Це визначення суттєво відрізняється від визначення аудиту згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність". За законом, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

2. Електронна комерція  – стан у світі:  США, Європа, Україна

      Сьогодні, приблизно 60 000 видів бізнесу обмінюються  із своїми партнерами діловою документацією типу замовлень і рахунків за допомогою стандартного зв'язку і протоколу, що називається Електронний Обмін Даних (EDI). Більшість реалізацій EDI використовують орендовані лінії або спеціалізовані мережі (value added networks, VANs), а це спричиняє необхідність значної інтеграції між всіма партнерами. Мережний дизайн, інсталяція й адміністрація можуть бути дорогими в термінах апаратних засобів, програмного забезпечення і штату. Фактично, ці витрати — ключова причина того, що EDI найбільше широко розгорнуті тільки в великих компаніях.

      Проблеми  впровадження

      Незважаючи  на очевидні переваги електронної комерції, розвинути і впровадити комерційну систему досить важко.

      Компанії  можуть зіштовхнутися з істотними  проблемами, такими як:

• витрати;
• цінність;
• безпека;
• посилення існуючої системи;
• функціональна сумісність.

      США

      На  сьогоднішній день лідером у сфері новітніх технологій електронної комерції є США. Цьому сприяло стійке економічне зростання1990-2000 рр., що супроводжувалося збільшенням продуктивності праці вдвічі за цей період. У той же час стрімко розвивалася індустрія комунікаційних технологій, значно підвищувалася кількість користувачів, радикально змінилася вартість комп'ютерів та їх комплектуючих. Якщо в 1990 р. лише 15% родин США мали комп'ютери, то сьогодні цей показник перевищує 50%. Причина полягає в тім, що в період з 1987 до 1994 року комп'ютери дешевшали на 10 – 12 %, а з 1995 р. – майже на 20% щорічно.

      Галузь  електронної комерції зростає надзвичайно  динамічно – на початку століття вона подвоюється щорічно, а наприкінці 2003 року обсяг світової торгівлі через мережу Інтернет досяг майже 1,25 млрд. дол. США [3].

      Важливим  компонентом розвитку є створення  галузевих Інтернет-ринків. Так, наприклад, у 2000 році три світові автомобільні корпорації – "Форд мотор", "Дженерал моторс", "Даймлер-Крайслер" з метою сприяння закупівлі комплектуючих деталей та інших товарів, прискорення виробничого процесу та зниження собівартості кінцевої продукції оголосили намагання створити найбільший у світі спеціалізований автомобільний Інтернет-ринок, який також дозволить зменшити термін доставки комплектуючих та автомобілів покупцям з 2 місяців до 10 днів.

      Важлива галузь електронної комерції – комерція "бізнес-споживач" – прискорює темпи розвитку. Незважаючи те, що більшість світових користувачів увійшли в Інтернет тільки два роки тому, за даними Forrester Research, у 1994 р. споживачі США витратили на купівлю в Інтернеті тільки 240 млн. дол., а в 2000 р. – уже близько 10 млрд. дол. США. З них 33% – на комп'ютерні товари, 23% – на подорожі, 13% – на розваги, 10% – на квіти і подарунки, 5% – на одяг. Близько 40 % покупців США використовують свої web-сайти для проведення хоча б деяких комерційних трансакцій.

      Збільшується  і кількість користувачів, що роблять регулярні покупки в онлайн. Так, у 1998 р. це приблизно 6 млн. родин, а до 2010 р. ця цифра повинна досягти 20 млн.

      Обсяг торгівлі через Інтернет вже обчислюється декількома трильйонами доларів. У  найближчі роки він досягне 10 трлн дол., що еквівалентно всій економіці  США. Безумовно, за рахунок виходу в  онлайн і завдяки скороченню або  повному відмовленню від традиційних витрат, пов'язаних з веденням бізнесу, компанії в усьому світі заощадять кількасот млрд. дол.

      Таким чином, вищевикладені факти дозволяють зробити висновок, що електронна комерція стане одним з наймогутніших  сегментів національної економіки  не тільки США, але й багатьох країн світу, що з успіхом упроваджують нові технології в усі сфери життєдіяльності суспільства. 
 

