Статистична характеристика банків України

 

Зміст

Вступ 2

1. Статистична характеристика банків України 3

2. Характеристика розподілу окремих видів активів за групами банків 10

3. Аналіз структури активів по групам банків 16

4. Статистичний аналіз пропорційності розподілу за групами банків по обсягу активів та обсягу прибутків 19

5. Порівняльний аналіз ефективності банківської діяльності на основі показників ефективності 23

Висновки 31

Список використаної джерел 33

Додатки 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми. Банківська система є одним з найважливіших елементів інфраструктури економіки України. Вона значно впливає на забезпечення взаємозв’язку між виробниками продукції (продавцями) та її споживачами (покупцями). Банки, що входять до банківської системи, здійснюють розрахунки між виробниками і споживачами продукції, залучають як плату тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб, надають кредитні ресурси у позику, виконують багато інших операцій та послуг. Значення банків зростає в умовах становлення і розвитку ринкових відносин. Успішний розвиток і надійність банківської системи в умовах ринкової економіки багато у чому залежить від результатів статистичного аналізу в банках, що дозволяє виявляти їх слабкі та сильні сторони, визначати конкретні шляхи розв’язання проблем.

Найбільшої актуальності статистичний аналіз діяльності банків набуває в сучасних умовах, коли відбуваються зміни загальноекономічної  ситуації, що впливає на надійність та діяльність банків.

Об’єктом  дослідження є розподіл банків за обсягом активів, розміром капіталу, рівнем прибутку .

Предметом дослідження є методологія та процедури статистичної характеристики розподілу банків за обсягом активів, розміром капіталу, рівнем прибутку.

Метод дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексний підхід до статистичної характеристики розподілу банків за обсягом активів, розміром капіталу, рівнем прибутку. У зв’язку з цим у процесі дослідження використано такі методи: статистичне спостереження і впорядкування, сутність якого полягає у виборі сукупності банків з набором необхідних характеристик банківської діяльності; метод групування за певними ознаками і за комплексом показників;метод узагальнюючих статистичних характеристик, який використано при нормуванні даних; порівняння абсолютних та відносних показників діяльності банків за групами та нормативними характеристиками; метод аналізу взаємозв’язків між показниками

1. Статистична характеристика банків України

Результати  діяльності комерційних  банків вивчають й оцінюють за допомогою  спеціальних технічних прийомів. Деякі з них розроблено власне на теорії аналізу, інші запозичено з  математики, статистики, бухгалтерського  обліку, управління і технології.[3,с.43]

Найбільш поширеним є  прийом порівняння. Сутність його полягає  у зіставленні даних за показниками. В економічному аналізі цей спосіб вважають одним із найважливіших, оскільки з нього власне і розпочинається аналіз.

Залежно від того, що беруть за базу для порівняння, розрізняють  кілька його видів:

• фактичних показників звітного періоду з плановими показниками (завданнями, нормативами, лімітами, прогнозами);
• планових показників звітного періоду з фактичними показниками минулого періоду;
• аналогічних показників роботи структурних підрозділів банку, споріднених банків;
• досягнутих результатів із середньогалузевим рівнем;
• досягнутих і запланованих показників діяльності з економічною моделлю, з показниками «банку майбутнього»;
• досягнутих результатів з нормативами Національного банку України.

Обов’язковою умовою використання методу порівняння є те, що дані за показниками, що порівнюються, мають формуватися  з дотриманням таких принципів:

• За однаковий відрізок часу;
• В однакових одиницях виміру;
• За єдиною методикою;
• В однакових умовах;

Використання прийому  порівняння дає можливість визначити  причини та ступінь впливу динамічних змін та відхилень за статтями балансу  та ліквідності банку, прибутковість  його операцій, а також виявити  резерви підвищення дохідності операцій. Порівняльний аналіз можна проводити не лише за певний період діяльності одного банку, а й порівнюючи звітність двох чи більше аналогічних банків. Чим ширше коло банків, що порівнюються, тим більша можливість виявити, а потім і поширити передовий досвід. Порівняння можна також використовувати також  для зіставлення планових та фактичних показників.

