Цiноутворення. Основи маркетинговоi дiяльностi фiрми

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 17:51, реферат

Описание работы

Історія наукової і навчальної риторики показує, що основними методами досягнення ораторської майстерності є спостереження за живим звучанням майстерних промов, вивчення досвіду великих ораторів минулого, критичний аналіз зразків писаних текстів промов, наслідування окремих елементів і структури та композиції промов, побудова власних текстів виступів за зразками класичних промов. Для того щоб промовці-початківці, керуючись загальними правилами і схемами складання промов, могли побудувати не штучні, а природні, щирі і глибоко змістовні виступи, можна запропонувати їм риторичний композиційний аналіз реальної промови.

Содержание

1. Цiноутворення. ………………………………………………………………….…3
1.1.Суть ціни та її функції…………………………………………………………….3
1.2. Основні види цін……………………………………………………………….....5
1. 3. Державне регулювання цін……………………………………………………...9
2. Основи маркетинговоi дiяльностi фiрми………………………………………...12

2.1. Поняття, функцii та концепцii маркетингу …………………………………...12
2.2. Iнструменти маркетингу ……………………………………………………….16
2.3. Маркетинові дослідження………………………………………………………18
Список лiтератури…………...……………………………………………………....20

Работа содержит 1 файл

титул - копия.doc

— 182.00 Кб (Скачать)

 

      Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна  академія

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

                                              

                                                    З предмету:   Економiчна теорiя

 

 

 

                                  на тему: « Цiноутворення.  Основи маркетинговоi

                                                            дiяльностi фiрми.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Студента 2 курсу  групи ДIТ К 1-1уск.

                                                                            

                                                                                                              Пантелей М.М.

 

 

    Керівник:                 Баєва О.І. 

 

  

 

 

 

 

 

 

                                                           

                                                                                                 

                                                                                                                         

                                                                   

                                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                              Харків - 2013 рік   

                                                 Змiст

 

  1. Цiноутворення.  ………………………………………………………………….…3      

  1.1.Суть ціни та її функції…………………………………………………………….3

  1.2. Основні види цін……………………………………………………………….....5

  1. 3. Державне регулювання цін……………………………………………………...9

  2. Основи маркетинговоi дiяльностi фiрми………………………………………...12

 

  2.1. Поняття, функцii та концепцii маркетингу …………………………………...12

  2.2. Iнструменти маркетингу ……………………………………………………….16

  2.3. Маркетинові дослідження………………………………………………………18

  Список лiтератури…………...……………………………………………………....20

 

 

                1. Цiноутворення.        

           1.1.Суть ціни та її функції.

   Ціна є грошовим вираженням вартості товару тільки в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Через це універсальним визначенням ціни є таке: ціна — це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

   Ціна виступає грошовим вираженням вартості. Як грошове вираження вартості ціна не обов'язково повинна збігатися з вартістю. Вона може бути вищою або нижчою від вартості. На ринках товарыв існує безліч цін. Ще не так давно в економічних словниках, підручниках ціна визначалась як грошове заження вартості послуги а вартість, як відомо, — це втілена й зечевлена в товар (чи послуги) абстрактна праця. Вона визначається кількістю суспільне необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення певної споживної вартості при суспільне нормальних умовах виробництва, середньому в цьому суспільстві рівні умілості та інтенсивності праці.

   Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

   Як відомо, величина вартості товару змінюється прямо пропорційно до кількості часу, витраченого на його виробництво, і обернено пропорційно — до продуктивності праці.

   Співвідношення попиту і пропозиції на ринку весь час змінюється. Є зміни, які мають сталий характер.

   Наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції взимку в нашій країні зменшується (адже овочі зимою вирощуються тільки в теплицях). Однак попит на свіжі овочі великий і взимку. Внаслідок такого співвідношення попиту і пропозиції на овочі в зимовий період ціни на них підвищуються. Влітку пропозиція свіжих овочів значно зростає. Конкуренція змушує продавців знижувати ціни.

   Отже, коли попит великий, а пропозиція недостатня, ціни зростають, і навпаки. У всіх випадках скорочення виробництва товарів призводить до підвищення цін (якщо попит на такі товари не зменшився).

   Є чинники, що знижують попит населення на товари, а отже, зумовлюють зниження ціни товару (за умови, що пропозиція товарів залишилась незмінною). Знижуються ціни на товари і через моральну зношеність товарів.

