Трансформація ролі євро у світовій валютній системі

~ ~

Трансформація ролі євро у світовій валютній системі

Регіональна міжнародна валюта – євро – виникла на базі європейської інтеграції. Європейський союз (ЄС) – єдина з регіональних угруповань світу, повністю закінчила формування єдиного внутрішнього ринку та створила Економічний і валютний союз (ЕВС), що є закономірним етапом розвитку її інтеграції.

Запровадження єдиної європейської валюти – є одним з найважливіших подій кінця XX століття. Найбільш значущим наслідком введення євро стало створення нових умов для функціонування міжнародної валютно-фінансової системи. Процес трансформації долароцентристської світової валютної системи в біполярну модель міжнародної валютної системи розвивається впродовж тривалого періоду часу [1, с. 238].

Унікальність євро пов'язана з тим, що вперше з'явилася регіональна міжнародна валюта, тоді як раніше у світовій валютній системі взаємодіяли тільки національні валюти. Не дивлячись, на деяке падіння курсу євро на початку існування, євро все ж таки вдалося потіснити рамки регіонального об'єднання і вийти на міжнародні ринки.

Економіка зони євро є однією з трьох найбільших у світі. По об'ємах торгівлі вона порівнянна з економікою Сполучених Штатів. Валовий  внутрішній продукт Єврозони складає  приблизно 80% ВВП США і в 3 рази більше ВВП Японії. Об'єм капіталізації фондового ринку, неоплачені борги і цінні папери і банківські позики в США були на 70% вище, ніж в зоні євро, де вони, у свою чергу, були на 50% вище, ніж в Японії.

Введення євро принесло вигоди для усіх основ світової економіки. Загальноєвропейська валюта набагато значиміша, ніж сума її 12 частин (країн). Завдяки ній збільшується ліквідність і диверсифікація для інвесторів, які управляють фінансовими портфелями, і центральних банків, які управляють фінансовими ринками [3].

На міжнародних фінансових ринках нерезиденти зони євро нерідко використовують загальноєвропейську валюту як інвестиційну, так і для нарощування фондів. Тобто для фінансових активів.

Структура міжнародного ринку  облігацій говорить про те, що найбільші  інвестиційні компанії, у тому числі із США і Великобританії, стали також і важливими емітентами єврооблігацій. Дуже великі випуски, приблизно на декілька мільярдів євро, стали звичайними з часом, відбиваючи створення дуже великими емітентами чергових програм емісій.

Варто відмітити, що Лондонський  Сіті є важливою проміжною ланкою на міжнародному ринку єврооблігацій, хоча Великобританія не увійшла до Єврозони.

Євро став провідною валютою  і для багатьох інших країн. Він  успадкував, так би мовити, «зони  відповідальності» колишніх сильних європейських валют, зокрема, провідні позиції німецької марки у багатьох східноєвропейських країнах і французького франка в Африці.

Проте тенденція сильної  валюти відносно євро проявилася найбільшою мірою лише у безпосередній близькості від його зони. Це стосується деяких країн на півночі Африки, зокрема, Марокко і Тунісу, але в першу чергу – нових членів ЄС і країн-кандидатів.

У інших регіонах світу роль євро обмежена із-за глобального  впливу долара. Проте, навіть в якості провідної регіональної валюти євро став активно використовуватися в резервах різних країн. Зараз його доля у світових запасах складає близько 15%. Але видатними утримувачами резервів є центробанки провідних країн Азії, де євро не грає ніякої ролі в якості провідної валюти. Там велика роль долара, хоча ці країни формально не підтримали курс долара після кризи 1997 року [1, с. 240].

Другий сегмент – євро на світових валютних ринках FOREX. Нині пара EUR/USD сама популярна для продажу/купівлі у світі. На неї доводиться до 30% світового обороту валютного ринку. Що стосується третього сегменту, те євро в якості міжнародної валюти допомагає вирішувати, серед іншого, питання торгівлі у своєму регіоні.

Багато країн  вибрали його для стабілізації зовнішніх  умов їх економік. Серед них Болгарія, Естонія, Боснія. Вони довіряють ЕЦБ, який утримує стабільні ціни в зоні загальноєвропейської валюти. Розрахунки в євро дозволяють цим країнам вести торгівлю без особливих перепадів, тим більше що основна частина їх зовнішнього обороту доводиться на Європу.

Європейський  центробанк останнім часом активно  аналізує міжнародну роль євро, у тому числі у рамках глобалізації економіки. Вона росла нерівномірно в різних сегментах ринку і в різних регіонах світу і характеризувалася  сильним регіональним фокусом. Загальноєвропейська валюта і зараз є важливим елементом економічних стосунків, але в основному усередині Європи і в країнах, що сусідять із зоною євро.

Якщо внутрішня  роль валюти визначається внутрішніми  інститутами, то зовнішня – ринком. Так що міжнародна роль євро буде, як і раніше, визначатися в першу чергу зовнішніми умовами [2].

Таким чином, введення в обіг євро і пов'язаний з ним процес формування біполярної моделі нового світового валютного порядку являє собою прагнення підтримати стабільність міжнародної валютно-фінансової системи, і в кінцевому рахунку відповідає інтересам як всього світового співтовариства, так і самих США. Але в перспективі міжнародна валютна система може стати триполярною і буде базуватись на доларі США, євро і золоті. Золото буде призвано виконувати роль наднаціонального гаранта проти проведення потенційно інфляційної політики в зоні євро і зоні долара США.

Список  літератури

1. Кержковська В.Д. Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобальної економічної кризи // Механізм регулювання економіки. – 2010. – №1. – С. 237-244.
2. Михайлевский С. О жизнеспособности резервных валют / С. Михайлевский // Интернет-газета  «Сейчас».  – 2009.  – № 57(945).  – режим доступу: http://subscribe.ru/digest/economics/kris/ n95712175.html
3. Пекле Ж.-К. Реформа валютной системы запущена [Електронний ресурс] // режим доступу: http://www.inosmi.ru/world/20090330/248178.html