Цей прийом аналізу широко використовують банки-кореспонденти, потенційні клієнти, а також пайовики банку для оцінки результативності банківського менеджменту.

До найбільш поширених  способів аналізу взагалі, а до банківського аналізу зокрема належить прийом групувань. Цей метод дає змогу шляхом систематизації даних балансу розібратися в сутності, причинах виникнення та наслідках явищ і процесів, що аналізуються.

Сутність методу полягає  в групуванні однорідних показників, явищ за істотними ознаками. За допомогою цього методу економічні явища в їх взаємозв'язку і взаємозалежності визначають вплив найбільш суттєвих факторів, виявляють певні закономірності, властиві цим явищам.[3,с. 44-45]

Розрізняють структурні групування, які використовують при вивченні складу самих банків (основних фондів, капіталу, депозитів, кредитів), а також структури послуг, і аналітичні групування, та призначенні для встановлення взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємодії між показниками, явищами, об'єктами.

Групування здебільшого  використовують під час аналізу. Поряд із цим деякі з них  відображені безпосередньо у  звітності, особливо у зведеній.

Види групувань, які застосовують у банківському аналізі, багатосторонні, і вибір їх залежить від мети аналізу

 

Особливий вид групувань  у статистиці – ряди розподілу, які  є найпростішим способом  упорядкування  та узагальнення статистичних даних. Групування в якому виділенні групи характеризуються тільки їх чисельністю або питомою  вагою в загальному обсязі сукупності, називають статистичним рядом розподілу.[7,с.46]

Статистичні ряди розподілу  являють собою упорядкований  розподіл одиниць досліджуваної  сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують структуру  досліджуваного явища, дають змогу  судити про однорідність сукупності, про варіювання досліджуваної ознаки.

Ряди розподілу складаються  з двох елементів: найменування групи  з відповідними значеннями  досліджуваної  ознаки й чисельності одиниць, що увійшли до кожної групи. В цьому  їх відмінність від статистичних групувань, при побудові яких кожна група характеризуються системою пов’язаних і взаємозалежних між собою показників.

Найпростішим видом статистичних рядів розподілу є ранжирований ряд, в якому значення досліджуваної  ознаки розташовані в порядку  зростання або зменшення. Однак  ранжирований ряд ще не дає загальної  картини розподілу, бо не видно, яка  закономірність закладена в розподілі, навколо якої величини концентруються варіанти. Тому виникає потреба подальшого узагальнення статистичних даних, об’єднання їх в окремі групи і підрахунки частот для кожної групи. В результаті здійснення цієї операції одержимо варіаційний ряд розподілу. Ряди розподілу, утворенні за якісною ознакою називаються атрибутивними. Різновидом атрибутивних рядів розподілу є альтернативні ряди. Альтернативними називають ряди якісних ознак, які приймають тільки два значення, що виключають одне одного: так або ні.

Ряди розподілу, побудовані за кількісними, називають варіаційними . варіаційний ряд розподілу –  упорядкована статистична сукупність, в якій значення варіант розташовані  в ранжирований ряд  із зазначенням  для кожного інтервалу(групи) відповідних  частот (частостей).

Варіаційні ряди розподілу  складаються з двох елементів: варіант  і частот. Варіанта – це окреме значення ознаки, яке вона приймає в ряду розподілу. Частотами називають  чисельності окремих варіант  або кожної групи варіаційного ряду. Частоти можуть бути вираженні як в абсолютних величинах у вигляді часток і процентів до підсумку. Частоти, що виражені в частках одиниці або в процентах до підсумку, називають частостями. Суму частот варіаційного ряду називають його обсягом. Сума частот дорівнює одиниці, якщо вони вираженні в частках одиниці, і 100%, якщо виражені в процентах.

