Безготівкові розрахунки

    —  підвищення самостійності господарських  суб’єктів за умови доскональної організації і  здійснення безготівкових розрахинків у господарвькому обороті, грошова відповідальність підприємств недоодержанням грошових коштів після відправлення товарів чи надання послуг вимагає, щоб ці ж підприємства мали право вільно діяти в сфері безготівкового обігу;

    —  постійний пошук нових механізмів організації безготівкових розрахунків, які   дозволили б на економічній основі подолати кризові явища і процеси в грошовій сфері.

    Система безготівкових розрахунків має  бути найтіснішим чином пов’язана з реальним товарним оборотом. Тільки за такої умови забезпечуватимется безперебійний кругообіг коштів господарських суб’єктів і, як результат, розвиватиметься та якісно вдосконалюватиметься виробництво.

    Нормалізація  системи безготівкових розрахунків  сприятиме становленню нормальних ринкових видносин. Проблема органічного  зв’язку системи безготівкових розрахунків з ринковим середовищем, що формуються у вітчизняному народному господарстві, набуває сьогодні особливої актуальності. 
 

Висновок 

    Розрахункові  видносини в Україні так як і національна економіка України  знаходиться на етапі становлення. Саме тому, як раз зараз необхідно правильні основи розрахункових видносин, вибрати правильні шляхи їх розвитку і привести у відповідність до нових умов розвитку і життя нормативно-правову базу.

    В умовах риноквого господарювання, винекнення підприємств різних форм власності в здійснені розрахунків усунено зайву централізацію, регламентацію, уніфіковано порядок їх здійснення. Однак, здійснюючи розрахунки, як підприємства, так і кредитні установи зобов’занні суворо дотримуватись чинних законодавчих актів, банківських правил, сприяти прискоренню платежів та зміцненню розрахункової дісципліни.

    В сучасних умовах гроші є невід’ємним атрибутом господарського життя. Тому всі угоди, які пов’язані з поставкою матеріальних цінностей і наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками. Останні можуть приймати, як готівкову, так і безготівкову форму розрахунку.

    Організація грошових розрахунків з використанням  безготівкових грошей є більш переважливою, на відміну від розрахунків із застосуванням готівкових, грошей, оскільки в першому випадку досягається значна економія на “издержках обращения”.

    Широкому  застосуванню безготівкових розрахунків  сприяє розгалуженна гілка банків, а також зацікавленність держави  в їх розвитку.

    Таким чином безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки шляхом запису по рахункам в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються на рахунок отримувача. Безготівкові  розрахунки в господарстві організовані по визначеній системі, під якою розуміють сукупність принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що застосовуються до їх організації, визначених певними умовами господарювання, а також форм і способів розрахунків і пов’язаного з ними обігу документів.

    Безготівкові  розрахунки - розрахунки, що проводяться  без готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

    У сучасних умовах використовуються такі основні форми безготівоквих розрахунків:

    —  платіжне доручення;

    —  платіжні вимоги - доручення;

    —  чеки;

    —  акредитив;

    —  платіжні вимоги;

    —  векселя;

    —  інкасові доручення (розпорядження).

    Форми безготівкових розрахунків розрізняють  залежно від характеру і змісту відповідних розрахункових документів.

    Народногосподарське значення безготівкових розрахунків  полягає у прискорені обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам-власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

    Отже,  питання розрахункових документів, є досить актуальним на сьогоднишній час. Воно є дуже важливим для розвитку національної економіки, і потребує більш чіткої законодавчої регламентації. На мою думку в законодавстві треба більше уваги приділяти таким формам безготівкових розрахунків як чеки, акредитив і виксель.

    Стабільність  фінансової системи України і  національної економіки безпосередьо пов’язана зі стабільністю розрахункової системи, тобто з наяністю надійного механізму платежів, що дозволяють безперебійно здійснювати розрахункові операції.

    Список використаної літервтури 
 

1. Закон України "Про банки і банківську діяльсть".
2. Інструкція Правління НБУ "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, від 2 серпня  1996р.
3. Положення Кабінету Міністрів України и НБУ "Про переказній і простій вексель" від 10.09.97р.
4. Інструкція НБУ "Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України" від 2 лютого 1995р.
5. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций.-М.: Издательство БЕК, 1994.
6. Банковское дело. Под  ред. В.И. Колесникова и Л.П. Кроливецкой. М: Финансы и статистика, 1996
7. Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие.- М.: Издательство БЭК, 1994
8. Ерліхівській збірник / під ред, Воронової Л.К. і Пацурківського П.С. - Чернівці.: 1994
9. Вексель. Сто вопросов ы ответов. Методическое пособие / под ред. З.Е. Шимановой - М.:1994
10. Гарантии и акредитивы в современной банковской практике - М., 1995