Контроль розрахункових операцій з дебіторами і кредиторами виробничо-торговельного підприємства

Контроль розрахункових  операцій з дебіторами і кредиторами виробничо-торговельного підприємства

спеціальність «Облік і  аудит»

У статті розглядається ряд питань пов’язаних з необхідністю проведення контролю розрахункових операцій з дебіторами виробничо-торговельного підприємства. Розкрито зміст процедур контролю розрахункових операцій з дебіторами виробничо-торговельного підприємства, їх склад та цільове спрямування.

В статье рассматривается ряд вопросов, связанных с необходимостью проведения контроля расчетных операций с дебиторами производственно-торгового предприятия. Раскрыто содержание процедур контроля расчетных операций с дебиторами производственно-торгового предприятия, их состав и целевое направление.

The article demonstrated the practicality and the need for control of payment transactions with debtors industrial-commercial enterprises. Reveals the contents of the control procedures of payment transactions with debtors industrial and commercial enterprises, their composition and channeling.

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємств постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи готову продукцію, підприємства, як правило, не отримують оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Протягом свого історичного  розвитку розрахунково-платіжні відносини  під впливом адміністративних та ринкових механізмів постійно змінювалися та піддавалися еволюції. Ці процеси зумовили якісні зрушення у всій системі виробничо-торговельних відносин. Безперечним є факт зростання розрахунково-платіжних відносин між підприємствами, а це в свою чергу потребує належної організації контролю дебіторською заборгованістю [2].

На сьогоднішній день при висвітленні  в спеціальній літературі окремих  питань щодо контролю розрахункових  операцій з дебіторами, а також при розробці відповідних концепцій, не можна не враховувати досвід, накопичений міжнародною та вітчизняною наукою та практикою. Так, зокрема, цим питання присвячена увага в роботах таких науковців як: Г. Ахметова, М. Мельник, А. Лубков, В. Максімова, В. Мурашко, Ф. Бутинець, М. Поук, А. Тейлор, Д. Стоун, К. Хитчинг, З. Живко, Д. Мельник, В. Суторміна, Є. Мних, С. Голов, Н. Дорош, Б. Карпінський, О. Редько, Б. Усач та інші.

Метою дослідження є висвітлення деяких проблемних питань щодо контролю розрахункових операцій з дебіторами.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

• дослідити питання контролю розрахункових операцій з дебіторами;
• розкрити зміст процедур контролю, їх склад та цільове спрямування;
• визначити фактори, що впливають на процес контролю розрахункових операцій з дебіторами.

У зміцненні фінансового стану  і платоспроможності підприємств  значна роль належить контролю за станом розрахунків, динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості. Завдання контролю полягає в перевірці  дотримання нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і стану розрахунково-платіжної дисципліни.

Організація розрахунків багато в  чому залежить від стану обліку і  документального забезпечення розрахунків. Несвоєчасне виявлення помилок  у розрахунково-платіжних документах призводить до виникнення різних суперечок під час розрахунків, виникнення конфліктних ситуацій. Особливо це стосується претензійної заборгованості, пов’язаної з нестачами цінностей при їх відпуску, транспортуванні і прийманні. Тому завдання контролю полягає не тільки в перевірці нормативно-правового забезпечення під час здійснення розрахунків, але й їх документального обґрунтування. Особливу увагу необхідно звернути на законність розрахунків, їх доцільність, документальну обґрунтованість і правильність відображення розрахункових операцій у бухгалтерському обліку.

При здійснені  контролю в цілому, так і контролю розрахункових операцій з дебіторами зокрема слід дотримуватись правових норм. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання контролю розрахункових операцій виробничо-торговельного підприємства є:

• Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Постанова Верховної Ради України від 26.01.93 р.;
• Положення "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.93 р. № 515;
• Податковий кодекс України затверджений Наказом Верховної Ради України вiд 02.12.2010  № 2755-VI;
• Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 – XIV;
• Інструкція з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ МФУ від 30.11.1999 р. № 291;
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО 2 "Баланс";
• П(С) БО 10 "Дебіторська заборгованість";
• П(С) БО 15 "Дохід";
• П(С) БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» № 108 від 08.02. 1995 р.
• Проект Закону України "Про внутрішню торгівлю"

Основними завданнями та напрями контролю розрахункових  операцій з дебіторами є:

1. законності і доцільності здійснення розрахункових операцій;
2. правильності і своєчасності виконання договірних зобов'язань перед покупцями і замовниками за виконані роботи і надані послуги;
3. достовірності і реальності дебіторсько-кредиторської заборгованості;
4. причин виникнення претензій при матеріальному збитку та реальності його відшкодування;
5. перевірка дотримання встановленого порядку списання дебіторської заборгованості;
6. перевірка правильності організації і ведення бухгалтерського обліку розрахунків [Дікань Л. В., с.170];
7. оцінка стану внутрішнього контролю за розрахунками з покупцями та замовниками;
8. перевірка належної класифікації дебіторської заборгованості (безпосередньо заборгованості, що стосується розрахунків з покупцями та замовниками) і розкриття необхідної інформації в «Примітках до фінансової звітності».

