Cумщина туристична

ПЛАН

 

Вступ. Привабливість  Сумщини як туристичного регіону.

1. Ресурсно – рекреаційний паспорт Сумської області.

1.1 З історії Сумщини.

1.2 Геополітичнеположення – важлива складова розвитку туризму в області.

1.3 Особливості рельєфу.

1.4 Домінуючий рослинний покрив.

1.5 Клімат.

2. Рекреаційно – туристські ресурси регіону.

2.1 Унікальні ландшафти і природні об’єкти.

2.2 Найвизначніші пам’ятки  історії та архітектури.

2.3 Біосоціальні ресурси.

2.3.1 Народний музей Трудового братства М. М. Неплюєва у Воздвиженську.

2.3.2 Будинок – музей А.П.Чехова в Сумах.

2.3.3 Музей Петра Калнишевського у с. Пустовойтівка Роменського району.

2.4 Подійні ресурси.

2.4.1 Могила гетьманців у Лебедині.

2.4.2 Поле Конотопської битви в с. Шаповалівка Конотопського району.

2.4.3 Пам’ятник мамонту, 1841 с. Кулішівка.

2.4.4 Спадщанський ліс. Путивльський район.

2.4.5 Сумщина фестивальна.

3. Актуальні і потенційні види туризму на території Сумської області.

4. Екологічний стан області.

5. Стан туристичної галузі Сумської області.

Висновок

 

Вступ. Привабливість Сумщини як туристичного регіону.

 

Сумщина – овіяний  легендами і славою край, край казкової природи. По його землях несуть свої води тихоплинні Псел і кришталева Ворскла, блакитна Сула і прозорий Сейм, пісенна  Десна і задумлива Есмань… Безкраї лани, мальовничі ліси з озерами, смарагдові луки з духмяними травами – все це Сумщина, невід’ємна складова частина України, держави з могутнім духовним і ресурсним потенціалом.

Сумщина – скарбниця  історико – культурних пам’яток. Вона є одним знайбільш насичених історико – культурною спадщиною регіонів України : майже 1,5 тис. пам’яток історії, 780 археології, 102 пам’ятники монументального мистецтва та 373 пам’ятки архітектури, 6 садово – паркових архітектурних ансамблів, 3 монастирські ансамблі. ЇЇ пізнавально – туристський потенціал невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з «Диким полем», де синтезувалась культура багатьох народів і епох від часів Київської Русі.

З глибини тисячоліть випливає історія заснування міст Путивля, Глухова, Ромен, Лебедина, які включені до списку найважливіших історичних міст України. Названі міста мають величезний невикористаний історико – культурний потенціал для розвитку туризму в області. Вони входять до туристського маршруту «Намисто Славутича».

Безперечно, незабутні враження залишаться після відвідування міста Глухів – одного з найдавніших міст України, яке веде свою історію з 1152 року. Це – колишня столиця гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д. Апостола, К.Розумовського, батьківщина видатних діячів світовоїта української музичної культури – М. Березовського та Д. Бортнянського.

Путивль – відомий  ще з Х століття і оспіваний  у давньоруській пам’ятці літератури «Слово о полку Ігоревім».

Софроніївський монастир має печери, розміри яких у кілька разів перевищують розміри печер відомої святині православ’я – Києво – Печерської лаври.

Необмежені рекреаційні  можливості Сумщини, враховуючи її екологічну незабрудненість, мальовничість лісостепового  рельєфу і пейзажів, сприятливі кліматичні умови, долини річок Сейму, Псла, Сули та інших, що перетинають степові і заліснені зони області, лісові масиви Охтирщини, Лебединщини, Краснопільщини, Кролевеччини та інших районів здатні задовольнити будь – які смаки туристів, а природні заповідники, заказники, урочища, угіддя, болота створюють умови для розвитку з багаторічною перспективою спеціальних видів туризму – мисливства, рибальства, човнярства, кінних і пішохідних маршрутів, різноманітних за часом і подовженістю.

