Аналіз господарської діяльності IBM

Основні показники фінансового стану:

 

Таким чином, можна відмітити, що станом на 2011 сукупний дохід IBM становить $98,8 млрд.,  а чистий дохід: $10,4 млрд., тоді як активи перебувають на рівні $120,4 млрд. Кількість працівників становить: 386, 5 тисяч осіб, а кількість акціонерів: 585,6 тис. осіб. Прибуток становить $107 млрд., що в порівнянні з аналогічним показником попереднього періоду – $99.8 млрд., свідчить про зростання на рівні 7 відсотків, що є досить позитивною тенденцією. Операційний дохід зріс на $1,3 млрд, попри зростання боргу на $2,7 млрд, загалом же зобов’язання компанії зросли на $5,9 млрд (зокрема, поточні зобов’язання – на 1,7 млрд.), тоді як капітал зменшився на $2,9 млрд. Слід зазначити, що довгострокові зобов’язання зросли лише на $1,1 млрд, тоді як короткострокові – збільшилися на $1,7 млрд, що свідчить про адекватну кредитну політику з боку компанії, та пропорційність зобов’язань масштабам операційної та фінансової діяльності. 

Аналізуючи основні фінансові  показники за останній 5 років, слід зауважити що після кризового  падіння прибутку та активів у 2008 та 2007, відповідно, IBM демонструє стійку тенденцію до нарощення масштабів  діяльності, її прибутковості та стабільності.

Зауважимо також, що в секторально-дивізіональному  розрізі, IBM за останні роки досягла  найбільших темпів зростання в таких  підрозділах, як Software (10,9% щорічного  зростання, 2011) та Global Technology Service (6,6% щорічного росту, 2011)

2. Дебіторська заборгованість

У порівнянні з  2010, поточна дебіторська заборгованість зросла на $0, 65 млрд, хоча за статтею фінансового лізингу зменшилась на $0,18 млрд, довгострокова ж дебіторська заборгованість зросла на $22 млн, у суму дебіторська заборгованість за всіма статтям збільшилась на $0,23 млрд, що свідчить про подальше дотримання компанією політики стабільного інвестування в лізингові та кредитні угоди.

Так, МСБО 1 "Подання фінансових звітів" рекомендує виділяти у Балансі  торговельну та іншу дебіторську  заборгованість. Компанія IBM вимагає дотримання наступних правил:

1) виділення різних видів  дебіторської заборгованості, що  належить підприємству, якщо це  є суттєвим;

2) правильне розташування  оціночних (коригуючих) статей до  відповідних статей дебіторської  заборгованості;

3) дотримання того, що  дебіторська заборгованість, представлена  у розділі "Поточні активи", дійсно буде перетворена у  гроші впродовж одного року  або операційного циклу, якщо  він довший за piк;

4) розкриття усіх значних концентрацій ризику, пов'язаних з дебіторською заборгованістю.

Ці правила регламентують  кількість і якість інформації про  дебіторську заборгованість, яка  має розкриватися у фінансовій звітності  компанії IBM для її користувачів.

3. Запаси

 

Станом на 31.12.2011, IBM володіла запасами на $2,5 млрд, що, таким чином, засвідчує їх зростання у порівнянні з попереднім періодом на $0,145 млрд,  кількість напівфабрикатів залишається відносно стабільною (зменшення на рівні $11 млн.) , а от готових товарів збільшилось на $157 млн.

У  М (С) БО 2 «Запаси» зазначено, що вартість запасів повинна включати в себе купівельну вартість, витрати  у зв'язку з переробкою продукції, а також витрати на доставку запасів  до місця їх розташування і приведення до належного стану. Витрати на придбання  запасів включають вартість запасів, яка зазначена у договорі, мито на ввезення та інші податки, а також  транспортно-заготівельні витрати  та інші витрати, прямо пов'язані  з придбанням готової продукції, матеріалів і послуг.

ФІФО  забезпечує ряд переваг  для компанії, включаючи вищі суми валового прибутку, збільшену вартість запасів на балансі і меншу кількість можливостей для списання застарілих запасів.

Списання запасів за методом  ФІФО припускає, що першими списуються найстаріші запаси по бухгалтерській звітності, хоча фізично не обов'язково забирати зі складу самі старі запаси.

Теоретично, списання в першу  чергу більш старих запасів зазвичай видаляє найдешевші позиції, які, в  свою чергу, відносяться на собівартість. Оскільки валовий прибуток є чистою виручкою від продажу за вирахуванням собівартості реалізованої продукції, використання методу ФІФО в бухгалтерському  обліку зазвичай призводить до більш високої суми валового прибутку. Однак метод FIFO може надати компанії певну перевагу, якщо внутрішнім і зовнішнім зацікавленим особам необхідно показати більш високий фінансовий результат.

