інновація в культурному туризмі

Всеукраїнський  конкурс на кращу студентську  наукову роботу

                                  2010/2011 навчального року 
 
 

                                                                  

                                                                      Девіз: «Інновації» 
 

                

                   Тема роботи: «ІННОВАЦІЇ В КУЛЬТУРНОМУ ТУРИЗМІ» 
 
 

Секція:  «Правознавство та правоохоронна діяльність, міжнародні        

економічні  відносини, туризм, фізичне виховання  і спорт,

                  соціальна робота, психологія» 
 

Виконала:

студентка ІV курсу, гр. МТУ-137

спеціальність «Туризм»

Сорока Катерина 
 
 
 
 

Запоріжжя

2010

 

ЗМІСТ 

 

 

ВСТУП 
 

       Соціально-культурний сервіс і туризм − досить популярна в Україні тема для обговорень на різних рівнях. Туризм − єдина галузь, названа феноменом ХХ століття. Різною мірою з нею пов’язано багато сфер діяльності сучасного суспільства, такі як економіка, культура, екологія, педагогіка і освіта, здоров’я і рекреація та ін. Проте до цих пір соціально-культурний сервіс в Україні знаходиться на низькому рівні, особливо в провінції, а туризм носить переважно виїзний (зовнішній) характер. Причин тому досить багато − нестабільність економіки, відсутність великих інвестицій з боку як держави, так і приватного капіталу, нерозвинена інфраструктура, нестача високопрофесійних фахівців і т.д. Однією з причин є слабке впровадження нових форм, методів і технологій роботи.

                 Інновації в туризмі  − різнобічні організаційно-керуючі нововведення, складаються у цілеспрямованих змінах, вироблених на різних рівнях індустрії туризму. Сюди відносяться правове забезпечення туристських проектів, здатність організації нових видів туристської діяльності, створення кардинально нових турпродуктів і товарів для подорожей, інформаційно-рекламне забезпечення туристського попиту, що включає в себе сучасні технології. Основні зусилля щодо розвитку інновацій в туризмі спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємств, на значне поліпшення туристського сервісу.

        Інноваційний процес  являє собою поетапне  прийняття нововведень  в туризмі.

        Принципово новим  напрямком є включення  в обслуговування  туристів, відпочиваючих, відвідувачів театралізації та рольових ігор. Сюди ж входить відтворення історико-культурних ситуацій різного часу. При цьому глядачі мають можливість стати безпосередніми учасниками інтерактивного процесу. В даний час з’являється величезна кількість абсолютно нових туристських напрямків: етнографічний, археологічний, флористичний; на туристський ринок виносяться пропозиції фототурів, мілітарі-турів, винних турів, релігійних та весільних турів. Розвиваються лікувальний, освітній, екологічний та інші види культурно-пізнавального туризму, з’являються нові музеї, в тому числі, приватні, з можливістю впровадження індивідуальних програм. На цьому тлі впровадження інновацій сприяє не тільки розвитку розглянутих сфер, а й гармонізації відносин сучасної людини з суспільством і природою.

      Соціально-культурний сервіс і туризм покликані  вирішувати багато завдань; рекреаційно-відновну, освітньо-виховну, просвітницьку, завдання збереження вивчення та використання природного та історико-культурної спадщини. Вони ж  є постійними, вагомими (а для деяких регіонів і основними) джерелами доходу, вирішують проблему створення робочих місць і т. д.

      Тому  впровадження інновацій  сприяє не тільки розвитку розглянутих сфер, а й гармонізації відносин сучасної людини з суспільством до природою.

 

       РОЗДІЛ I.  ІННОВАЦІЇ ТА ТУРИЗМ 

       1.1 Поняття «інновація», види і  функції інновацій  

        Інновації та інноваційна  діяльність традиційно  представляються  як напрямок науково-технічного  прогресу (високотехнологічної  його складової)  і як процес, пов’язаний із впровадженням результатів наукових досліджень і розробок у практику. Проте сенс і зміст поняття «інновація» більш широкий. Сфера інновацій всеосяжна, вона не тільки охоплює практичне використання науково-технічних розробок і винаходів, а й включає зміни в продукті, процесах, маркетингу, організації. Інновація виступає в якості явного фактора зміни, як результат діяльності, втілений у новий чи удосконалений продукт, технологічні процеси, нові послуги і нові підходи до задоволення соціальних потреб [2, стор 28].

      Термін  «інновація» (від анг. innovation-нововведення) характеризує якісні зрушення в процесі виробництва. Незважаючи на те, що поняття «інновація» є широко вживаним, до цих пір не існує загальноприйнятого його визначення. Різні автори, в основному зарубіжні (П. Друкер, М. Мончев, Е. Менсфілд, І. Перлакі, М. Портер, Й. Шумпетер та ін.), Трактують його в залежності від об’єкта та предмета дослідження − як результат і як процес.

      Так, у сучасному словнику іноземних слів (відповідно до склепіння міжнародних стандартів «Керівництво Фраскаті») інновація − це кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.

      У оксфордському тлумачному словнику поняття «інновація» роз’яснюється наступним чином: «Будь-який новий підхід до конструювання, виробництва або збуту товару, в результаті чого новатор або його компанія отримують перевагу перед конкурентами».

