Види соціологічних досліджень

Види  соціологічних досліджень            

 Соціологічні  дослідження поділяють на два  типи: опитування громадської думки  і власне соціологічне дослідження.

    Опитування  громадської думки являє собою збирання інформації про думку певного контингенту населення чи користувачів бібліотек з якогось актуального питання. Такі опитування знайшли в останній час широке використання в бібліотеках. Ці дослідження проводяться за неповною програмою або взагалі без неї.           

 Отримані  результати опитування громадської  (читацької) думки викладаються у вигляді простих таблиць  відповідей респондентів. Назвами таблиць є питання анкети чи інтерв’ю у тому ж вигляді, в  якому вони пропонувалися респондентам. Обов’язково  необхідно вказувати обсяги генеральної та вибіркової сукупностей.

    Власне  соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв’язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.           

 Розрізняють  три основні види дослідження:  розвідувальне, описове, аналітичне.

Розвідувальне дослідження – найпростіший вид  конкретно-соціального аналізу, який дозволяє вирішувати прості за змістом  завдання.           

 Наприклад,  його використовують тоді, коли  необхідно виявити ступінь задоволення користувачів бібліотеки  роботою закладу в цілому або його окремих підрозділів, оціночну реакцію користувачів бібліотеки на якість заходу, події, що відбулися чи відбуватимуться у бібліотеці.           

 Воно грунтується  на спрощеній програмі або  взагалі без неї і  стислому за обсягом інструментарії. Збирання первинної соціологічної інформації проводиться за допомогою анкет, бланків інтерв’ю, опитувального листа.           

 Також розвідувальне  дослідження може бути використане  як попередній етап глибоких і масштабних досліджень для одержання допоміжної інформації про об’єкт (предмет), для уточнення і корегування гіпотез і завдань, експрес-опитування громадської думки. Мета його – одержання окремих особливо важливих відомостей, конче необхідних в даний час чи за даних умов.

    Описове дослідження – найскладніший вид конкретно-соціологічного аналізу. Мета і завдання його – одержання найбільш повної емпіричної інформації про явище, що вивчається, та його структурні елементи. Такі дослідження проводяться за повною,  детально розробленою програмою,  на базі випробуваного інструментарію.            

 Вибір методів  збирання інформації при описовому  дослідженні визначається його  завданнями і  напрямками. Крім письмових та усних опитувань можна використовувати ще й аналіз документів (звітів, читацьких та книжкових формулярів). Таке поєднання методів підвищує об’єктивність потоку соціологічної інформації і дозволяє робити більш обґрунтовані висновки та рекомендації. Цей вид досліджень є оптимальним для розкриття таких тем: “Бібліотекар як читач”, “Шляхи комплектування бібліотечних фондів”.

    Аналітичні  дослідження -  найбільш поглиблений вид аналізу, метою якого є не тільки опис структурних елементів явища, що вивчається і розглядається, а й з’ясування причин, що лежать в його основі і зумовлюють характер, розповсюдження, якість та інші притаманні йому риси.            

 Внаслідок  чого аналітичне дослідження  має особливу практичну цінність.            

 Підготовка аналітичного дослідження потребує значного часу, сумлінно розробленої програми та інструментарію. Під час дослідження можуть бути використані різні форми опитування, аналізу документів, спостережень.           

 Теми таких  видів дослідження найрізноманітніші: “Ступінь задоволення читачів бібліотечним обслуговуванням”, “Роль бібліотеки в житті сільського населення”, “Бібліотечні ресурси регіону: оптимізація мережі” “Бібліотека в ринкових умовах” “Платні послуги”.            

 Різновидністю  аналітичних досліджень є маркетингові дослідження. В останні роки вони все частіше проводяться в бібліотеках України і  націлені на пошук реальних шляхів подолання негативних явищ в бібліотечній діяльності та можливість виходу з економічної та соціальної кризи.

Маркетингові дослідження – це планомірне проведення збору і аналізу даних, необхідних для прийняття маркетингових рішень з наступним ознайомленням з результатами керівництва всіх підрозділів у необхідному обсязі. Це є базис,  на основі якого приймаються стратегічні рішення щодо  діяльності сучасної бібліотеки. Маркетингові дослідження починаються з аналізу, задача якого полягає у визначенні кола проблем. Проведення аналізу вимагає інформації про задачі (стратегічні і тактичні), про конкретні види послуг бібліотеки, про її можливості. Результатом аналізу ситуації повинен стати повний перелік даних, необхідний для постановки завдань маркетингового дослідження. Після цього визначаються можливі джерела отримання необхідних даних. На цьому етапі розробляється програма і робочий план, які необхідно отримати, і вказівка на спосіб їх отримання . Складається також графік дослідження, визначається час і послідовність всіх операцій. Наступні два етапи – безпосередній збір необхідних даних та їх аналіз. Нарешті останній етап – підготовка і представлення доповіді, що містить звіт про проведення дослідження, а також  рекомендації.           

 Враховуючи  вищеназвані загальні положення  маркетингових досліджень, стратегія  маркетингу бібліотечно-інформаційної  діяльності пов’язується з моніторингом передусім з таких питань: “Потреби користувачів”,  “Які послуги бібліотека може надавати?”, “Планування ресурсів, фінансів, робочої сили”.           

 У маркетингових  дослідженнях використовують здебільшого  три основні методи отримання  первинних даних: спостереження, опитування, експеримент.           

 Як приклад  можна навести дослідження в  маркетинговому руслі, що були  проведені в останні роки бібліотеками  України. Це “Читацькі уподобання  та оцінки нової літератури, що  видається” (Миколаївська ОУНБ), “Сучасні бібліотечні послуги в оцінці читачів” (Одеська ОУНБ), “Вивчення читацьких потреб представників місцевих органів влади” (Луганська ОУНБ). Результати подібних маркетингових досліджень  сьогодні є базовими для планів діяльності бібліотек, прогнозування розвитку їх фондів та послуг, вони спонукають до структурних змін.