Більш висока вартість запасів  на балансі звичайно збільшує економічну вартість компанії і покращує деякі  фінансові коефіцієнти. Крім того, запаси можуть займати істотну частку активів  на балансі компанії, а власники бізнесу і менеджери зазвичай проводять аналіз фінансових коефіцієнтів, щоб оцінити здатність компанії виконати короткострокові фінансові  зобов'язання. Оскільки запаси є оборотними активами, їх великий залишок поліпшує фінансові коефіцієнти компанії, що стосуються здатності виконати короткострокові  фінансові зобов'язання.

Метод ФІФО допомагає компаніям  мати нижчий рівень застарілих запасів  на бухгалтерському балансі. Постійно списання більш старих запасів гарантує, що продукти з найвищою ймовірністю  устаріння будуть списані з бухгалтерської звітності. Компанія, на балансі якої виявилися неліквідні запаси (які не можуть бути самостійно реалізовані), можуть списати цю суму на збитки, що знизить величину чистого доходу. Хоча це списання і призведе до скорочення податкових зобов'язань компанії, зовнішні зацікавлені особи (наприклад, потенційні інвестори) будуть розглядати це як неефективність процесу управління запасами

5. Необоротні активи та знос

Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності компанії IBM регулюють  МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу».

Будівлі, споруди, устаткування, офісне обладнання підлягають амортизації.

Що стосується амортизації  необоротних активів, то в обліку компанії IBM використовуються метод прямолінійного списання для підготовки консолідованої фінансової звітності. 

4. Нематеріальні активи

У компанії IBM нематеріальні активи діляться на наступні загальні групи:

 

• капіталізоване software;
• клієнтські відносини
• готові технології
• технології на стадії дослідження та розробки
• патенти та торгова марка
• інше

За 2011 кількість надходжень за торгову марку в валовому прибутку зменшилось на $4 млн (до $207 млн.), а в чистому прибутку на $21 млн, що корелює з загальним несуттєвим зменшенням прибутковості нематеріальних активів (падіння прибутку на рівні $96 млн. ), що можна пояснити пожвавленням сфери ІТ та тенденціями в ній на децентралізацію капіталів та науково-розробницьких сил.

Амортизація нематеріальних активів  компанії IBM звичайно

 

проводиться методом зменшення залишкової вартості: а яким річна сума

амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта  на початок звітного року або первісної  вартості на дату початку нарахування  амортизації та річної норми амортизації

 Нематеріальні активи та основні засоби обліковуються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації  та збитків від знецінення, а також  із пониженим коефіцієнтом. Річна  амортизація повідомляється як планова  амортизація, звичайно з використанням  лінійного методу з терміном корисного  використання від 3 років до 10 років  для механізмів та обладнання. Нематеріальні  активи амортизуються протягом періоду  від 3 років до 5 років або на основі економічних реалій контракту. Благоустрій  амортизуються протягом 20 років. Витрати  на комп'ютерне програмне забезпечення, розроблене або отримане для внутрішнього використання, капіталізуються як нематеріальні  активи, коли технологічні можливості було створено і коли майбутні економічні вигоди можуть бути доведені.

 Гудвіл і деяких інші нематеріальні активи, які повинні мати невизначений строк корисного використання, не амортизуються і щорічно тестуються на знецінення протягом четвертого кварталу фінансового року, і в період між щорічними тестами, якщо відбувається подія або зміни обставин, які швидше не знижують справедливу вартість нижче її балансової вартості. Тестування на предмет знецінення гудвілу здійснюється на рівні підрозділів звітності. Справедлива вартість звітних одиниць і невизначених  нематеріальних активів, як правило, визначається за допомогою аналізу дисконтованих грошових потоків. Цей підхід використовує суттєві оцінки і припущення, включаючи прогнозовані майбутні грошові потоки, терміни таких потоків грошових коштів, ставок дисконтування, відображає ризики, властиві майбутнім грошовим потокам, безстрокові темпи зростання, визначення відповідних порівнянних осіб та визначення того, премія або дисконт повинні бути застосовані до порівняних.

Нематеріальні активи з кінцевим строком корисного використання в основному складаються з  патентних прав, ноу-хау, ліцензійних  договорів, програмного забезпечення для продажу, оренди. Патентні права, ноу-хау, ліцензійні угоди та програмне  забезпечення для продажу, оренди на ринку амортизуються лінійним методом, як правило, від 3 до 8 років.