Економічна діагностика

 

5. Здійснити  діагностику фінансового стану  підприємства та зробити висновки (табл. 1.4.).

Таблиця 1.4.

Методика розрахунку показників для діагностики фінансової стійкості підприємства

 

Найменування показника	Формула розрахунку	Оцінка показника		Значення		Динаміка
		Нормативне зн-ня	Динаміка	2010	2011
1. Коефіцієнт автономії (концентрації  власного капіталу)	Ф. 1 (ряд. 380 : ряд. 640)	>0,5	збільшення	0,78	0,87	0,09
2. Маневреність робочого капіталу	Ф.1 (сума ряд. 100-140): (ряд. 260 - ряд. 620)	за планом	за планом	0,09	0,06	-0,03
3. Коефіцієнт фінансової залежності	Ф. 1 (ряд. 280 : ряд. 380)	<2,0	зменшення	1,29	1,15	-0,14
4. Коефіцієнт маневреності власного  капіталу	Ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620) : (ряд. 380)	>0,5	збільшення	0,87	0,74	-0,13
5. Коефіцієнт концентрації залученого  капіталу	Ф. 1 (ряд. 480 + ряд. 620) :(ряд. 280)	<0,5	зменшення	0,22	0,1	-0,12
6. Коефіцієнт залучених джерел  в необоротних активах	Ф. 1 (ряд. 480 : ряд. 080)	<0,1	зменшення	0,38	0,14	-0,24
7. Коефіцієнт довгострокового   залучення позикових коштів	Ф. 1 (ряд. 480) :(ряд. 480 + ряд. 380)	<0,5	зменшення	0,07	0,04	-0,03
8. Коефіцієнт довгострокових  зобов'язань	Ф. 1 (ряд. 480): (ряд. 480 + ряд. 620)	<0,2	норматив	0,28	0,4	0,12
9. Коефіцієнт поточних зобов'язань	Ф. 1 (ряд. 620): (ряд. 480 + ряд. 620)	>0.5	збільшення	0,72	0,6	-0,12
10. Коефіцієнт співвідношення залученого  і власного капіталу і (фінансування)	Ф.1 (ряд. 480 + ряд. 620) : (ряд. 380)	<0.5	зменшення	0,29	0,11	-0,18
11. Коефіцієнт забезпечення і власними  коштами	Ф.1 (ряд. 380- ряд. 080) :(ряд. 260)	>0.1	збільшення	0,27	0,84	0,57
12. Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф. 1 (ряд. 380): (ряд. 480 + ряд. 620)	>1	збільшення	3,51	8,82	5,31
13. Коефіцієнт фінансового  лівериджу	Ф. 1 (ряд. 480 : ряд. 380)	<0,1	зменшення	0,08	0,05	-0,03
14. Коефіцієнт забезпечення запасів   робочим капіталом	Ф. 1 (ряд.260 - ряд. 620): (сума ряд. 100-140)	>0,2	збільшення	11,55	16,99	5,44
15. Коефіцієнт страхування бізнесу	Ф. 1 (ряд. 340) : (ряд. 280)	>0.1	збільшення	0,01	0,003	-0,007
16. Коефіцієнт страхування статутного  капіталу	Ф. 1 (ряд. 340): (ряд. 300)	за планом	за планом	0,07	0,07	-
17. Коефіцієнт страхування власною  капіталу	Ф. 1 (ряд. 340): (ряд. 380)	0,1	збільшення	0,01	0,003	-0,007
18. Коефіцієнт забезпеченості оборотних  активів робочим капіталом	Ф. 1 (ряд. 260 - ряд. 620) (ряд. 260)	за планом	збільшення	0,81	0,92	0,11

З таблиці  ми бачимо, що Коефіцієнт автономії  значно перевищує нормативне значення і продовжує зростати тобто в  підприємства достатньо власних  коштів для стабільної діяльності, про це також свідчить зменшення  коефіцієнтів фінансової залежності, співвідношення залученого і власного капіталу і (фінансування), концентрації залученого капіталу і збільшення коефіцієнтів забезпечення і власними коштами та фінансової стабільності.

Взаємообернені показники маневреності робочого капіталу та Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом підтверджують правильність забезпеченості та оборотності грошових коштів на підприємстві, також це підтверджує зростання коефіцієнту забезпеченості оборотних активів робочим капіталом

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу за даний  період зменшився але не зважаючи на це перевищує нормативне значення тобто загрози для діяльності підприємства не має,  це підтверджує  зростання коефіцієнта забезпеченості оборотних активів робочим капіталом.

