Інтеграція України до ЄС

Дата добавления: 26 Декабря 2012 в 22:33
Автор: p*****************@bigmir.net
Тип работы: реферат
Скачать полностью (602.25 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

ВСТУП.doc

  —  696.50 Кб

ВСТУП

Європейський  Союз -  інтеграційне об’єднання 27-ми країн на основі спільних людських і демократичних цінностей, яке має на меті досягнення стабільності, миру та процвітання. ЄС є унікальним міжнародним утворенням, адже його держави-члени заснували спільні інституції та делегували їм певну частку свого суверенітету для того, щоб можна було демократично, на загальноєвропейському рівні ухвалювати рішення з конкретних питань, які становлять загальний інтерес. Членами Євросоюзу на сьогодні є: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція. У 2013 році до ЄС приєднається Хорватія. Країнами-кандидатами наразі визнані Ісландія, Македонія, Сербія, Туреччина, Чорногорія. Потенційні кандидати - Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Нині діє сім головних інститутів Європейського Союзу:  
• Європейська Рада 
• Європейський Парламент 
• Європейська Комісія 
• Рада Європейського Союзу 
• Суд Європейського Союзу 
• Європейська рахункова палата 
• Європейський центральний банк

Європейська Рада (European Council) – вищий політичний орган Європейського Союзу, до складу якого входять глави держав або урядів країн-членів ЄС, а також голова Єврокомісії. Верховний представник ЄС у закордонних справах і політики безпеки також бере участь у роботі Ради. Головує у Європейській Раді її Президент, який обирається раз на 2,5 роки. Ця посада була заснована у грудні 2009 року. Першим Президентом Європейської Ради став Херман ван Ромпей (19.04.2009). Європейська Рада визначає основні стратегічні напрямки розвитку ЄС, наділена політичною функцією зміни основоположних документів європейської інтеграції, але не має повноважень приймати закони. Засідання Європейської Ради відбуваються у Брюсселі (Бельгія).

 Європейський Парламент (European Parliament) - один із основних законотворчих інститутів ЄС. Разом з Радою Європейського Союзу Європарламент утворює двухпалатну законодавчу гілку влади Євросоюзу і вважається одним із найвпливовіших законодавчих органів світу. Основні функції Європарламенту – це обговорення та прийняття європейських законів, формування бюджету ЄС, контроль діяльності інститутів ЄС, особливо Європейської Комісії. Європейський Парламент утворено у 1957 році. З 1979 року його члени безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС один раз на п’ять років. Кількість депутатів визначається за коефіцієнтом від кількості населення країн-членів. Депутати Європарламенту групуються у фракції не за національною ознакою, а за політичною приналежністю і представляють міжнародні партійні об’єднання. Голова Європарламенту обирається раз на 2,5 роки. 17 січня 2012 року ним став Мартин Шульц. Пленарні засідання Європарламенту проходять у Страсбурзі (Франція) та Брюсселі (Бельгія). Генеральний секретаріат розміщено у Люксембурзі.

Європейська Комісія (European Commission) є вищим виконавчим органом Європейського Союзу, а також представником європейських інтересів, спільних для всіх держав-членів ЄС. Її склад, 27 членів, по одному представнику від кожної держави-члена, має повноваження впродовж 5-річного терміну. Президент Єврокомісії призначається Європейською Радою за згодою Європарламента. Нині її займає Жозе Мануель Баррозу (обрано 23.11.2004, переобрано на другий термін 16.09.2009).

При виконанні своїх  повноважень члени Єврокомісії  незалежні і діють тільки в  інтересах ЄС. Як представник колективного органу, кожний член ЄК (комісар) патронує один або кілька напрямів діяльності ЄС. Маючи право ініціативи, ЄК зобов'язана подавати пропозиції щодо нових законів Євросоюзу. Європейська Комісія виступає із законодавчими ініціативами тільки в тих галузях, де для ефективних дій Євросоюз має кращі можливості, ніж окремі його члени.

Європейська Комісія  спеціалізується на захисті угод Євросоюзу, забезпеченні застосування державами-членами законодавства  ЄС. У тих випадках, коли держави-члени  порушують або не застосовують закони ЄС, Комісія може вжити відповідні санкції, включаючи передачу справи до Європейського Суду. ЄК здійснює контроль за використанням субсидій, які виділяються урядами окремих країн власним галузям промисловості, а також за наданням дозволів на державну допомогу в разі, коли це не заборонено законодавством ЄС.

Крім того, на ЄК поширюються  обов’язки виконавчого органу, який відповідає за практичне втілення політики ЄС. Для цього ЄК наділена суттєвими  власними повноваженнями і правом прийняття рішень у різних галузях, зокрема аграрній, торговельній, транспортній тощо. Крім того, ЄК керує фінансами ЄС - бюджетом та роботою різноманітних фондів і програм ЄС, включаючи ті, що стосуються допомоги країнам, які не входять до Євросоюзу.

Штаб-квартира Європейської Коміссії знаходиться у Брюсселі. 
Рада Європейського Союзу (Council of the European Union) - один із двох законодавчих органів ЄС поряд з Європейським Парламентом. До Ради входят 27 міністрів урядів країн-членів у складі, який змінюється залежно від обговорюємого кола проблем. Не дивлячись на це, Рада ЄС вважається єдиним органом. У додаток до законодавчих повноважень, Рада також наділена виконавчими функціями у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Верховний представник ЄС у закордонних справах і політики безпеки – Кетрін Ештон (1.12.2009).

Суд Європейського  Союзу (Court of Justice of the European Union) – інститут вищої судової влади Європейського Союзу. Він тлумачить законодавство Європейського Союзу, розв’язує юридичні суперечки між державами-членами ЄС, між державами-членами ЄС та самим ЄС, між інститутами ЄС, між ЄС і фізичними або юридичними особами. Засідання Суду проходять у Люксембурзі.

Європейська рахункова  палата (European Court of Auditors) здійснює аудиторську перевірку бюджету Європейського Cоюзу та створених ним інститутів.

Європейський  центральний банк (European Central Bank) керує єдиною валютою ЄС – євро і підтримує стабільність всієї фінансової системи, розроблює та здійснює экономічну та грошово-кредитну політику Европейського Союзу. ЄЦБ співпрацює з центральними банками у всіх 27-ми країнах ЄС. Особливо тісне співробітництво між ЄЦБ та центральними банками зони євро (17-ти країн ЄС, які перейшли на євро). Діяльність ЄЦБ грунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів. Центральний офіс ЄЦБ знаходиться у Франкфурті на Майні (Німеччина).

Європейський Союз підтримує  дипломатичні відносини практично з усіма країнами світу. ЄС будує відносини стратегічного партнерства з ключовими гравцями на міжнародній арені, налагоджує тісні зв'язки з країнами, що розвиваються по всьому світу, а також має двосторонні Угоди про асоційоване членство з рядом сусідніх держав. За кордоном Європейський Союз представлений мережею зі 136 Представництв, що функціонують на зразок дипломатичних місій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

 Інституційне забезпечення співробітництва  України та ЄС визначено Стратегією інтеграції України до ЄС. Ця Стратегія визначає основні напрями співробітництва України з Європейським Союзом (ЄС) - організацією, яка в процесі свого розвитку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, соціального забезпечення та культурного розвитку.

Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової  європейської держави, повноправного члена ЄС. В результаті очікуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до ЄС Польщі та Угорщини - Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополітичну ситуацію. У зв'язку з цим є необхідним чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного та правового простору.

Угодою про партнерство  та співробітництво між Україною та ЄС (далі – УПС) передбачено створення спільних органів між Україною та ЄС – Ради та Комітету з питань співробітництва, Комітету з парламентського співробітництва.

Верховна Рада України визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (Конституція України).

Верховною Радою України утворено Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах, визначено їх повноваження.

Діє Українська частина Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС, яка формується з народних депутатів, що представляють різні депутатські фракції та групи у Верховній Раді України.

