідальності.

Центр відповідальності – групування витрат, яке дозволяє поєднувати в одному обліковому процесі місця виникнення витрат (виробництво, цех, дільницю, бригаду) з відповідальністю їх керівників.

Система обліку за центрами відповідальності: дозволяє оперативно контролювати витрати і результати на різних рівнях організації і оцінювати діяльність окремих менеджерів і підрозділів на підставі проведення первинного аналізу.

Центр рентабельності – різновид центрів відповідальності, в яких дохід є грошовим вираженням виготовленої продукції; витрати – грошове вираження використаних ресурсів, а прибуток – різниця між доходом та витратами.

Для потреб управлінського обліку в структурі бухгалтерії доцільно виділити:

- відділ підготовки спеціальних даних для прийняття проблемно-орієнтованих рішень

- відділ поточного планування і контролю, що включає групу аналізу.

Основні принципи управління витратами вироблені практикою і зводяться до наступного:

- системний підхід до управління витратами

- єдність методів, які практикуються на різних рівнях управління витратами

- управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу виробу – від створення до реалізації

- органічне поєднання зниження витрат з високою якістю продукції (робіт. послуг)

- недопущення поднормових витрат

- широке впровадження ефективних методів зниження витрат

- удосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат

- підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства до зниження витрат.

 

 

2 Дати визначення поняттю «калькулювання» та охарактеризувати кошторисну, планову, нормативну та звітну калькуляції.

 

Термін калькулювання  походить від латинського слова calculatio – обчислення, яке стали вживати на практиці у ХІХ столітті. Калькуляція використовувалась у той час для позначення розрахунку собівартості.

Калькулювання –  це термін, який нині практично завжди вживається поряд з виробничими  затратами, бухгалтерським обліком  затрат на виробництво.

Під калькуляцією слід розуміти документ, в якому зібрані  у певній логічній послідовності  витрати на виробництво (виготовлення) чи збут тієї чи іншої продукції ( робіт або послуг). Здебільшого цей документ має вигляд спеціальної таблиці, що має назву калькуляційного листа.

Поняття калькуляція  є невід’ємною складовою частиною більш загального поняття – калькулювання, яке являє собою комплексну систему наукового обґрунтування розрахунків виробничих витрат, пов’язаних з виготовленням продукції / усієї чи окремих її видів, виконанням робіт або наданням послуг. Головна мета цих розрахунків полягає у визначенні собівартості одиниці калькуляційної сукупності / видів готової продукції, її складових частин, виконаних робіт, наданих послуг. У процесі калькулювання визначається економічна вигідність виробництва.

Калькулювання собівартості продукції ( робіт, послуг ) умовно можна  поділити на три етапи. На першому  етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в  цілому, на другому – фактична собівартість по кожному виду продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої  послуги. Система калькулювання передбачає виконання ряду робіт, що забезпечують складання калькуляції:

1. Ознайомлення з нормативною та законодавчою базою;

2. Визначення переліку витрат, що включаються в собівартість продукції;

3. Визначення статей витрат (за видами виробництв та видами продукції) – облікова політика підприємства;

4. Обґрунтування методики відображення витрат і їх оцінка по кожній статті калькуляції;

5. Встановлення принципів розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;

6. Розробка обґрунтованих способів розподілу непрямих витрат між виробництвами та видами продукції;

7. Оцінка незавершеного виробництва та готової продукції;

8. Визначення переліку об’єктів калькуляції та калькуляційних одиниць;

9. Розробка форми калькуляційного листа;

10. Встановлення періодичності калькулювання.

Залежно від призначення розрізняють планову, кошторисну, нормативну, проектну, звітну та госпрозрахункову калькуляцію.

Планову калькуляцію складають на підставі прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, витрат праці, використання устаткування і норм витрат організації, обслуговування виробництва. Ці норми витрат є середніми для планованого періоду. Планова калькуляція визначає середню собівартість продукції або виконання робіт на плановий період (рік, квартал).