   На ціни впливають насиченість потреб у деяких товарах, купівельна спроможність. Так, збільшення чисельності безробітних призводить до зменшення купівельної спроможності населення, а отже, до зниження деяких цін. До чинників, що збільшують попит на товари і водночас зумовлюють зниження цін, слід віднести: зростання обсягів виробництва, безоплатне надання матеріальних благ за рахунок суспільних фондів споживання, поліпшення якості товарів без збільшення витрат, вміла організація реклами тощо.

   В умовах ринку чистої конкуренції коли реалізується однорідний за якістю

товар (цемент певної марки, пшениця певного сорту), ціна повністю залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Коливання в розмірі цін дуже незначне. Продавець не може маневрувати цінами (ні підвищувати, ні знижувати), Спеціальна цінова стратегія, по суті, не потрібна.

   Коли існує невелика кількість продавців, ціна товару в основному залежить від дій конкурентів. Продавець повинен чітко реагувати на них. Можливості збільшення або зменшення цін обмежені. В монополії де існує один продавець, ціна регулюється монополістом. Однак на такому ринку на ціну має впливати державне регулювання.

 

 

 

            1.2. Основні види цін.

   Ціни, що застосовуються в господарській практиці, можуть бути класифіковані за різними ознаками, з яких найзагальнішими є: 1) класифікація за економічним механізмом формування цін; 2) класифікація цін за видом господарської діяльності.                                                 

З посиленням ролі уряду  у формуванні цін відбуваються зміни  у механізмі інноваційного розвитку: не змінюючи свого економічного змісту, зі стихійно-ринкового він перетворюється в регульовано-ринковий, за якого уряд робить регулюючий вплив не тільки на цінову політику а через фінансову політику (бюджетне фінансування) й на розвиток ключових напрямів науково-технічного прогресу.

Нормативно-маркетинговий  механізм формування цін, що виростає з нормативного в напрямі маркетингового, ґрунтується не на посиленні функції урядового регулювання політики цін, а на її ослабленні. Цей механізм склався як результат економічної політики, орієнтованої на лібералізацію цін.

Класифікація цін залежно від механізму їх формування. Залежно від механізму формування, що використовується, (маркетингового, нормативного, комбінованого типу) класифікація цін враховує різний ступінь впливу центральних та місцевих органів управління, відповідно до якого всі ціни можуть бути об’єднані в 3 основні групи: 1) вільні; 2) регульовані і 3) фіксовані ціни.

Принцип функціонування механізму вільного ціноутворення  — дотримання виключно формальних процедур під час встановлення цін, а саме: обов’язок постачальника (чи продавця) погоджувати з покупцем ціни на продукцію, що поставляється, (або повідомляти покупців про вартість товарів і послуг); вільні ціни складаються виключно під впливом попиту та пропозиції, а органи управління можуть зробити хіба що непрямий вплив на рівень цін, що встановлюються.

.

Види цін за напрямами  господарської діяльності. Класифікація цін за видами господарської діяльності відбиває, насамперед, галузеву структуру господарського комплексу країни.

Зважаючи на те, що вільні, регульовані та фіксовані ціни використовуються в усіх галузях народного господарства, повне найменування цін, що використовуються у господарській практиці, включає: 1) вказівку на механізм формування ціни (вільна, регульована, фіксована), а також 2) вказівку на сферу її використання (відпускна, роздрібна та ін.). Так, наприклад, вирізняють: вільні відпускні ціни, регульовані відпускні ціни, фіксовані відпускні ціни та ін.

Ціни, що використовуються в міжнародній комерційній діяльності. Крім витрат виробництва, ціна містить у собі витрати обігу, і зокрема, витрати на транспортування товарів до покупця. Таким чином, географічний чинник відіграє значну роль у формуванні ціни.

