Виховання інтересу школярів до вивчення природознавства

Під час опрацювання  тем розділу «Природа рідного  краю» вчитель звертає увагу  на встановлення взаємозв'язків між елементами неживої природи; живої природи; неживої і живої природи. Для усвідомлення цих взаємозв'язків доцільно моделювати їх у вигляді схем або схематичних малюнків.

На уроці  з теми «Тварини лісу» увага учнів  звертається на те, що тварини живляться рослинами або іншими тваринами. Показати це можна за допомогою схем: рослина - тварина - тварина. Конкретизуємо цю схему прикладом. У лісі ростуть дуби, плодами яких живляться дикі кабани. На них полюють вовки. Схему взаємозв'язків між цими об'єктами діти зображують разом з учителем: дуб - дикий кабан - вовк.

Під час вивчення цього розділу велика увага приділяється правильній організації спостережень за живою і неживою природою і працею людей. Учні спілкуються з об'єктами природи у полі, лісі, на лузі та інших місцях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння підводять у процесі вивчення кожної теми цього розділу, під час екскурсій. Водночас учитель розвиває у дітей інтерес і любов до природи, уміння раціонально її використовувати. На екскурсіях поряд з навчальною і розвивальною метою слід передбачати посильну суспільне корисну працю дітей, наприклад, висаджування рослин, упорядкування джерельця, загородження мурашника, підгодовування птахів та ін. Виконана робота запам'ятається надовго і, безперечно, матиме виховний вплив.

Ефективність  засвоєння природничого матеріалу  досягається за допомогою методів, що властиві природничим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослідів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності.

Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається екскурсіям, предметним урокам, безпосереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.

                              3.2    Організація спостережень у природі

 

Зміст програми з природознавства передбачає проведення учнями протягом року систематичних спостережень за погодою, сезонними змінами в рослинному й тваринному світі та праці людей.

Спостереження являє собою цілеспрямоване пізнання предметів і явищ навколишнього середовища органами чуттів, які можна спостерігати в самій природі або в класі. Вони проводяться самостійно або під керівництвом учителя. Організоване вчителем спостереження — основний спосіб ознайомлення учнів з предметами і явищами природи. У процесі спостережень учні розглядають предмети і явища природи, виділяють істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ними. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення і поняття про навколишню природу.

Навчальні години на спостереження не відводяться, тому вчитель планує цю роботу незалежно  від того, чи є в цей день урок природознавства. Щодня на одному з уроків 2—3 хв відводять на бесіду за самостійними спостереженнями учнів. Після бесіди черговий занотовує в класному календарі Природи і праці людей результати спостережень.

У розробках уроків що подано різними авторами [15,17] викладено основний зміст уроків, який складається із таких структурних елементів:

I. Актуалізація  знань учнів та повідомлення  теми уроку.

II. Вивчення нового матеріалу.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

Актуалізація  знань учнів пропонується у вигляді  бесід, спрямованих на виявлення  раніше набутих знань, які є складовою  частиною нових. Ураховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу школярів на сприймання нового матеріалу, на цьому етапі уроку рекомендується відгадувати загадки, розв'язувати ребуси, головоломки, проблемні ситуації.

 

При вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:

• створення  і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;

• бесіда і розповідь  з використанням наочності;

• демонстрація дослідів;

• практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;

• робота з таблицями  і схемами;

• описування тіл  і явищ природи;

• порівняння і  виявлення істотних ознак;

• повідомлення цікавих фактів та ін.

Для закріплення  вивченого матеріалу пропонуються види робіт, спрямовані-на запам'ятовування, систематизацію і узагальнення знань. Це бесіда, робота з таблицями та схемами, дидактична гра, відгадування загадок, відповіді на запитання.

 

 

 

 

3.3  Урок на тему:   Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння. Спостереження за рослинами

Зміст уроку. Різноманітність життєвих форм рослин (дерева, кущі, трави). Виділення істотних ознак у будові дерев, кущів, трав'янистих рослин та порівняння їх за тривалістю життя. Поділ рослин на хвойні та листяні. Походження плодів та насіння з квіток. Різноманітність плодів та насіння. Спостереження за сезонними змінами в житті рослин.

