Історія становлення проективного підходу в психології

Дата добавления: 20 Ноября 2012 в 19:22
Автор: A*****************@mail.ru
Тип работы: реферат
Скачать полностью (8.22 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

психодіагностика.doc

  —  39.50 Кб

Історія становлення проективного підходу в психології.

Як ми вже згадували проективний метод направлений на дослідження особистості. На розвиток проективного методу істотний вплив зробили класичний психоаналіз, холістична психологія і експериментальні дослідження New Look. Ці напрями в психології прийнято вважати теоретичними джерелами проективного методу. Кожен із них вніс щось своє в його обґрунтування.

Психоаналіз як головне теоретичне джерело вніс до проективного методу основні пояснювальні категорії: «принцип проекції», «захисний механізм» і «несвідоме».

Проективні методики, з точки зору психоаналізу, спрямовані на діагностику причин дезадаптації особистості, несвідомих потягів, конфліктів і способів їхнього подолання (механізмів захисту). Умовою будь-якого проективного дослідження є невизначеність тестової ситуації. Це дозволяє уникнути тиску реальності на досліджуваного, і особистість у таких умовах виявляє не конвенційні, а властиві їй способи поведінки. Процес взаємодії особистості з малоструктурованим стимульним матеріалом носить характер проектування, тобто винесення назовні несвідомих потягів, інстинктів, конфліктів і т.д.

Холістична психологія внесла до проективного методу розуміння особистості як цілісної, унікальної системи. Отже, пізнання суб'єктивного внутрішнього світу особистості повинно виключати її вивчення шляхом виявлення деяких загальних закономірностей та подальшого їх зіставлення із «середньою особистістю» (як у стандартизованих методах). Стосунки особистості та її соціального оточення є процесом структурування «життєвого простору» з метою створення і підтримки «особистого світу». Проективний експеримент, з точки зору холістичної психології, моделює ці відносини: досліджуваний, опиняючись у невизначеній ситуації, отримує свободу у виборі елементів «життєвого простору» і способів їх структурування.

Експериментальні дослідження New Look внесли до проективного методу нові пояснювальні категорії: «контроль» і «когнітивний стиль», а також розуміння процесу сприйняття як селективного (вибіркового) щодо стимулів:

  • релевантних (відповідних) потребам індивіда;
  • які суперечать потребам індивіда;
  • які загрожують задоволенню актуальних потреб індивіда.

Проективна продукція, або, іншими словами, «відповідь» респондента на поставлене завдання, з точки зору New Look, розглядається як результат складної пізнавальної діяльності, в якій воєдино спаяні як когнітивні (пізнавальні), так і афективно-мотиваційні компоненти особистості, тобто «когнітивний стиль» і «контроль».

Проективні методики представляють собою специфічну, досить неоднорідну групу психодіагностичних прийомів клінічної орієнтації. Останнє означає не стільки спрямованість проективних методик на виявлення тих чи інших аномалій особистості, скільки здатність методик прогнозувати індивідуальний стиль поведінки, переживання і афективного реагування в значущих чи конфліктних ситуаціях, виявляти неусвідомлювані аспекти особистості.

Історія проективних методик - це і хронологія, що відзначає особливо важливі віхи розвитку проективної техніки, й історія розвитку проективного методу як цілісного підходу до розуміння природи особистості і способів її експериментального вивчення.

Стало традицією вести відлік проективним методикам з тесту словесних асоціацій К. Юнга, створеного ним у 1904-1905 роках. Метод стимуляції відповідних асоціацій у психології відомий з часів В. Вундта і Ф. Гальтона, проте саме К. Юнгу належать відкриття феномена, що лежить в основі всіх проективних методик, - можливість за допомогою непрямого впливу на значущі переживання і поведінку людини («комплекси») викликати пертурбації в її експериментальній діяльності.

К. Юнг показав, що несвідомі переживання особистості доступні об'єктивній діагностиці. У подальшому різноманітні варіанти асоціативного тесту застосовувалися для виявлення почуття провини (детектори брехні М. Вертгаймера і О.Р. Лурія), асоціальних витіснених потягів (Дж. Брунер, Р. Лазарус, Л. Постмен), для відмежування норми від патології (Г. Кент і А. Розанов). Тести незакінчених речень і оповідань також нерідко вважають похідними від асоціативного-тесту Юнга (Анастазі А., 1982).

Справжній тріумф проективної діагностики пов'язаний з появою в 1921 році «Психодіагностики» Г. Роршаха, опублікованої в Берні німецькою мовою. Біографія Германа Роршаха, його професійний шлях, сприяли вибору ним напрямку свого дослідження і створенню оригінального методу, що став одним із найвідоміших у світовій психології.

Відмовившись від професії художника, Роршах тим не менш серйозно цікавився історією мистецтв. Йому було відомо, що великий Леонардо да Вінчі тренував свою уяву шляхом тривалого розглядання та інтерпретації конфігурацій хмар на небі, вологих патьоків і нерівностей на стінах, місячних відблисків на замерзлій воді. Зауважимо, що здатність людини одушевляти навколишній предметний світ притаманна всім людям, а дітям і художникам - особливо. Згадаймо улюблений прийом Г.-Х. Андерсена, який змушував кухонний посуд оживати ночами, розпускати плітки про сусідські обіди і філософствувати. Не виключено, що ця ж особливість лежить в основі естетичного сприйняття дійсності.

Дисертація Г. Роршаха з медицини була присвячена вивченню механізмів галюцинацій. Роршах припустив, що в наших мріях і фантазіях поряд із зоровими образами присутні спогади і про пережиті рухах - кінестетичні образи, які складаються в особливий спосіб, модус мислення. Згодом Г. Роршах припустив, що чорнильні плями, адресовані зоровій уяві, пробуджують, оживляють моторні фантазії.

Методика чорнильних плям Г. Роршаха (Rorschach Inkblot Test). Ця методика є однією з найпопулярніших. Розроблена швейцарським психіатром Г. Роршахом, вона вперше була описана в 1921 році.

Відомо, що незалежно від Роршаха з чорнильними плямами експериментували інші психологи (наприклад, Ф.Є. Рибаков у Росії, А.Біне і В. Анрі - у Франції), проте саме Роршах був першим, хто довів зв'язок образів фантазії з основоположними рисами і властивостями особистості.

У методиці Роршаха використовуються 10 карток, на кожній з яких надруковано двостороння симетрична пляма. П'ять плям виконано тільки в сіро-чорних тонах, дві містять додаткові штрихи яскраво-червоного кольору, а інші три представляють собою поєднання кольорів пастельних тонів (Рис. 3.1.). Таблиці пред'являються послідовно з 1-ої по 10-у в стандартному положенні, зазначеному


Описание работы
Як ми вже згадували проективний метод направлений на дослідження особистості. На розвиток проективного методу істотний вплив зробили класичний психоаналіз, холістична психологія і експериментальні дослідження New Look. Ці напрями в психології прийнято вважати теоретичними джерелами проективного методу. Кожен із них вніс щось своє в його обґрунтування.
Содержание
содержание отсутствует