Шпаргалка по "Налоговому праву"

1. Дайте визначення держави та назвіть її ознаки.

Держава – це організація політичної влади  в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини  населення (зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами  за допомогою системи загальнообов`язкових  норм (правил) поведінки і механізму  їхнього впровадження у життя.

Основні ознаки, що безпосередньо характеризують державу і відсутність хоча б  однієї з яких не дає можливості характеризувати суспільне утворення  як державне. Факультативні ознаки, що конкретизують зміст основних і не є обов`язковими.

Серед основних ознак держави називають:

1. наявність політичної публічної влади. Політичний характер влади визначає рівень обов`язковості владних рішень, а публічний характер визначає рівень поширеності державних рішень на населення;
2. наявність території, тобто частини земної кулі, в рамках якої населення перетворюється в громадян, і на яку поширюється суверенітет держави. Територія є необхідною умовою визнаття держави суб`єктом міжнародних відносин;
3. суверенітет, тобто політико-правова характеристика влади, що закріплюється нормативним актом та характеризує державну владу як верховну, незалежну, неподільну та єдину. Існує три різновиди суверенітету:

• національний суверенітет, тобто реальна можливість нації створювати незалежну державу;

• народний суверенітет, тобто реальна участь народу у здійсненні влади;
• державний суверенітет, тобто політико-правова властивість державної влади, що виражається в її незалежності від іншої влади в середині країни та в праві держави самостійно вирішувати свої проблеми на основі принципів міжнародного права.

Компонентами державного суверенітету, що характеризують його зміст є:

• верховенство влади, тобто можливість існування лише однієї державної влади та можливість визнати незаконними рішення будь-якої іншої соціальної влади;
• незалежність, тобто можливість вирішувати будь-яке питання зовнішнього чи внутрішнього характеру без втручання інших держав на основі принципів національної та міжнародної системи права;
• неподільність, тобто можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в роботі міжнародних асоціацій, а також визначати статус адміністративно-територіальних одиниць;
• єдність, тобто наявність єдиного змісту влади (державно-політична) та розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову в процесі реалізації владних повноважень;

4. наявність системи органів та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та завдань і охоплюється поняттям механізм держави.

5. наявність можливості розробляти загальнообов`язкові правила поведінки, що визначаються як правові норми. За допомогою права держава визначає зміст прав та обов`язків суб`єктів суспільних відносин, а також забезпечує обов`язковість своїх рішень;
6. можливість самостійно визначати види і розміри податків. Податки – це загальнообов`язкові платежі, що стягуються у населення у сумі чи процентному відношенні на загально-соціальні проблеми (освіта, охорона здоров`я, культура, соціальні виплати тощо).

Серед факультативних ознак  держави розрізняють:

• наявність конституції;
• наявність державних символів;
• наявність громадянства;
• грошової одиниці;
• збройних сил;
• участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.

 

2. Опишіть теорії виникнення держави.

У теорії держави і права існують  різноманітні концепції виникнення держави.

  Теологічна теорія, її автором  був Фома Аквінський (1225-1274). Його  вчення побудовано на ієрархії  форм: від Бога - чистого розуму - до духовного і матеріального  світу. Проголошення походження  держави від Бога обґрунтовує  її вічність і непорушність, виправдовує  найреакційніші держави, підкреслює  думки про те, що будь-яке посягання  на державу приречене на невдачу,  оскільки владу вкладено в  руки правителя Богом, і вона  покликана захищати благо всіх.

  Патріархальна теорія. Сутність  її полягає у твердженні, що  держава походить від сім'ї  та є наслідком історичного  розвитку і розростання останньої,  а отже, абсолютна влада монарха  - це продовження батьківської  влади. Основними представниками  названої теорії є Арістотель, Фільмер, Михайловський та ін. Приміром, Р. Фільмер у своєму  творі "Патріархія чи природна  влада короля" твердив, що абсолютна  влада монарха бере початок  безпосередньо від Адама. Держава  виростає з сім'ї, а влада  монарха через Адама дана Богом  і непідвладна ніяким людським  законам.

  Договірна теорія. Вона пояснює  виникнення держави внаслідок  об'єднання людей на основі  добровільної згоди (договору) про  те, що одні будуть управляти,  а інші - виконувати їхні управлінські  рішення. Представниками цієї  теорії були Гроцій, Спіноза, Гоббс,  Руссо, Радищев та ін.

  Психологічна теорія. За цією  теорією держава виникла завдяки  особливим властивостям психіки  людей. Людській психіці начебто  притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від  видатної особистості. Народ є  інертною масою і нездатний  приймати рішення, а тому потребує  постійного керівництва. Представником  цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867-1931).

  Теорія насильства. За цією теорією  держава виникла як результат  завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим.  На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку  утворюють завойовники для утримання  в покорі завойованих народів  і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович,  Каутський, Дюрінг та ін.

  Органічна теорія. Її обґрунтовував  англійський філософ Г. Спенсер  (1820-1903). Він проводив аналогію  між державою та біологічним  організмом. На думку Спенсера, держава,  подібно до біологічного організму,  народжується, розмножується, старіє  і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують  відповідні функції.

  Серед інших теорій походження  держави заслуговують на увагу  космічна і технократична. Прихильники  космічної теорії пояснюють виникнення  держави завезенням на землю  політичної організації суспільства  з космосу іншими цивілізаціями.  Суть технократичної теорії виникнення  держави начебто полягає в  необхідності здійснювати управління  технічними засобами та знаряддями  праці.

  Отже, в теорії держави і права  відсутній єдиний погляд на  закономірності виникнення держави  і права. Існують численні неодноманітні  доктрини виникнення держави,  а також історичні, географічні,  демографічні та інші особливості  виникнення держави у різних  народів.

