Бальнеологічні курорти Закарпаття

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 21:19, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. За останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення лікувального туризму, що пов’язано передусім зі значним зростанням доходів населення, погіршенням показників здоров’я й усвідомленням важливості оздоровчо-профілактичних заходів. Не останню роль відіграє й такий чинник, як старіння населення та збільшення кількості людей похилого віку (пенсіонерів). У багатьох країнах туристичного спрямування санаторно-курортне лікування – не лише самостійна прибуткова галузь економіки, а й життєво необхідна форма задоволення потреб людини.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………..3
Розділ І. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту……………………………………………………………………………..5
1.1. Розробка ідеї туру………………………………………………………..5
1.2. Головні аспекти процесу пошуку та відбору партнерів та
підприємств-постачальників послуг……………………………………………….6
1.3. Формування основного та додаткового комплексів послуг…………..9
1.4. Експериментальна перевірка туру……………………………………13
Розділ ІІ. Технологія формування та виробництва туру «Бальне-ологічні курорти Закарпаття»………………………..………………………...14
2.1. Загальна технологічна характеристика туру………………………...14
2.2. Розробка програмного забезпечення нового туру у відповідності до визначеної тематики………………………………………………………………..15
2.3. Пошук та відбір партнерів-постачальників товарів та послуг в кожному пункті нового маршруту у відповідності до обраного класу обслуговування……………………………………………………………………..22
2.4. Формування технологічної документації……………………………26
2.5. Технологія розрахунку вартості туру………………………………..28
Розділ ІІІ. Технологія реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття»……………….. …………………………………………..29
3.1. Рекламна діяльність підприємства для просування нового туру….29
3.2. Визначення каналів збуту туру……………………………………….33
3.3. Особливості реалізації розробленого туру за участю посередників та туриста………………………………………………………………………………38
3.4. Технологія споживання нового туру…………………………………44
Висновки…………………………………………………………………….49
Список використаних джерел…………………………………………

Работа содержит 1 файл

Бальнеологічні курорти Закарпаття (Курсова).docx

— 351.09 Кб (Скачать)

1 день 08.05 Вівторок

19:15 збір  групи в м. Київ, біля Південного  термінала ж/д вокзалу  і  виїзд комфортабельним автобусом  (аудіо, СD, DVD) у с. Ясиня, Рахівського  р-н Закарпатської обл. 

21:15 зупинка  й посадка туристів у Житомирі  біля центрального автовокзалу.

2 день 09.05 Середа

Приїзд  у с. Ясиня. Розміщення в приватних  котеджах або в готелях. Сніданок.

Виїзд на екскурсійну програму "Ізюминки Закарпаття". З відвідуванням  географічного центру Європи с. Дилове, музею - колиби гуцульського побуту, мінеральних  джерел із Кваси, самого високогірного  водоспаду Карпат "Труфанець", солоних озер у Солотвино - шматочок Мертвого моря, які дуже сприятливо впливають на шкіру людини, а болотні  ресурси по своїх лікувальних  властивостях не поступаються болоту Мертвого моря. Вода в озері в  кілька раз солоніша морської води. Концентрація солі близько 200 грам на літр (за бажанням можливі бальнеологічні процедури).

Повернення  в Ясиня. Вільний час. Вечеря.

3 день 10.05 Четвер

Сніданок. Виїзд на факультативну екскурсійну  програму Драгобрат, високогірні озера, долина крокусів (Дорослі 90 грн., діти до 12 років 60 грн.). Катання на лижах, сноубордах, прогулянки по горах, відвідування високогірних озер, долини крокусів. На Драгобрат  піднімаємося на транспорті підвищеної прохідності: УАЗ, ГАЗ-66 (незабутні враження). Навколо Драгобрата перебувають хвойні ліси, вище — альпійська зона, початок гірського масиву, вершина якого — гора Стіг (1707 м). Поруч розташовані гори Жандарм і Близниця (1883 м), з яких видно найвищу точку Українських Карпат — гору Говерлу (2061 м).

