Індивідуальне науково-дослідне завдання з "Митної справи"

Дата добавления: 28 Сентября 2011 в 11:30
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: контрольная работа
Скачать полностью (31.58 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

ІНДЗ митна 1.doc

  —  134.50 Кб
 
 
 
 
 
 
 

Кафедра податків та фіскальної політики 
 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з митної справи 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Особливості переміщення об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України.

        За законодавством України усі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об’єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. Але об’єкти права інтелектуальної власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх  переміщенні через митний кордон України.

         Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних  державних органах. Для об’єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об’єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує пріоритет створення  результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації в подальшому об’єкта інтелектуальної власності у Держмитслужбі.

         Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого  об’єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі – 20 років, право на промислові зразки – 10 років, право на товарні знаки – 10 років після подання заявки на отримання патенту.

        Об’єкти інтелектуальної власності – це не речі, як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені в об’єктивній формі - втілені в матеріальних носіях. У зв’язку з цим, об’єкти інтелектуальної власності здатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення в матеріальному об’єкті.

        Автору об’єкта інтелектуальної власності належить два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Майнові права можуть передаватися іншим особам, немайнові права  відчуженню не підлягають.

            Охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація (за виключенням загальновідомих товарних знаків).

          Митний контроль та митне оформлення товарів в якості предметів матеріального світу визначається розділами ІІ, ІІІ Митного Кодексу.  Особливості переміщення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності - відповідно розділом Х Митного Кодексу та іншими законами України. Ця норма Митного Кодексу має бланкетний характер, тобто вона посилається на інші законодавчі акти, якими врегульовані ці правовідносини. Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності слід назвати: Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р., Закон України “Про авторське право та суміжні права” в ред. від 11.07.01р., Закон  України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” в ред. від 1.06.2000 р., Закон “Про охорону прав на промислові зразки” України від 15.12..93 р., а також Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від  15.12.93 р. та інші.

      Митний контроль за переміщенням  товарів, що містять об’єкти  інтелектуальної власності можна  поділити на два види:

    • це безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації правовласником в порядку, передбаченому розділом Х МК.
    • це формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів ІІ, ІІІ МК за дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних систем зчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів та контрольних марок). Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об’єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях. Разом з тим, у авторів творів завжди залишається право отримати  допомогу митних органів по захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю при дотриманні умов, передбачених розділом Х МК.

    Порядок переміщення товарів,  що містять об’єкти інтелектуальної  власності, передбачений розділом  Х Митного Кодексу застосовується з обмеженням по видах митних режимів, способу переміщення та колу осіб. Такі обмеження встановлено, зокрема, до товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом; ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання у комерційних цілях; пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях.

      Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що митному контролю та митному оформленню відповідно до розділу Х Митного Кодексу підлягають не будь-які товари, що містять об’єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державної митної служби України.

  Реєстрація  товарів, що містять об’єкти  інтелектуальної власності у  Державній митній службі України  – це передбачена митним законодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правовласника у сприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної для виконання таких функцій митними органами.

   Ведення реєстру, враховуючи міжнародний  досвід, може відбуватися за різними  позиціями:

  • За об’єктами інтелектуальної власності;
  • За товарами, що містять об’єкти інтелектуальної власності.

   Реєстрації у реєстрі Державної  митної служби підлягає саме товар, як предмет матеріального світу, а не об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому. 

      Митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмету матеріального світу та об’єкту інтелектуальної власності, що втілений в цьому товарі. Наявність об’єкту інтелектуальної власності при митному оформленні може впливати на ціну товару (наприклад, вартість сигарет з товарним знаком буде значно вища від вартості сигарет без товарного знаку), на код товару за УКТ ЗЕД (наприклад, матриці кодуються за кодом - 8523900000, а лазерні диски з записом – за кодом – 8524310000), але окремо на об’єкт інтелектуальної власності вантажна митна декларація (ВМД) не оформлюється, кодування об’єкта інтелектуальної власності за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митні обкладення не нараховуються.[1; 425]

      Реєстрації у реєстрі ДМСУ підлягає саме товар як предмет матеріального світу, а не об’єкти права ІВ, що містяться в ньому. Це можна пояснити такими чинниками:

  • в одному товарі можуть міститися одночасно кілька об’єктів ІВ. Наприклад, пляшка, кришка та етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані кілька  різних товарних знаків;
  • митний контроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носія об’єкта права ІВ (тобто товару), тоді як об’єкт права ІВ може бути виражений у будь-який об’єктивній формі, не обов’язково в матеріальній;
  • митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмета матеріального світу та об’єкта права ІВ, що втілений у цьому товарі. Наявність об’єкта права ІВ при митному оформленні може впливати на ціну товару, на код товару за УКТ ЗЕД, але окремо на об’єкт права ІВ ВМД не оформлюється, кодування об’єкта ІВ за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митний збір не нараховується;
  • обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знака згідно з п. 4 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів та послуг. Тобто за законодавством України правова охорона у випадку використання товарного знака не за призначенням для іншої категорії товарів, крім зазначених у свідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак, наприклад, використання товарного знака “Coca-Cola” на джинсовому одязі або на косметичних товарах. Хоча в законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням (ослабленням товарного знака) за умови, що товарний знак є загальновідомим.

    Реєстр ДМСУ України був створений  у 2001 р. і за цей час у  нього внесено близько 130 товарів,  що містять об’єкти права ІВ.

    Митний збір за внесення у реєстр терміном на 6 місяців становить 200 доларів США, на 12 місяців - 400 доларів. За продовження реєстрації кожного товару - 100 доларів.

Митні органі вживають наступні заходи:

  • надсилають інформацію про зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою з повідомленням коду, за яким зареєстрований новий об’єкт інтелектуальної власності;
  • здійснюють митний контроль у формах, передбачених розділом ІІ МК;
  • призупиняють митне оформлення товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, в разі виявлення ознак їх контрафактності;
  • забезпечують зберігання товарів, щодо яких призупинено митне оформлення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів;
  • повідомляють не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, відповідного власника прав на об’єкти права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;
  • повідомляють не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресу власника зазначених прав;
  • дозволяють власнику прав на об’єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби і зразки товарів для проведення експертизи;
  • порушують справу про порушення митних правил в разі підтвердження контрафактності товарів, митне оформлення яких було призупинено. [3, c. 119]

       Якщо митний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права ІВ, який ведеться ДМСУ, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється терміном на 15 календарних днів, і може бути продовжено на такий самий строк. Контрафактними є товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України, або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. 

    Правовласник упродовж терміну зупинення митного оформлення товару, що містить об'єкт права ІВ, має подати позовну заяву до суду про захист його прав або самостійно врегулювати питання порушення своїх прав із власником товару, митне оформлення якого зупинено.

    У разі подання правовласником ухвали суду про порушення провадження у справі митний орган продовжує термін зупинення митного оформлення до прийняття судового рішення.

    Якщо впродовж зазначених строків контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому МК порядку порушує справу стосовно не виконання митних правил, а товари – безпосередні предмети правопорушення – вилучаються в порядку, встановленому МК.

     За час існування реєстру ДМСУ було близько 30 випадків звернення правовласників про призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права ІВ.

   Випадків підтвердження контрафактності товарів, що містять об’єкти права ІВ, і порушення на цій підставі справи стосовно невиконання митних правил, а, відповідно, і конфіскації зазначених товарів ще не було. Як правило, правовласник відкликає клопотання у зв'язку із самостійним врегулюванням питання порушення своїх прав із власником товару, тобто сторони укладають мирову угоду. Внаслідок чого ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.

    Отже, попри те, що через митний кордон фактично переміщуються контрафактні товари, формально, тобто з юридичного погляду, їх не можна вважати такими, позаяк їхня контрафактність не доведена у суді, хоча “фактична контрафактність” таких товарів завідомо може бути відома як сторонам, котрі конфліктують (правовласнику і власнику контрафактного товару), так і митним органам. Останні відповідно до МК не можуть порушити справу стосовно не виконання митних правил за ст. 345 МК, доки контрафактність товарів не буде підтверджена в судовому порядку.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Особливості переміщення об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України.
Експортний контроль в системі нетарифних обмежень.
Содержание
содержание отсутствует