Глобалізація

Щодо  аналізу динаміки євро у 2009 році, то майже на протязі всього року євро щодо долару дешевшав і лише після  вересня почав рости у ціні. Позиція європейських владних структур щодо виходу з кризи в частині  витрачених фінансів, досить ясно прозвучала на зустрічі міністрів фінансів G20, що підкосили безтурботне сходження європейської валюти. Грошей витрачено достатньо, а, значить, на швидкі чергові вливання розраховувати економіці не доводиться, що у свою чергу знову викликало побоювання інвесторів з приводу долі євро [15].

 Консервативна  політика фінансової влади Європи, що проводиться не тільки регулятором,  але і правлячими урядовими  структурами знову зробила негативний  вплив на позиції єдиної валюти  регіону. Більшість представників  єврозони прийшли до єдиної  думки про те, що грошей, витрачених  на боротьбу з кризою цілком  достатньо, а подальше збільшення  фінансування економічних структур, що терплять фіаско, лише додасть проблем основним фінансовим документом країни - бюджетам. Природно, роздувати бюджет жодна з країн не має наміру. Агресивна політика США в даному напрямку абсолютно не співвідноситися з обережністю європейського регіону. Хто опиниться правий в кінцевому результаті, і хто швидше вибереться з кризової ями, з найбільшою часткою ймовірності, можна було спостерігати восени. (Саме на осінь зорієнтував економічне співтовариство глава ФРС Бен Бернанке.) А тоді, відкрито заявлене небажання вливати в економіку ресурси відправило євро в легкий нокдаун.

Вперше  за 5 останніх сесій європейська  валюта перейшла в червону зону. Причому не тільки по відношенню до долара, але і до ще 9 з 16 найбільш активно торгованих валют світу.

«Очікування подальшого пом'якшення кредитно-грошової політики і небажання збільшити  держвитрати негативно позначаться  на курсі євро, - відзначив валютний аналітик і економіст Credit Suisse Group у  Токіо Сатору Огасавара. - Подібні  політичні рішення означають  зниження для євро» [17].

Втрата  євро своїх позицій підживлювалася і очікуваним черговим засіданням європейського регулятора. Ринок знову чекає від ЄЦБ зниження ставки, яка на даний момент складає 1,5 %. Очікування, відзначимо, досить сумнівні (оскільки не варто сподіватися на несподівану агресію в одній із найбільш консервативних організацій). Проте зростання євро вони навряд чи посприяють.

Просліджується  цікава тенденція у динаміці євро. Якщо навесні курс долара виріс до $ 1,25 за євро, то протягом вересня відзначена протилежна динаміка: євро зміцнився  до долара до $ 1,42 за євро. Чому ж валюта єврозони набирає силу?

Фундаментально  нічого не змінилося: інвестори як і  раніше згортають carry-trade, ліквідність  все так само не поступає на кредитні ринки, проте євро в останні два  тижні почав зміцнюватися. Все  дуже просто. Надлишок ліквідності по долару, сформований вливаннями ФРС США, і дефіцит по інших валют природним чином приводять до продажів доларів. На даний момент доларова ліквідність найбільш активно переходить в євро, оскільки євро посідає друге місце після долара з використання центральними банками як резервної валюти, що визначає достатню довіру до нього як до об'єкта інвестицій. Крім того, сильна інтеграція європейської та американської банківських систем породила дірки ліквідності на балансах європейських банків, які потрібно закривати [18].

Втім, на думку експертів, попит на євро найближчим часом може зійти нанівець. Закриття дірок ліквідності, номіновані в  євро, за рахунок конвертації доларів має цілком природні межі, що визначаються нормативами Basel II. Справа в тому, що фінансування активів за рахунок зобов'язань, номінованих в іншій валюті, утворює відкриту валютну позицію, величина якої обмежена рівнем капіталу. Тому при закритті всіх дір у європейській банківській системі явно не обійтися без вливань Європейського центрального банку. На сьогоднішній день ЄЦБ повідомляв про додаткові планах "закачування" у фінансову систему (мова йде про програму викупу забезпечених облігацій на 60 млрд євро), І, швидше за все, цією сумою стабілізаційні заходи ЄЦБ не вичерпаються. Цілком виправдано очікувати, що зі вступом ліквідності в євро тиск на долари значно знизиться, а додаткову підтримку долару буде надавати триваюче згортання carry trade.

Мабуть, ФРС США, будучи, по суті, світовим центром  емісії грошової бази, буде діяти більш  інтенсивно, ніж ЄЦБ, що грає на руку євро. Проте в середньостроковій  перспективі такі фактори, як "жорстка  посадка" економіки єврозони, зниження ставки ЄЦБ і зростаючі дефляційні ризики будуть надавати підтримку долару. Як це зазвичай буває, здуте одного міхура неминуче веде до появи іншого. Отримавши вливання з боку центральних банків, фінансові інститути не поспішають направляти ліквідність на кредитний ринок, очікуючи списань "токсичних" активів, а також відтоку клієнтських коштів.

А поки отримана ліквідність акумулюється в високоліквідних  активах, тобто казначейських облігаціях США. Таким чином, пузир на кредитному ринку трансформується в пузир  на ринку КВ [19 - С. 102 - 103]. Зростанню цін КВ сприяють дефляційні ризики, які збережуться в середньостроковій перспективі на тлі рецесії в розвинених країнах. Однак при перших ознаках наростання інфляційних ризиків ситуація може різко змінитися. Інвестори почнуть направляти свої ліквідні активи, розпродаючи КВ, на кредитні ринки, оскільки зростання інфляції означає початок відновлення, що збільшує схильність інвесторів до ризику.

3.2 Проблеми  фінансових ринків в Україні

Вітчизняний фондовий ринок було створено за дуже короткий період часу. Кількісну динаміку розвитку фондового ринку за період 2003—2010 років наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Розвиток фондового ринку України у 2003—2010 роках

Упродовж 1995—1998 років ринок швидко нарощував обсяги. Цей етап характеризується значним кількісним і якісним зростанням фондового ринку України. Каталізатором цього процесу можна вважати такі фактори, як прискорення темпів приватизації, зростання сектору державних цінних паперів з надзвичайно високою дохідністю, високі темпи інфляції та фіксований валютний курс, що стимулювало приплив грошей нерезидентів, схильних до ризику. У період фінансової кризи 1997—1998 років відбувся масовий вихід іноземного капіталу з фінансового ринку, і лише з 2000 року ринок знову почав нарощувати обсяги.

Масштаби  ринку капіталів у тій чи іншій  країні характеризуються показниками  капіталізації. В Україні протягом періоду існування фондового  ринку найбільші обсяги торгів цінними  паперами укладалися на ПФТС. Динаміку показника капіталізації ПФТС наведено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка показника капіталізації ПФТС, 1998—2007 роки

Розвиток  ринку у 2003—2010 роках стимулювався, з одного боку, стабільним розвитком  економіки країни, зростанням обсягів  ВВП, промислового виробництва, з другого  — сприятливими зовнішніми факторами: зростанням попиту на світових ринках на продукцію основних українських  експортерів, зростанням цін на продукцію  металургії, а також усіх основних фондових індексів. Перелічені фактори  в поєднанні з дешевизною фінансових активів призвели до чергового припливу спекулятивних іноземних капіталів: за підсумками 2010 року індекс ПФТС зріс на 135,4 % — найвищий показник у Європі і другий у світі.

У 2010 році вперше за історію існування вітчизняного фондового ринку обсяг торгів на ринку цінних паперів досяг  рекордного значення 754,31 млрд. грн.. і  перевищив обсяги випуску промислової  продукції на 154,26 млрд. грн.

За даними ПФТС, у 2010 році обсяг виконаних договорів  торговців цінними паперами з  нерезидентами становив 258,35 млрд. грн.. (34,25 % від загального обсягу виконаних  договорів у 2010 році). Динаміку обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) за період 2000—2007 років наведено на рис. 2. Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку країни лише за І півріччя 2008 року у 2,7 раза перевищив показник за аналогічний період попереднього року. Внаслідок припливу спекулятивних капіталів на фондовий ринок України значно зросли його ризики порівняно з іншими аналогічними ринками. Початок системної кризи, падіння попиту на продукцію металургійних підприємств спричинили масовий відплив спекулятивного капіталу, внаслідок чого індекс ПФТС за 10 місяців 2008 року зменшився у 4,6 рази. Зміну обсягів торгів у період з 2003 року по 1 півріччя 2008-го подано на рис. 3.

Іншим фактором, що справляє негативний вплив на фондовий ринок, є неконтрольовані позики приватного сектору на міжнародних  фондових ринках, який на сьогодні становить 85 % валового зовнішнього боргу. За розрахунками МВФ максимально допустимим рівнем зовнішнього боргу для країн із низьким і середнім рівнями доходів є сума, що становить 49,7 % ВВП, а в Україні цей показник наприкінці І півріччя 2008 року становив 59,9 %. На жаль, більшість із цих запозичень мають короткостроковий характер.

Рис. 2. Динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій, 2001—2007 роки

Найбільшими темпами здійснювали зовнішні запозичення  банківські установи. Зовнішній борг банківського сектору за 2007 рік збільшився у 2,2 раза. Позики банківського сектору безпосередньо впливають на стан фондового ринку в умовах фінансової кризи. Це пов'язано з тим, що в Україні склалася змішана модель фондового ринку, яка передбачає активну участь комерційних банків в операціях на ринку цінних паперів. Про значний вплив банківського сектору на стан фондового ринку свідчить той факт, що у 2007 році у структурі зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випусків облігацій 42,42 % належало банкам, а частка виконаних комерційними банками договорів з цінними паперами становила 36,56 % від загального обсягу виконаних договорів. Через значну залежність банківських установ від інвестицій нерезидентів, складнощі, пов'язані з неможливістю рефінансування кредитних зобов'язань на зовнішніх кредитних ринках, відбулися дестабілізація банківської системи, девальвація національної валюти, заморожування операцій на фондовому ринку.

Рис. 3. Обсяг торгів на організаторах торгівлі, 2003 — І півріччя 2008 року

1. Глобальні інвестори розглядають фінансовий ринок України та його конкурентоспроможність у групі Frontier Market (граничний ринок) у складі семи інших країн (Латвія, Болгарія, Румунія, Литва, Естонія, Словенія, Хорватія). Ці ринки є невеликими за показниками капіталізації, наявністю ліквідних цінних паперів порівняно з групою Emerging Markets (ринками, що розвиваються). У групі Frontier Market Україна у 2008—2010 роках посідала перше місце за рівнем капіталізації і рівнем зростання місцевого індексу (табл. 2), що в поєднанні з високими показниками волатильності українського фондового ринку також є свідченням "перегріву" ринку і збільшення фінансових ризиків. [20 - С. 8 - 10]

Таблиця 2. Показники розвитку фондового ринку країн, що входять до групи Frontier Market, 2008—2010 роки