Інформаційні технології в системі охорони здоров

Дата добавления: 11 Декабря 2011 в 13:58
Автор: ***@16x.zp.ua
Тип работы: реферат
Скачать полностью (17.83 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Інформаційні технології в системі охорони здоров.doc

  —  79.00 Кб

Інформаційні  технології в системі  охорони здоров'я: стан, проблеми

Інформаційні  технології стрімко впроваджуються в усі галузі медицини, зокрема  в систему охорони здоров'я. Накопичено вже великий позитивний досвід застосування інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я, комп'ютерній діагностиці, в тому числі телемедичній, у медичній освіті й науці.

Інформатизація  суттєво змінює довідковий бік професійної  діяльності працівників системи  охорони здоров'я і формуватиметься  на основі, зокрема, забезпечення швидкого отримання та передавання потрібних фахівцям повідомлень за допомогою сучасної обчислювальної техніки. Для реалізації цих задумів намічено заходи, що передбачають стратегію і тактику інформатизації медицини. Стратегія полягає в корінних змінах політики інформатизації за такими напрямами:

1) розроблення  нормативно-правової бази інформатизації  системи охорони здоров'я;

2) удосконалення  організаційного забезпечення інформатизації;

3) удосконалення  кадрового забезпечення інформатизації;

4) створення технічної бази інформатизації;

5) забезпечення  програмних засобів інформатизації .

Методологія формування інформаційної бази системи охорони  здоров'я охоплює такі етапи:

1) визначення  головної мети системи медичної  інформації та показників, за  якими вона здійснюється;

2) розроблення  ієрархії цілей для кожного  рівня та ланки управління  охороною здоров'я;

3) визначення  інформаційних потреб управління  охороною здоров'я - обсягу та  характеру необхідної інформації;

4) розроблення  типових форм первинної медико-статистичної інформації;

5) розроблення  методики збирання та обробки інформації .

Національна система  охорони здоров'я повинна мати інформаційно-комп'ютерне забезпечення науковою, медико-статистичною, демографічною, фінансово-економічною, соціологічною  та іншими видами інформації.

Провідне місце  в лікувальному процесі належить діагностично-консультативній системі, яка повинна складатися з довідково-діагностичних  систем і консультативної системи  медичної діагностики. Об'єднувальною  комп'ютерною системою може стати автоматизоване робоче місце медичного працівника. Важливим програмним продуктом, який необхідно розробити, є комп'ютерна експертна система медицини. Вона повинна охоплювати медичні стандарти, бази знань і комп'ютерні інтелектуальні системи.

Необхідною є також побудова математичної моделі індексу здоров'я.

Тепер уже ні в кого не викликає сумнівів те, що питання  інформатизації досить важливе для  формування нових механізмів і процесів, спрямованих на підвищення якості медичної допомоги в системі охорони здоров'я. Зокрема, першою є потреба створення інформаційно-аналітичних систем, які допомагали б медичним працівникам використовувати впроваджені на галузевому рівні механізми акредитації закладів охорони здоров'я, уніфіковувати стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу надання стаціонарної допомоги дорослому і дитячому населенню.

Розроблення програмних засобів інформаційної підтримки  зазначених механізмів підвищення якості медичної допомоги є необхідним і  корисним для управлінського апарату медичних закладів, організаторів охорони здоров'я, лікарів.

Складовою частиною кожного лікувально-діагностичного процесу є медична процедура. На підставі створеної інформаційної  технології з медичних процедур формуються стандарти якості лікувальної допомоги, а в разі наявності витрат на медичні послуги отримується їх економічне обґрунтування. Зазначена технологія дозволила автоматизувати розрахунки та корекцію заробітної плати співробітників лікувального закладу, обчислювати середню заробітну плату на конкретну процедуру.

За час здобуття Україною незалежності проведено значну роботу з формування теоретичних  основ інформатизації системи охорони  здоров'я. Розроблено Концепцію державної  політики інформатизації системи охорони  здоров'я, спрямовану на ліквідацію відставання охорони здоров'я в галузі інформатизації від передових світових держав, інтеграцію до інформаційного простору, міжнародного співтовариства.

Правову базу розширено  до п'яти законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров'я України щодо інформатизації галузі.

Потребує створення  єдиний медичний інформаційний простір  України, що має ґрунтуватися на новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологіях, медичних інформаційно-аналітичних системах, які повинні складатися з галузевих регіональних баз даних, системи медико-стати-стичної інформації й аналізу. Створення такого інформаційного середовища забезпечить процес управління охороною здоров'я своєчасною й достовірною інформацією.

