Інформаційна політика міжнародних організацій

Дата добавления: 10 Мая 2012 в 11:51
Автор: h*********@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (129.51 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

курсова.doc

  —  354.50 Кб

Інформаційна  політика міжнародних  організацій

(Україна.  Міжнародна інформація. Курсова) 
ЗМІСТ

 

ВСТУП

      Актуальність  теми дослідження. Дослідження наукової проблеми міжнародної інформаційної політики обумовлено прискореною еволюцією цивілізаційних процесів останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття, глобалізацією комунікації, формуванням ідеології інформаційного суспільства, які вирішальним чином впливають на міжнародне середовище, радикально змінюють міжнародну політику, національні зовнішньо- і внутрішньополітичні доктрини, зумовлюють необхідність з’ясування пріоритетів та розробки оптимальних програм у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах міжнародного співробітництва. Інформаційна домінанта посилює ефект глобальної політики, визначає значущість країн у світовій ієрархії, виступає чинником міжнародних впливів, інструментом дипломатії та глобальної стратегії світового порядку.

      Міжнародні  організації та інститути (ООН/ЮНЕСКО, Рада Європи, Європейський Союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Центральноєвропейська Ініціатива, Світовий банк, Світова організація торгівлі, Європейський банк реконструкції та розвитку), неурядові асоціації, країни-члени, країни-партнери міжнародних організацій активізують політичні дискусії, обговорення актуальних проблем міжнародних відносин, обумовлених глобалізацією комунікації, з метою формування спільної стратегії та узгодження політичних рішень в умовах становлення інформаційного суспільства.

      Вітчизняні наукові досягнення у сфері глобалізації комунікації мають спорадичний характер, стосуються лише окремих проблем, а не комплексного розгляду феномену глобалізації комунікації і його впливу на міжнародні відносини та формування концепції міжнародної інформаційної політики.

     Об’єктом дослідження є система інформаційної політики ЄС.

     Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні аспекти функціонування система інформаційної політики ЄС.

     Метою дослідження є вивчення та аналіз існуючої системи інформаційної політики міжнародних організацій, зокрема ЄС.

     Для досягнення мети в  роботі були поставлені такі завдання:

     – вивчити поняття інформації, її класифікація та основні функції;

  • охарактеризувати поняття інформаційної політики;
  • визначити засоби здійснення міжнародної інформаційної політики;
  • дослідити інформаційну політику Європейського Союзу;
  • вивчити напрямки та програми сучасної інформаційної політики міжнародних організацій;
  • описати модель ефективної інформаційної політики в межах ЄС.

     Гіпотеза: міжнародно-правове співробітництво в області інформації ефективно розвивається за умов здійснення єдиної міжнародної інформаційної політики, розроблення нормативно-правової системи для урегулювання інформаційного співробітництва, дотримання правил захисту міжнародної інформації.

     Методи  дослідження. В роботі використано загальні методи наукових досліджень, такі, як системний, структурно-функціональний, загальнологічні – прийняття рішень, моделювання та аналізу, а також емпіричний та статистичний.

      Наукова розробка теми курсової роботи. Комплексно розкрито і систематизовано ключові теоретичні і прикладні питання міжнародної інформаційної політики, подано модель ефективної інформаційної політики в межах ЄС.

    Теоретична  та практична цінність курсової роботи полягає в узагальненні матеріалу про сутність, механізми та принципи формування та реалізації інформаційної політики міжнародних організацій та ЄС.

    Курсова робота складається зі вступу, основної частини (що представлена двома розділами), висновків, списку використаної літератури.

 

      Розділ 1. Теоретико-методичні положення інформаційної політики міжнародних організацій

      У сучасному світі інформація породжує нові знання, її обсяги і вплив на продуктивний розвиток суспільства зростає у часі подібно сніжному кому. Цей виклик жадає від людства нових способів і засобів поширення і використання глобальних знань з метою подальшого прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і інформації. Крім того, інформація стала індикатором розвитку світової політики, боротьби політичних еліт, тому питання інформаційної політики міжнародних організацій потребують подальших досліджень.

     1.1. Поняття інформації, її класифікація та основні функції

      Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось  сигналу, повідомлення, що, в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб’єктів. Інформація є атрибутом матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини. Відповідно виділяють біологічну інформацію, що функціонує в живій природі, і соціальну, котра функціонує в суспільстві.

      Інформацію можна поділити на структурну (або зв’язану) та оперативну (чи робочу). Структурна (зв’язана) інформація притаманна об’єктам живого та неживого світу природного та штучного походження і представляє собою, так би мовити, «уречевлену» інформацію. Тобто будь-який предмет або процес, що відображається органами відчуття суб’єкта, є джерелом структурної інформації.

      Оперативна  ж (або робоча) інформація циркулює між об’єктами матеріального світу та використовується в процесах управління в живій природі та суспільстві. Генетично структурна інформація неживої природи є необхідною передумовою появи оперативної інформації. Суб’єкт вилучає з об’єкта неживої чи живої природи інформацію і включає її у свій контур пізнання (управління).

