Алкоголізм як вид девіантної поведінки

         НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                         Кафедра менеджменту і логістики 
 
 

                                          РЕФЕРАТ 

           на тему : “Алкоголізм як вид девіантної поведінки ” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                    Студентка ФМЛ 303 гр.

                                                                              Ніколаєва Катерина  
 
 
 
 

                                           Київ 2011

План

Вступ

1.Алкоголізм як форма девіантної поведінки. Поняття «дитячого алкоголізму» . 2.Наслідки девіантної поведінки молодої людини пов’язаної зі схильністю до алкоголізму .

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

  Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками – рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення.

     Виробництво і вжиток алкоголю в нашій країні постійно зростає. Згідно даним Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, вжиток алкоголю понад 8 літрів на душу населення в рік веде до зміни генофонду нації, оскільки дітей з психічними і фізичними відхиленнями від норми при такому положенні народжується більше, ніж здорових. Особливо тривожним чинником є раннє залучення і швидке звикання до спиртного дітей і підлітків.

     Нове  дослідження Всесвітньої організації  здоров’я дійшло висновку, що українська та ізраїльська молодь займають перші  місця у рейтингу вживання алкоголю серед дітей та молоді. У межах  дослідження наукові працівники опитали понад 200 тис. учнів п’ятих, восьмих та десятих класів із 41-ї  країни світу.

     І це не дивує в світлі того, що пиво, джин-тоніки, лонгери та ром-коли стали невід’ємним атрибутом відпочинку молодих людей і не вважаються алкоголем. «Легкий» алкоголь завдяки популярності і доступності вже давно затьмарив наркотики».

     З медицинської точки зору, алкоголізм – це хронічне захворювання, яке характеризується сильним потягом до алкогольних напоїв. З соціальної позиції, зловживання алкоголем призводить до деградації особистості, це – форма девіантної поведінки, що характеризується патологічним потягом до спиртного і подальшою соціальною деградацією особи.

     Особливість пияцтва і алкоголізму як форма  поведінки, що відхиляється, полягає  в тому, що ці явища зумовлюють взаємозв'язані  з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальна поведінка, самогубства.

     Початковий  період, коли з’являються перші  ознаки алкоголізму – дошкільний та молодший шкільний вік. Найсуттєвішими причинами є халатність батьків  або ж сімейні «алкогольні» традиції. І хоча біологічні дослідження доводять, що алкоголізм генетично не передається, але передається схильність до нього. Вирішальну роль відіграють погані приклади батьків, «алкогольна» атмосфера в  домі. А в нашому суспільстві ще й досить комфортно прижились  хибні уявлення про чудесне лікуванням алкоголем, який начебто пробуджує  апетит, зігріває, поліпшує сон. А як розплата за неграмотність це нерідко  призводить до смертельного наслідку.

     В дітей залежність виникає швидше, ніж в дорослих, оскільки в них  нестійка психіка. І найчастіше у  випадках, коли алкоголізм виступає, як наслідок способу життя батьків. Також підлітки починають «гратись»  алкоголем для самоствердження  у своїх компаніях, а оскільки в них фізіологічно незрілий організм, це спричиняє отруєння, що призводить до хімічної залежності.

     Алкоголь  може служити й засобом утекти через слабкість особистих якостей  або ж пошук забуття реалії життя. Найчастіше залежність виникає  в людей зі слабкою емоційно-вольовою сферою, які схильні до навіювання. У наш час людина часто не витримує стресових ситуацій, тож алкоголь стає засобом зняття напруження.

     Протягом  підліткового та юнацького віку, коли є надмірність вільного часу та відсутність  знань про наслідки алкоголізму, треба бути особливо уважним. Занадто  «просунута» молодь деколи чомусь вважає, що соромно жити, якщо ти не встиг  ще спробувати випити «ста грамів», забуваючи  про те, що це не відкриє шлях до популярності та престижу. Не за горами й швидке звикання до алкогольних напоїв, особливо за наявності будь-якого приводу, який неможливо не відсвяткувати.