Підприємство  зменшує частку залучених коштів в необоротних активах та власному капіталі підприємства це підтверджує  зменшення коефіцієнтів залучених  джерел в необоротних активах, довгострокового  залучення позикових коштів та фінансового  левериджу але не зважаючи на це частка залученого капіталу в валюті балансу перевищує нормативне значення, що видно з коефіцієнту довгострокових зобов»язань. Негативним фактором в роботі підприємства є недостатність страхування за рахунок резервного капіталу це видно з показників Коефіцієнт страхування бізнесу та Коефіцієнт страхування власною капіталу які є значно нижчими за нормативне значення.

6. Зробити  узагальнюючі висновки відносно  фінансового становища підприємства.

Загальна  вартiсть майна ВАТ "ПiвдГЗК", яка дорiвнює пiдсумку активу балансу становить 7 526 662 тис.грн. За отриманими даними можна стверджувати, що на початок 2010 року в структурi сукупних активiв пiдприємства питома вага необоротних активiв на початок 2010р. становить 2,15%, але на кiнець 2010р. даний показник збiльшився до 16,50%. Доля нематерiальних активiв пiдприємства є досить незначною. У структурi необоротних активiв комбiнату значну частину займають основнi засоби. Вартiсть оборотних активiв ВАТ "ПiвдГЗК" протягом 2010р. збiльшилась на 1831704 тис. грн., а їх питома вага становить 83,47% вiд загальної структури активу балансу. Це вiдбулось за рахунок збiльшення грошових коштiв на рахунках пiдприємства на 293546 тис.грн. Цьому сприяло укладення нових договорiв, пiдвищення вартостi продукцiї та покращення платiжної дисциплiни покупцiв пiдприємства, що вже є позитивним явищем. Значний вплив на фiнансовий стан ВАТ "ПiвдГЗК" мають виробничi запаси. У 2010р. вартiсть запасiв зросла на 40251 тис. грн. Проте зменшилася питома вага запасiв у загальному пiдсумку активiв. Фiнансовий стан пiдприємства залежить вiд того, наскiльки оптимальне спiввiдношення власного i позикового капiталу. У випадку ВАТ "ПiвдГЗК" основним джерелом формування майна пiдприємства є власний капiтал. На кiнець 2010р. частка власного капiталу пiдприємства складала 77,82%. Протягом 2010р. поточнi зобов'язання пiдприємства зменшилися на 109382 тис.грн. Така ситуацiя свiдчить про поступову виплату довгострокових кредитiв пiдприємства, що забезпечує зниження ризику втрати фiнансової стiйкостi та в цiлому є позитивною тенденцією

7. Надати  пропозиції щодо поліпшення фінансового  стану, а також розрахувати  імовірність банкрутства підприємства  за будь-якою з існуючих моделей  (Альтмана, Спрингейта, Тафлера, Терещенко тощо).

Використаємо  п’ятифакторну модель прогнозування банкрутства Е.Альтмана: ,

    де    Z – інтегральний показник  рівня загрози банкрутства,

   Х1 – відношення власного оборотного  капіталу до суми всіх активів  підприємства,

Х2 –  відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів,

Х3 –  рівень прибутковості активів,

Х4 –  коефіцієнт фінансового ризику,

Х5 –  коефіцієнт обертання активів.

Таким чином, формулу розрахунку можна навести  в такому вигляді:

        

2010р- 1,2((5856952-1242156)/7526662)+1,4(5163914/7526662)+ +3,3(3654984/7526662)+0,6(5856952/(7526662-5856952) )+ +1(2764823/((3144917+2059225)/2)=0,74+0,96+1,6+2,1+1,06=6,46

Провівши  аналіз промислових підприємств, Альтман дійшов таких висновків щодо інтерпретації значень Z-показника:

Значення Z-показника	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,7	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3 і більше	Дуже низька

Отже, імовірність  банкрутства підприємства дуже низька.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

- збільшення виручки від реалізації;

- продажу частини основних фондів;

- рефінансування дебіторської заборгованості.

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

- зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;

- зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

- проведення реструктуризації активів підприємства;

- сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

- перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства. Внутрішні резерви підприємства складаються з явних та прихованих. Виявлення явних резервів здійснюється через ліквідацію: втрат окремих видів ресурсів, перевищення норм їх витрачання.

Особливу увагу необхідно звернути увагу на приховані резерви.

Приховані резерви — частина капіталу, що ніяк не відображена в Балансі.  Розмір прихованих резервів балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю.

Шляхами удосконалення фінансового стану підприємства через виявлення прихованих резервів є:  здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у робочому процесі; використання зворотного лізингу.

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків через зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток. На кожному підприємстві, залежно від його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на собівартість.

Отже, удосконалення фінансового стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

 

8. «Баланс» та «Звіт про фінансові результати» оформити додатком.