Фінансова звітність в Україні в умовах переходу на МСФЗ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО  ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

Наукова робота на тему:

«Фінансова звітність  в Україні в умовах переходу на МСФЗ»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи СОА-12

Бабарицька Д.О.

Науковий керівник:

Кузнєцова С.О.

 

 

Харків 2012

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1 Гармонізація фінансової звітності згідно міжнародним стандартам……..5

1. Наукове поняття гармонізації фінансової звітності та її значення………………………………………………………………………………....5
2. Інструментарій впровадження МСФЗ на підприємствах України…...8

Розділ 2 Єдність міжнародних  стандартів та національних положень щодо фінансової звітності в Україні………………………………………………………..12

2.1.  Принципи обліку та складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ та П(С)БО України……………………………………………………………12

2.2.  Порівняння МСФЗ  та ПСБО щодо фінансової звітності  на підприємстві…………………………………………………………………………...16

Розділ 3 Проблеми та переваги переходу  України на МСФЗ……………………..21

Висновок……………………………………........………………………………...…..26

Список використаних джерел………………………………………………………...28

Додатки………………………………………………………………………………...31

 

ВСТУП

 

 

В останнє десятиріччя  в Україні відбуваються складні  процеси реформування системи бухгалтерського  обліку, зумовлені зміною економічної  системи й інтеграцією країни до Європейського Союзу. Це потребує запровадження єдиних світових стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що дасть змогу усунути  економічні й торговельні бар’єри, активізувати надходження іноземних  інвестицій, виходити на світові ринки  капіталу, формувати конкурентоспроможне  ринкове середовище.  

Система бухгалтерського  обліку і звітності в Україні  має багато спільних рис за формальними  ознаками з загальноприйнятими у  світовому співтоваристві. Однак, в  історичному розвитку вона була орієнтована  на централізацію, адміністративно-командний  підхід, відсталу інформаційну технологію, жорсткий зв’язок з податковим законодавством. Відсутність концептуального визначення побудови системи бухгалтерського  обліку і звітності на основі МСФЗ посилює деінтеграційний процес, гальмує застосування та розповсюдження сучасних банківських послуг і технологій, негативно впливає на економічні відносини з іншими країнами.

Актуальність  обраної теми зумовлена наявністю  процесу інтеграції України у  світове господарство, що призвело до реформування системи бухгалтерського  обліку і приведення її до міжнародних  стандартів, а також існуванням проблем  та необхідності пошуку шляхів гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності з міжнародними нормами.

Загально теоретичні питання адаптації національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності України  до міжнародних є предметом досліджень таких відомих вітчизняних учених-економістів, як М. Білуха, Н. Дорош, М. Кужельний, Г. Купалова, М. Малік, Є. Мних, Р. Хом’як, В. Швець та ін. Методичним та прикладним питанням багатопланової проблеми гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами приділяють такі такі вітчизняні  та зарубіжні вчені і практики: Ф. Бутинець, С. Голов, Н. Горицька, О. Губачова, В. Костюченко, Ю. Кузьмінський, М. Лучко, В. Пархоменко, Н. Ткаченко, Дж. Блейк, В. Брюков, Я. Вільямс, Х. Гернон та інші.

Проте окремі теоретичні, методичні, організаційні, практичні, нормативно-правові й інші аспекти  гармонізації національного бухгалтерського  обліку та фінансової звітності України  з міжнародними стандартами в  сучасних умовах розвитку національної економіки вивчені недостатньо. Насамперед це стосується висвітлення  сутності гармонізації, методологічних і методичних засад бухгалтерського  обліку та фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів.

Метою цієї роботи є теоретичне обґрунтування поняття  гармонізації бухгалтерського обліку та її ролі, визначення ступеню єдності  міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку, а також  проблем та переваг переходу України  на Міжнародні стандарти бухгалтерського  обліку (МСФЗ).

Об’єктом дослідження є бухгалтерський облік і фінансова звітність України.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних і організаційних засад бухгалтерського обліку та фінансової звітності в умовах їх гармонізації і стандартизації з міжнародними стандартами.

Досягнення мети передбачається шляхом вирішення наступних  послідовних задач:

• визначення поняття «гармонізація бухгалтерського обліку» та її значення;
• висвітлення особливостей впровадження МСФЗ на підприємстві;
• дослідження принципів обліку та складання фінансової звітності;
• надання порівняльної характеристики МСФЗ та П(С)БО щодо фінансової звітності;
• визначення проблемних питань та переваг переходу на МСФЗ.

Інформаційну  базу дослідження становлять: нормативно-правові  та господарські документи, розробки науково-дослідних  установ і окремих учених, матеріали  Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, наукові  праці щодо вдосконалення національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародні стандарти  фінансової звітності.

 

РОЗДІЛ 1

 ГАРМОНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ  ЗВІТНОСТІ ЗГІДНО МІЖНАРОДНИМ  СТАНДАРТАМ 

 

 

1. Наукове поняття гармонізації фінансової звітності та її значення

 

Останнім часом  все більше уваги світова спільнота  приділяє запровадженню Міжнародних  стандартів фінансової звітності (МСФЗ) до облікової практики господарюючих  суб’єктів. В Україні процес переходу на міжнародні стандарти супроводжується  гострими дискусіями та різними підходами  до вирішення цього питання.

Фінансова звітність  підприємств різних країн має  певні відмінності, що зумовлені  соціальними, економічними та політичними  чинниками. Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 р. було створено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). У 2000 році Комітет було перейменовано на Раду з МСБО (РМСБО) [20, c.8].