Мета  уроку: Формувати поняття «дерева», «кущі», «трави»; вміння порівнювати їх за будовою та тривалістю життя. Встановлювати подібність та відмінність між хвойними та листяними рослинами. З'ясувати, з чого утворюються плоди з насінням. Ознайомити учнів з різноманітністю плодів та насіння. З'ясувати значення плодів для насіння. Розкрити різноманітність пристосувань плодів з насінням до розповсюдження. Формувати вміння спостерігати за рослинами. Формувати уявлення про сезонні зміни в житті рослин. Виховувати естетичні почуття.

Матеріали до уроку

Пізнавальні та тестові завдання

1.   Закінчіть  речення.

           Рослина, що має міцний дерев'янистий стовбур, живе сотні і навіть тисячі років, називається... .

Рослина, що має багато дерев'янистих  стовбурів, серед яких складно визначити  головний, живе десять або більше років, називається ... .

Рослина з м` якими соковитими стеблами називається....

2. Липа живе 800 років, модрина на 200 років менше, береза в 4 рази менше, ніж модрина, осокір — на 50 років менше, ніж береза, а верба — на 30 років менше, ніж осокір. Скільки років живе кожне дерево?

Заповніть таблицю:

Липа	Модрина	Береза	Осокір	Верба
800р.

 

3.    Про  яку рослину йдеться?

Це широко відома в народі рослина, що росте в лісах  і перелісках, на кручах, на горбах, на високих берегах річок, над урвищами, біля залізничних шляхів. Гілки мають гострі та міцні колючки. Квітки п'ятипелюсткові, з білими або рожевими пелюстками. Плоди світлі або криваво-червоні з 1-5 кісточками. Цвіте рослина в кінці травня — на початку червня. Плоди достигають у кінці серпня — на початку вересня. 1. Шипшина 2. Глід 3. Барбарис

4.    Позначте  знаком « + » ознаки дерева:

•      одне м'яке соковите стебло;

•      один міцний дерев'янистий стовбур;

•     декілька міцних дерев'янистих стебел (стовбурів).

5.    Що  зайве? Чому?

Каштан, акація біла, малина, ялиця, верба — листяні  рослини.

6.    Чому  дерева необхідні для природи та життя людей? Виберіть та підкресліть правильні відповіді.

а) дерева мають  гарний вигляду різні пори року;

б) з деревами пов'язане життя тварин;

в) очищують повітря  від пилу;

г) виробляють кисень, необхідний для дихання живих  організмів;

д) дають деревину.

7.    Коли  прийдете на місце екскурсії,  знайдіть дерева, кущі, трав'янисті  рослини. Порівняйте їх. Порівнюючи, зверніть увагу на те, скільки  стебел (стовбурів) вони мають, звідки починається розгалуження гілок. Подумайте, як довго живуть ці рослини. Поясність, що в них спільне, чим вони відрізняються. Який висновок з цього можна зробити?

8.    Доведіть, що дуб — це дерево. (Хід  міркувань: усі дерева мають  один дерев'янистий стовбур. У  дуба є такий стовбур. Отже, дуб — дерево).

9.    Доведіть, що калина — це кущ. (Хід міркувань: усі кущі мають багато дерев'янистих стебел. У калини також багато дерев'янистих стебел. Отже, калина — кущ).

10.  Доведіть, що калюжниця — трав'яниста  рослина. (Хід міркувань: усі трав'янисті  рослини мають м'які, соковиті стебла. У калюжниці також соковите, м'яке стебло. Отже, калюжниця — трав'яниста рослина.)

11.  Доведіть, що каштан — це дерево, смородина  — кущ, чорнобривці — трав'янисті  рослини.

12.  У статті  «Дерева, кущі, трави» на с. 11 підручника  прочитайте останній абзац. Які рослини називаються листяними, а які — хвойними?

13.  Розгляньте  схему. Наведіть приклади хвойних  та листяних дерев.

 

 

 

14.  На місці екскурсії знайдіть  хвойне й листяне дерево. Порівняйте  їх. При цьому зверніть увагу  на колір кори, напрям гілок, що відходять від стовбура; форму верхівки; форму і величину хвої. Що спільного в цих деревах? Чим вони відрізняються?

15.  Відгадайте  загадки. Вкажіть, до якої групи  рослин належать рослини -    відгадки.

а) Росте куля біла, подув вітер — полетіла.

б)  У вінку  зеленолистім, у червоному намисті. Видивляється у воду на свою хорошу вроду.