Державна політика у сфері інформатизації системи  охорони здоров'я України спрямована на розвиток галузевого інформаційного середовища, створення умов економічно виправданого використання сучасних інформаційних  технологій для забезпечення інформаційної, системно-аналітичної й експертної підтримки прийняття рішень.

У нових економічних  умовах істотно змінюється організація  інформаційного забезпечення управління охороною здоров'я, найважливішими принципами якого є своєчасність, проблемна  зорієнтованість, аналітичність, вірогідність, здатність до максимально повного узагальнення при обмеженому обсязі та наявності засобів оцінки інформації, обґрунтованість висновків і рекомендацій.

Аналіз інформаційних  потреб лікарів показав, що впровадження електронних засобів ведення інформації про пацієнтів з ефективною обробкою великих обсягів даних про них без втручання людини значно зменшує загальну вартість медичного обслуговування. Однак упровадження комп'ютерних технологій має низку перешкод: відсутність нормативної бази для електронних медичних документів, висока вартість повного комплекту програмного забезпечення й устаткування, відсутність національних державних стандартів із подання медичної інформації й зображень. Крім того, існує деяка обережність лікарів щодо застосування обчислювальної техніки. Ця обережність, насамперед, зумовлена труднощами роботи непідготовлених користувачів з обчислювальною технікою, сумнівами щодо точності "комп'ютерних" рішень, захищеності інформації від несанкціонованого доступу, необхідністю чекання відповіді, упередженістю пацієнтів.

Інформатизація  стає однією з найважливіших складових  частин існуючих і нових програм  з охорони здоров'я, поєднує комплекс заходів щодо розробки і впровадження організаційного, методичного, програмного  й технічного забезпечення цих проектів. Насамперед до них можна віднести інформатизацію системи державних органів керування різних рівнів, створення інформаційно-аналітичних систем забезпечення практичної охорони здоров'я, медичної освіти, науки, процесу державної акредитації та стандартизації медичних технологій тощо.

Однією з найважливіших  проблем інформатизації галузі є  проведення сертифікації програмних продуктів  медичного призначення. У більшості  випадків медичні інформаційні системи  потребують уважного вивчення з огляду можливості нанесення шкоди здоров'ю пацієнтів за допомогою неякісної інформації, одержаної під час застосування систем.

В Україні створюються  Галузева комісія сертифікації програмних продуктів та програмних компонент  апаратно-програмних комплексів медичного призначення, база даних, розробляються підходи до аналізу інформації, одержуваної на розгляд цією комісією.

Значну роль в інформатизації системи охорони  здоров'я України відіграють громадські організації. Найбільша й найстарша  з них - Українська асоціація "Комп'ютерна медицина" (УАКМ) (www.uacm.cit-ua.net), яка об'єднує сьогодні близько 80 науково-дослідних, вищих медичних навчальних, наукових, науково-виробничих установ, закладів, організацій та понад 1500 індивідуальних членів. Через те, що УАКМ – національний член Міжнародної асоціації (ІМІА) та Європейської федерації медичної інформатики (EFMI), українські фахівці беруть участь у роботі міжнародних робочих груп, зокрема у розробці міжнародних проектів у галузі медичної інформатики й телемедицини. У складі УАКМ працює вчена рада, до якої входять понад 60 фахівців, у тому числі й відомі закордонні експерти - фахівці з різних галузей медичної науки, які мають великий досвід створення медичних інформаційних технологій. Усе це сприяє розвитку інформатизації системи охорони здоров'я на сучасному рівні та інтеграції у світовий інформаційний простір.

В Україні створюється  галузева комп'ютерна мережа "Укрмеднет". Серйозними проблемами, що стоять перед  національною системою охорони здоров'я, залишаються впровадження системи спеціалізованих баз даних, створення інфраструктури в регіонах України.

Поява великих можливостей із запам'ятовування та збереження впорядкованих даних є могутнім поштовхом до розвитку реєстрів і баз даних медичного призначення. В Україні формується реєстр ліквідаторів і потерпілих від Чорнобильської аварії, що нараховує близько одного мільйона потерпілих. Але під час експлуатації реєстру виникають проблеми, пов'язані з необхідністю застосування сучасних технологій побудови й ведення баз даних, оптимальним використанням інформації.

Планується створення  галузевих баз даних на основі сучасних "Ореn-М"-технологій. Основою таких баз можуть стати чинні національні й галузеві реєстри (Чорнобильський, онкологічний, діабетичний та ін.). Створюються профільні WWW-сервери на базі провідних науково-дослідних установ України, клінічних і теоретичних кафедр вищих медичних навчальних закладів і післядипломної освіти, спеціалізованих медичних центрів. Більшість інститутів і вищих медичних навчальних закладів має Web-сторінки.