      Термін  «інновація», в сучасному його розумінні, першим став застосовувати Й. Шумпетер, який підкреслював, що інновація − це істотна зміна функції виробленого, що складається в новому поєднанні та комерціалізації всіх нових комбінацій, заснованих на використанні нових матеріалів і компонентів, впровадження нових процесів, відкритті нових ринків, впровадження нових організаційних форм.

      Нововведення (інновації) можливі у всіх сферах діяльності людини. Виходячи з багатоваріантних можливостей, інновації розрізняються по сфері докладання, масштабами поширення і за характером. За сферою докладання інновації поділяються на науково-технічні, організаційно-економічні, соціально-культурні та державно-правові. За масштабами поширення розрізняють глобальні, національні, регіональні, галузеві та локальні (на підприємстві, компанії) інновації. За характером вони можуть бути еволюційними і радикальними [2, стор 30].

      Основні функції інновацій:

      − вони залучають у виробництво нові продуктивні сили, сприяють підвищенню продуктивності праці та ефективності виробництва, скорочують різного роду витрати;

      − підвищують рівень життя кожної людини і суспільства в цілому за рахунок різноманітності і якості виробленої продукції та послуг, задоволення потреб населення;

      − допомагають привести у відповідність структуру виробництва зі структурою змінених потреб, сприяють підтримці рівноваги між попитом і пропозицією, між виробництвом і споживанням;

      − є результатом застосування творчих можливостей і знань конкретної особистості, людського інтелекту, що, у свою чергу, стимулює подальше зростання творчої діяльності [2, стр. 37]. 

 

       1.2 Поняття інновацій в туризмі  

        Слід зазначити, що велика роль  у розвитку сучасного культурно-пізнавального  туризму належить грамотним, професійно підготовленим менеджерам і далеко не в останню чергу фахівці в туризмі повинні бути хорошими психологами. Саме такі добре підготовлені фахівці можуть розібратися з різними нововведеннями та інноваціями в туристичному бізнесі. Нова якість зростання, яке називається розвитком, є наслідком інноваційного характеру підприємництва в різних сферах.

      В умовах ринкової економіки туристські організації усвідомлюють необхідність розробки нових товарів та послуг і пов’язану з цим вигоду. Визначення майбутнього прибутку від нового туристичного продукту є завданням інноваційного менеджменту.

      Що  ж він із себе представляє? Це окремий  вид культурно економічної та підприємницької діяльності для  досягнення цілей туристських фірм на основі ефективної організації інноваційних процесів. Крім того, інноваційний менеджмент припускає реальне і грамотне використання всіх наявних у розпорядженні ресурсів і обов’язкове впровадження нових форм роботи. Інноваційному менеджеру належить спонукати і об’єднати велику кількість організацій і людей на оновлення створити необхідні і достатні економічні умови і стимули для досягнення мети інновації. Управління інноваціями поза меншою мірою є мистецтвом ніж наукою, і завжди несе відтінок індивідуальності менеджера.

      Інноваційний  менеджмент являє собою поєднання  різних функцій (таких як маркетинг, планування, організація, розробка контроль). Основними завданнями інноваційного  менеджменту є вивчення стану  сфери господарської діяльності та господарських систем є здійснення нововведення; вивчення самої специфіки інноваційного процесу. Форми впровадження нововведень можуть бути різні, фахівці поділяють їх на еволюційні і радикальні. У них входять збереження і оновлення існуючих функцій, перегрупування складових частин системи, зміна елементів існуючої системи. Для зміна концепції та результатів системи, для всіх цих нових перетворень, природно, необхідні особливі, інноваційні стратегії. Вони поділяються на такі основні види:

      1) наступальна стратегія (орієнтована  на нові ринкові перспективи, її суть полягає в тому, щоб бути першими на ринку, що вимагає високої кваліфікації і організованості, а також грамотно проведеного маркетингу; ця стратегія грунтується не на одному окремому інновації, А на цілій серії нововведень);

      2) захисна стратегія (вихід на ринок після попереднього маркетингу);

      3) поглинаюча стратегія (покупка  нововведень в інших компаній  схожого профілю);

      4) створення нового ринку (застосування  власних нововведень);

      5) проміжна стратегія (заповнення  своєї ніші між різними конкурентами);

      6) розбійницька стратегія (застосування  чужих нововведень);

      7) залучна стратегія (створення штату нових високопрофесійних фахівців).

      Таким чином, інновація − це об’єкт впроваджуваний у виробництво в результаті проведеного маркетингу і зробленого відкриття, якісно відмінний від попереднього аналога. Інновація в будь-якій галузі в тому числі і в туризмі, якісно відрізняється від нововведень. Інноваційні зміни в туризмі створюють внутрішню енергію ефективного зростання. Ці зміни порушують збалансованість, але створюють основи подальшого розвитку, перехід системи в нову якість. Тому саме професійне введення інновацій в життя і є розвитком тієї чи іншої галузі. Сучасні фахівці з розвитку суспільства стверджують, що ні одна з проблем з якою стикається в наші дні бізнес, не є більш важливою й складною, ніж проблема нововведень.