Президент України:

- здійснює керівництво зовнішньополітичною  діяльністю держави (Конституція  України);

- здійснює керівництво Стратегією інтеграції України до ЄС.

Президент України щорічно приймає  участь у Саміті Україна – ЄС, який є механізмом регулярного політичного  діалогу на найвищому рівні.

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує здійснення внутрішньої  і зовнішньої політики держави, організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності (Конституція України);

- забезпечує реалізацію Стратегії  інтеграції України до ЄС.

Прем’єр-міністр України є головою:

- Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС;

- Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Перший віце-прем’єр-міністр України  – Міністр економічного розвитку і торгівлі є головою:

- заступником голови Української  частини Ради з питань співробітництва  між Україною та ЄС;

- заступником голови Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

- Координаційного центру з виконання  плану дій щодо лібералізації  ЄС візового режиму для України.  Діяльність керівництва Кабінету  Міністрів у сфері європейської  інтеграції забезпечує Департамент європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. Департамент також забезпечує організацію роботи українських частин Ради та Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Визначено окремі міністерства, які відповідно до своєї компетенції здійснюють міжвідомчу координацію процесу інтеграції України до ЄС.

Провідну роль у сфері європейської інтеграції відіграють:

Міністерство закордонних справ, яке бере участь у формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС.

Представники Міністерства закордонних справ України у рамках політичного діалогу з проблематики Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) на постійній основі беруть участь у зустрічах на рівні Україна – Трійка Політико-безпекового комітету ЄС (PSC); роботі Трійки Робочої групи з питань експортного контролю (COARM); Трійки Робочої групи з питань глобального нерозповсюдження та роззброєння (CONOP/CODUN); Трійки Робочої групи ЄС з питань ОБСЄ (OSCE).

Міністерство юстиції, яке:

- є спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої  влади у сфері адаптації законодавства  України до законодавства ЄС;

- організовує роботу з підготовки  щорічного плану заходів щодо  виконання Загальнодержавної програми  адаптації законодавства України до законодавства ЄС, проводить моніторинг її виконання;

- здійснює науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне  забезпечення виконання Загальнодержавної  програми адаптації законодавства  України до законодавства ЄС, переклад актів acquis communautaire українською мовою, оновлення глосарія термінів acquis communautaire.

Міністр юстиції України разом  з Міністром внутрішніх справ  України очолює українську делегацію  на щорічній Міністерській зустрічі Україна – ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке:

- формує та забезпечує реалізацію державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- забезпечує і координує в  межах своїх повноважень виконання  українською стороною зобов'язань за міжнародними договорами України з ЄС, бере участь у переговорах, спрямованих на розвиток договірних відносин з ЄС;

- бере участь у встановленому  порядку у функціонуванні двосторонніх  органів формату Україна –  ЄС, утворених в рамках чинних міжнародних договорів, забезпечує роботу відповідних підкомітетів Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС;

- забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади, пов'язану зі створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, укладанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в економічній, секторальній сферах, а також з питань розвитку людського потенціалу, розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму взаємодії центральних органів виконавчої влади з інституціями ЄС;

- сприяє місцевим органам  виконавчої влади та органам  місцевого самоврядування у налагодженні  зв'язків з європейськими регіональними  організаціями та їх участі в європейських регіональних програмах, залученню українських підприємств, установ та організацій до участі в галузевих програмах ЄС;

Страницы:123следующая →
Описание работы
Європейський Союз - інтеграційне об’єднання 27-ми країн на основі спільних людських і демократичних цінностей, яке має на меті досягнення стабільності, миру та процвітання. ЄС є унікальним міжнародним утворенням, адже його держави-члени заснували спільні інституції та делегували їм певну частку свого суверенітету для того, щоб можна було демократично, на загальноєвропейському рівні ухвалювати рішення з конкретних питань, які становлять загальний інтерес.
Содержание
Вступ
1.Організаційна структура Європейського Союзу
2.Інституційне забезпечення європейської інтеграції
3.Необхідність і перспективи входження України до ЄС
Висновок