Туристична сфера має  реальні перспективи розвитку також завдяки наявності лікувальних мінеральних джерел, значній кількості санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів і рекреаційних пунктів для відпочинку.

Незабутні краєвиди та достатній  етнографічний потенціал Сумщини  дають велику можливість для організації сільського туризму.

З метою підтримки  туристичної діяльності у 2003 році була прийнята нова редакція Програми розвитку туризму в області на період до 2010 року, головним завданням якої є  створення позитивного образу та авторитету Сумщини як туристичного регіону.

 

1. Ресурсно – рекреаційний  паспорт Сумської області

 

1.1 З історії  Сумщини

 

Заселення території  сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. Починаючи з  перших століть до н.е., вся територія  сучасноїСумської області входила до складу земель, наяких проживали ранні слов’янські племена. В УІІ – Хст. територію сучасної Сумщини населяло слов’янське плем’я сіверян. Тривалий процес соціально – економічного розвитку східних слов’ян зумовив формування феодальних відносин й утворення однієї з наймогутніших держав свого часу – Київської Русі.

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини.

Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської  Русі – «Слово о полку Ігоревім». На початку 20-х років ХІІІст.зі сходу насунули монголо – татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60 роках ХІУст. наш край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. Славу Київської Русі намагався відродити Богдан Хмельницький. У рокиВизвольної війни і до смерті гетьмана існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу гетьманської України, а південно – східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Після скасування Катериною  ІІ в 1764р. гетьманської влади на Лівобережжі  та в 1765р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно – територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком стислого періоду з 1917р. до початку 1919р., коли знову відродилася українська державність, - тоталітарної Російської радянської соціалістичної держави.

На початку 80-х років  ХУІІІст. територія Сумщини входила  до складу Харківського, Курського, Чернігівського, Новгород – Сіверського намісництв, у 1791р. – Чернігівського і Новгород – Сіверського намісництв, у 1796р. – Малоросійської, Слобідсько –Української і Курськоїгуберній, а з 1802р. – Чернігівської і Полтавської губерній. До 1917р. Сумський край не зазнав суттєвих адміністративних змін і був складовою Чернігівської, Полтавської, Харківської і Курської губерній [30, с.ХХХV; 29, с.15]

Після утворення СРСР запровадили новий адміністративний поділ. Замість губерній, повітів, волостей утворюються округи і райони. У 1962р. на території краю існували Глухівський, Конотопський, Полтавський, Роменський, Сумський округи, що поділялися на райони.

Трагічною сторінкою  історії України і Сумщини  стали масові політичні репресії 30-х років. Саме в цей складний час формується і 10 січня 1939р. створюється  як окрема адміністративно – територіальна  одиниця Сумська область. До неї  ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складі 18 районів, 15 міст, 20 селищ. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка. Адміністративний центр – Суми.

 

1.2 Геополітичне положення

 

Сумська область розташована в північно – східній частині України. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498км її межі збігаються з українсько – російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Відстань від обласного  центру до столиці України – м. Києва залізницею становить 350км, шосейними  шляхами – 366км. Транспортна мережа загального користування включає 791км експлуатаційної довжини залізничних колій, 7,3 тис. км автомобільних доріг.

Через область проходить  міждержавна автомагістраль Київ –  Москва, залізничні магістралі : Київ –  Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ  – Санкт – Петербург. Великі залізничні вузли : Конотоп, Ворожба, Смородино, Суми, Хутір –Михайлівський [31, с.12]

Тож територія Сумщини  транспортно доступна для туристів. У перспективі економічного розвитку області – оновлення усіх видів  транспорту, підвищення технічного стану  автодоріг, розширення мережі автобусних маршрутів у сільській місцевості, що дасть можливість для розвитку сільського туризму.

 

1.3 Особливості рельєфу

 

Сумська область розташована  в межах двох природних зон  – Лісостепової та Поліської.

Поверхня території  досить рельєфна, вона являє собою  хвилясту рівнину, розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балконами.

В її північній частині  виділяється Придеснянське плато, а в південній – Лівобережне  плато.

