Додатковий капітал

РОЗДІЛ 1

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ В ОБЛІКОВІЙ  СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА: ФОРМУВАННЯ, СКЛАД, ВИКОРИСТАННЯ

Власний капітал становить  фінансову основу створення і  розвитку підприємства будь-якої форми власності та організаційно-правової форми. Він виступає одним із найважливіших факторів будь-якої економічної діяльності фірми. Процес інвестування власного капіталу та залучення позикових коштів для отримання прибутку лежить в основі фінансової діяльності усіх суб’єктів підприємництва. Структура та ефективність використання власного капіталу підприємства безпосередньо впливають на формування добробуту його власників. Адже власний капітал підприємства є головним вимірювачем його ринкової вартості.

Власний капітал виступає одним із найважливіших об’єктів фінансового та управлінського обліку, які є основою інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Він є також об’єктом фінансового аналізу підприємства. Роль показника «власний капітал» для підтримання нормального фінансового стану підприємства настільки значуща, що він отримав законодавче підтвердження в Цивільному кодексі України, зокрема в частині вимог щодо співвідношення статутного капіталу та чистих активів господарських товариств [2].

Відповідно до п. 3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та п. 4 П(С)БО 2 «Баланс», власний капітал становить частину в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань [3; 4]. Найбільш вдалим, на мою дуку думку, є один з підходів до визначення, згідно якого під власним капіталом розуміється загальна сума засобів, які належать підприємству на правах власності, та використовується ним для формування активів [6].

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал підприємства включає  такі елементи: статутний капітал, пайовий  капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний  капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал [4]. Такий склад власного капіталу відображає наявність його частини, інвестованої засновниками у момент створення підприємства, та частини, одержаної в результаті ефективної діяльності, насамперед нерозподіленого прибутку, суми дооцінки необоротних активів, а також додаткового вкладеного капіталу.

Особливості формування окремих  складових власного капіталу підприємств  зумовлюються нормами законодавства  щодо організаційно-правових форм підприємств  та форм їх власності, а також щодо порядку формування і руху власного капіталу.

Функції власного капіталу підприємства визначаються його економічною сутністю. Укрупнено можна виділити оперативну, захисну та регулятивну функції власного капіталу, які спрямовані відповідно на забезпечення безперервної діяльності підприємства, відшкодування в разі необхідності великих збитків і дотримання встановлених вимог щодо здійснення фінансової діяльності.

Динаміка та структура  власного капіталу підприємства значною мірою залежать від змін, що відбуваються в окремих його складових. Основу власного капіталу більшості підприємств становить статутний капітал. Статутний капітал – це сума грошових коштів (вкладів), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна. Вкладами можуть бути грошові кошти, основні засоби та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери тощо. Облік статутного капіталу ведеться на рахунку бухгалтерського обліку 40 «Статутний капітал» [9].

Дані про його розмір та зміни, як правило, фіксуються в установчих документах і вносяться в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У процесі діяльності статутний капітал може бути збільшений або зменшений. Збільшення статутного капіталу здійснюється за рахунок додаткової емісії корпоративних прав, додаткових вкладів, реінвестиції дивідендів та прибутку. Згідно зі ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом [1]. Збільшення статутного капіталу АТ відбувається завдяки збільшенню кількості акцій за номінальною вартістю, або збільшенню номінальної вартості акцій. Зменшення статутного капіталу здійснюється внаслідок зменшення кількості акцій за номінальною вартістю або зменшення номінальної вартості акцій (внаслідок їх викупу з подальшим анулюванням).

Зміни у структурі статутного капіталу, пов’язані з обміном  привілейованих акцій на прості та з дробленням або консолідацією акцій, як правило, не впливають на стан власного капіталу підприємства [7].

Основу власного капіталу деяких підприємств (споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок тощо) становить пайовий капітал. Він формується за рахунок пайових внесків. На відміну від статутного капіталу розмір пайового капіталу не фіксується в статуті підприємства. Механізм формування пайового капіталу окремих підприємств аналогічний механізму формування статутного капіталу [6]. Інформація про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами, узагальнюється на рахунку 41 «Пайовий капітал» [9].

Підприємство може формувати тільки або статутний, або пайовий капітал. Деякі підприємства (приватні підприємства, об’єднання підприємств або громадян тощо) не формують ні статутного, ні пайового капіталу.

Рахунок бухгалтерського  обліку 42 «Додатковий капітал» узагальнює інформацію про суми додаткового  капіталу, тобто, про суми, на які  вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінок необоротних активів і фінансових інструментів та інші види додаткового капіталу. Для кожного виду додаткового капіталу передбачений окремий субрахунок [9].