      Проілюструвати цю принципову схему можна таким чином. Для покупця джерело структурної інформації – зовнішній вигляд товару, а для створеного людиною електролічильника – потік електроенергії. Якщо будь-який з означених суб’єктів факт реєстрації свого об’єкта сприймає як керівництво до дії (покупець – до оцінки та (чи) придбання товару, а електролічильник – до обліку споживання електроенергії), то структурна (зв’язана) інформація переходить в оперативну (робочу). Якщо ж зареєстроване повідомлення не спонукає суб’єкт до відповідних дій, то таке повідомлення представляє собою інформаційний шум.

      Структурна  інформація посідає певне місце  і в сучасній системі управління. Адже далеко не всі рішення приймаються на підставі аналізу оперативної інформації, що міститься на спеціальних носіях. До частини рішень суб’єктів може спонукати уречевлена інформація, отримана з навколишнього середовища. Певною мірою це стосується інтуїтивних рішень і таких, що приймаються на підставі суджень. Відповідно поширюється сфера і функціонування оперативної інформації – бізнес, перш за все дрібний та середній, політика тощо [16, c. 14].

      Інформація  – це зміст повідомлення про сукупність явищ і подій, що представляють інтерес для зацікавлених осіб та організацій, підлягають реєстрації та обробці. А інформаційний шум представляє собою повідомлення непотрібне суб’єкту, незалежно від того, відоме воно йому чи ні. Іноді для характеристики інформаційної діяльності використовують термін релевантна інформація, що походить від англійського слова relevant (той, що стосується справи) і означає сукупність даних щодо конкретної проблеми, людини, цілі чи періоду часу. Релевантна інформація – антипод інформаційного шуму. У цьому контексті інформація ототожнюється з будь-яким повідомленням – як необхідним суб’єкту, так і непотрібним йому.

      Інформація  – це відомості про навколишній  світ (об’єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів і т. ін.).

      У цьому визначенні, побудованому на ряді визначень, є важливим таке:

  • інформація – це не будь-які відомості, вона несе в собі щось нове, що зменшує існуючу невизначеність;
  • інформація існує поза її творцем, це – відчуження знання від її творця; знання – це відображення дійсності в мисленні людини;
  • інформація стала повідомленням, оскільки вона виражена певною мовою у вигляді знаків;
  • повідомлення може бути записане на матеріальному носії (повідомлення є формою передачі інформації);
  • повідомлення доступне для відтворення без участі автора;
  • інформація передається в канали суспільної комунікації.

     Аналіз  дефініцій поняття „інформація” наведено в табл. 1.1.

    Таблиця 1.1

    Аналіз  дефініцій поняття „інформація”

№ з/п Джерело Критерії  групування
Первинні  відомості Інформація  є мірою організаційної системи Інформація  як  властивість  усіх  матеріальних  об’єктів Інформація  як  властивість матерії,  що  рухається і полягає у структурності, впорядкованості, різноманітності,  організації  станів
1 2 3 4 5 6
1 Арістова І.В. [3] + - - -
2 Бебик В.М. [5] - - + -
3 Губернський Л.В. [8] + - - -
4 Гужва В.Μ. [9] + - - -

     Продовження табл. 1.1

1 2 3 4 5 6
5 Бєляков К.І. [12] - - + -
6 Калюжного Р.А.. Шамрая В.О. [17] - + - -
7 Пономаренкj В.С. [19] + - - -
8 Карпенко В.О. [21] - + - -
9 Почепцов Г.Г. [26] - - - +
10 Сендзюк М.Α. [27] + - - -
11 Степанов В.Ю. [33] - + - -

 

     Так, найбільша кількість науковців, серед яких: Арістова І.В. [3], Губернський Л.В. [8], Гужва В.Μ. [9], Пономаренкj В.С. [19], Сендзюк М.Α. [27] вважають, що інформація це первинні  відомості,  які  передаються  людьми  усним,  письмовим  або  іншим  способом (за  допомогою  умовних  сигналів,  технічних засобів  і  тощо);  із  середини XX ст.  загальнонаукове поняття, що  включає обмін  відомостями  між  людьми,  людиною  та автоматом,  автоматом  і  автоматом;  обмін  сигналами  в  тваринному  і  рослинному  світі;  передачу ознак від  клітини до  клітини, від організму до організму” [9].; а Калюжного Р.А.. Шамрая В.О. [17], Карпенко В.О. [21], Степанов В.Ю. [33] вважають, що інформація є мірою організаційної системи.

     Результати  проведеного аналізу в узагальненому  вигляді наведено нижче (табл. 1.2).

Страницы:123456следующая →
Описание работы
Метою дослідження є вивчення та аналіз існуючої системи інформаційної політики міжнародних організацій, зокрема ЄС.
Для досягнення мети в роботі були поставлені такі завдання:
– вивчити поняття інформації, її класифікація та основні функції;
– охарактеризувати поняття інформаційної політики;
– визначити засоби здійснення міжнародної інформаційної політики;
– дослідити інформаційну політику Європейського Союзу;
– вивчити напрямки та програми сучасної інформаційної політики міжнародних організацій;
– описати модель ефективної інформаційної політики в межах ЄС.
Содержание
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 5
1.1. Поняття інформації, її класифікація та основні функції 5
1.2. Поняття інформаційної політики 14
1.3. Засоби здійснення міжнародної інформаційної політики 18
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 24
2.1. Інформаційна політика Європейського Союзу 24
2.2. Напрямки та програми сучасної інформаційної політики міжнародних організацій 29
2.3. Модель ефективної інформаційної політики в межах ЄС 34
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 43