Відповідальність за порушення податкового законодавства

Дата добавления: 22 Ноября 2011 в 01:26
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: контрольная работа
Скачать полностью (24.58 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

юр видповидальнисть контрольна.doc

  —  90.50 Кб

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 

Кафедра економіки і права 
 
 

Контрольна  робота

 З дисципліни «Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки»

 

     Відповідальність  за порушення податкового законодавства 
 
 
 

Виконала: студентка  з.ф.н. 2 в.о. 5 курс,

Спеціальність 7.050107 «Економіка підприємства»

(спеціалізація  економіка і право) 
 

Перевірив:  
 
 
 
 
 

Київ  НУХТ 2011

 ПЛАН

  1. Відповідальність  за порушення податкового законодавства  в системі

юридичної відповідальності

  1. Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства

     3.     Основні зміни до Податкового кодексу, що впливають на юридичну               відповідальність за правопорушення у сфері економіки.

    Використана література 
     
     
     

 

     1. Відповідальність за порушення податкового законодавства в системі юридичної відповідальності

    Виконання платниками податків та іншими суб'єктами податкового обов'язку об'єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері. Останні мають такі специфічні ознаки:

  1. здійснюються з метою забезпечення режиму законності у сфері оподаткування та дотримання правил сплати податкових платежів;
  2. поширюються як на юридичних, так і на фізичних осіб; підстави та порядок їх застосування визначаються фінансовим, адміністративним і кримінальним законодавством;
  3. їх застосування є результатом реалізації державно-владних повноважень посадовими особами спеціальних державних органів;
  4. метою податкового примусу є спонукання платників податків до виконання податкового обов'язку;
  5. різнобічний характер цих заходів (за значущістю» силою впливу та масштабом застосування);
  6. спрощений процесуальний порядок застосування податкового примусу;
  7. забезпечення законності при застосуванні заходів податкового примусу, здійснення прокурорського нагляду, а також забезпечення можливості оскарження відповідних рішень.

    Державний примус у податковій сфері реалізується через установлений законодавством механізм юридичної відповідальності. Для встановлення взаємозв'язку між державним примусом і юридичною відповідальністю важливе значення має поняття «обов'язок». Головне призначення відповідальності полягає у державному примусі до реального виконання обов'язків.

    Особливістю відповідальності за порушення податкового  законодавства є її компенсаційно-каральний характер. Зміст компенсаційної ознаки полягає в необхідності відшкодування збитків держави та органів місцевого самоврядування внаслідок неотримання Надходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів. Поряд із цим застосування відповідальності спрямовано на покарання конкретного правопорушника (платника податків, податкового агента) у зв'язку з невиконанням ним покладеного на нього обов'язку, а також на попередження податкових правопорушень.

    Для правовідновлювальної відповідальності істотно важливим є визначення існуючих обов'язків правопорушника та їх, у разі необхідності, примусове здійснення. Для штрафної — правильна кваліфікація правопорушення, індивідуалізація покарання або стягнення, реалізація застосованих до правопорушника заходів примусу, звільнення його від відповідальності у разі, якщо її цілі досягнуто.

    При цьому сплаті підлягає не тільки сума податкового боргу, а й передбачені законом додаткові майнові санкції. В результаті бюджети та державні цільові фонди отримують додаткові грошові надходження у вигляді штрафних санкцій і пені. Специфіку відповідальності за окремі види порушень податкового законодавства фахівці вбачають у її безпосередній спрямованості на відшкодування фінансових втрат держави або муніципальних утворень на стадії формування ними фондів грошових коштів як фінансової бази власної діяльності.

    Поряд із загальними ознаками юридичної відповідальності, податкова відповідальність характеризується низкою специфічних рис:

  • підставою податкової відповідальності є вчинення діяння, що містить усі ознаки складу податкового правопорушення;
  • настання відповідальності врегульовано нормами податкового права;
  • відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника податкових санкцій фінансового характеру (штрафів);
  • законодавство передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності;
  • суб'єктами цієї відповідальності є платники податків та інші фіскально-зобов'язані особи.

    Відповідальність  за порушення податкового законодавства як комплексна категорія включає адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність.

    2. Підстава відповідальності  за порушення податкового  законодавства

    У теорії права підставою юридичної  відповідальності вважають вчинення правопорушення. При цьому розрізняють нормативні та фактичні підстави. Нормативною підставою відповідальності є правові норми, які порушує особа, що передбачає застосування до неї конкретних санкцій. Фактичною підставою слід вважати лише діяння (дію або бездіяльність), передбачене (заборонене) законом. 

    Порушення податкового законодавства — це протиправне (передбачене податковим законодавством), винне діяння (дія чи бездіяльність) особи, пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням податкового обов'язку, за яке передбачена юридична відповідальність. При цьому слід враховувати, що в цьому разі йдеться про податковий обов'язок у широкому розумінні, що включає повний комплекс обов'язків щодо обчислення, сплати податків і зборів, ведення податкової звітності.

    Некодифікованість податкового законодавства України  є на сьогодні істотною перешкодою для остаточного вирішення проблеми окремих видів порушень податкового законодавства. Закріплення у Податковому кодексі поняття податкового правопорушення та окремих складів податкових правопорушень дозволить сформулювати обґрунтовані критерії розмежування власне податкових правопорушень і порушень податкового законодавства, які мають ознаки адміністративних правопорушень.

    Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні складу правопорушення. Під складом правопорушення розуміють закріплену законом сукупність обов'язкових ознак, що характеризують дане діяння як правопорушення. Елементами складу правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

    Фактично  об'єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і в процесі реалізації яких формується доходна частина бюджетів і державних цільових фондів.

    Залежно від особливостей об'єкта виокремлюють два види податкових правопорушень:

    а)правопорушення, що посягають на податкові відносини, пов’язані з безпосереднім здійсненням  податкових стягнень і безпосередньо спричинюють фінансові втрати держави;

    б)правопорушення, що посягають на відносини, які забезпечують додержання встановленого порядку управління у сфері оподаткування.

    Запропонована класифікація має практичне підґрунтя: у разі неподання платником податків податкової декларації у визначений законодавством строк, він сплачує штраф незалежно від фактичної сплати податку чи збору.

    У податковому законодавстві закріплено значну кількість складів правопорушень, об'єктивна сторона яких характеризується бездіяльністю (пасивною поведінкою). Така ситуація є природною, адже склад податкових правовідносин передбачає наявність зобов'язаного суб'єкта, на якого відповідно до диспозиції податкове-правової норми покладено виконання податкового обов'язку. Наприклад, бездіяльність передбачена підпунктом 17.1.1п.17.1ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: неподання платником податків декларації у строки, визначені законодавством. В окремих випадках об'єктивна сторона правопорушення може містити факультативні ознаки (повторність, спосіб вчинення та ін.), обов'язковість встановлення яких може бути передбачена законодавством з метою констатації конкретного складу правопорушення. 

    Суб'єктами порушення податкового законодавства визнають платників податків (юридичних та фізичних осіб), податкових агентів, а також банки, тобто лише тих учасників податкових правовідносин, які відповідно до законодавства виконують обов'язок з нарахування, сплати, подання податкової звітності. Банки виконують обов'язок щодо своєчасного перерахування коштів до бюджетів і державних цільових фондів. Суб'єктами указаних правопорушень завжди виступають лише ті учасники податкових правовідносин, які представляють зобов'язану сторону в таких правовідносинах.

    Деліктоздатність  юридичних осіб—платників податків виникає з моменту їх державної реєстрації і припиняється у зв'язку з ліквідацією. Порушення юридичною особою податкового законодавства завжди є наслідком протиправних дій (бездіяльності) службових осіб такої юридичної особи. Тому законодавство містить норми, відповідно до яких сплата штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності.

    Певну специфіку має відповідальність банків, оскільки вони зобов'язані перераховувати до бюджетів і державних цільових фондів податкові платежі за дорученням своїх клієнтів—платників податків, Відповідно до підпункту 16.5.1 п, 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

    В Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженій наказом Головної державної податкової інспекції України від 28 квітня 1995 року №28 було встановлено, що «фінансові санкції застосовуються незалежно від причин, з яких сталося заниження платником суми податку, іншого платежу чи внеску в податкових деклараціях, розрахунках. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність умислу у діях відповідних працівників підприємств, установи, організації чи громадянина-платника». Цією Інструкцією також було передбачено, що фінансові санкції застосовуються і в тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства про оподаткування, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.

    3. Основні зміни до Податкового кодексу, що впливають на юридичну відповідальність за правопорушення у сфері економіки

    Реформування  податкової системи в Україні  відбувається з метою створення  сприятливого податкового клімату  для розвитку реального сектору  економіки, підвищення рівня життя  населення, запровадження нових інститутів захисту прав платників податків, стимулювання розвитку малого бізнесу та пріоритетних галузей економіки, подолання корупції та забезпечення верховенства права.

    Новий Податковий кодекс України (далі - ПКУ) набрав чинності 1 січня 2011 року. Передбачає ряд змін до відповідальності за податкові правопорушення.

    Передбачається  запровадження адміністративної та кримінальної відповідальність за порушення  порядку і термінів відшкодування  посадовими особами державної податкової служби та органами державного казначейства у вигляді штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або позбавленням волі на строк від одного до двох років з конфіскацією майна.

    Запроваджено норми, за якими продовжено мораторій на застосування штрафів до 31 грудня 2012 року. Додатково передбачено, що у випадку проведення перевірки у 2011, 2012, 2013, 2014 роках, за період дії мораторію, штрафні санкції за порушення податкового законодавства застосовуються у розмірі не більшому, ніж 1 гривня за кожне порушення. Таке нововведення дозволить підприємцям адаптуватися до нових податкових правил. З іншого боку, збільшені розміри штрафів можуть негативно вплинути на їхню діяльність, оскільки більшість порушень стосуватиметься саме помилок через новизну і складність нового ПКУ.

Страницы:12следующая →
Описание работы
Виконання платниками податків та іншими суб'єктами податкового обов'язку об'єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері. Останні мають такі специфічні ознаки:
Содержание
Відповідальність за порушення податкового законодавства в системі
юридичної відповідальності
Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства
3. Основні зміни до Податкового кодексу, що впливають на юридичну відповідальність за правопорушення у сфері економіки.
Використана література