Формування резервів під пролонговані кредити - необхідна ланка підвищення надійності банку

Формування  резервів під пролонговані кредити - необхідна ланка підвищення надійності банку 

    З метою підвищення надійності та стабільності банку, захисту інтересів кредиторів і вкладників встановлюється порядок  формування і використання резерву  для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Одночасно формування резервів за кредитними операціями дає змогу підвищити надійність і стабільність банківської системи в цілому [12].

    Резерв  відшкодування можливих втрат за кредитними операціями є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризикованості кредитних операцій. Суму таких імовірних збитків банк визнає витратами того звітного періоду, в якому відбулася збиткова подія (погіршення фінансового стану боржника, зміни у загальних економічних, політичних та бізнесових умовах, несприятливі тенденції у кредитних концентраціях тощо). Такі витрати здійснюються поступово під час визнання активу, в результаті чого зменшується прибуток банку і, відповідно, балансова вартість активу.

    На даному етапі розвитку банківської системи, з метою збереження прибутку,  необхідно впровадити системний підхід щодо управління кредитним ризиком, а саме:

    – по-перше, необхідно розробити логічну, незмінну та ефективну систему оцінки ризиків, яка дає змогу визначити реальний рейтинг позичальника і наступне коригування його при змінні якості позички;

    – по-друге, необхідно розробити методику, що дасть змогу прогнозувати рівень збитків, притаманний будь-якій сукупності позичок із одним і тим самим  рівнем ризику;

    Резервна  система банківських установ  ґрунтується на принципах бухгалтерського  обліку. Завдання принципів обліку резервної системи полягає в  забезпеченні повної, достовірної, своєчасної, зрозумілої, релевантної, зіставної, ефективної інформації, спрямованої на оцінку рівня ризику і можливостей для його зниження, прогнозування, цілеспрямованість застосування методів управління ризиками.

    Таким чином, інформація щодо резервів має розкриватись в повному обсязі у примітках до балансового звіту. Розкриття інформації про резерви забезпечить розуміння користувачів щодо причини підтримки резервів на конкретному рівні. Використання такої інформації дало б змогу користувачам визначати ступінь ризикованості кожної кредитної операції і швидко приймати ефективні рішення.