Виховання моральних почуттів у старшого дошкільника засобами української народної казки

В духовному збагаченні підростаючого покоління велике значення, на думку К. Д. Ушинського, має ознайомлення з художньою літературою, зокрема з фольклором, в якому відбито народній ідеал. У фольклорі живе народне слово виступає у найдовершенішому вигляді. "Ідеал людини, яким він постає у фольклорі, позначений всіма кращими якостями душі народної : чесністю, правдивістю, співчуттям , прихильністю до краси" [11, с. 35].

В.О. Сухомлинський також  вважав казки духовним багатством народної педагогіки, вважав їх одним із засобів  духовного виховання дітей. Він  наголошував на необхідності розповідати  й читати дітям народні казки, "бо в них не тільки мудра думка, а й найтонше емоційне забарвлення слова емоційна схвильованість, радість та смуток, захоплення чи подив, викликанні яскравим повнокровним образом казки, ті найточніші душевні поштовхи, які ми пробуджуємо в дитині…" [25, с. 4].

Казка вдихає в душу дитини чутливість до найтонших відтінків думки інших людей. Образна мова казок зворушує дитину, пробуджує почуття власної гідності, стверджує поняття про добро й зло, справедливість і несправедливість.

Витоки духовного виховання - у розповіданні та читанні казок, виховання через серце, виховання через душу дитини. Казка завдяки своїй невимушеності викладу, прозорості образів, назавжди залишає невиправний слід у дитячій душі.

Казка супроводжує людину все життя. Вона приходить до нас  із настояної космічної мудрості віків, промовляє голосами предків, співає малиновими дзвонами любові у нашій душі. Народна педагогіка активно використовувала дидактичний потенціал українського казкового епосу, тому казка посіла друге місце після колискової у материнській школі. Казка використовувалася у родинному вихованні не лише з розважальною метою, а й для заспокоєння, заколисування дитини, для тренування пам'яті, вона була першим "підручником", енциклопедією народної мудрості, з якої дитина пізнавала світ і себе в світі.

Великі педагоги минулого відзначали непересічність народного українського казкового епосу у вихованні дітей. Зокрема К. Д. Ушинський писав: " Багато з них, мабуть, народ переробив або заново склав спеціально для дітей. Це - перші і блискучі спроби народної педагогіки, і я не думаю, що хто-небудь був спроможний змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу. Народну казку діти читають легко вже тому, що в усіх дитячих народних казках безперервно повторюються дитячі слова та звороти, і з цих безперервних повторень, що якнайбільше задовольняють педагогічне значення оповідання, складається оповідання, складається щось ціле, струнке, що легко оглянути, сповнене руху, життя й інтересу. Ось чому народна казка не тільки цікавить дитину, не тільки становить прекрасну вправу в самому початковому читанні, весь час повторюючи слова й звороти, але надзвичайно швидко відбивається в пам'яті дитини з усіма своїми деталями й народними висловами …" [26, c. 456].

На педагогічному значенні народних казок акцентував увагу І. Я. Франко, який у передмові до збірки " Коли ще звірі говорили" зазначив : " Я бажав би, щоб наші діти в інтересі здорового і морального розвою якнайдовше витали фантазією в тім світі простих характерів і простих відносин … відси вони винесуть перші і міцні основи замилування до чесності, правдомовності і справедливості, а надто любов до природи і охоту - придивлятися близько її творам…" [28, c. 143]. А у статті "Байка про байку" письменник говорив про незабутність дитячих вражень від казки, про її роль у зміцненні любові дитини до рідного слова.

Оскільки у наш час  актуальною є проблема національного  виховання, виховання національно  свідомих громадян, то казка - найбільш благородний матеріал для цієї мети.

 

Розділ 2. Експериментальне дослідження вихованості моральних почуттів у старших дошкільників

 

2.1. Діагностика рівнів вихованості моральних почуттів дітей старшого дошкільного віку

 

      Наше  дослідження проводилося в Липненському ДНЗ, Житомирської області. В дослідженні приймали участь діти старшої групи  в кількості шістнадцяти осіб, серед яких 8 хлопчиків і 8 дівчаток. Найстаршій з обстежених дітей – 6 років 2 місяці, наймолодшій – 4 років 10 місяців. Для наочності дані про дітей подані у вигляді таблиці 2.1. (Див. додаток Б). 