Повернення  в Ясиня. Вечеря. Вільний час. За бажанням сауна, шашлик.

4 день 11.05 П'ятниця

Сніданок. Виїзд на факультативну екскурсійну  програму "Перлини Прикарпаття" (дорослі 70 грн. діти до 12 років 30 грн.): Ясиня - Яблунецкий перевал – Ворохта - Буковель - Яремче в супроводі гіда.

По дорозі: зупинка на Яблунецькому перевалі, висота перевалу над рівнем моря – 931 метр над рівнем моря. Яблунецький  перевал — перехід, що з'єднує  ріки Прут і Тиса. Яблунецький перевал  утворює границю, яка розділяє Закарпатську і Івано-Франківську області. Тут  працює відомий сувенірний ринок. Яблунецький  перевал потрапив в Українську книгу  рекордів, як сама високогірна траса  в Україні. З Яблунецкого перевалу видно вершини: "Горган" (1540 м.), Синець (1606 м.), Довбушанка (1771 м.). Також  звідси можна побачити "Черногору" з "Говерлою" і масив "Свидовець"...

У Ворохті: підйом на панорамному підйомнику, огляд трамплінів, фотографії в гуцульському одязі і на конях. Ворохта –  краса, що зачаровує уяву, диких гір, ріки, обрамлені в стрімкі скелі  й розкинуті в горах селища. Ви відвідаєте дерев'яну церкву Різдва Богородиці, 1615 року – найвідомішу, «класичну» гуцульську церкву; аркові залізничні мости, побудовані австрійцями  ще в 19 столітті.

На Буковелі: огляд найбільшого гірськолижного курорту України, підйом на панорамному  підйомнику.

У Яремчі: один з найбільш відомих кліматичних  курортів Карпат, самий прекрасний куточок наших гір. Розташований у мальовничій долині ріки Прут, місто зачаровує своєю красою. Яремче славиться своїми пам'ятниками архітектури (XVII ст.).

Водоспад "Прибій" із дванадцятиметровим мостом над ним і найвідоміший у Карпатах гуцульський сувенірний ринок;

Камінь  Довбуша, тропа Довбуша, скелі Довбуша - по легенді в цих краях зимував  загін легендарних опришків ( при  наявності гарної погоди);

Огляд найвищого 28-метрового кам'яного залізничного моста, що вважався найвидатнішим пам'ятником  дорожньої архітектури.

Церква  святого пророка Іллі (1937), монастир ченців Студійського статуту в селищі Дора;

Церква  св. Іоанна Милостивого, дзвіниця, XVII- XVIІI ст. Дерев'яна церква, кращий зразок гуцульської народної архітектури;

5 день 12.05 Субота

Ранній  сніданок. Звільнення номерів.

Виїзд у  Кременець. Оглядова екскурсія по місту. Відвідування історико-архітектурних  пам'ятників прадавнього Кременця: підйом на г. Бона, звідки відкривається  панорамний вид на місто Кременець, огляд руїн замка (XIV-XVII ст.), ансамбль монастиря з корпусами келій  і Миколаївським собором (XVII-XVIII ст.), житловий будинок «Близнюки» (XVII-XVIII ст.), ансамбль ліцею (був. вищої Волинської гімназії, 1731 - 43), ансамбль Богоявленського  монастиря (1636-1760). Меморіальний будинок-музей (XVIII в.) уродженця Кременця великого польського поета Ю. Словацького  й ін. В межах міста розташована визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліту до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї. У місті діє свій районний краєзнавчий музей.

