Iсторико-рекреаційні ресурси сумської області та їх використання в туризмі

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 18:55, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров’я та відпочинок окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує туристична галузь господарства.1

Україна є невідємною складовою туристичного процесу, оскільки особливості її географічного розташування, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку в’їзного туризму.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………...........
3-5



І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ


1.1 Фізико-географічна характеристика і природно-

рекреаційний потенціал……………………………………….


6-13

1.2 Соціально-економічні умови і стан розвитку туризму……..
13-13

1.3 Історія краю…………………………………………………….
16-19



ІІ. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ


2.1 Пам’ятки і пам’ятні місця та їх застосування в туризмі…….
20-24

2.2 Музеї і музейні комплекси…………………………………….
24-29



ІІІ. АВТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНИХ МАРШРУТІВ


3.1 Туристичні маршрути………………………………………....
30-35

3.2 Маршрути екскурсій…………………………………………..
35-36



ВИСНОВКИ………………………………………………………...


37-38



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ……...


39-41

Работа содержит 1 файл

Курсова робота_основной_вар.doc

— 344.00 Кб (Скачать)


1

 

ЗМІСТ

                                                                                                                                                         

 

ВСТУП………………………………………………………...........

3-5

 

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

1.1 Фізико-географічна характеристика і природно-

       рекреаційний потенціал……………………………………….

 

6-13

1.2 Соціально-економічні умови і стан розвитку туризму……..

13-13

1.3 Історія краю…………………………………………………….

16-19

 

ІІ. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

2.1 Пам’ятки і пам’ятні місця та їх застосування в туризмі…….

20-24

2.2 Музеї і музейні комплекси…………………………………….

24-29

 

ІІІ. АВТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ   ПІЗНАВАЛЬНИХ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНИХ МАРШРУТІВ

 

3.1  Туристичні маршрути………………………………………....

30-35

3.2  Маршрути екскурсій…………………………………………..

35-36

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………...

 

37-38

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ……...

 

39-41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров’я  та відпочинок окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує туристична галузь господарства.1

Україна є невідємною складовою туристичного процесу, оскільки особливості її географічного розташування, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку в’їзного туризму. У 2007 р. з Сумської області виїхало 17335 осіб, а відвідало – 23122 осіб, у тому числі 2393 екскурсантів, 2155 внутрішніх туристів та 373 іноземних туристів. 2

Зважаючи на значний історико-культурний потенціал Сумської області, автор обрала темою курсової роботи «Історико-культурні ресурси Сумської області та їх використання в туристичній діяльності».

Об’єктом дослідження курсової роботи є історико-культурні ресурси Сумської області та їх використання в туристичній діяльності.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від палеоліту до сьогодення.

Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією Сумської області за сучасним адміністративним поділом України.

Джерельна база курсової роботи склала більше 30 літературних джерел. Передусім, варто відзначити фундаментальні академічні праці, що дають

_______________________

1 Вечерський В. В., Поліщук А. А. Туристичні ресурси Сумщини: Історико-культурний та природні аспекти // Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей.  – Вип. 1. – К.: ІТ ФПУ, 1996. –  с. 24.

2 Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2008. – c. 205.

 

 

найповнішу та всебічну характеристику досліджуваної території. Це такі видання, як «Географічна енциклопедія України»1 у трьох томах та «Історія міст і сіл Української РСР» у двадцяти шести томах.2

Природно-рекреаційні ресурси Сумщини добре висвітлено у працях Панкової Є.В. «Туристичне краєзнавство»3 та Бейдик 0.0. «Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, району­вання».4

Історико-культурний потенціал описано такими авторами як Андрієнко Т.Л. «Заповідні скарби Сумщини»5, В. Баранкіним «В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка»6.

         Для автора курсової роботи більш складним був процес збору матеріалів з питань застосування історико-культурного потенціалу в системі туристично-екскурсійного обслуговування. Це пояснюється тим, що в вітчизняній туристично-краєзнавчій літературі немає жодного дослідницького матеріалу, присвяченого досліджуваній тематиці. Отже автору довелося опрацювати низку статей із збірників, що їх видає Інститут Туризму ФПУ. Спеціалізовані видання туристично-екскурсійного характеру, а саме – путівники, буклети, проспекти, тощо, дали інформацію для написання третього розділу. Зміст параграфу про розвиток туризму був би неповний, якби не було використано статистичний бюлетень України. Значну кількість матеріалу автор знайшла в мережі Інтернет

________________________

1 Географічна енциклопедія України: У 3 т.  –  К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989-1993. – Т. 3. – 247 с.

2 Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т.: Т.: Сумська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. – 696 с.

3 Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 352 с.

4 Бейдик 0. 0. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, району­вання. – К.: Київський університет, 2001.  – 395 с.

5 Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. – 208 с.

6 В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель / Подгот. В. Баранкин и др. – 2-е изд., доп. и испр. – Харьков: Прапор, 1984. – 237 с.

