Біоенергетичний аналіз Лоуена

 

Біоенергетичний аналіз Лоуена

 

Александр Лоуен - американский психоаналітик, один із засновників біоенергетичного аналізу і дослідник проблем сексуальності, учень Вільхельма Райха.

Отримав ступінь бакалавра в галузі науки і бізнесу  в університеті Нью-Йорка. Після закінчення навчання на лікаря Лоуэн поїхав в Швейцарію в Університет Женеви, де отримав ступінь доктора в червні 1951р.

В 1940-х і на початку 1950-их в Нью-Йорку Лоуен розвивав тілесно-орієнтовану психотерапію, ставшу відомою як біоенергетичний аналіз. Лоуэн - засновник і колишній керівник Міжнародного Інституту Біоенергетичного Аналізу в Нью-Йорку.

Більшу частину свого життя Лоуен жив і займався психотерапевтичною практикою в Новому Канаані, штат Конектикут. В квітні 2007р. був заснований Фонд Александра Лоуена, щоб продовжити справу його життя.

На А.Лоуена великий вплив  мав В.Райх, у якого він був  учнем. Біоенергетика бере свій початок  у запропонованій Райхом системі  органотерапії, якою Лоуен займався у 1945 – 1953 роках, і безпосередньо пов'язана з нею. Протягом ряду років Лоуен керував семінарами у Каліфорнії, читав лекції, вів групи і семінари в Америці та Європі. Він є автором декількох книг, найбільш відомі з них – "Фізична динаміка структури характеру", "Біоенергетика" тощо.

Лоуен врахував помилки Райха  і застосовував більш прийнятні  терміни: біоенергія замість оргона  (котрий сприймався науковою спільнотою негативно), тому його робота зустрічала менше опору. Біоенергетика в США розповсюджена більше, ніж метод Райха.

Основна увага в тілесно-орієнтованії техніці Лоуена приділяється дослідженню  функції тіла в їх відношеннях  до психіки. За думкою Лоуена, особистість  і характер відображаються у фізичнії будові, неврози проявляються у тілесному  вигляді – у будові тіла і рухах. Основою біоенергетичного аналізу  є положення про те, що відчуття, котрі зазнає людина від власного тіла і які проявляються у рухах, служать джерелом для розуміння емоціонального стану. Рухи роздивляться з точки зору основних фізичних законів. Єдина енергія, заключна у тілі, проявляється і у психічних феноменах, і у рухах. Ця енергія і є біоенергією. Метою біоенерготерапії є возз'єднання свідомості і тіла, для чого необхідно звільнитися від перешкод, які заважають спонтанному звільненню тіла від напруження.

В тілесно-орієнтованій психотерапії є свої психотерапевтичні процедури, які впливають на дихання і сприяють розумінню тілесного стану і напружених поз, а також рухові вправи, працюючі з фізичним контактом між учасниками групи. Більшість груп тілесно-орієнтованої психотерапії включають фізичний контакт і групову взаємодію. Рухові вправи сприяють поверненню учасників до примітивного емоційного стану, до своєї первинної природи. Одні вправи призначені допомогти забезпечити доступ до заблокованих емоцій гніву, люті, інші допомагають кожному учаснику звільнити емоції.

На основі вправ керівник і члени групи роблять висновки про "броню характеру" кожного  учасника, блоках спонтанної течії  енергії, і роблять аналіз, співвідносячи  тілесний стан з психологічними проблемами. В тілесно-орієнтованих психотехніках  вважається, що звільнення негативних афектів може призводити до позитивних особистісних змін.

 

 Основні техніки і вправи  біоенергетичного аналізу Лоуена:

 

Техніка   "Заземлення"

Вправа 1. "Випускання живота"

Поставте стопи паралельно на відстані 25 сантиметрів. Легко зігніть  коліна. Не відриваючи п'яток від підлоги. Нахиліться вперед так, щоб вага тіла опинилася на  п'ятках ніг. А тепер слід якомога більше випустити живіт. Дихання вільне, ротом. Мета вправи – відчуття напруження у нижній частині тіла.

