Контроль і ревізія

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «Україна» 
 
 
 
 

Залік з  дисципліни «Контроль і ревізія»

студентки ІІІ курсу

групи  БО-31

Ткаченко  Валентини Анатоліївни

Варіант 24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2012

1.Предмет фінансово-господарського контролю та його об'єкти  

Статті - Ревізія і контроль

На контроль як функцію управління соціально-економічною системою, накладається безперервне спостереження за процесами виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільно необхідного продукту та їх перевірка, встановлення причин порушення законності фінансово-господарських операцій. Звідси предметом фінансово-господарського контролю є виробнича й фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання.

На стадії виробництва предметом контролю є процеси праці як доцільної  діяльності людини: власне праця, предмети й засоби праці, які вивчаються з  погляду дотримання правил нормування, тарифних ставок, розцінок, посадових  окладів, умов і охорони праці, правильності й своєчасності розрахунків з  робітниками й службовцями, додержання порядку оприбуткування, збереження, використання засобів виробництва, а також технологічного режиму та інших елементів виробничих процесів.

На стадії розподілу контроль охоплює як відшкодування спожитих засобів виробництва, так і розподіл та перерозподіл заново створеного продукту. Контролю підлягають операції щодо відновлення запасів засобів і предметів праці, заробітна плата, відновлення і поповнення власного капіталу, відрахування коштів у бюджет, на соціальне страхування.

На стадії обміну предметом контролю є операції щодо збуту продукції (обсяг, якість, ціни, розрахунки).

На стадії споживання (завершальному циклі) контролю підлягає виробниче й особисте споживання, пов'язане з відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.

Отже, предметом  фінансово-господарського контролю є  процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільно необхідного  продукту, а також власність як матеріальна основа всіх цих стадій матеріального виробництва.

Предметом фінансово-господарського контролю у  більш конкретному значенні є  господарські й фінансові операції та процеси суб'єктів господарювання, які розглядаються з погляду  законності, достовірності, доцільності й економічної ефективності, збереження власності, правильності формування й використання власного капіталу.

Загальну  характеристику предмета фінансово-господарського контролю можна доповнити визначеннями конкретних його об'єктів.

Так, об'єктами фінансово-господарського контролю у  широкому розумінні є юридичні й  фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням суспільної власності.

У більш  конкретному значенні до об'єктів, які  характеризують зміст окремих сторін предмета фінансово-господарського контролю, належать:

• необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, дебіторська заборгованість);
• запаси;
• кошти, розрахунки та інші активи;
• власний капітал та забезпечення зобов'язань;
• довгострокові й поточні зобов'язання;
• доходи й результати діяльності;
• витрати за елементами й витрати діяльності тощо.

 

Джерело – глава з навчального посібника:

Рогозян Л.Є., Вахлакова В.В. Ревізія і контроль: Навч. посібн. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 209 с. 
 

2. Метод і методичні прийоми фінансово-господарського контролю

Статті - Ревізія і контроль

Дослідження предмета фінансово-господарського контролю різними прийомами і способами утворює метод контролю.

Метод контролю – це сукупність прийомів і способів дослідження розширеного  відтворення суспільно необхідного  продукту й додержання вимог його законодавчого регулювання.Метод – це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Загальнонаукові методичні прийоми включають  аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування  і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Аналіз  – це прийом дослідження, який включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об'єкти.

Синтез  – прийом вивчення об'єкта в цілісності, у взаємозв'язку його частин. У контролі синтез пов'язаний з аналізом, дає  змогу об;єднати об'єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.

Індукція  – прийом дослідження, за якого загальний  висновок складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів  цієї множини, тобто спосіб виведення  висновків від окремого до загального.

Дедукція  – дослідження стану об’єкта в цілому, а потім його складових, тобто роблять висновок від загального до окремого.

Аналогія  – прийом наукових висновків, завдяки  якому досягають пізнання одних об'єктів на основі подібності їх з іншими. Прийом аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об'єктів, становить основу моделювання, яке застосовується в контролі.

Моделювання – прийом наукового пізнання, що ґрунтується на заміні досліджуваного об'єкта на його аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу. У контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольного процесу – стандарти, нормативи, тарифи.

Абстрагування – прийом відволікання. Методом  абстрагування переходять від конкретних об'єктів до загальних понять.

Конкретизація – дослідження об'єктів у всій різнобічності їх реальної, а не абстрактної дійсності.

Системний аналіз – вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Цей прийом у контролі передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

Функціонально-вартісний  аналіз – вивчення об'єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка включає проектування й синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування.

Вивчаючи  предмет, перевіряючі (ревізори) використовують різні способи прийоми пізнання: спостереження і експеримент, одиничне і загальне, причину і наслідок тощо.

На практиці в контрольно-ревізійній роботі використовують специфічні прийоми і способи контролю.

Інвентаризація  – спосіб фактичної перевірки  наявності товарно-матеріальних цінностей  і грошових коштів, а також контролю за їх збереженням. Більшість випадків нестач, крадіжок» розтрат виявляють з допомогою інвентаризації.

