Іграшка як носій соціокультурних цінностей

Дата добавления: 21 Января 2012 в 17:01
Автор: l*********@email.ua
Тип работы: реферат
Скачать полностью (7.55 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Іграшка як носій соціокультурних цінностей).doc

  —  33.50 Кб

  ІГРАШКА ЯК НОСІЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ  ЦІННОСТЕЙ

    Іграшка - той же носій інформації для дитини, як газета або Інтернет для дорослого.

  Іграшка - духовний образ ідеального життя, ідеального світу, це архетип уявлень  про добро – справжнє чи уявне. Справжня іграшка стверджує добро й визначає розрізнення добра й зла. Наприклад, м’ячик символізує зроблену форму кулі - Сонця або Землі. Пірамідка – ієрархічну світобудову.

  Іграшка завжди виконувала крім інших і психотерапевтичну  функцію - допомагала дитині опанувати  власними бажаннями, страхами. Страх темряви, наприклад, можна перемогти за допомогою дерев'яного меча - знаряддя його подолання. Іноді дитина сама знаходить «іграшки» - предмети-функціонери, що відповідають певним, часто неусвідомленим її потребам. Пам’ятайте: іграшка не тільки супровід гри, але й засіб навчання, розваги й навіть лікування.

  Особливої уваги заслуговує іграшка як носій  соціокультурних цінностей суспільства.

  На думку  О. Вовчик-Блакитної, саме вона  є своєрідним показником напрямку  розвитку суспільства – до процвітання чи до занепаду. Іграшка виступає узагальненим, матеріальним, естетичним та етичним засобом передачі культурно-історичного досвіду поколінь, носієм того змісту суспільного і предметного світу, який належить дитині засвоїти в період раннього і дошкільного дитинства.

    Психолог  звертає увагу, що іграшка сприяє  моделюванню багатьох життєвих  процесів, утвердженню тих або  інших цінностей, формує та  закріплює соціальні норм та  передуставлення, стосунки людей,  їх ставлення до навколишнього  соціального та природного світу. За даними дослідниці сьогодні дитячі іграшки, як частина сучасної масової культури, сприяють формуванню похмурої і безрадісної картини світу у дітей дошкільного віку, що ще раз переконливо доводить необхідність їх ретельного і обдуманого вибору.

  Змінилася й сама якість, сама суть дитячої  гри: вона стала невеселою, агресивною, індивідуалістичною. Виявився перерваним багатовіковий ланцюг передачі ігрової  традиції від одного дитячого покоління  іншому. І це призвело до кризи ігрової культури. Якість ігор стрімко падає. Усе більше примітивних ігрових форм - витівок, забав, що все частіше переходять у бешкетництво й навіть хуліганство: забави з вогнем, вибухами, жорстоке поводження із тваринами, безглузде руйнування й т.п.

  Сучасна дитина живе у світі, на перший погляд набагато більш різноманітному, ніж його одноліток двісті, сто й навіть тридцять років тому.

  Ми  всі й наші діти живемо у світі, заповненому до відмови різноманітними й... недовговічними предметами: одноразовий  посуд, білизна, одяг та ін. А іграшки купуються валізами й через місяць так само валізами викидаються.

  Серійна іграшка, з якої найчастіше, на жаль, має справу сучасна дитина, по суті своєї є антиіграшкою: у ній  закладена ідея володіння, а не радісного  пізнання світу; вона формує тенденцію витиснення розвиваючої гри й справжньої творчості. Зовнішня привабливість іграшки-товару стає важливіше ігрового застосування, звідси - нові форми, матеріали, не властиві традиційній іграшці.

