Характеристика банківських рахунків в іноземній валюті

59…Характеристика банківських рахунків в іноземній валюті

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки:

■ поточні;

■ розподільчі;

■ кредитні;

■ депозитні (вкладні).

Поточний валютний рахунок призначений для розрахунків клієнтів банку в межах чинного законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті (Рис. 6.2).

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів у іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента, та обов'язкового продажу частини цієї інвалюти на міжбанківському валютному ринку України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням юридичної особи-резидента.

Підприємцям - фізичним особам-резидентам, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, відкривають розподільчий і поточний рахунки за режимом, який призначений для юридичних осіб-резидентів.

Кредитні рахунки в інвалюті відкривають особам, що одержують кредит в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки призначені для збереження коштів і одержання доходу.

Для обліку операцій на поточних, кредитних і депозитних рахунках використовуються ті ж самі рахунки другого класу Плану бухгалтерського обліку, що й для обліку операцій у національній валюті.

Розподільчі рахунки суб'єктів  господарської діяльності обліковуються на рахунку260-ї групи «Кошти до запитання суб'єктів господарської діяльності»:

Відкриття і ведення поточних валютних рахунків та облік операцій за ними

Для відкриття поточного рахунку  в іноземній валюті юридична особа-резидент подає уповноваженому банку такі документи:

■ заяву на відкриття рахунку, яку  підписують керівник і головний бухгалтер та скріплюють гербовою печаткою;

■   картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, засвідчену відповідно до вимог;

■   копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав це свідоцтво;

■   копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

■   копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим банком;

■   копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав цей документ.

У разі, якщо поточний рахунок в  іноземній валюті відкривають у  тому ж банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, надання  повного пакета документів не обов'язкове, а тільки подають:

■  заяву про відкриття рахунку в іноземній валюті;

■   картку із зразками підписів та відбитком печатки.

Банк з власником рахунку  укладає договір на розрахунково-касове валютне обслуговування поточного рахунку.

Відокремленим підрозділам підприємств поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються за згодою головного підприємства, що має право використовувати іноземну валюту у своїх розрахунках.

Документи для відкриття таких  рахунків відокремлені підрозділи подають такі ж, що й при відкритті поточних рахунків у національній валюті.

На поточні рахунки в інвалюті юридичних осіб-резидентів зарахування  можуть проводитися через розподільчі  рахунки і безпосередньо.

Наприклад, через розподільчі рахунки  зараховують:

■   готівку, що надійшла від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом або ввезену уповноваженими особами на транспортних засобах, які надають послуги за межами України, та зареєстровану митною службою при в'їзді в Україну;

■   готівка у формі митних платежів та інших зборів згідно з чинним законодавством України;

■   невикористаний залишок іноземної готівки чи коштів за іноземними платіжними документами, що раніше були отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження тощо;

■   готівку як благодійний внесок особи-нерезидента;

■   кошти за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку або ввезені на територію України і задекларовані;

■   безготівкові кошти, що перераховані з-за кордону на ім'я власника рахунку за зовнішньоекономічними контрактами або ввезені і зареєстровані митною службою, перераховані за зовнішньоекономічними контрактами та інші безготівкові кошти.

Безпосередньо на поточні рахунки  зараховують:

■   кошти, куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;

■   суму поданого кредиту відповідно до кредитної угоди;

■   кошти, перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди;

■   суму процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному і депозитному рахунках;

■   кошти, перераховані з власного поточного рахунку в іншому уповноваженому банку.

З поточного інвалютного рахунку юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку проводяться такі операції:

■   виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на закордонні службові відрядження, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном;

■   виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом;

■   виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;

■   перерахування з рахунку резидента-посередника на поточні рахунки інших резидентів - юридичних осіб, за дорученням яких на підставі відповідних договорів було здійснено продаж нерезидентові товарів, послуг;

■  перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними контрактами тощо.

Облік операцій на поточних валютних рахунках клієнта ведеться за загальними правилами (Табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Облік операцій на поточних валютних рахунках суб'єктів господарської діяльності

На поточний інвалютний рахунок  відокремленого підрозділу юридичної особи-резидента можуть зараховувати валютні кошти за реалізовані товари та надані послуги у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також перераховані головним підприємством чи придбані на міжбанківському валютному ринку України.

Виторг за реалізовані товари та надані послуги після зарахування на поточний рахунок відокремленого

підрозділу перераховують на поточний рахунок юридичної особи-резидента в повному обсязі.

Кошти з поточного рахунку відокремленого підрозділу (в межах перерахованих головним підприємством чи придбаних на міжбанківському валютному ринку України) можуть бути використані відокремленим підрозділом для здійснення таких операцій:

■   на оплату витрат на службові відрядження за кордон своїм працівникам, а також для забезпечення експлуатаційних потреб власних транспортних засобів під час їх перебування за межами України;

■   на оплату праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами працюють у зазначених підрозділах і здійснення оплати праці яких передбачено в іноземній валюті;

■   на придбання для власних потреб підрозділу обладнання, меблів тощо за контрактами з нерезидентами.

Порядок відкриття  і ведення поточних валютних рахунків фізичним особам — резидентам і  нерезидентам та облік операцій за цими рахунками

Уповноважені банки України  при відкритті поточних рахунків в іноземній валюті фізичним особам дотримуються таких умов (Рис. 6.3):

Рис. 6.3. Вимоги до оформлення поточних інвалютних рахунків фізичних осіб —  резидентів і нерезидентів

Для відкриття поточного валютного  рахунку фізична особа-резидент подає до уповноваженого банку такі документи:

■  заяву встановленого зразка;

■  паспорт чи інший документ, що посвідчує особу;

■   картку із зразком підпису, який проставляється в присутності працівника банку, що відкриває рахунок (картка засвідчується цим працівником);

■ ідентифікаційний код.

Між клієнтом і банком укладається  договір на відкриття поточного рахунку в іноземній валюті.

Фізичній особі-резидентові - суб'єкту підприємницької діяльності для відкриття відповідного рахунку, крім документів, перерахованих вище, необхідно подати до уповноваженого банку копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчену нотаріально чи органом, що видав свідоцтво.

Рахунок також відкривають на підставі договору.

Поточний рахунок в іноземній  валюті фізичній особі-нерезидентові відкривають на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та подання до уповноваженого банку таких же документів, як і в попередньому випадку, і, крім того, копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття рахунку в разі, якщо це передбачено угодами між центральними банками, засвідчених нотаріально.

На поточні рахунки в іноземній  валюті фізичних осіб-резидентів:

1) Зараховують:

■   готівкову валюту та валюту за платіжними документами, виписаними уповноваженими банками України чи надісланими з-за кордону на ім'я власника рахунку;

■   валюту, переказану з-за кордону чи одержану від юридичної особи-нерезидента як оплата праці, гонорар тощо;

■   готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами, що ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну;

■   інвалюту, одержану в Україні як оплата праці, премії, авторські гонорари;

■   валюту, що перерахована в межах України іншою фізичною особою-нерезидентом з власного поточного інвалютного рахунку тощо.

2) Списують:

■   інвалюту, що перераховується за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України;

■   готівкову інвалюту чи інвалюту за платіжними документами для вивезення за межі України;

■   інвалюту для перерахування на власний поточний рахунок в іншому уповноваженому банку тощо.

Операції на рахунках фізичних осіб в іноземній валюті обліковуються так, як і на рахунках у національній валюті (Табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Облік операцій за рахунками фізичних осіб в іноземній валюті

Відкриття та ведення депозитних рахунків в іноземній валюті

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній  валюті можуть відкривати як юридичні, так і фізичні особи. Особливістю  цих рахунків є те, що кошти зберігаються тривалий термін, а відкриваються  рахунки для заощаджень і одержання  доходів - процентів.

Документи для відкриття вкладного  рахунку такі ж, як і при відкритті поточних валютних рахунків. Між банком і клієнтом укладається депозитний договір.

На депозитний рахунок в іноземній  валюті фізичної особи-резидента зараховують  готівкові та безготівкові кошти  з інших валютних рахунків, видають  готівку або платіжні документи  для вивезення інвалюти за кордон, перераховують інвалюту безготівково на інші рахунки в іноземній валюті.

Подібний режим роботи і за депозитними  рахунками фізичних осіб-нерезидентів, однак при зарахуванні іноземної  валюти нерезиденти повинні подати митну декларацію.

Основні правила відображення в  обліку операцій з вкладними (депозитними) рахунками розглянуто в Табл. 6.4.

34… Резервний фонд комерційного банку утворюється за рахунок відрахувань від прибутку і використовується для покриття втрат від операційної діяльності, поповнення статутного фонду (капіталу) і виплат дивідендів при умові, що поточного прибутку виявляється для цього недостатньо. Наявність резервного фонду забезпечує стабільність роботи комерційного банку, зміцнення його фінансової та матеріально-технічної бази, що, у свою чергу, сприяє підвищенню гарантій виконання банком своїх зобов'язань перед кредиторами та суттєво зменшує імовірність банкрутства банківської установи. 
Джерела, порядок утворення і використання резервного фонду визначаються, як правило, у статутах комерційних банків. 
Основним джерелом утворення резервного фонду банку є відрахування з прибутку, величина якого визначається загальними зборами акціонерів банку і фіксується у його статуті. Якщо резервний фонд буде частково або повністю витрачений на покриття непередбачених витрат і збитків, то відрахування до нього відновлюються і проводяться до досягнення встановленого розміру. 
Джерелом формування резервного фонду може також бути засновницький прибуток, який отримують засновники банку у вигляді різниці між сумою, одержаною від реалізації акцій, і реальною вартістю активів.