Економічний аналіз показників виробничої і фінансово-господарської  діяльності підприємств під час ревізії особливо необхідний. Тільки за допомогою глибокого аналізу можна з'ясувати причини невиконання завдання з реалізації продукції, з прибутків, встановити фактори, які впливають на збільшення чи зменшення затрат тощо.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво або контрольний розкрій матеріалів здійснюється з метою перевірки фактичного витрачання сировини і матеріалів у виробництві, виходу готової продукції, відходів виробництва, продуктивності обладнання, а також встановлення реальності розробки і застосування норм витрачання сировини і матеріалів, палива тощо. Цей спосіб контролю є ефективним засобом виявлення випадків необґрунтованого списання сировини і матеріалів на випуск продукції як за завищеними нормами, так і понад встановлені норми. Результати контрольного і запуску оформляються актом, який підписують ревізор, технолог і працівники підприємства. Якщо під час ревізії виникає потреба у висновку спеціаліста з питань якості товарно-матеріальних цінностей, готових виробів або доброякісності проектно-кошторисної документації на будівництво чи ремонт якого побудь об'єкта, то фахівець запрошується за згодою корінника ревізуючої організації чи організації, яка підлягає ревізії.

Сировина, матеріали, готова продукція тощо можуть бути направлені ревізором на експертизу або лабораторний аналіз для вивчення якості.

Методом контрольного обміру фактичний обсяг  виконаних робіт на окремих ділянках зіставляється з обсягом робіт, оформлених за документами, на підставі яких здійснено нарахування заробітної плати й списання матеріалів, а також з обсягом робіт, передбачених їх проектно-кошторисною, нормативною і технологічною документацією. Крім того, за допомогою контрольного обміру можна встановити факти завищення виконаних або незапроцентованих робіт. При виявленні завищеної вартості виконаних робіт не допускається залік вартості виконаних, але не включених в акти приймання робіт.

За результатами контрольного обміру ревізор складає  акт і відомість перерахунку  вартості робіт. Ці документи підписують ревізор, представники замовника та підрядника.

Аналіз  щоденної або поопераційної зміни  залишків товарно-матеріальних цінностей  і грошових коштів характерний тим, що внаслідок хронологічного аналізу  господарських операцій є можливість виявити відхилення від нормального  обороту матеріальних цінностей  або грошових коштів і як наслідок встановити перекручення даних про  залишки, визначені після здійснення кожної операції. Найбільший ефект цей прийом дає у випадках, коли матеріально відповідальна особа несвоєчасно робить записи в касовій книзі, картках складського обліку чи лімітно-забірній карті.

Перевірка виконання прийнятих рішень є одним із способів фактичного контролю. Метод перевірки виконання законів, указів, постанов, положень, інструкцій, розпоряджень, наказів органічно поєднується як у фактичному, так і в документальному контролі.

Письмові  пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб потрібні для  виявлення причин допущених порушень і винних осіб. Пояснення сприяють допоміжному з'ясуванню обставин і  умов порушень та недоліків, реальності господарських операцій і достовірності фактів зловживань. 

Джерело – глава з навчального посібника:

Рогозян Л.Є., Вахлакова В.В. Ревізія і контроль: Навч. посібн. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 209 с. 
 
 
 
 
 

3. Органи, які здійснюють  контроль

Статті - Ревізія і контроль  

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. При цьому ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності. Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно правовим актам, які її регулюють.

Багатоукладність  економіки й наявність різних форм власності вимагають використання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи.

В умовах адміністративно-командної системи  господарювання функція фінансово-господарського контролю обмежувалась перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів.

Ринкова економіка ґрунтується на матеріальних інтересах її учасників, вона також  сприяє розвитку й активізації контрольно-ревізійної роботи.

Разом із тим підвищується відповідальність підприємницьких структур за результати діяльності, що націлює підприємця на посилення попереднього контролю за здійсненням господарських операцій.

З виходом Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» принципово змінюються функції державного контрольно-ревізійного апарату, посилюється контроль за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим та ефективним використанням коштів усіма суб'єктами господарювання.

Перебудова  господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває  до неї нові вимоги. Ревізії і перевірки мають спрямовуватися на викриття недоліків і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, на боротьбу за економію і ощадливість. 

Систему контролю, яка існувала донині, було побудовано на основі адміністративних методів управління, зорієнтовано на виконання плану ревізій, перевірок, обслідувань, що призвело до формалізму і зниження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії і перевірки різних органів контролю дублювали одна одну. Внаслідок цього практика організації контролю вступила в суперечність з принципами перебудови господарювання на основі розвитку демократії і самоврядування на виробництві, передбачених Законом «Про підприємства в Україні».

Для досягнення позитивних результатів ревізій  і перевірок слід посилити взаємодію  державного контрольно-ревізійного апарату з податковими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та іншими органами контролю. Водночас слід підвищити рівень координації всієї системи контролю, створити координаційні ради в окремих регіонах країни.

Тільки  чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного  продукту, іншими сферами суспільного  життя дає змогу своєчасно  виявити й усунути фактори, які  створюють перепони для ефективного  ведення виробництва й досягнення поставленої мети. Добре організований  контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства.