Форми бухгалтерського обліку

Отже, можна сказати, що найперспективнішою в XXI столітті буде погодинна форма оплати праці з виданням нормативних завдань, яка, ґрунтуючись на нормах і взірцевій організації праці, має зосередити в собі найкращі регламентовані елементи відрядної форми.

З огляду на комплексність впливу чинних систем оплати праці на матеріальні мотиви працівників їх розподіляють на прості і складні. В простих системах розмір заробітку визначають два показники, один з яких характеризує міру праці. Так, за простої погодинної системи оплати праці розмір заробітку працівника залежить від кількості відпрацьованого часу та встановленої тарифної ставки (посадового окладу). За простої відрядної системи заробіток працівника формують такі показники, як кількість виготовленої продукції та діючі відрядні розцінки за одиницю продукції.

2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлені П (С) БО 9 "Запаси".

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, зв'язані з використанням, і їхня вартість може бути вірогідно визначена. Під економічною вигодою розуміється потенційна можливість одержання підприємством коштів від використання активу.

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що використовуються протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, зокрема, інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т. п.

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291, МШП обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 9, МШП є запасами . А отже, МШП як і інші запаси, визнаються активом, якщо є імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, МШП, які обліковуються на підприємстві і термін використання яких менше року або одного операційного циклу, у момент придбання прибуткуються за первісною вартістю на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети". Відповідно до п. 9 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів (у нашому випадку - МШП), що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за мінусом непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. У свою чергу, собівартість виробництва визначається відповідно до П(С)БО 16 "Витрати".

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, придбаних в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Наведемо приклад відображення МШП на рахунках бухгалтерського обліку з використанням рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".

1              Придбання МШП за плату у постачальника               22              631              Сума без урахування ПДВ

2              Відображено податковий кредит               641              631              Сума ПДВ

3              Здійснено оплату одержаних МШП               631              311              Вартість МШП з урахуванням ПДВ згідно з договором

4              Одержано МШП як внесок до статутного фонду               22              46              Відображається сума відповідно до статутних документів

5              Збільшено статутний капітал на суму одержаних МШП               46              40              Відображається сума відповідно до статутних документів

6              Відображення суми безоплатно одержаних МШП               22              745              Відображається вартість МШП за справедливою вартістю

7              Відображення суми МШП, виявлених у результаті інвентаризації               22              719              Відображається вартість МШП за справедливою вартістю або за вартістю аналогічних МШП

8              Вибуття МШП для виробництва продукції               23              22              Вартість МШП, за якою здійснюється вибуття

9              Вибуття МШП для загальногосподарських потреб               91              22             

10              Вибуття МШП для капітального будівництва               15              22                           

11              Вибуття МШП для забезпечення збуту продукції               93              22             

Перш за все нагадаємо, що аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів може будуватися:

- за відповідними субрахунками;

- за місцезнаходженням і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, що належать до складу кожної групи малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Відповідно до ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджено Наказом №145. Для аналітичного обліку МШП використовуються такі форми:

МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

МШ-6 "Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За автоматизованої обробки даних (ведення обліку на комп'ютері) особова картка може не вестися.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів усіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Облік МШП за місцем експлуатації

На складах ведеться кількісний облік МШП за їх номенклатурними номерами, аналогічний обліку матеріалів на складі. У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів. Відпуск МШП в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів чи відповідальних осіб. Відпуск МШП робітникам у тривале користування оформляється випискою вимоги у двох примірниках.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 9, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Облік МШП за місцями збереження і перебування можуть вести особи, відповідальні за їх наявність, як правило, за такими групами:

     інструменти і пристрої загального призначення;

     господарський інвентар - портьєри, вішалки, протипожежний інвентар тощо;

     спеціальний одяг, спеціальне взуття (щодо обліку, то він залежить від терміну експлуатації такої "малоцінки". У цьому випадку йдеться про спецодяг та спецвзуття, термін експлуатації яких менше року);

     інші МШП - столовий посуд і столові речі, інвентар для соціально-культурних заходів, спортивний і туристський інвентар, брезент тощо.

У межах цих груп підприємства можуть самостійно встановлювати більш деталізоване групування МШП.

Для правильної організації обліку МШП необхідно:

- забезпечити умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;

- розміщати МШП у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;

- установити коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;

- укладати з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.

Інструменти і пристрої загального призначення відпускаються зі складу в підрозділи за встановленими лімітами (нормами) відпуску інструментів. При цьому можливі кілька варіантів організації обліку інструментів і пристроїв в експлуатації.

Перший варіант організації обліку передбачає порядок, за яким операції з одержання інструментів і пристроїв зі складу, повернення на склад МШП, що стали непридатними, та зношених інструментів оформляються первинними документами.

Оформлення операцій з передачі інструментів і пристроїв первинними документами здійснюється в такому порядку:

     одержання інструментів і пристроїв зі складу - випискою вимог або лімітних карток;

     повернення інструментів і пристроїв на склад - випискою накладних або записами в лімітних картках;

     решта непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю - накладними.

Другий варіант організації обліку передбачає порядок, за яким оформляються лише операції з передачі інструмента і пристроїв, що спричиняють зміни запасів МШП у відповідальних підрозділах (метод постійного запасу МШП або обмінного фонду).

За таким порядком відповідальні підрозділи обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти і пристрої на придатні штука за штуку. Такий метод не зумовлює зміну запасів інструментів у відповідальних підрозділах і тому не потребує спеціального первинного документа на обмін. Доцільний на підприємствах із добре організованою системою складського й інструментального господарства, а також належною організацією обліку і контролю.