  Сьогодні  дитяча іграшка як частина сучасної масової культури спричинює будову досить похмурої й безрадісної картини світу, про що свідчать дитячі малюнки. Серійна іграшка за духом своєму протистоїть креативній (розвиваючій) іграшці, котра сприяє розвитку творчого потенціалу дитини, особистісному й морально-духовному росту, провокує різноманіття стратегії поводження. Це всі так звані архетипічні іграшки - конструктивні, невизначені, багатофункціональні: м'яч, обруч, ціпок та ін. По суті своїй креативна іграшка своїми коріннями сягає в народну іграшку.

  Антиіграшка - це специфічний засіб інформації, що пропагує антицінності. Вона становить  небезпеку для життя й здоров'я  дітей, може заподіяти шкоду нормальному  фізичному, психічному й морально-духовному розвитку.

  Антиіграшка - це не просто погана іграшка, тобто  неякісно зроблена, грубо розфарбована, з гострими краями або дрібними деталями. Часто антиіграшками виступають зовні бездоганно виготовлені з  екологічно чистих матеріалів фірмові вироби закордонного або вітчизняного виробництва. Але які психічні процеси проявляються у взаємодії дитини з антиіграшкою?

  У дітей є в наявності успадковані  від предків архитипічні моделі сприйняття реальності. Сучасний вигляд людини-ляльки, ландшафти настільних ігор, цвіто-форми конструктора та ін., як правило, не відповідають цим моделям, а іноді прямо суперечать їм. граючись із іграшками іноземного походження, маля як би одержує перший досвід культурної колонізації, ставши перед необхідністю відкидання, відчуження від свого й підпорядкування чужоземному іграшковому пантеону.

  Так у житті дитини, на думку вчених, відбувається перша соціокультурна травма, через яку потім формується комплекс культурної, національної неповноцінності. Іноземні іграшки можуть сприяє руйнуванню зв'язків між поколіннями, ще в дитинстві проектуючи лінію розламу між «батьками» і «дітьми».

  Іграшка, як ми могли переконатися, серйозно впливає на дитячу психіку й на розвиток особистості малюка. Адже для нього вона жива й справжня.

  Але не все так погано. У нас є  гарні й «розумні», вірніше сказати, мудрі іграшки. Більшість із них  не продається у звичайних дитячих  магазинах. Вони виготовляються вручну вдома.

  Ці  рідкі тепер позитивні персонажі  випромінюють добро й любов до кожної дитини, а ті теж відповідають любов'ю. Тому присутність у дитячій хоча б одного з улюблених героїв принесе ще одну часточку тепла й ніжності й нагадає про ті теми, які зачіпалися ними. Звичайно, «творчий потенціал» цих ляльок невеликий, але він значно превищує той негативний заряд антиіграшок, якими насичені сучасні магазини.

  Для старших дітей зараз можна  купити набори для будівлі кораблів, літаків, човнів. Для дівчаток продаються гарні набори для вишивання й  пошиву суконь своїм улюбленим лялькам, а для хлопчиків - столярні, слюсарні інструменти. Вони вчать дітей самостійності, працьовитості, турботі про ближніх. Наприклад, підліткові, може бути, буде (сподіваюся!) дуже приємно зробити своїми руками для ляльки сестри які-небудь меблі. Та й будь-яка іграшка, виготовлена своїми руками, - найкраща для дитини й найдорожчий подарунок для його (її) друга або подруги.

  А ще є іграшки, які не треба купувати. Досить прогулятися по парку й  набрати жолудів, паличок, шишок, перевірити мамині запаси шматочків тканини  й стрічок, зібрати всяку дрібницю й зробити іграшку із усього цього підручного матеріалу. Тут величезне поле для фантазії!

Описание работы
Іграшка - той же носій інформації для дитини, як газета або Інтернет для дорослого.
Іграшка - духовний образ ідеального життя, ідеального світу, це архетип уявлень про добро – справжнє чи уявне. Справжня іграшка стверджує добро й визначає розрізнення добра й зла. Наприклад, м’ячик символізує зроблену форму кулі - Сонця або Землі. Пірамідка – ієрархічну світобудову.
Содержание
содержание отсутствует