      Європа

      Тенденції електронної комерції в Європі найближчим часом розвиваються в напрямку розширення Інтернет-економіки. У найближчі  два роки очікується збільшення користувачів електронної комерції, що приведе до росту продажів у 20 разів. Швидке зростання числа користувачів Інтернет приведе до того, що в цьому регіоні світу половина населення буде мати доступ в Інтернет. Найбільший ринок електронної комерції в Європі у Німеччини (30% від загального обсягу, причому планується, що в 2004 р. 95% німецьких родин будуть підключені до Інтернету), далі йдуть Великобританія (23%), Франція (9%). Зміцнення позицій Інтернет-економіки пов'язано з очікуваним підвищенням рівня життя населення європейського континенту і збільшенням національного багатства [4]. В Інтернет-сегменті ринку основними будуть продукти програмного забезпечення й послуги. Європейський ринок інформаційних технологій буде розвиватися в напрямку збільшення кількості послуг для різних секторів економіки: для промислового сектора – електронна торгівля "бізнес-бізнес", для фінансового сектора – Інтернет-банкінг, для енергетики – онлайновий білинг, для транспортного сектора – онлайнове планування і керування перевезеннями, для торгівлі – Інтернет-магазини, для освіти – дистанційне навчання. У найближчі три роки очікується активне використання нових форм електронної торгівлі: безпровідної, голосової, телевізійної. Понад 80% керівників європейських фірм від подібних технологій чекають більшого ефекту, ніж від звичайної електронної комерції.

      Український сектор

      За  останні два роки ріст українського сегмента Інтернету (UAnet) спостерігається  у всіх напрямках. Аудиторія UAnet подвоювалася щорічно за останні три роки, за різними оцінками, складає від 2 до 4% населення. UAnet містить у собі більш як 12 тис. українських сайтів. Очікується щомісячний ріст відвідувачів UAnet на 15%, 56% аудиторії UAnet представлена жителями України, 19% – Росії, 12% – США, 8% – Західної Європи, 5% - інші. Регулярна аудиторія користувачів UAnet, що проживають в Україні, – 450 тис., а користувачів Інтернету – від 750 тис. до 2 млн чоловік. Швидке збільшення користувачів Інтернет стане рушієм Інтернет-сектора в Україні. Інтернет-економіка нашої країни представлена галузями комп'ютерної техніки і комунікаціями, рекламою і медіа-індустрією, Інтернет-послугами, електронною комерцією.

      Сфера Інтернет-комерції розвивається не так  швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, і має більш скромні інвестиції, тому що Інтернет-магазини ще не одержали масового визнання українськими покупцями. В авангарді української електронної комерції Інтернет-магазини Molotok.com.ua, Bambook, Azbooke, Webshop. Kiev.ua. Через UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Багатообіцяючим є ринок туристичних послуг, ринок продажів та оренди житла, продажів автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів. Водночас, за інформацією компанії TNS Interactive, всього 4% жителів України мають доступ до мережі Інтернет і лише 1% користувачів є одночасно Інтернет-покупцями [5].

      Дуже  перспективним в Україні є  така форма організації інформаційної  та торговельної взаємодії між компаніями через Інтернет, як електронна комерція "бізнес-бізнес". В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не тільки купують один у одного продукцію, а й спільно працюють над виробництвом нових товарів та послуг, електронна комерція такого напрямку набуває особливого значення, оскільки вона передбачає формування тривалих партнерських відносин між підприємствами, які здійснюються через комунікаційні мережі.

      В Україні вже створюються корпоративні портали, в межах яких систематизується корпоративна інформація та надається доступ до неї сертифікованим користувачам. Прикладом є корпоративні системи компаній "Квазар-Мікро" та Softline. Перспективним для України є також створення електронних ринків, систем управління ланцюжком комплектації, систем управління взаємовідносинами з клієнтами. Важливим кроком у напрямі впровадження будь-яких систем "бізнес-бізнес" є використання відкритих міжнародних стандартів. В Україні вже існують технічні умови застосування цих технологій - створено національний електронний каталог товарів.

