Контроль якості роботи аудиторів

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 00:04, реферат

Описание работы

Зміст, строки й обсяг аудиторських процедур та політики аудиторської фірми щодо контролю якості залежать від таких чинників, як розміри і характер діяльності аудиторської фірми, її дислокація, рівень організації перевірки і відповідних суджень про собівартість такого контролю.
Метою контролю якості аудиторських послуг є підвищення престижу аудиторської професії шляхом забезпечення високої якості послуг, які надаються.

Работа содержит 1 файл

Контроль якості роботи аудиторів.doc

— 98.00 Кб (Скачать)

Розділ "Масштаб перевірки"   

В аудиторському  висновку необхідно наводити масштаб  аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та нормами, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.   

У цьому  розділі говориться, що перевірка  була спланована і підготовлена з  достатнім рівнем впевненості про  те, що в фінансовій звітності не має суттєвих помилок.   

Під час  аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу аудиту N 11 "Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки".   

Далі  говориться про те, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він  брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.   

В цьому  розділі можна навести такі висловлювання:   

"Ми  провели нашу перевірку у відповідності  з вимогами Закону України  "Про аудиторську діяльність" та Національних нормативів аудиту в Україні. Ці нормативи вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовій звітності суттєвих помилок. Під час аудиту зроблено дослідження шляхом тестування доказів на обґрунтування сум та інформації, розкритих у фінансовому звіті, а також оцінку відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні, чинним протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснено також оцінку відповідності даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку".  

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність"   

У цьому  розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про  її правильність в усіх суттєвих аспектах, а саме:   

"Ми  підтверджуємо, що за винятком  невідповідностей, викладених у  додатку N 1, фінансовий (бухгалтерський) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 1 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".   

Розділ "Дата аудиторського висновку"   

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського  висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється на той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.   

Розділ "Підпис аудиторського  висновку"   

Аудиторський  висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.   

Розділ "Адреса аудиторської фірми"   

В аудиторському  висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми  та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщатися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.  

Види  аудиторських висновків  та їх зміст   

4. Висновок  може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора видати такий висновок, що відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.   

5. Позитивний  висновок представляється клієнту  у випадках, коли на думку аудитора  виконано наступні умови:   

аудитор отримав всю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;   

надана  інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;   

є адекватні  і достовірні дані з усіх суттєвих питань;   

фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;   

фінансова звітність складена на основі дійсних  облікових даних й не містить  суттєвих протиріч;   

фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.   

Враховується  також стан обліку та фінансової звітності  підприємства.   

У позитивному  висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: "задовольняє вимогам", "належним чином становить", "дає достовірне й дійсне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з ...", "відповідає".   

Якщо  під час аудиторської перевірки  в аудитора виникли заперечення  або сумніви щодо правильності тих  або інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було представлене аргументоване й переконливе їх обґрунтування, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов'язково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.   

6. Аудитор  не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може привести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даного обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству порядку оформлення або здійснення операцій та встановленим нормам.   

7. Будь-яка  фундаментальна непевність або  незгода є підставою для відмови  від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку  залежить від рівня непевності  або незгоди.   

7.1. Непевність  або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх непевностей та незгоди на фінансову звітність.   

7.2. Наявність  фундаментальної незгоди може  привести до представлення клієнту  негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної непевності  може стати підставою для відмови  від видання аудиторського висновку.   

8. У  всіх випадках, коли аудитор складає  висновок, який відрізняється від  позитивного, він повинен дати  опис усіх суттєвих причин  його непевності і незгоди.  Ці причини необхідно коротко  навести в окремому розділі  висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.   

9. Якщо  аудитор має намір представити  клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна  непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.   

10. Якщо  заперечення в аудиторському  висновку пов'язані з наявністю  нефундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або у додатку до висновку, який є невід'ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.   

11. При  підготовці негативного аудиторського  висновку доречні наступні висловлення: "не задовольняє вимогам", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".   

12. Якщо  аудитор дає відмову від представлення  аудиторського висновку, він говорить  про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.   

13. Рекомендується  наступний зміст розділу аудиторського  висновку, де наводиться ставлення  аудитора до фінансової звітності  залежно від виду аудиторського  висновку.   

Позитивний  висновок

(існує  безумовна позитивна  згода)   

"... В  результаті проведення аудиту  встановлено:   

Надана  інформація дає дійсне й повне  уявлення про реальний склад активів  та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.   

Фінансова звітність підготовлена на підставі дійсних даних бухгалтерського  обліку і достовірно та повно подає  фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні".   

Позитивний  висновок

(існує  нефундаментальна  непевність)   

"... У  зв'язку з неможливістю перевірки  фактів, які стосуються, наприклад,  неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також з причини обмеженості інформації ми не можемо дати висновок по вказаних моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.   

Ми підтверджуємо  те, що за винятком обмежень, які зазначені  вище (або "які викладені у додатку N 1 до аудиторського висновку"), фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах достовірно і повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".   

Умовно-позитивний висновок

(існує  фундаментальна незгода)   

"... Під  час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: "які викладені у додатку N 1 до аудиторського висновку") проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.   

Информация о работе Контроль якості роботи аудиторів