Впровадження  основних принципів, методів і оцінок діяльності підприємства за МСФЗ у  практику українських підприємств  забезпечується Програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року.  Розпорядженням № 911-р Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. була схвалена Стратегія застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Ціллю Стратегії є удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу. З метою забезпечення реалізації положень зазначеної вище Стратегії, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРФПУ) затвердила План заходів щодо запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності у небанківських фінансових установах.

В загальному розумінні  різні облікові системи за загальнометодологічними  принципами можуть зближатись трьома шляхами (рис. 1.1) [24, c.17].

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Шляхи зближення різних систем обліку за загальнометодологічними принципами

 

На міжнародному рівні  ідея стандартизації облікових процедур реалізується в межах уніфікації обліку, яку вводе Рада з міжнародних  стандартів фінансової звітності. Сутність цього підходу полягає у розробці уніфікованого набору стандартів, які  застосовують у будь-якій країні, у  зв’язку з чим відпадає необхідність створення національних стандартів.

В сучасній науковій літературі відсутнє однозначне визначення поняття «гармонізація бухгалтерського  обліку» [26, c.191].

Відповідно до словника міжнародного статистичного  обліку гармонізація визначається як усунення відмінностей в будь-якій сфері шляхом введення в практику єдиних суворих та чітких правил, тобто  мається на увазі процес уніфікації.

Найбільш повне  визначення цього поняття у сфері  бухгалтерського обліку надав М.С  Грінчук, який вважає, що гармонізація бухгалтерського обліку – це процес конструктивного зближення світових облікових систем шляхом узгодження й доповнення чинних вітчизняних  стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податкового  законодавства з метою виходу на світові ринки капіталу.

Гармонізацію  бухгалтерського обліку та фінансової звітності доцільно визначати за такими складовими: теоретико-методологічна  база, що включає гармонізацію принципів  і методологічних положень (стандартів), а також практичний інструментарій  стосовно гармонізації практики ведення  бухгалтерського обліку. Це сприяє кращому розумінню економічної  природи основних напрямів зближення  бухгалтерського обліку та звітності, дозволяє розробити ефективні заходи гармонізації національної системи бухгалтерського обліку та звітності з міжнародними стандартами [31, c.7].

Гармонізація обліку висуває  існуючі в сфері обліку проблеми на міжнародну арену, направляючи процес обміну економічною інформацією  так, щоб забезпечити для її користувачів можливість створення єдиного підходу  до усунення визначених труднощів (рис.1.2) [29, c.11].

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Роль гармонізації бухгалтерського обліку у розвитку облікових принципів 

 

Гармонізація фінансової звітності згідно міжнародним стандартам в змозі сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні, що є досить важливо для прийняття ефективних управлінських рішень, а саме:

• з’являється позитивний вплив світової економічної інтеграції на розвиток підприємств;
• формується прозорий ринок землі;
• виникає об’єктивна потреба у залученні значних обсягів інвестицій у зв’язку з великим рівнем зносу основних засобів в Україні;
• збільшується науковий потенціал;
• посилюється орієнтація на підвищення якості продукції та її конкурентоздатність;
• досягаються провідні позиції на ринках, що розвиваються;
• знижується залежність від альтернативного імпорту;
• впроваджуються нові технології із забезпеченням тривалих капіталовкладень;
• модернізується виробництво для покращення конкурентних переваг.

Проте вона приводить не лише до позитивних моментів, а й  спричиняє певні труднощі. Переваги, перешкоди та недоліки гармонізації бухгалтерського обліку відображені в додатку А  [15, c.26].

Отже, можна зробити  висновок, що гармонізація бухгалтерського  обліку має дуже важливе значення в сучасних умовах, але результати від її впровадження неоднозначні.  Також відсутні єдині підходи  щодо трактування самого поняття. З  метою досягнення гармонізації необхідно  подолати ряд труднощів, що випливають з різних методів обробки даних, поданні та статусу фінансової звітності.

Інструментом  гармонізації бухгалтерського обліку на національному рівні є узгодження національного законодавства в  сфері бухгалтерського обліку. Крім того, бухгалтерське законодавство  вимагає систематизації та узгодження з господарським та цивільним  законодавством. Це дозволить усунути  наявні протиріччя та недоліки нормативно-правового  регулювання бухгалтерського обліку в Україні.

 

 

2. Інструментарій впровадження МСФЗ на підприємствах України

 

 Фінансова звітність є структурованим фінансовим відображенням фінансового стану підприємства і операцій, що здійснюються ним. Сьогодні існують проблеми інтеграції українських компаній на світовий ринок, одна з яких полягає в недоступності інформації, яка розкривається у фінансовій звітності компаній для іноземних партнерів. Даний недолік можна вирішити за допомогою впровадження МСФЗ.

Міжнародні стандарти  фінансової звітності не є обов’язковим для всіх компаній, але звітність  у такій формі все частіше  хочуть бачити потенційні іноземні інвестори  або банки чи інші фінансові установи  при  наданні  кредиту.  Крім того, є ряд вимог нормативних актів, при настанні яких  суб’єкти господарювання зобов’язані складати звітність  за МСФЗ [17, c.202].

Найбільш розповсюдженими  причинами, через які підприємство складає звітність за МСФЗ є наступні:

• застосування стандартів  ПАТ відповідно до вимог ДКРФПУ;
• подання звітності за МСФЗ іноземним інвесторам  за їх вимогою;
• представлення інформації про фінансовий стан  відповідно  до МСФЗ  для покращення інвестиційної привабливості підприємства для залучення нових інвестицій;
• за власною ініціативою керівництва підприємства, коли виникає потреба для цілей управління отримувати інформацію  якісно  нового  рівня  про фінансове положення підприємства, яку не дає національна система [18, c. 65].