     Дитячий алкоголізм, досить відносне поняття. Опис що це таке ви швидше за все не знайдете в медичних довідниках виданих  до 1991 року; чого там говорити – навіть в нових медичних довідниках практично немає інформації на тему дитячого алкоголізму. Проте не дивлячись на це проблема продовжує існувати і як це не сумно починає прогресувати і розвиватися як хронічна хвороба. Непоінформованість дорослих і медичних фахівців недостатність їх знань з цієї області готують сприятливий ґрунт для розвитку цієї проблеми.

     Вік неповнолітніх, вживаючих спиртні напої, в Україні нестримно знижується. Особливо гостро проблема дитячого алкоголізму стає в неблагополучних сім'ях. Як правило, батьки в таких сім'ях страждають алкоголізмом. Діти швидко заробляють алкоголізм. Відомі випадки, коли за шість місяців систематичного вживання формувалася перша стадія. Дитину вже перестає хвилювати, коли йому говорять: «Виженемо з дому, не дамо грошей», – і так далі. Він готовий піти з дому. Тому що основна домінанта у нього в голові це вже випивка.

     На  жаль, процес залучення дітей до спиртного проходить досить активно  і навіть з раннього дитинства. На дитячий організм Алголь діє сильніше і небезпечніше, ніж на дорослий. Адже в цьому віці утверджуються  і посилено розвиваються всі життєво  важливі системи.

     Педагогічна необізнаність батьків виявляється  в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь підсилює апетит, виліковує недокрів'я, покращує сон, полегшує прорізання зубів. Розплачуються батьки за свою необізнаність  алкогольним отруєнням дітей, яке  може навіть привести до смертельного результату. Алкоголізація дітей  і підлітків сприяє алкогольне оточення, яке складають питущі найближчі  родичі. У розвитку пияцтва у дітей  вирішальну роль грають погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

          Алкоголізм як форма девіантної поведінки. Поняття «дитячого         алкоголізму»

     Алкоголізм  можна розглядати у двох вимірах  – медичному та соціальному. Алкоголізм, згідно визначення, – хвороба, спричинена систематично вжитими спиртними  напоями, яка характеризується потягом  до них, що призводить до психічних і фізичних розладів і порушень у соціальній поведінці осіб, що страждають на цю хворобу. Пияцтво, наприклад, не алкоголізм, це непомірне пиття спиртних напоїв. Воно породжує алкоголізм, але не є хворобою .

     У соціальному вимірі алкоголізм – це вид девіантного поводження людини, який веде до деградації особистості. Він характеризується тим, що виникає звикання, а надалі психічна і фізіологічна залежність від етилового алкоголю, уживаного у виді горілки, спирту, коньяку, вин, пива, тощо.

     Розрізняють алкоголізм побутовий, при якому  є звикання до алкоголю, але питуща людина здатна контролювати кількість  напою і навіть тимчасово припинити  його вживання в невідповідних для  випивки ситуаціях, і алкоголізм хронічний, при якому відзначені вище можливості втрачаються. У цих  випадках міняється стійкість до алкоголю. На початкових етапах витривалість збільшується і приходиться для  досягнення бажаного ефекту поступово  підвищувати кількість алкоголю. Надалі витривалість знижується і сп'яніння виникає від порівняно невеликої  кількості алкоголю .

     Психічна  залежність, що виникає в зв'язку з припиненням прийому алкоголю по тій або інших причинах, виражається  пригнобленим настроєм, тривогою, занепокоєнням  і страхами, а фізична – у  слабості, розбитості, болях у м'язах, запамороченні, загальній пітливості, тремтінні рук і пальців.