Румовища  Кременецького замку

Замок у  Кременці було побудовано в XII столітті. В XIII столітті колишні дерев'яні  укріплення було замінено на кам'яні. Взимку 1240 року орда хана Батия не спромоглася  оволодіти цією фортецею на Замковій горі. До Люблінської унії замок  належав литовським князям, далі —  польським королям. Тривалий час  цю видатну оборонну споруду ніхто  не міг здобути. Завдяки неймовірним  зусиллям і півторамісячній облозі в жовтні 1648 року Кременецький замок  було взято козацькими загонами під  орудою М. Кривоноса та зруйновано. З того часу замок вже не відбудовували. До наших днів збереглися башта з  брамою та оборонні мури.

Будинок родини Словацьких

Будинок по вул. Словацького, 16 побудований  наприкінці XIX століття в стилі класицизму. Ця садиба належала колись Евзебіушу  Словацькому — батькові видатного  польського поета Юліуша Словацького. Юліуш Словацький жив тут у 1810—1811 рр. В 1969 році на подвір'ї встановлено  мармурове погруддя поета (скульптор  В. З. Бородай). У 2002 році закінчено реставрацію  будівлі і з 2004 року тут діє  літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького [11].

 Інтер'єр  «Кабінету жіночої скорботи»,  Музей Юліуша Словацького

 

З 1636 року при монастирі діяло братство, з ініціативи якого була заснована  школа від Києво-Могилянської Академії. При монастирі функціювала друкарня, де була надрукована «Кременецька граматика».

Миколаївський собор з келіями, спорудження  якого тривало протягом XVI—XVII століть. Його було побудовано для францисканського монастиря в готико-ренесансному стилі, а в середині XVII століття костьол  реконструйовано та розширено, доповнено  бароковим декором. В формах Миколаївського собору поєднані тип тридольної української  церкви з формами польських костьолів  епохи Відродження. На початку XX століття зведено величну монастирську дзвіницю.

Палац Кароліни Дзембовської

Палац збудований у стилі класицизму в першій половині XVIII століття архітектором Ю. Гофманом. Навколо нього в 1809 році англійським  садівником Діонісієм Міклером було розбито чудовий парк.

Житловий будинок «Близнята»

Це унікальна  барокова споруда XVII—XVIII століть, що складається  із двох однакових з'єднаних будинків з окремими двосхилими дахами.

 

Костел  оо. Єзуїтів

Коштом  родини Вишневецьких в місті розпочато  будівлю колегіуму чину єзуїтів. Проект створив архітектор Паоло  Фонтана. Будівнитво тривало у 1731—1743 роках. Комплекс поєднав костел і  келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігтатію Лойолі та Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму  визнано видатною пам'яткою архітектури  країни.

Костел  — тринавовий з трансептом, в  перехресті — висока гранчата баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту  трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі. Від  підлоги до віщої позначки в інтер'єрі  костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів  були відведені під каплиці.

Коридорною  системою костел поєднано з корпусами  келій, що в зимню пору давало змогу  дістатися всіх частин комплексу  без виходу на подвір'я. Бічні крила  комплексу попереду мають наугольні  башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора  до створення штучної тераси, вдало  прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями  в стилі рококо.Малюнок балюстрад  і ліхтарів не має аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-„дзеркала“. Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів  надає комплексу палацової краси  і вишуканості, більш притаманних  світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.

У 1803—1805 рр. володар Тадеуш Чацький разом  з уславленим діячем Речі Посполитої Гуґо Коллонтаєм на базі колегіуму  заснували Вищий Волинський ліцей  на зразок університету. Фундацією  Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екс-короля Польщі Станіслава Понятовського  і колекцію наукових приладів. За участь студентів колегіуму в визвольному  повстанні у 1831 р. Колегіум ліквідовано  царем, а бібліотека і накові прилади  конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в  місті Київ.

За часів  СРСР костел використовувався як спортивне  приміщення учбового закладу. За часів  незалежності костел в веденні Київського патріархату.

Некрополі

У Кременці є кілька некрополів, зокрема військове  кладовище і Монастирське кладовище, старовинний польський цвинтар. А також П'ятницький (Козацький) цвинтар  з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі (1648—51 рр.).