Джерела інформації контролю розрахунків з покупцями та замовниками зображено  на рис. 1

Рис. 1. Джерела інформації контролю розрахунків з покупцями та замовниками

Інформацією для контролю розрахунків  із покупцями, тобто із дебіторами виробничо-торговельного  підприємства згідно із Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 та інструкції щодо його застосування  є записи відповідного облікового реєстру за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. На підставі операцій, що відображені за дебетом цього рахунка, перевіряється правильність визначення продажної вартості реалізованої продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг (зокрема, за виконання бартерних операцій), яка повинна включати податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів.. 
Під час ревізії розрахунків із різними дебіторами використовуються також розрахунково-платіжні документи, виписки банку, акти взаємозвірки та облікові реєстри за рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.мурашко

Під час контролю розрахунків з дебіторами необхідно також встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. На підставі залишків за кредитом зазначеного рахунка перевіряють суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу та перевіряють інші види розрахунків. [ 10, с.101].

Крім того, під час контролю розрахунків із дебіторами виробничо-торговельного підприємства встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки [ 8, с.295].

Для ефективного та повного здійснення контролю розрахунків з дебіторами виробничо-торговельного підприємства необхідно забезпечити здійснення таких процедур:

• звірення залишку заборгованості за даними головної книги з залишками в облікових регістрах. За результатами процедури складається «Відомість звірення на підтвердження дебіторської заборгованості»;
• перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліку. Під час перевірки складається «Перелік актів звірення на підтвердження дебіторської заборгованості»;
• визначення великих дебіторів і складання їх переліку;
• направлення запитів на підтвердження заборгованості;
• перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації в спеціальному журналі;
• перевірка правильності оформлення документів та відвантаження і своєчасного надання їх у бухгалтерію;
• перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку. За результатами складання «Відомості звірення повноти та своєчасності оплати рахунків покупцями»;
• перевірка розрахунків з використанням векселів;
• направлення запитів покупцям на предмет підтвердження ними видачі векселів;
• перевірка розрахунків за товарообмінними операціями (наявність договору; акту взаємозаліку; застосування звичайних цін;застосування відповідної кореспонденції рахунків);
• затвердження особливої уваги на закриття дебіторської заборгованості «незвичайними» бухгалтерськими записами, поєднання дебіторської і кредиторської заборгованості на витрати, перенесення її на інші рахунки балансу;
• зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації;
• оформлення окремим документом виявлених порушень під час дослідження документів операцій і записів під час аудиту;
• визначення розбіжностей між отриманими відповідями на відправлені запити щодо підтвердження дебіторської заборгованості із наявними на підприємстві актами звірень і залишків в аналітичному обліку дебіторської заборгованості;
• перевірка правильності відображення дебіторської заборгованості у балансі та повноти інформації щодо дебіторської заборгованості у «Примітках до річної фінансової звітності»;
• перевірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості;
• перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати;
• перевірка у «Звіті про фінансові результати» правильності заповнення рядка 009 «Інші операційні витрати» в частині віднесення сумнівних і безнадійних боргів, а у «Звіті про рух грошових коштів» — рядка 080 «Зменшення (збільшення) оборотних активів» у частині зміни сальдо операційної поточної дебіторської заборгованості [ 9,с.78-79 ].

Слід також враховувати, що під  час контролю розрахункових операцій з дебіторами виробничо-торговельного  підприємства, а також для здійснення вищенаведених процедур важливе місце посідає система методичних прийомів. Методичні прийоми контролю розрахункових операцій з дебіторами виробничо-торговельного підприємства наведено на рис. 2 [ мурашко, с.98 ].

Рис. 2. Методичні прийоми контролю розрахункових операцій з дебіторами і кредиторами [ мурашко, с.98 ]

Особливу увагу у системі методичних прийомів контролю розрахункових операцій з дебіторами слід приділити інвентаризації розрахунків. Загальні підсумки інвентаризації розрахунків із дебіторами, кредиторами, постачальниками і покупцями оформляють актом. Цей метод контролю є досить дієвим, але потребує значних затрат часу і ресурсів. Так, для проведення інвентарізації необхідно звірити розрахунки, що здійснюються різними методами. Так, при розрахунках, що здійснюються поза межами знаходження підприємства, дебіторам надсилають виписки із особових рахунків. Підприємства дебітори або підтверджують заборгованість, або повідомляють свої заперечення з зазначенням суми розходжень. При розрахунках у межах діяльності підприємства ревізор організує їх взаємозвірення, що оформляється актом звірення розрахунків. Взаємозвіряння розрахунків дає можливість ревізору підтвердити достовірність і реальність заборгованості. На субрахунках рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами” повинні залишитись виключно погоджені суми. При розбіжностях суми дебіторської заборгованості, що рахується в обліку підприємства, з цими даними інших підприємств матеріали передаються на вирішення відповідним органам. Якщо під час інвентаризації дебіторської заборгованості виявлена заборгованість, термін позовної давності якої вже минув, до акта інвентаризації додається довідка. Ревізор встановлює осіб, винних у пропуску терміну позовної давності дебіторської заборгованості, визначає підстави і термін її виникнення та обґрунтовує причини пропуску позовної давності.