     Причини алкоголізму містять у собі, як мінімум, два фактори: з одного боку, це особливості особистості, що привертають, (конформні, незрілі, залежні, що вселяються, схильні до наслідування психопатичні особистості і невротики, з іншого боку – звичай вживати алкоголь у визначеному суспільстві, групі, середовищі і головним чином – у родині. Велике значення має вік, у якому людина почала вживати алкоголь: у молодому віці легше виникає звичка до випивки і виникає залежність від алкоголю.

     Розрізняють просте алкогольне сп'яніння і хронічний  алкоголізм. Просте алкогольне сп'яніння умовне розділяють на три ступені: легке, середнє і важке.

     Таким чином, девіантне поводження, обумовлене вживанням алкоголю, морально не менш збиткове, ніж самогубство. Відомий  американський психолог З. Берн пише, що хронічний алкоголізм є самогубство навіть у тому випадку, якщо питущий вважає своє прагнення до смерті «підсвідомим» .

     Про дитячий алкоголізм говорять у тому випадку, коли його ознаки вперше з'являються  до досягнення дитям віку 18 років. У  дітей алкоголізм, на відміну від  дорослих, має ряд характерних  особливостей:

• швидке звикання до спиртних напоїв (це пояснюється анатомо-фізіологічною будовою дитячого організму);
• злоякісний перебіг хвороби (у підлітковому віці організм знаходиться у стадії формування і стійкість центральної нервової системи до дії алкоголю понижена, унаслідок чого відбуваються глибокі і безповоротні процеси її руйнування);
• прийняття дітьми великих доз алкоголю (прийняття алкоголю дітьми не схвалюється суспільством, тому підлітки, як правило, п'ють потай, зазвичай без закуски, приймаючи всю дозу одночасно);
• швидкий розвиток запійного пияцтва (для підлітків стає нормою пити по будь-якому приводу, при цьому в стані легкого сп'яніння вони починають відчувати себе невпевнено);
• низька ефективність лікування .

     Пияцтво серед неповнолітніх тісно пов'язано  з їх поведінкою, що відхиляється. У  основі цього зв'язку лежить найголовніша для підлітків небезпека алкоголізму  – він різко ослабляє самоконтроль.

     Залучення до спиртних напоїв дітей і підлітків  найінтенсивніше відбувається в  трьох вікових періодах: раннього дитинства, дошкільного і молодшого  шкільного віку, дитячого і юнацького віку.

     Перший  період – раннє дитинство, в якому  алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне  зачаття, вживання алкоголю під час  вагітності і годування грудьми, що веде до аномалій фізичного і  психічного розвитку дитяти.

     Другий  період – дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найбільш істотними причинами є дві – педагогічна необізнаність батьків, яка наводить до алкогольного отруєння організму, і родинні алкогольні традиції, що наводять до формування інтересу до спиртного .

     Педагогічна необізнаність батьків виявляється  в існуючих забобонах і помилках про цілющу дію алкоголю: алкоголь підсилює апетит, виліковує недокрів'я, покращує сон, полегшує прорізання зубів. Розплачуються батьки за свою необізнаність  алкогольним отруєнням дітей, яке  може навіть привести до смертельного результату.

     Біологічними  дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, передається  лише схильність до нього, витікаюча з особливостей характеру, отриманого від батьків. У розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль грають погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

     Третій  період – підлітковий і юнацький вік. Як основні причини можна  назвати наступні сім: неблагополуччя сім'ї; позитивна реклама в засобах  масової інформації; незанятість  вільного часу; відсутність знань  про наслідки алкоголізму; відхід від  проблем; психологічні особливості  особи; самоствердження. У цей період відбувається формування потягу до алкоголю, який переростає в звичку, наводячи в більшості випадків до алкогольної  залежності дитини.

     Алкоголізм, що формується в підлітковому і юнацькому  віці (від 13 до 18 років), зазвичай називають  раннім алкоголізмом. Вважається, що в  цьому віці клінічні прояви алкоголізму  розвиваються швидше, ніж у дорослих, а хвороба протікає зло якісніше .