в) Біла-білява у лісі стояла.

Моє тіло рубають, мою кров п'ють.

16.  Доведіть, що сосна і ялина — хвойні  дерева.

17.  Доведіть, що яблуня і смородина —  листяні рослини.

18.  Запишіть, які пристосування мають рослини  для розповсюдження.

19.  Насіння  яких рослин розноситься за  допомогою вітру? тварин?

20.  Порівняйте  плоди огірків, маку, квасолі.  Що в них спільного і чим  вони відрізняються? Який висновок  з цього можна зробити?

21.  Випишіть  в одну колонку назви тих  рослин, що мають соковиті плоди,  у другу — тих, що мають  сухі плоди: каштан, кавун, горіх,  диня, горох, персик, помідор, дуб, абрикос, калина, обліпиха, липа, ліщина, квасоля, клен.

22.  Що зайве?  Чому?

Огірок, кавун, диня, перець, морква, помідор, горіх — це плоди.

23. Що відбувається  восени з пожовклим листям? Порівняйте, як опадає листя з дерев  у тиху і у вітряну погоду. Розкажіть про свої спостереження за листопадом у рослин.[16]

Матеріали для вчителя

 

Дерева, кущі та трав'янисті рослини — це життєві форми рослин.

 

 

 

Насінина — це орган, за допомогою  якого розмножуються і поширюються насіннєві рослини.

Плід — це орган, призначений для захисту  насіння. Плоди бувають сухі і соковиті.

 

 

Крім цих  плодів, трапляються ще багатогорішок (суниця), супліддя (шовковиця, ананас).

Найбільший  плід у сейшельської пальми — 10-25 кг, діаметр близько 0,5 м.

Соковиті та смачні плоди кавунів  виростають більше від 20 кг, хоча дикі предки кавунів з південноафриканської пустелі Калахарі мають розміри, не більші від тенісного м'ячика.

                                   Розселення рослин

За допомогою  вітру. Це — найпоширеніший спосіб. Так розселюються лишайники, папороті, верба, тополя, береза, в'яз, клен, ясень, кульбаба.

За допомогою води «мандрує» насіння осоки, очерету, латаття білого та глечиків жовтих.

За допомогою  птахів і звірів. Наприклад, в омели  дуже слизьке та клейке насіння, воно легко прилипає до дзьобів та лапок  птахів. Птахи чистять об гілки свої дзьобики й так розселяють омелу на інші дерева.

                                    Цікаві відомості

Різні види рослин запилюються «своїми» комахами, які  відвідують тільки їх квітки. Наприклад, конюшина запилюється тільки джмелями та бджолами.

Є рослини, які  на перший погляд зовсім позбавлені будь-яких пристосувань до розмноження. На кожному кроці на забур'янених місцях трапляються всім відомі лобода біла і щириця звичайна. Насіння цих рослин дуже дрібне. Зате кількість його визначається тисячами.

Та й час  проростання насіння різний. От хоч би взяти лободу білу. Найбільші насінини швидко проростають. Трохи дрібніші насінини проростають на другий рік. Найдрібніші — на третій рік.

На одній  щириці звичайній дозріває півмільйона  насінин, а у лободи білої — 300-800 тисяч.

Деякі рослини  самі розкидають своє насіння, якщо до їх плоду доторкнеться людина або тварина. У Криму трапляються рослини з дивовижною назвою огірок-пирскач, або скажений огірок. Плоди його справді нагадують невеличкі огірочки, тільки вони сіро-зелені і жорстко-щетинисті. Таку назву рослина одержала за «поведінку» плодів. Якщо доторкнутись до плоду, він миттю відокремиться від рослини і з отвору випорсне струмінь гіркої рідини з насінням. Насіння може викидатися на 5 метрів і більше.

Матіола, запашний тютюн пахнуть тільки вночі. Пахощі цих квітів приваблюють нічних комах-запилювачів.

Калина звичайна — красивий кущ. Особливо гарна калина осінньої пори, коли її кущі прикрашають  яскраво-червоні, неначе розжарені, плоди. Калина добре росте в місті. Інші рослини, посаджені біля фабрик, заводів, гинуть. А калина не боїться такого сусідства. І морозу вона не боїться, і тінь їй не заважає. А от вологу полюбляє. На такому місці буде розпускатися пишно. Розводити калину можна насінням, паростками, відсадками.