Україна в системі співробітництва чорноморсько-середземноморського регіону.

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 15:23, реферат

Описание работы

Останніми роками регіон Чорного моря та процеси, які відбуваються в країнах цього регіону, привертають все більшу увагу міжнародного співтовариства. Посилюється вплив інтеграційних процесів, що підвищує важливість економічного, транзитного та енергетичного потенціалу регіону для сучасних міжнародних відносин. В той же час посилюється безпековий та антібезпековий характер регіональних процесів.

Содержание

Вступ 1.Україна в системі співробітництва чорноморсько-середземноморського регіону.
2. Регіональна взаємодія між Україною та ОЧЕС.
3. ОДЕР ГУАМ та Україна – напрямки співпраці.
Висновки
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

реферат.docx

— 31.16 Кб (Скачать)

План

Вступ            1.Україна в системі співробітництва чорноморсько-середземноморського регіону.

2. Регіональна взаємодія між Україною та ОЧЕС.

3. ОДЕР ГУАМ та Україна  – напрямки співпраці.

Висновки 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Останніми роками регіон Чорного моря та процеси, які  відбуваються в країнах цього  регіону, привертають все більшу увагу міжнародного співтовариства. Посилюється вплив інтеграційних  процесів, що підвищує важливість економічного, транзитного та енергетичного потенціалу регіону для сучасних міжнародних  відносин. В той же час посилюється  безпековий та антібезпековий характер регіональних процесів. Поєднання усіх факторів та урахування геополітичну та геоекономічні залежність стабільності та розвитку України примушує ретельно вивчати та прогнозувати результати зміни значення Чорноморського регіону  та перспективи регіонального співробітництва.

Важливими для вивчення перспектив Чорноморського регіону є роботи Тассінарі Ф., Корнелла С., Джонсона А., Нілссона Н., Хагстрома П., Казадумова Р.              Отже, визначення місяця та ролі України в системі багатостороннього співробітництва регіону, зокрема в рамках ОЧЕС (як найбільш прогресивної організації регіону), а також ГУАМ – важливий напрямок аналізу зовнішньої політики України, пріоритетною сферою якої є багатостороння регіональна взаємодія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Україна в системі багатостороннього співробітництва чорноморсько-середземноморського регіону.

Одним з пріоритетних напрямків зовнішньої політики України в Чорноморсько-середземноморському басейні є участь у регіональних міжнародних організаціях. Таке багатостороннє співробітництво надає імпульсу для інтегрування регіону на спільних засадах у політичній, економічній, енергетичній та безпековій сферах. Саме тому регіональні організації стають тими платформами, на яких країни регіону мають можливість обговорювати, вирішувати та впроваджувати важливі регіональні проекти.     Протягом останніх років зовнішня політика нашої держави спрямована на досягнення конкретної мети - європейської та євроатлантичної інтеграції, при якій регіональна політика є невід'ємною складовою цього процесу, спрямована на підвищення міжнародного статусу України та просування в цьому регіоні власних національних інтересів.        Стратегія національної безпеки України, визначаючи основні пріоритети регіонального співробітництва у Чорноморсько-Середземноморському регіоні, зазначає важливість розширення та поглиблення багатостороннього співробітництва з країнами регіону. Таким чином, одним із завдань регіональної політики України є активна співпраця в рамках організації ОЧЕС, а також ГУАМ.

2. Регіональна  взаємодія між Україною та  ОЧЕС

Зміна системи міжнародних  відносин в Європі та необхідність для нових незалежних країн самостійно відстоювати свої інтереси об'єктивно  спровокували появу різних регіональних організацій: Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), ГУАМ, Спільнота демократичного вибору (СДВ) та інші. Головним завданням регіональної співпраці країн Чорного моря було створення трансрегіональної інтеграційної системи співробітництва, яке знайшло своє втілення в ОЧЕС.   Особливістю ОЧЕС порівняно з іншими субрегіональними  угрупуваннями є те, що на відміну від останніх в Декларації про  створення організації наріжним каменем діяльності стало не торговельне, а виробниче співробітництво. Тобто, акцент був зроблений на галузевому підході до вирішення загальних економічних  питань регіону. До чинників, що сповільнюють співробітництво  в рамках ОЧЕС можна віднести слабку взаємодоповнення (компліментарність) господарств країн, що входять до угрупування,  низьку питому вагу і обмежену номенклатуру продукції оброблювальної промисловості.         Для України співпраця в рамках ОЧЕС - це, передусім, можливість отримання певних політичних преференцій у Чорноморсько- Середземноморському регіоні. Адже одним із пріоритетних завдань політичної діяльності в ОЧЕС є посилення співробітництва між ОЧЕС та ЄС, насамперед через взаємодію шляхом механізму Трійки на політичному рівні, спільну участь у заходах високого рівня країн-членів ЄС та ОЧЕС, розроблення механізмів співробітництва у конкретних галузях, залучення країн-членів ЄС, що мають статус спостерігачів в ОЧЕС, до практичної діяльності Організації. Україна, як країн-член ОЧЕС також співпрацює з ЄС у рамках Програми прикордонного співробітництва «Чорне море», ініціативи Конгресу регіональної та місцевої влади Ради Європи - створення Чорноморського єврорегіону, проекту Комунікації Європейської комісії «Чорноморська взаємодія - нова регіональна ініціатива», співпраця в рамках «Східного партнерства».          Пріоритетними нарямками діяльності України в ОЧЕС є участь у проектах, що стосуються розвитку транспортної інфраструктури, спільного ринку енергоносіїв, рекреації та туризму, впровадження інноваційних енергоощадних технологій.             3 листопада 2008 р. Верховна Рада України ратифікувала Закон України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння стосовно скоординованого розвитку Чорноморської окружної автомагістралі», яким підтвердила готовність взяти участь у будівництві дороги навколо Чорного моря. Меморандум затверджує домовленість урядів країн-учасниць ОЧЕС про будівництво Чорноморської окружної автомагістралі (ЧОА). Українська частина ЧОА пролягає за напрямом «Рені - Ізмаіл - Одеса - Херсон - Мелітополь - Новоазовськ» і фінансується як за кошти Державного бюджету, так і за рахунок інвестицій. Враховуючи проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу у 2012 р., пріоритетним напрямом є будівництво нової автомобільної дороги «Одеса - Рені» протяжністю 261 км, що надасть можливість забезпечити швидкість руху автомобільного транспорту до 120 км/год. Крім того, розвиток транспортної інфраструктури Чорноморського регіону передбачає будівництво транспортного переходу Керч - Кубань, реконструкцію міжнародного аеропорту «Сімферополь», реконструкцію та будівництво автомобільних доріг Бахчисарай - Ялта, Кіровськ - Судак, Алушта - Судак - Феодосія - Новий Світ.       Енергетичне співробітництво в ОЧЕС є логічним продовженням співпраці в транзитно-транспортній сфері. Співробітництво в цьому напрямку зосереджене на формуванні інтегрованої регіональної енергетичної стратегії ОЧЕС. Основою енергетичної взаємодії є декларації ОЧЕС та спільні заяви щодо співробітництва в енергетиці, прийняті міністрами енергетики країн ОЧЕС у Баку (2003), Александруполісі (2005), Сочі (2006) та Києві (2008). Для України перспективним у рамках ОЧЕС видається співпраця щодо запровадження інноваційних енергоощадних технологій. За даними Державного агентства України з інвестицій та інновацій такою може стати співпраця з ОЧЕС у рамках програми розвитку Автономної Республіки Крим до 2017 р. Зокрема, проект «Підвищення дебіту нафтової свердловини шляхом реанімування старих (заводнених) родовищ (Східний Крим)», що передбачає реанімування 2500 старих родовищ і не вимагає великих капіталовкладень. Запровадження даного проекту забезпечить видобуток нафти високої якості на 1 млн тонн за рік.           Також партнерам по ОЧЕС Україна може запропонувати проект із запровадження енергоощадних технологій та виробництва обладнання вітроенергії та енергії сонця на базі ВАТ «Пневматика» (м. Сімферополь), розроблений разом з Академією наук Криму. Даний інноваційний проект вартістю 2 млн дол. США може бути реалізований за 4 роки та передбачає виробництво сонячних батарей і вітрових установок для споживачів України  Отже, в рамках ОЧЕС Україна може з успіхом реалізувати проекти щодо модернізації нафтопереробних заводів, здійснювати наукові дослідження з іноземними фірмами з використання нетрадиційних джерел енергії, технічного переозброєння металургійних підприємств, програми виробництва електронної техніки для різних галузей народного господарства.

3. ОДЕР ГУАМ та Україна – напрямки співпраці

Головним напрямком співпраці країн-членів ГУАМ є безпекове співробітництво, а саме співпраця у сфері забезпечення миру та стабільності, врегулювання тривалих конфліктів на просторі ГУАМ.      Найбільшою загрозою для України є Придністровський конфлікт, що відбувається безпосередньо на кордоні нашої держави становить загрозу національній безпеці України. Проте протягом останнього року країнам-членам ГУАМ так і не вдалося вплинути на врегулювання «заморожених» конфліктів. Передусім це пов'язано із внутрішньою нестабільністю в Молдові та Грузії.  Результативною стала лише політична співпраця, спрямована на врегулювання конфліктів. Спільним досягненням країн-членів ОДЕР ГУАМ стало висунення на розгляд ГА ООН під час 62-ої сесії проекту резолюції «Тривалі конфлікти на просторі ГУАМ та їх наслідки для міжнародного миру, безпеки та розвитку». В рамках прийняття цієї резолюції Україною були підтримані національні резолюції партнерів по ГУАМ - Азербайджану та Грузії - з питань конфліктів на їх територіях (14 березня 2008 р. ГА ООН прийнято запропоновану Азербайджаном резолюцію «Положення на окупованих територіях Азербайджану» (A/RES/62/243), 15 травня 2008 р. за ініціативою Грузії ГА ООН схвалила резолюцію «Положення внутрішнього переміщення осіб та біженців з Абхазії, Грузія».         Україна виявилася єдиною з країн-членів ОДЕР ГУАМ, яка на офіційному рівні підтримала територіальну цілісність Грузії, засудивши агресивні дії РФ під час п'ятиденної російсько-грузинської війни в серпні 2008 р.            Крім співпраці в безпековій сфері, в межах ОДЕР ГУАМ відбувається співробітництво в правоохоронній сфері, а саме координація зусиль і підвищення взаємодії країн-членів у боротьбі з тероризмом, небезпечними видами злочинів і розповсюдженням наркотиків, що має свої результати. Відповідно до Указу Президента України від 18 травня 2006 р. № 413/2006 «Про положення про Міжвідомчу групу України у Віртуальному Центрі ГУАМ по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів» Україна бере активну участь у проведенні спільних операцій з використанням цього Віртуального Центру ГУАМ.          Насамперед це операції, пов'язані з боротьбою з незаконним обігом наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів - «Наркостоп». Лише протягом  операції «Наркостоп - 2009» Україною було проведено 144 оперативно-розшукових заходи (оперативних закупівель, контрольованих поставок), вилучено понад 815 кг наркотичної речовини (загальна кількість по країнам ГУАМ - 20210 кг). Відбуваються спільні операції країн-членів ГУАМ по боротьбі з торгівлею людьми та незаконною міграцією - «ПЕРЕХВАТ» - травень та листопад 2009 р. Проте про ефективність цих операцій важко говорити із-за відсутності офіційної інформації щодо їх результатів.   В лютому 2009 р. у рамках транспортного співробітництва в ГУАМ українською судноплавною компанією «Укрфері» було вирішено прокласти ще один транспортний напрям у басейні Чорного моря (освоєння нової поромної лінії Керч-Поті), що має сприяти істотному нарощуванню економічного співробітництва і товарообігу між Україною і Грузією. Вже за перший рік її роботи було доведено вантажообіг у цьому напрямку приблизно до 500 тис. тонн. Нова поромна переправа - потужним імпульсом для розвитку співробітництва країн ГУАМ у транспортній сфері.     Відбувається взаємодія в економічній сфері та з метою сприяння співробітництву ділових кіл ГУАМ.        