Кошторисна калькуляція розробляється аналогічно плановій на разові роботи і виробництво виробів на замовлення зі сторони. Вона є основою ціни під час розрахунків із замовником.

Нормативна  калькуляція – це розрахунок собівартості виробу за нормами витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, напівфа-брикатів, нормами і розцінками заробітної плати, затверджених кошторисом витрат з управління й обслуговування виробництва. На відміну від планової, нормативна калькуляція відображає рівень собівартості виробу на момент її складання.

 Проектна калькуляція складається для підготовки виробництва продукції і призначена для обґрунтування ефективності проектованих нових виробництв і тех-нологічних процесів, її розробляють за укрупненими витратними нормативами.

Звітна калькуляція показує фактичну собівартість одиниці продукції. Її складають за тими самими статтями витрат, що і в плановій, але включають деякі обґрунтовані втрати й витрати, не передбачені плановою калькуляцією (наприклад, втрати від браку, витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування виробів, недостача матеріальних цінностей у виробництві та на складі за відсутності винних осіб тощо).

 Госпрозрахункову калькуляцію розробляють на продукцію підрозділів підприємства, як правило, тільки за тими стаття-ми, на які вони роблять вплив.

 

3 Як визначаються обсяги реалізації продукції, які необхідні для одержання запланованого прибутку?

 

 

Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої (цільовий) суми валової  операційної прибутку. Це завдання може мати і зворотну постановку: визначення планової суми валового операційного прибутку при заданому плановому обсязі реалізації продукції. Графічно взаємозв'язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і суми валової операційної прибутку представлена на малюнку 3.1.

 

Малюнок 3.1. Графік формування точки планової валовою операційною прибутку підприємства.

 

З наведеного графіка видно, що при  запланованому обсязі реалізації продукції (Ртгш) підприємство може отримати певну суму валової операційної прибутку (ВОПП), на розмір якої сума чистого операційного доходу буде перевищувати суму операційних витрат - як постійних, так і змінних. Графік може бути інтерпретований і у зворотному варіанті: при запланованій сумі валового прибутку (ВОПП) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці РТПП. Цей обсяг реалізації продукції може бути визначений на підприємстві за наступними формулами:

 

 

де  СРТПП - вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку підприємства;

ВОПП - планована сума валового операційного прибутку;

Іпостась - планова сума постійних витрат;

Учд - рівень чистого операційного доходу до обсягу реалізації продукції,%;

У і пер - рівень змінних операційних  витрат до обсягу реалізації продукції,%;

УМП - рівень маржинальної операційного прибутку до обсягу реалізації продукції,%.

Відповідно, натуральний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку, може бути визначений за такими формулами:

 

 

де НРТПП - натуральний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку підприємства;

Ціп - планова ціна одиниці реалізованої продукції; (інші значення показників ті ж, що і в попередніх формулах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання №2

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ  ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Завод подетальної спеціалізації випускає три вироби: А, Б, В.

Розрахувати випускні ціни всіх виробів при таких вихідних даних.

№ з/п	Вироби Показники	А	Б	В
1	Річний випуск РВ, шт	165000	250000	400000
2	Норма витрати металу, НВМ кг/шт.	16,5	12,5	8
3	Чиста маса виробу, Вч кг/шт.	13,2	11	7
4	Ціна металу, Цм грн/т	4,8	5,2	5,0
5	Ціна відходів, Цвідх грн/т	0,9	0,9	0,9
6	Розмір транспортно-заготівельних витрат, %	3,5	3,5	3,5
7	Технічні норми часу по операціях (хв /шт.) та розряди робіт	16,5, III 12, III 8, IV 16,5, IV 7,V	15, III 13, IV 16,5, IV 6, V 8, VI	8, III 16,5, III 6, IV 8, V 7, VI
8	Додаткова заробітна плата ЗПдод, %	0,25	0,27	0,23