    З метою вивчення реального стану вихованості моральних почуттів у дітей старшого дошкільного віку було визначено такі критерії та показники (див. табл.2.2.).

Таблиця 2.2.

Критерії  та показники моральної вихованості  дітей

Критерії вихованості	Показники
Любов до Батьківщини	Знання історії, повага до історичного минулого, традицій народу, турботи про інтереси, історичну  долю країни, почуття гордості за великих  людей країни, її культуру, досягнення, дбайливе ставлення до природи, народних надбань, знання сучасних важливих подій.
Повага	Дружні стосунки з хлопчиками і дівчатками, вимогливість і повага до ровесників та старших людей.
Доброзичливість	Звичка надавати безкорисливу допомогу, доброзичливе ставлення до людей, турбота про них, допомога, чуйність, повага, довіра; уважне ставлення до інтересів, бажань людей, питань, які їх турбують, до думок, почуттів оточуючих; тактовне ставлення до їх самолюбства, гордості, гідності; виключає грубість, чванство, пихатість, нетерпіння, недовіру.
Чесність	Правдивість, щирість; виконання обіцянок; нетерпимість до брехні, крадіжки, обману, добровільне визнання своїх помилок, вчинків; говорити істину, не приховувати дійсний стан справ.
Відповідальність	Сумлінне виконання  своїх обов'язків, зроблених пропозицій, зобов'язань; звичка доводити розпочату справу до кінця; готовність відповідати за свої вчинки.
Милосердя, співчуття	Почуття жалю, співчуття  до товаришів та оточуючих людей, бажання допомогти, підтримати у  складних ситуаціях.

 

Для діагностування дітей візьмемо такі показники: доброзичливість, милосердя, співчуття, чесність, повагу. 

    Моральна свідомість індивіда існує в уявленнях, поняттях, переконаннях ідеалах. У дошкільному віці формуються елементарні уявлення про мораль, судження про те, що добре і що погано, що можна робити і чого слід уникати. У цьому процесі дитина вчиться правильно оцінювати, обирати адекватну ситуації форму поведінки, усвідомлювати свої дії. Оцінювання вчинків відбувається за способом їх здійснення (як вчинив), результатами (які наслідки вчинку) і мотивами ( чому так вчинив).

Під час проведення дослідження відповідно до критеріїв та показників моральної вихованості нами було встановлено такі рівні вихованості моральних почуттів у дітей : високий, середній, низький.

До високого рівня  ми відносимо дітей які виявляють доброзичливість, щирість, чесність у вільному спілкуванні з однолітками без сторонньої допомоги. Поважають товаришів та старших, виявляють співчуття та милосердність до оточуючих у певних ситуаціях

  До середнього рівня відносяться діти які доброзичливо, чесно, щиро з повагою спілкуються один з одним, але іноді виникають труднощі при спілкуванні, в які втручається вихователь.

 До низького рівня належать діти в яких постійно виникають труднощі у спілкуванні з однолітками, не бажання говорити праду. Виявляють не зацікавленість та байдужість до чужого горя.

Під час спостереження ми виявили на якому рівні у дітей ті показники моральності які нас цікавлять. Але спочатку ми поділили дітей на групи  (див. додаток В).