Східна і північно – східна частини області зайняті  відрогами Середньо – Російської височини, західна і південно – західна частини – давніми терасами Дніпра і Десни.

За особливостями рельєфу  територію можна поділити на три  геоморфологічні зони: Поліську низовину, Полтавську рівнину та Середньо –  російську височину.

Поліська низовина займає крайню північну частину Сумщини. Це – знижена рівнинна територія. Близько половини площі низовини в межах області припадає на долину Десни.

На Полтавській рівнині  знаходяться центральна та південно – західна частини області. З  півночі рівнина обмежена річкою Сейм, а на півдні та заході виходить за межі області.

Значна частина області  розташована на південно – західних схилах Середньоросійської височини. Це південно – східна частина області  та територія між поліською низовиною  та Сеймом, яка простягається на захід до м. Кролевець [9, с.9-10]

Відсутність на території  гір унеможливлює розвиток в області  таких видів туризму якальпінізм, гірські лижі, спелеотуризм, спускання  на байдарках по гірським річкам, зате відкриває широкі можливості для  пішохідного , екологічного туризму та ін.

Натомість, на території  області протікає 165 річок довжиною більше 10 км і 2115 річок довжиною менше 10 км. Найбільші річки – Десна  та Сейм, Сула, Псел і Ворскла. Дві  останні найбільш освоєні в рекреаційному  відношенні. Багато ставків, озера – стариці та болота. Все це дає можливість для розвитку мисливсько – рибальських баз для відпочиваючих, пляжно-купального відпочинку, водного туризму, греблі.

 

1.4 Домінуючий рослинний покрив

 

Сумщина – зелений  край, у якому природна рослинністьщезбереглась на значних площах. Територія області поділена на 2 частини – лісову і лісостепову.

В північній, лісовій  частині області переважають  соснові та дубові – основні ліси. Дуб і сосна утворюють здебільшого  різні яруси. Широколистяних лісів  тут мало. Це переважно дубові ліси з домішкою осини та берези.

В південній частині  переважають широколистяні ліси – дубові та липово – дубові з  кленом гостролистим. Соснові та дубово – соснові ліси знаходяться тут  на піщаних терасах річок.

У лісостеповій зоні навіть у минуломупереважали не ліси, а лучні степи. Ліси тут переважно дубові з участю та співдомінуванням липи та клена гостролистого. Вони приурочені здебільшого до сильно почленованих ярами табалками високих правих берегів річок.

Східні та південно –  східні частини Лісостепу – широколистяні ліси : липово – дубові та кленово – липово – дубові.

Таким чином, на території  Сумщини можна виділити4 відмінних  за рослинним покривом частини:[9]

1. поліську;
2. відрогів Середньоросійської височини у лісовій зоні;
3. лісостепову рівнину;
4. лісостепових відрогів Середньоросійської височини.

 

1.5 Клімат

 

Клімат в області  м’який, помірно- континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня  температура повітря в січні  від -7,9 на півночі області, до -7,1 –  на південному заході, в липні- від +18,4 на півночі, до +19,9 – на південному сході. Період з температурою понад +10 становить 150-160 днів.

Абсолютний мінімум  температури повітря -36, абсолютний максимум +38.

Річна кількість опадів 527 – 600 мм на півночі, на решті території  – 460-520 мм. Найбільша кількість опадів припадає на липень. На крайньому Сході інколи випадає град. Взимку бувають заметілі. У цілому кліматичні умови можнаохарактеризувати як помірно комфортні для розвитку рекреаційної діяльності в регіоні[12,c.40; 9, c.15]

 

2. Рекреаційно – туристські ресурси регіону

 

2.1 Унікальні  ландшафти і природні об’єкти

 

Природно-заповiдний фонд областi представлений унiкальними та найкраще збереженими природними територiями та об'єктами майже всiх  типiв та категорiй. На 01.01.2007 р. їх кiлькiсть досягла 223 i становить 158627,08 га або 6,6% вiд загальної територiї областi. Це один з найкращих показникiв на Українi.