 

 

Метою курсової роботи є всебічне дослідження історико-культурних ресурсів Сумської області. Для досягнення зазначеної мети автор ставить перед собою такі завдання:

-                     дати загальну характеристику фізико-географічного положеня та соціально-економічних умов розвитку Сумської області;

-                     прослідити історію Сумщини від найдавніших часів до сьогодення;

-                     проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку туризму Сумської області;

-                     описати історико-культурні ресцрси Сумської області та їх задіяння у системі туристично-екскурсійного обслуговування;

-                     надати авторські пропозиції щодо організації туристичних маршрутів та екскурсій.

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури і  джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУМСЬКОГО РЕГІОНУ

 

1.1             Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал

 

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі і північному сході  область межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на сході – з Харківською, на півдні – з     Полтавською, на заході – з Чернігівською областями України. Площа області – 23,8 тис. кв. км. (бл. 4% території України). Територія області поділена на 18 районів, тут є 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Лебедин, 20 селищ міського типу, 1,5 тис. сіл.1

Сумська область розташована в межах  двох природних зон – лісостепової  та поліської.

Клімат області помірно континентальний, з теплим літом і помірно холодною зимою.

За характером рельєфу на території області виділяють дві частини: 1) рівнинне плато сходу і північного сходу і 2) річкові долини центра, заходу і південного заходу.2

Територію області пересіка­ють 165 річок, які належать до ба­сейну Дніпра. Її площа розподіляється між басейнами річок Десни (45,5%), Сули (18,6%), Псла (23,4%) і Ворскли (12,5%).3 Найбільші з річок -Десна, Сейм, Ворскла, Псел, Хорол.  Площі, зайняті водними об’єктами, складають 92,8 тис. га (3,9% території області), у т.ч. під річками та струмками 7,8 тис. га,

______________________________

1 Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – C. 137.

2 Гудзенко П. А. Сумська область : Географічний нарис. – К.: Радянська школа, 1958.  –  C. 34.

3 Географічна енциклопедія України: У 3 т.  –  К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989-1993. –  Т. 3. – C. 245.

 

 

 

штучними водоймами – 17,1 тис. га, болотами 61,2 – тис. га.1

Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/кв. км. Десна, Сейм, Псел, Ворскла – транзитні ріки, вони беруть початок у прикордонних районах Росії і в Україну приходять уже досить потужними потоками. На території області 2231 водоймище та 537 озер.2 Численні озера (Журавлине, Довге та ін.) і ставки використову­ються переважно для розвитку рибного господарства, зро­шення і з рекреаційною метою.

В області зареєстровано 294 родовища по 21 виду корисних копалин.3 Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та ін. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитову сировину, опоки, скляні піски, мінеральні води. Підприємствами різних форм власності розробляється 82 родовища, у т. ч.: нафти, газу, конденсату – 39; цегельної сировини – 22; піску – 9; крейди – 4; води – 7; кварцитів – 1.4

Ліси займають 444,9 тис. га, або 19% загальної площі області, переважно хвойні та твердолистяні насадження. Щорічно в області створюється близько 1700 га лісових культур. Площа наданих у користування мисливських угідь становить 2052,3 тис. га. З них 83% (1704,8 тис. га) знаходиться в користуванні обласного Українського товариства мисливців та рибалок.

Тваринний світ Сумщини досить різноманітний. Науковцями визначено понад 370 видів хребетних, 60 з яких – ссавці, 260 видів птахів, 7 видів

_________________________________________

1Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році: Доповідь управління екології та природних ресурсів в Сумській області. – Суми, 2005. –  C. 22

2 Гудзенко П. А. Сумська область : Географічний нарис. – К.: Радянська школа, 1958.  – C. 24.

3 Географічна енциклопедія України: У 3 т.  –  К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989-1993. – Т. 3. –  C. 250.

4 Вечерський В. В., Поліщук А. А. Туристичні ресурси Сумщини: Історико-культурний та природні аспекти // Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей.  – Вип. 1. –  К.: ІТ ФПУ, 1996. –  C. 25.

 

плазунів, 11 видів земноводних, 38 видів риб.1 Представники мисливської фауни налічують 23 види. Станом на 01.01.2007 р. в області створено 223 заповідні території і об'єкти загальною площею 158627,08 га, що становить 6,6% від території області.2 На них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних видів тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.3

Отже, фізико-географічна характеристика Сумської області свідчить про те, що область має дуже великий природно-рекреаційний потенціал.

Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 204 об’єкти. Серед заповідних об’єктів є: один національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, філія Українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина”, 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 72 заказники, 82 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.4

Нижче дано коротку характеристику деяких з цих об’єктів.

"Деснянсько-Старогутський" нацiональний природний парк –  мальовничий i унiкальний край пiвнiчно-схiдної частини України, "Зачарована Десна" – так назвав цi мiсця видатний український кiнорежисер i письменник Олександр Петрович Довженко, де збереглося багато незайманих куточкiв

_________________________________

1 Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. – C. 154.

2 Бейдик 0. 0. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, району­вання. – К.: Київський університет, 2001.  – C. 117.

3Гудзенко П. А.. Сумська область : Географічний нарис. – К.: Радянська школа, 1958.  – C. 86.

4Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно-аналітичний довідник / Сумська облдержадміністрація. – Суми: РВО «АС-Медіа», 2004. – C. 34.

Информация о работе Iсторико-рекреаційні ресурси сумської області та їх використання в туризмі