 

3. Дайте визначення поняття  громадянського суспільства та назвіть його ознаки.

Громадянське  суспільство — це сукупність громадських  інститутів, які сформовані на добровільних засадах, діють на самоврядних засадах  у межах Конституції та законів, за посередництвом яких індивіди вільно реалізують свої основні природні права  і свободи.

Громадянське  суспільство як сферу самоврядування вільних індивідів захищають  від свавілля державної влади  та жорсткої регламентації з боку її органів відповідні закони. Ось  чому в реальному суспільному  житті громадянське суспільство  та правова держава є взаємозв’язаними інститутами, функціонування яких забезпечується верховенством закону, що надійно  гарантує та захищає права і свободи  громадян.

Головними ознаками громадянського суспільства  є:

1. Громадянське суспільство, його інститути обумовлені безпосередніми життєвими потребами та інтересами людей. — ринкові економічні відносини, які формують демократичну політичну систему, де правова, демократична держава стає породженням громадянського суспільства;
2. Громадянське суспільство відображає факт встановлення елементарного соціального зв'язку між індивідами.
3. Громадянське суспільство охоплює суспільні відносини, пов'язані з реалізацією основних прав і свобод людей.
4. Громадянське суспільство є системою соціальних відносин, де здійснюються основні права людини — на життя, свободу, безпеку, власність, реалізація яких за звичайних умов не потребує безпосереднього втручання з боку державно-владних інститутів.
5. Громадянське суспільство опредмечується у відповідних громадських інститутах, має власний устрій, зовнішню форму свого існування у вигляді різноманітних за своїм конкретним спрямуванням об'єднань індивідів.
6. Громадянське суспільство, його окремі інститути формуються і функціонують на засадах самоврядування.
7. Відносини громадянського суспільства регулюються правом, яке передбачає унормування свободи та рівності учасників громадянського спілкування.

 

4. Розкрийте поняття правова держава та назвіть її ознаки.

Правова держава - це держава, у якому організація  й діяльність державної влади  в її взаєминах з індивідами і  їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає.

Ідея  правової держави спрямована на обмеження  влади (чинності) держави правом; на встановлення правління законів, а  не людей; на забезпечення безпеки людини в його взаємодіях з державою

Основні ознаки правової держави:

1. Здійснення державної влади відповідно  до принципу її поділу на  законодавчу, виконавчу, судову  з метою не допустити зосередження  всієї повноти державної влади  в або одних руках, виключити  її монополізацію, узурпацію однією  особою, органом, соціальною верствою, що закономірно веде до "жахаючого  деспотизму" (Ш. Монтеск'є).

2. Наявність Конституційного Суду - гаранта стабільності конституційного  ладу - органа, що забезпечує конституційну  законність і верховенство Конституції,  відповідність їй законів і  інших актів законодавчої й  виконавчої влади.

3. Верховенство закону й права,  що означає: жоден орган, крім  вищого представницького (законодавчого), не вправі скасовувати або  змінювати прийнятий закон.Всі  інші нормативно-правові акти (підзаконні) не повинні суперечити закону. У випадку ж протиріччя пріоритет  належить закону.Самі закони, які  можуть бути використані як  форма легалізації сваволі (прямій  протилежності права), повинні відповідати  праву, принципам конституційного  ладу. Юрисдикцією Конституційного  Суду чинність неправового закону  підлягає призупиненню, і він  направляється в Парламент для  перегляду.

4. Зв'язаність законом рівною мірою  як держави в особі його  органів, посадових осіб, так і  громадян, їхніх об'єднань. Держава,  що видала закон, не може  саме його й порушити, що протистоїть  можливим проявам сваволі, свавілля, уседозволеності з боку бюрократії  всіх рівнів.

5. Взаємна відповідальність держави  й особистості:

особистість відповідальна перед державою, але  й держава не вільно від відповідальності перед особистістю за невиконання  взятих на себе зобов'язань, за порушення  норм, що надають особистостей права.

6. Реальність закріплених у законодавстві  основних прав людини, прав і  свобод особи, що забезпечується  наявністю відповідного правового  механізму їхньої реалізації, можливістю  їхнього захисту найбільш ефективним  способом - у судовому порядку.

7. Реальність, дієвість контролю й  нагляду за здійсненням законів,  інших нормативно-правових актів,  слідством чого є довіра людей  державним структурам, обіг для  дозволу сугубо юридичних суперечок  до них, а не, наприклад, у  газети, на радіо й телебачення.

8. Правова культура громадян - знання  ними своїх обов'язків і прав, уміння ними користуватися; поважне  відношення до права, що протистоїть  "правовому нігілізму" (віра  в право чинності й невір'я  в чинність права).

 

5. Розкрийте поняття, предмет і метод адміністративного права України.

Адміністративне право, подібно до інших складових  національної системи права, слід розглядати як: а) галузь права; б) галузь законодавства; в) юридичну науку; д) навчальну дисципліну.

1 Про Положення про Головне  управління державної служби  України: Указ Президента України  від 2 жовтня 1999 р. -1999. - № 1272/99.

Як  галузь українського права (законодавства) адміністративне право України  являє собою систему адміністративних правових норм, інститутів та нормативно-правових актів, що регулюють і охороняють особливе коло суспільних відносин у  сфері державного управління. Як галузь права воно може бути розглянуто в  об'єктивному й суб'єктивному  розумінні. В об'єктивному розумінні  адміністративне право України  характеризується сукупністю адміністративних правових норм, інститутів і нормативно-правових актів, що утворюють його внутрішню  та зовнішню форми. Внутрішня форма  адміністративного права включає  внутрішню побудову - систему адміністративного  права. Зовнішня форма характеризується джерелами, що являють собою спосіб зовнішнього виразу змісту адміністративно-правових норм та інститутів.