 

Вправа 2. "Лук"

Стопи на відстані приблизно 45 сантиметрів одна від одної, трохи  розвернуті всередину. Покладіть зжаті  в кулаку долоні на область крижів, великі пальці спрямовані вверх. Зігніть  коліна так сильно, як можете, не відриваючи п'яток від підлоги. Прогнутися назад, спираючись на кулаки. Вага тіла на пальцях ніг. Лінія, поєднуюча центр стопи, середину стегна і центр плеча, зігнута, як лук. У цьому випадку "звільняється" живіт. Якщо є хронічне напруження м'яза, то людина, по-перше, не зможе виконати вправу вірно, а по-друге, відчує це хронічне напруження як біль і дискомфорт у тілі, перешкоджаючий виконанню цієї вправи.

 

Вправа 4.

Під час ходіння намагайтеся  усвідомлено відчувати, як ваші стопи  торкаються землі при кожному  кроці. З цією метою ходіть дуже повільно, дозволяючи вазі тіла переноситися почергово  на кожну зі стоп. Розслабте плечі  і звертайте увагу  на те, щоб  не стримувати подих і не блокувати колінні суглоби. Чи відчуваєте ви сходження центра тяжіння свого тіла? Відчуваєте контакт з землею? Відчуваєте ви себе у безпеці, більш розслабленими? Такий спосіб ходіння може спочатку здатися дивним. Якщо це так, то ви повинні усвідомити, що під тиском сучасного життя ви втратили природну грацію свого тіла. Спочатку ходіть повільно, щоб розвити чуттєвість у ногах і стопах. Коли ви станете краще відчувати землю, можете змінювати ритм кроків в залежності від вашого настрою. Чи відчуваєте ви в результаті цієї вправи покращення контакту зі своїм тілом? Чи рідше ви поринаєте у свої думки під час ходіння? Чи відчуваєте ви себе розслабленими і вільними?

 

Вправа 5.

 

Встаньте рівно, стопи  паралельні на відстані приблизно 45 сантиметрів  одна від одної. Нахилитись вперед, достаньте кінчиками пальців  обох рук до підлоги, згинаючи коліна настільки, наскільки це необхідно. Основна вага тіла – на подушки стоп, а не на пальці і п'ятки. Торкаючись підлоги пальцями рук, поступово розпряміть коліна. Але не блокуйте їх. Дихайте вільно і глибоко. Можливо ви відчуєте, що ваші ноги почнуть тремтіти. Це значить, що через них починають пропливати хвилі збудження. Якщо тремтіння не виникає, значить, ви занадто напружені. У цьому випадку можна спровокувати тремтіння, поступово згинаючи і розпрямляючи  ноги. Ці рухи повинні бути мінімальні, їх мета – розслаблення колінних суглобів. Вправа повинна виконуватись протягом не менш 25 дихальних циклів чи поки не виникне тремтіння у ногах. Ви можете помітити, що ваше дихання стає глибшим і спокійнішим. Коли повернетесь у позу стоячи, залишить коліна трохи зігнутими, стопи паралельними, а центр тяжіння зміщеним вперед. Ваші ноги можуть все ще тремтіти, що буде свідчити про їх життєвість. Відчуваєте ви зараз свої ноги краще? Чи відчуваєте ви себе більш розслабленими?

 

 

Література

 

1.          Александер Ф.   Психосоматическая  медицина   М;   2000г.

2.          Аммон Г.   Психосоматическая  терапия    СПб;  Речь, 2000 г.

3.          Баскаков В.  Хрестоматия  по  телесно–ориентированной психотерапии  и психотехнике       М; 1997 г 

4.          Белогородский Л.С., Сандомирский  М.Е.   Телесно–ориентированная  психотерапия: общий обзор и история  метода.    М. 2000

5.          Головин С.Ю.   Словарь психолог-практика    М;  2001г. 

6.          Еникеев М.И.    Энциклопедия. Психология.     М; 2002г. 

7.          Исурина Г.Л.  Групповые методы  психотерапии и психокоррекции   Л;   1983 г.   

8.          Карвасарский Б.     Психотерапевтическая  энциклопедия    СПб;   1998 г.

9.          Киселева Л. Телесно–ориентированная  психотерапия: теория и практика      Спб;  2000г.

10.        Лоуен  А.   Физическая динамика структуры  характера   М;  1999 г. 

11.        Лоуен  А.  Биоенергетика. Терапия, которая  работает с телом.   СПб;   Речь, 2000г.

12.        Лоуен  А.  Психология  тела. Телесно–ориентированный  биоенергетический психоанализ   М; 1997г. 

13.        Никитин В.Ю.  Психология тела   М; 1998г.

14.        http://www.chat.ru/~bodywork (Телесные психотехники. Body work in Russia.)