Одним із напрямків  використання медичних інформаційних  систем є госпітальні інформаційні системи (ІГС), якими оснащують медичні заклади та їхні підрозділи, їх широко впроваджують у поліклініках. До складу таких систем входять автоматизована реєстратура, формалізовані медичні карти обліку й аналізу відвідування, захворюваності, профілактичних оглядів, диспансеризації, тимчасової непрацездатності, щеплень, флюорографічних досліджень, планування й облік роботи лікарів, формування всієї звітно-статистичної та аналітичної документації про діяльність поліклінік і підрозділів.

У деяких центральних районних лікарнях ГІС функціонують на основі комп'ютерних технологій ведення історій хвороб і медичних карт амбулаторних хворих. Широкий набір прикладних програм ГІС дає можливість створювати різні інформаційно-обчислювальні мережі, зорієнтовані на виконання великого спектра завдань з організації керування лікувальним процесом у медичних закладах (клінічних, діагностичних, економічних).

Могутнім сучасним інструментом проведення медико-соціальних і медико-екологічних досліджень є інформаційна географічна система (ІГС). Кожна країна, що веде моніторинг здоров'я населення, демографічних, екологічних, економічних і соціальних параметрів, може аналізувати захворюваність і смертність населення залежно від впливу чинників навколишнього середовища. У зв'язку з цим, виникають питання, пов'язані з розробленням комплексної системи моделювання й прогнозування показників здоров'я та використанням їх у формуванні ІГС.

Існуючі на європейському  рівні інформаційні географічні  системи переслідують дві мети: географічний моніторинг середовища і здоров'я та оцінку ризику здоров'я з розробленням рекомендацій щодо управління відомими небезпечними чинниками середовища. Наведена проблема актуальна й для України, тому створюються обласні медичні інформаційно-аналітичні центри, в яких передбачаються ІГС. На відміну від традиційних центрів статистики, завдання зазначених центрів значно ширші. Це створення регіонального компонента галузевої медичної комп'ютерної мережі, створення і наповнення спеціалізованих регіональних баз даних, організація телемедичних консультативних центрів, упровадження сучасних комп'ютерних методів функціональної діагностики в лікувальних закладах тощо.

Поширення останнім часом мультимедійних комп'ютерів і  комунікаційних технологій зумовило стрімкий розвиток телемедичних технологій. Так, за згодою з Європейською комісією з телемедицини на базі кафедри клінічної інформатики й інформаційних технологій у керуванні охороною здоров'я Харківської медичної академії післядипломної освіти створений і функціонує з 1997 р. Український сервер Європейської обсерваторії з телемедицини (ЄНТО), що належить до всесвітньої мережі серверів на національних мовах, до якої також входять Франція, Швеція, Португалія, Фінляндія, Греція, Іспанія, Аргентина.

У Харкові та Житомирі функціонують телеконсультаційні медичні центри, у Києві – телемедичний центр "Патолог" із ЯМР-томографії. Але робота в них проводиться ще недостатня.

Телекомунікаційні технології впроваджуються в базову та післядипломну медичну освіту. Існуючий потенціал вищих медичних навчальних закладів і післядипломної освіти повинен стати фундаментом для створення розвиненої мережі дистанційного навчання, підвищення кваліфікації фахівців.

Дотепер залишаються  недостатньо використаними можливості телекомунікаційних технологій у наукових дослідженнях. Першочерговими завданнями в цьому напрямі є розширення міжнародного досвіду з організації та проведення наукових телеконференцій на регіональному й національному рівнях.

Робота галузі в умовах інформатизації потребує постійної  підготовки відповідних кадрів, планування підготовки нових кадрів, здатних обслуговувати, використовувати і розвивати інформаційну структуру системи охорони здоров'я. Сьогодні в державі фактично не готують наукових кадрів із медичної інформатики. Тому доцільно розробити питання про включення в перелік наукових спеціальностей спеціальності "Медична інформатика" і відкриття міжвідомчої спеціалізованої вченої ради з медичної інформатики в одній із науково-дослідних установ системи Міністерства охорони здоров'я України.

Страницы:12следующая →
Описание работы
Інформаційні технології стрімко впроваджуються в усі галузі медицини, зокрема в систему охорони здоров'я. Накопичено вже великий позитивний досвід застосування інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я, комп'ютерній діагностиці, в тому числі телемедичній, у медичній освіті й науці.
Содержание
содержание отсутствует