З метою сприяння розвитку національних економік країн-членів ГУАМ та в рамках реалізації власної стратегії європейської інтеграції Україною було розроблено проект «Придунайського енерготранспортного мосту», кінцева мета якого - експорт електроенергії на Балкани. Проте нині цей проект не має підтримки з боку зацікавлених сторін, а для реалізації зазначених цілей необхідна тісна взаємодія ГУАМ з ЄС із залученням європейських фінансових інституцій, що надало б можливість вирішити питання фінансового забезпечення реалізації проекту.       Україною також, за підтримки Литви, на са- міті Чорноморського форуму за діалог і партнерство, що відбувся в Бухаресті 5 червня 2006 р., було ініційовано вироблення загальноєвропейської стратегії енергетичної безпеки шляхом створення консультаційного механізму - Енергетичний діалог трьох морів, що закріплено Спільною декларацією. В рамках цього проекту передбачена побудова відповідної інфраструктури, що має стратегічне значення як для країн ГУАМ, так і для Європи загалом, проте цей проект поки що немає продовження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Місце і роль нашої держави в ОЧЕС на сьогодні чітко визначається напрямами діяльності цієї Організації, де Україна виконує свої зобов'язання щодо певних проектів. Таким чином, нині для України важливим завданням є поєднання розбудови національних ініціатив із регіональними проектами ОЧЕС. Така взаємодія має надати фінансову підтримку з боку країн-донорів як у середині ОЧЕС, так і за її межами.       Співпраця країн ОЧЕС на сьогодні виглядає більш результативною та ефективною, ніж взаємодія в межах ГУАМ, хоча і значній частині її діяльності також притаманний декларативний характер. Така позитивна динаміка обумовлена участю безпосередньо країн ЄС, а також РФ і Туреччини в діяльності ОЧЕС, що надає фінансової підтримки проектам в Організації.  ОДЕР ГУАМ втрачає вплив у регіоні, зокрема з питань, що стосуються врегулювання «заморожених» конфліктів та енергетичного співробітництва. Діяльності у цих сферах притаманний декларативний характер. Це пов'язано із внутрішньополітичною нестабільністю країн-членів, а також відсутністю політичної волі та економічного потенціалу. Перспективним є лише взаємодія в межах розбудови транспортних коридорів, де Україна має певний потенціал, зокрема щодо поромного сполучення Чорним морем.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

    1. Макогон, Ю. Стратегічні інтереси України в ОЧЕС / Ю. Макогон // Стратегічні пріоритети. – 2008. - №4 (9). – С. 193-200.
    2. Манжола, В. Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин: аналіт. доп. / В. Манжола. - К. : Ін-т міжнародних відносин, 2006. - 66 с.         
    3. Зовнішня політика України - 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети / А. І. Веселовський, О. А. Палій, О. В. Сушко [та ін.]; за ред. Г. М. Перепелиці. - К. : ВД «Стилос», 2007. - С. 26-27.
    4. Госинвестиции: участие Украины в ОЧЭС будет способствовать привлечению инвестиций в её экономику [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.invest.gov.ua/index.php?lang=ru&get=152&id=1082
    5. „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України. Збірка статей. – К.: ГО „Севастопольский форум”, 2006. – 204 с.
    6. Казадумов Р. Черноморские планы ЕС// http://vovremya.info/art/1186045527.html

 

 

 


Информация о работе Україна в системі співробітництва чорноморсько-середземноморського регіону.