 

 

Військове кладовище розташоване у сквері перед педучилищем. 19 березня 1944 р. Кременець  був окупований підрозділами Радянської Армії. Частина бійців, загиблих під  час боїв за місто (200 чол.), була похована у сквері перед колишнім ліцеєм (тепер  педучилище) в 10 індивідуальних могилах  і одній братській. Імена воїнів відомі. 10 могил з надгробними  плитами, на яких викарбувано імена  полеглих. На братській могилі пам'ятник  — скульптурна фігура воїна на постаменті.

На Туницькому кладовищі похований радянський воїн В. Я. Медведєв, який загинув у 1944 р. при окупації Кременця. На могилі встановлений пам'ятник у вигляді  стели, що закінчується вгорі п'ятикутною  зіркою[12]. В Кременці під час Другої світової війни було єврейське гетто  [13].

Обід  і вільний час у Кременці.

Виїзд у  Київ. 23-00 (час орієнтовний) приїзд у  Київ.

2.3. Пошук та відбір партнерів-постачальників  товарів та послуг в кожному  пункті нового маршруту у відповідності  до обраного класу обслуговування

Організація, або підприємець, які на засаді ліцензії здійснюють діяльність по формуванню, просуванню та реалізації турпродукту, відносяться до туроператорів.

Організацію або підприємця, які на засадах  ліцензії здійснюють діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту називають турагентом.

Такі  визначення дозволяють чітко встановити спільність і відмінність функціональної сутності виробничо-обслуговуючої  діяльності двох ключових суб'єктів  туристичної діяльності. Ні туроператори, ні турагенти не надають власне турпослуг, а здійснюють лише функції посередників між безпосередніми виробниками турпослуг і споживачами. В свою чергу, їх діяльність — також є турпослугою. Відмінність полягає в тому, що туроператори, крім діяльності по просуванню і реалізації туристичного продукту, ще й формують такий продукт.

Формування  турпродукту включає кропітку роботу з пошуку закордонних партнерів, вибору готелів, підбору екскурсій, переговорів з авіакомпаніями, участь у виставках та ярмарках, точний розрахунок кількості місць в готелі та на авіарейсах, що бронюються, випуск каталогів, робота з пошуку та відбору агентств тощо.

Турагентство  — це фірма-посередник між туроператором і клієнтом. Однак, останнім часом крім посередницьких функцій вони часто виробляють власні послуги, додаючи їх до основної програми туроператора. Рекомендації ЄС «Положення до закону, що регулює контрактні організації подорожей та посередницький контракт подорожі» конкретизують, що турагент — це роздрібне підприємство, а туроператор -гуртове. Тим не менш, слід враховувати, що на практиці досить важко чітко розмежувати чисто роздрібні і гуртові фірми. Гуртові фірми часто мають відділення або філіали для роздрібних операцій, а роздрібні фірми за будь-якої зручної нагоди готові взятися за невеликі гуртові операції.

В практиці туристичної діяльності розрізняють  туроператорів і турагентів, які  працюють на прийом туристів — рецептивні (inbound, incoming) або їх відправку — ініціативні генеруючі (outbound). Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів.

Функціонально виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:

♦  формування (комплектацію) турів;

♦   просування турів;

♦   гуртову реалізацію турів;

♦   забезпечення обслуговування туристів в межах програми туру;

♦   контроль і оперативний супровід турів;

♦   відповідальність за виконання робіт.

До основних функцій туроператорів відносять:

1) вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми;

2) складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів;

3)  взаємодія з постачальниками послуг;

4)  розрахунок вартості туру та визначення ціни;

5)  реалізація турів;

6)  методичне забезпечення турів;

7) забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;

8) підготовка, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекла-дачі тощо);

9) рекламно-інформаційна робота по просуванню туристичного продукту до споживачів;

10) контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування.

Информация о работе Бальнеологічні курорти Закарпаття