Зміни в додатковому вкладеному капіталі можуть мати певний вплив  на власний капітал ряду підприємств. Хоча на більшості підприємств цей елемент власного капіталу взагалі відсутній або становить незначну частину [6]. Збільшення додаткового вкладеного капіталу акціонерних товариств відбувається за рахунок зростання вартості реалізації емітованих акцій та її перевищення над їх номінальною вартістю. Збільшення цього елементу власного капіталу в інших підприємств здійснюється за рахунок інвестування капіталу засновниками понад зафіксований розмір статутного капіталу. Зменшення додатково вкладеного капіталу відбувається внаслідок списання витрат на випуск або придбання інструментів власного капіталу.

Величина та структура  власного капіталу підприємства може змінюватися в результаті переоцінки активів. Збільшення іншого додаткового капіталу здійснюється за рахунок дооцінки основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів, а також за рахунок безоплатного отримання необоротних активів. До зменшення іншого додаткового капіталу призводить уцінка зазначених необоротних активів, нарахування амортизації та вибуття необоротних активів, до яких відноситься додатковий капітал.

Важливим чинником, який впливає на стан власного капіталу, є чистий прибуток (збиток) підприємства. Бухгалтерський облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків) ведеться на однойменному рахунку [9].

Чистий прибуток може бути направлений на виплати власникам, у статутний або пайовий капітал, – у резервний капітал. Виплати дивідендів, або процентів на паї зменшують власний капітал підприємства. Збільшення статутного (пайового) та резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку спричиняють лише внутрішній перерозподіл сум власного капіталу підприємства. Нерозподілений збиток підприємства зменшує розмір його власного капіталу.

Частина статутного капіталу підприємства певний час, до закінчення його формування, може залишатися неоплаченою. Інформація про зміни в неоплачену капіталі відображається на рахунку 46 «Неоплачений капітал» [9].

 Неоплачений капітал  зменшує загальний розмір власного капіталу підприємства. Так, за наявності заборгованості власників (учасників) по внесках у статутний капітал розмір власного капіталу підприємства, або вартість його чистих активів, буде меншою від статутного капіталу за умови нульової арифметичної суми інших елементів власного капіталу. Хоча практично така ситуація на сьогодні може виникати нечасто [6].

Бухгалтерський  облік та відображення операцій на вищенаведених рахунках обліку власного капіталу ведеться відповідно до Плану  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських  операцій підприємств та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України  від 30.11.1999 № 291.

Інформація  про власний капітал підприємства, крім балансу підприємства, відображається також у Звіті про власний  капітал, форма якого затверджена  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 5 «Звіт про власний капітал» (наказ Міністерства фінансів України  від 31.03.1999 № 87 [9].

Відповідно до п. 14 П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» власний капітал підприємства може зменшуватися в результаті виходу учасника, викупу або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій [5]. За наявності вилученого капіталу розмір власного капіталу підприємства, або вартість його чистих активів, буде меншою від статутного капіталу за умови нульової арифметичної суми інших елементів власного капіталу [6].

Норми частини четвертої  ст. 144 та частини третьої ст. 155 Цивільного кодексу України встановлюють необхідність порівнювати чисті активи, вартість яких дорівнює сумі власного капіталу, та статутного капіталу підприємства. Перевищення величини статутного капіталу над величиною власного тягне за собою згідно з вказаними нормами негативні наслідки для підприємства. Ця проблема на сьогодні до кінця не вирішена і вимагає подальших досліджень.

Певний вплив на розмір власного капіталу можуть мати зміни в обліковій політиці підприємства та виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Таким чином, процес формування власного капіталу характеризується рядом особливостей як з фінансового, так і з правового погляду, що впливає на управлінський аспект фінансових рішень на підприємстві. Проблеми фінансового менеджменту щодо впливу неоплаченого та вилученого капіталу потребують подальшої розробки як у теорії, так і в практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс  України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № № 18, 19–20, 21–22, зі змінами та доповненнями.

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № № 40–44, зі змінами та доповненнями.

3. П(С)БО 1 – Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

4. П(С)БО 2 – Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

5. П(С)БО 5 – Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

6. Мельник О. В., Данілова Л. І.  Венгуренко Т. Г., Степаненко А. А.    Особливості формування власного капіталу підприємства / Мельник О. В., Данілова Л. І.  Венгуренко Т. Г., Степаненко А. А./ Науковий вісник Національного університету  ДПС України  (економіка, право). - №1(48). -  2010. - С. 94-98.

7. Сопко В. В. Бухгалтерський  облік капіталу підприємства (власності, пасивів). – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

8. Особливості формування  фінансового капіталу підприємств /Ю. М. Воробйов // Фінанси України. – 2001. – № 2. – С. 77–85.

9. Бобяк А.П. Власний капітал підприємства, як економічна категорія, та його облік / Бобяк А.П. / Міжнародний збірник наукових праць. - №1(19).- С.55-58