Для порівнянь частот обчислюють щільність розподілу та відносну щільність розподілу. Перша характеристика визначається відношенням частоти до величини інтервалу, друга – відношенням частості до величини інтервалу.[7,с 47-48]

З метою здійснення порівняльного  аналізу діяльності банків та  
розподілу наглядових функцій і обов'язків між центральним апаратом  
і територіальними управліннями Національного банку України було:

• визначено  такі  граничні межі розміру активів для окремих  
  груп банків на 2012 рік:

     група I: активи більше 15000 млн.грн.;

     група II: активи більше 5000 млн.грн.;

     група III: активи більше 3000 млн.грн.;

     група IV: активи менше 3000 млн.грн.  

• затвердженно на 2012 рік розподіл банків  на  групи  I,  II,  
  III,  IV  згідно  з встановленими для них у пункті 1 граничними  
  значеннями активів (додається).  
  
• використовувати розподіл банків на групи згідно з додатком  
  під  час  здійснення  аналізу діяльності системи банків України та  
  під час розмежування функцій нагляду між центральним  апаратом  та  
  територіальними управліннями Національного банку України.  
  
• Контроль за виконанням рішення залишаю за собою. [10]

Зважаючи на це проводимо аналіз сааме за групами банків .

 

Сумарний прибуток за період від 01.01.2010року по 01.01.2012рік складає  159 497 364 млн. грн.. При тому, що 01.01.2012 спостерігаються найвищі показники(за цей період) - 53 846 885 млн. грн., що лише на 0,2% перевищує рівень 2010 року, та на 3,6% -2011 року(табл.1.1).

 

Таблиця 1.1.  Аналіз доходу за групами банків          млн..грн

№ групи	Чистий дохід			Сумарний дохід по групах банків
	01.01.2012	01.01.2011	01.01.2010
Група I	39 004 181	35 668 825	39 812 437	114 485 443
Група II	7 018 466	9 640 127	6 433 109	23 091 702
Група III	3 279 885	2 751 590	3 480 675	9 512 150
Група IV	4 544 353	3 864 412	3 999 304	12 408 069
Всього	53 846 885	51 924 954	53 725 525	159 497 364

Банки І групи на які  припадає 69,9% усіх банківських активів, отримали дохід у розмірі 114 485 443 млн. грн..або 67,7% від його загального обсягу. Основними напрямками підвищення наприклад, рентабельності банків цієї групи є зменшення витрат, пов’язаних із забезпеченням їх діяльності

Банки ІІ групи (15,6% активів) отримали доходу на суму 23 091 702 млн. грн.. (14,1%). Вони мають найвищу рентабельність активів , що зумовлено значно нижчими ніж у цілому по системі, показниками витратності зобов’язань та витратності діяльності, а також вищу дохідність активів

Банки ІІІ групи, на які  припадає 6,4% активів, отримали дохід у 9 512 150 млн. грн.. (6,0%).  Ці банки залучають найдорожчі ресурси , мають високу витратність зобов’язань , витратність діяльності вища ніж у цілому по системі, а також низька дохідність активів спричинюють низьку рентабельність.

Дохід банків ІV групи(8,4% активів) становив 12 408 069 млн. грн.. (7,7%), тобто їм притаманне пропорційне зростання активів і доходу. Банки зазначеної групи порівняно з банками інших груп мають нижчу дохідність активів і водночас залучають дещо дорожчі ресурси, ніж у середньому по системі, проте мають найнижчу витратність діяльності . Основним шляхом підвищення їх рентабельності є підвищення дохідності активів та зниження витратності зобов’язань(табл..1.2).

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2. Групування  активів  за групами банків       млн..грн.

№ групи	Усього активів			Сума активів по групах
	01.01.2012	01.01.2011	01.01.2010
Група I	1 535 784 345	1 424 438 923	1 436 187 149	4 396 410 417
Група II	326 907 059	358 724 738	295 897 475	981 529 272
Група III	155 741 847	124 760 212	121 408 584	401 910 643
Група IV	209 221 534	156 256 032	144 528 175	510 005 741
Всього	2 227 654 785	2 064 179 905	1 998 021 383	6 289 856 073