Виходячи з цієї економічної  ознаки, вирізняють кілька видів цін:

-ціна в місці виробництва продукції. За цією ціною товар передається покупцю в тому місці, де він був вироблений, з усіма правами на нього і відповідальністю. У цьому разі покупець сплачує понад ціну всі фактичні витрати на транспортування продукції до місця призначення;

-єдина ціна з включенням витрат на доставку. Цей метод установлення ціни припускає формування фірмою єдиної ціни для всіх покупців, незалежно від місця їх розташування, із включенням у неї однакової суми транспортних витрат. Ця сума розраховується як середня вартість усіх перевезень. Єдина ціна особливо вигідна тим покупцям, що віддалені від місця виробництва товару і фактичні транспортні витрати яких значно перевищують середні;

-зональні ціни. Відповідно до цього методу визначення цін виділяється кілька географічних зон і встановлюється єдина ціна для клієнтів, розташованих у межах однієї зони. Для кожної із зон ці ціни є різними, тому що встановлюються вони залежно від величини транспортних витрат; у мірі віддалення зони ціна зростає;

-ціни, визначені на основі базисного пункту. Відповідно до цього методу підприємство (фірма) встановлює в кількох географічних пунктах базисні ціни на продукцію. Фактичні ціни продажу розраховуються шляхом додавання до ціни, установленої для найближчого від замовника базисного пункту, транспортних витрат на доставку товару до місця призначення. Метод установлення ціни відносно базисного пункту дозволяє продавцю обрати те чи інше місто як базисне й отримувати з усіх замовників транспортні витрати в сумі вартості доставки з цього пункту незалежно від того, звідки насправді відбувається відвантаження.

Ціни, що використовуються в статистиці. Важливе практичне  значення мають ціни, що використовуються в статистиці, одне з найголовніших  завдань якої — забезпечення порівнянності  результатів, показників. Для цього статистика використовує такі види цін: 1) діючі, чи поточні, ціни; 2) незмінні, тобто ті самі ціни, у тому числі порівнянні — незмінні ціни на порівнянну продукцію; 3) середні (наприклад, середньогалузеві, тобто розраховані в середньому по всіх підприємствах галузі).

Ціни, що використовуються в маркетингу. Ціни, що використовуються в маркетингу, на відміну від розглянутих  вище (інвойсних та статистичних), не мають документарної форми. Разом  з тим і в цій галузі діяльності склалася своя, досить стійка термінологія, зрозуміла кожному маркетологу.

Так, наприклад, ціною  проникнення прийнято називати ціни, що використовуються для завоювання ринку, коли первісні ціни встановлюються нижче, ніж у конкурентів. Навпаки, ціна «зняття вершків» — це ціна з максимально можливим рівнем рентабельності: продавці використовують такі ціни в ситуаціях різкого стрибка цін, а також під час реалізації новинок, які користуються попитом і не мають аналогів. Престижні ціни, як і ціни «зняття вершків», також є високорентабельними, однак на відміну від них є довгостроковими, тому що сприяють підтримці іміджу розкоші, винятковості власників даного товару. У випадку реалізації застарілої продукції використовуються спадні ціни — такі, котрі мають стійку тенденцію до зниження. Психологічні ціни встановлюються в межах стратегії неокруглених цін (999 грн, а не 1000) або стратегії цінових лімітів (наприклад, якщо споживач має намір зробити покупку не дорожче 1000 грн, то з двох цін, 980 і 990 грн, призначуваних продавцем за одиницю товару, друга більшою мірою відповідатиме інтересам продавця). Гнучкі ціни — це ціни, величина яких коливається в межах відомого продавцеві «коридору» — такого, що зниження первісно призначеної ціни обмежено знизу мінімально прийнятною рентабельністю продажів. Єдині ціни — це ціни, зафіксовані в прейскурантах та обов’язкові для всіх споживачів даного товару (послуги). Ціни «простування за лідером» — це ціни, що призначає дана фірма (як правило, невелике підприємство, що не має можливості для проведення досить дорогих маркетингових досліджень), повторюючи зміни цін компанії — лідера в даній галузі.

У розглянутих прикладах  кожному виду цін, що використовуються продавцем, передують, по-перше, постановка мети і, по-друге, формування маркетингової  стратегії, що може бути орієнтована на збільшення обсягу продажів, одержання більшого прибутку, зміцнення позиції на ринку. А через те що різні маркетингові цілі переслідуються, як правило, одночасно, то й ціна, як правило, одночасно відповідає кільком визначенням: наприклад, вона може бути і ціною «зняття вершків», і ціною «простування за лідером», і психологічною ціною.

Информация о работе Цiноутворення. Основи маркетинговоi дiяльностi фiрми