Характеризуємо доброзичливість у спілкуванні дітей за допомогою рівнів, які я згадувала на початку – високий, середній, низький. Використовуємо метод спостереження та наводимо ситуації морального вибору (див. дод. Е). Результати подаємо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

№	Ім’я дитини	Рівні моральності
1	Рома У.	високий
2	Ярослав М.	середній
3	Владислав У.	середній
4	Артем М.	середній
5	Юля Л.	високий
6	Наталі Г.	низький
7	Наташа П.	середній
8	Валерія Ч.	високий
9	Владислав Т.	високий
10	Дмитро О.	низький
11	Данило Ш.	низький
12	Дмитро К.	середній
13	Юля Ф.	високий
14	Даша Ф.	середній
15	Сніжана З.	середній
16	Віталіна М.	середній

 

 

         Те,  на стільки дитина чесна у спілкуванні з товаришами, однолітками ми виявляли під час проведення методики "Говори лише правду" суть якої заключалася в тому, що вихователь пропонує дітям погратися у гру, в якій діти матимуть можливість запитати у своїх друзів будь-що, а ті повинні будуть чесно відповідати. Той хто відповідає, отримує право сам задати питання. Товариша, якому адресується запитання, дитина обирає сама.

Після проведення даної  методики, ми виявили, що не всі діти чесні між собою. А саме: 6 дітей з 16 чесно спілкуються один з одним, 7 дітей спілкуються на середньому рівні, інколи дозволяють собі сказати неправду, та троє дітей мають низький рівень чесності.

На  скільки діти поважають  один одного та дорослих ми визначала  за допомогою спостереження за дітьми під яас ігрової діяльності, на заняттях, прогулянці. Результати за даним рівнем моральності наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

№	Ім’я дитини	Рівень моральності
1	Рома У.	середній
2	Ярослав М.	середній
3	Владислав К.	середній
4	Юля Л.	середній
5	Наталі Г	середній
6	Наташа П.	низький
7	Артем М.	низький
8	Валерія Ч.	високий
9	Владислав Т.	високий
10	Дмитро О.	низький
11	Данило Ш.	середній
12	Дмитро К.	середній
13	Юля Ф.	середній
14	Сніжана З.	середній
15	Даша Ф.	високий
16	Віталіна М.	середній

 

Це спостереження дало зрозуміти що поважають себе і  інших на високому рівні тільки 3 дітей, 10 дітей відносяться до середнього рівня моральності, і 3 дітей не поважають ні себе ні інших.

Виявити рівень милосердя  та співчуття у дітей нам допомогли бесіди під час розглядання українських народних казок. Одну із них наведемо для прикладу.

 Бесіда за казкою"Зайчикова хатка".  Після прослуховування казки дітям було поставлено низку запитань, таких як:

-   Як ви думаєте, про що ця казка?

• Як ви думаєте, чому Лисичка вигнала Зайчика із хатинки?
• Хто з героїв вам найбільше сподобався і чому?
• Кому ви більше співчуваєте?
• Кого ви більше жалієте?
• Що могло б статися, якби герої не здійснювали тих вчинків, які описані в казці?

-   Що було б, якби в казці були одні погані або одні хороші герої?

-  Чи вмієте ви  співчувати, коли у когось неприємності?

Отримавши відповіді дітей, ми зробили такі висновки, що у половини дітей добре виховане почуття милосердя та співчуття, інші 8 дітей не заввжди роблять правильний моральний вибір у певних ситуаціях. Але загалом результати дослідження непогані.

По завершенню роботи ми зробили загальні висновки щодо рівнів вихованості моральних почуттів у дітей. Результати дослідження подані у таблиці 2.5.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5.

Рівні вихованості моральних почуттів	Група №1	У %	Група №2	У %
Високий	1	12,5 %	1	12,5%
Середній	5	62,5%	3	37,5%
Низький	2	25%	4	50%

 

У зв’язку з тим, що ми отримали приблизно однакові результати (див. дод. Г) ми можемо брати ці дві групи для дослідження. Беремо групу №2 вона буде експериментальною, а група №1 буде контрольною.

2.2. Підвищення ефективності виховання моральних почуттів дітей старшого дошкільного віку

Казка має можливість оперувати  великим виховним потенціалом у моральному спрямуванні юного слухача або читача. В казці, як правило, закладена певна моральна ідея – засудження зла, перемога добра, возвеличення праці, справедливості, подвигу. До того ж утвердження моральних законів життя – її головна ідея. В ній яскраво виражаються моральні норми і принципи, етичні та естетичні ідеали народу.