      Для активного включення України  в міжнародний електронний бізнес необхідне:

• активне впровадження базового устаткування, комп'ютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;
• стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Ітернет-порталів;
• навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;
• розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту [7].

      Тенденції останніх років

      На  розвиток міжнародної електронної  торгівлі в Україні та світі впливають  ще й загальносвітові тенденції.

      По-перше, в останні роки у зв'язку зі зниження цін на комп'ютерні системи і програмне забезпечення спостерігається бум у галузі продажів комп'ютерів.

      Друга тенденція полягає у зростанні  кількості користувачів Інтернетом. До 2020 р. приблизно більш як 1 млрд. людей почнуть виходити в онлайн і буде створено понад 100 млн. сайтів. Український сегмент Інтернету в даний час являє собою більш як 12 тисяч сайтів, і також очікується щомісячний ріст відвідувачів на 15 % . Третя тенденція – це ріст онлайн покупок, обсяг яких збільшився з 8 млрд. дол. у 1999 р. до більш ніж 100 млрд. у 2003 р. Четвертий напрямок пов'язаний з різким ростом кількості домашніх компаній. Кількість людей, що працюють удома, підскочило з 4 млн. у 1990 р. до майже 16 млн. у 2000 р.

      У світі вищесказаного можна додати, що 18.02.2010 р. був поданий проект Закону України депутатом Ю. Полунєєвим «Про електрону комерцію» [2]. Який визначає загальні положення, тобто, мету, та сферу застосування закону; правове регулювання відносин у сфері електронної комерції; терміни та визначення; основні принципи правового регулювання в сфері електронної комерції. Визначає суб’єктів, тобто учасників правовідносин у сфері електронної комерції, сторони електронних право чинів та порядок укладання право чинів у сфері електронної комерції.

      Таким чином, у цьому питанні було розглянуто поняття електронної комерції, стан інтерактивного бізнесу в міжнародній практиці та Україні, та тенденції останніх років.

3. Аудит в умовах  електронної комерції

      До 2004 електронна комерція перетворилася на відносно невеликий, але швидко зростаючий сектор світової економіки. Згідно з даними Державного Департаменту США з торгівлі, в третьому кварталі 2004 р. на частку електронної комерції довелося 1,9% всіх продажів споживчих товарів і послуг у країні. У Європі цей показник навіть трохи вище – за даними аналітиків він становить близько 2%. По Росії статистика відсутня, але, як було озвучено на конференції "Електронна комерція і торгівля-2004", загальний обіг електронних угод (корпоративних і споживчих) в нашій країні в 2004 р. перевищив позначку в $ 600 млн. [10]. Подальше зростання числа компаній, які впроваджують інформаційні технології або повністю працюють у сфері електронної комерції обумовлений тим, що при веденні бізнесу в електронному середовищі значно знижуються транзакційні витрати.

      При визначенні можливості та необхідності запровадження елементів електронної торгівлі в діяльність підприємства або організації слід враховувати так само, що їй, як і будь-який іншій сфері людської діяльності, притаманні ризики, які можуть призвести до відчутних збитків. Управління ризиками та їх оцінка в системі корпоративного контролю – це система організаційно-економічних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення і оцінку потенційних ризиків, попередження або мінімізацію наслідків випадкових і важко передбачуваних подій, які можуть призвести до порушення нормального функціонування або навіть ліквідації підприємств і організацій [9]. Стосовно до електронної комерції це означає визначення ризиків, їх ранжування та прийняття рішення про розподіл відповідальності за контроль над ризиками:

1. вплив комп'ютерних вірусів.
2. перехоплення даних.
3. неправильна ідентифікація користувачів
4. несанкціоноване проникнення в захищені мережі.

      Як правило, у процесі функціонування відділу внутрішнього аудиту виявляється не один ризик, а досить широка сукупність ризиків. Це означає, що стратегія розвитку внутрішнього контролю, орієнтованого на ризик, повинна забезпечувати єдину систему ефективних заходів щодо подолання негативних наслідків кожного елемента зазначеної сукупності, тобто комплексно управляти всією сукупністю, або портфелем ризиків.

      Дана вимога призводить до того, що внутрішній аудит досліджує ризики на двох рівнях: