Дидактичні особливості інтегрованих уроків в початкових класах

Дата добавления: 07 Декабря 2013 в 18:11
Автор: n*************@gmail.com
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (46.83 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Курсова робота перевірена.docx

  —  49.16 Кб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему

«Дидактичні особливості інтегрованих уроків в початкових класах»

 

 

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Проблема інтегрованого  навчання в педагогічній теорії

1.1 Історичний аспект проблеми  інтегрованого навчання

1.2 Теоретичний аспект проблеми  використання інтегрованих уроків  на сучасному етапі

Розділ ІІ. Дидактичні особливості  інтеграції окремих предметів у  початковій школі

2.1 Інтеграція навчання мови  й читання

2.2 Інтеграція природознавчого  та суспільствознавчого напрямків  освіти

2.3 Інтеграція математичної та  природознавчої освіти

2.4 Інтеграція предметів естетичного напрямку

Висновки

Література

 

 

Вступ

 

За останні десятки літ світ неймовірно змінився, і далі змінюється надзвичайно швидким темпом. Зміни  в світі мають безпосередній  вплив на вчителів і учнів, на зміст  та методи навчання.

Основна засада, на якій ґрунтується  загальна орієнтація навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Для формування людини нового суспільства  необхідні принципові зміни в  навчанні і вихованні молодого покоління, «олюднення» змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Є необхідність у створенні нових курсів, здатних  задовольнити потребу дитини в адекватному  освоєнні навколишньої дійсності, яка  безперервно змінюється й оновлюється.

Вже давно став очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливостями чинних навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто забезпечити різнобічний  розвиток дитини, її орієнтацію в природі  і суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така невідповідність особливо гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це період первинного – і тому визначального для подальших етапів – організованого і цілеспрямованого суспільного впливу. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв’язках і взаємозалежностях. Водночас пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мисленнєвими операціями, як осмислення побаченого, диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.

У такій ситуації надзвичайно цінними  й продуктивними видаються спільні  пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів і  уроків. Інтегровані уроки більш  різноманітні, пов’язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними  емоціями, що надзвичайно важливо  в роботі зі школярами.

Отже, інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити  учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати  і висловлювати свої думки на запропоновану  тему. Діти мають можливість застосовувати  при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай  незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття.

Таке важливе значення інтегрованих уроків для сучасної педагогіки й  зумовлює актуальність нашої роботи.

Предметом нашої роботи є визначення дидактичних особливостей інтегрованих уроків у початковій школі. Об’єкт дослідження – інтегровані уроки  різних типів у початковій школі.

Головною метою є з’ясувати  дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків в початкових класах. З цього випливають наступні завдання:

  • визначити сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики;
  • проаналізувати розробленість проблеми інтегрованого навчання в педагогічній теорії;
  • охарактеризувати переваги та недоліки використання інтегрованих уроків у початковій школі;
  • розглянути основні напрямки інтеграції предметів у сучасній початковій школі України.

Виконання цих завдань дозволить  визначити основні дидактичні особливості  проведення інтегрованих уроків у початкових класах.

 

 

Розділ І. Проблема інтегрованого  навчання в педагогічній теорії

 

1.1 Історичний аспект  проблеми інтегрованого навчання

 

Історичний шлях розвитку інтеграції в навчанні поділяється на 2 періоди:

1.Виділення категорії "інтеграція" з науки і філософії.

2.Формування концепції "інтеграція" в освіті.

Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті

Я.- А. Коменським у праці "Велика дидактика": "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку."[20, 74].

Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі " Лінгранд і Гіртруда" інтеграція розглядалась як метод навчання.

Німецький вчений і педагог Гербарт у ХVIII столітті виділив такі основні характеристики навчання:

1) ясність (зрозумілість);

2) асоціація;

3) система (інтеграція) - можливість  самостійно скласти картину світу.

У ХІХ  столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і  читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. К.Ушинський вважав, що розвивати  мову окремо від думки неможливо, що мова не є щось відокремлене від  мислення, а, навпаки, є його творіння, розвивати ж слово перед думкою навіть шкідливо, бо читання і запис  слів, не підкріплений конкретними  уявленнями і образами, веде до формалізму.

Другий період припадає на ХХ століття. Вчені російської школи Каптеров, Блонський заперечували багатопредметність у школі. Розмежували інтеграцію і міжпредметні зв'язки.

На початку ХХ століття з'являється "концепція праці". Головна  ідея її - навчити працювати, комплексно підходячи до навчання.

У 1907 році виникає "концепція зв'язку з мистецтвом".

В середині ХХ століття з усіх можливих концепцій видалено такі напрямки інтеграції:

1) інтеграція на основі праці;

2) інтеграція на основі взаємозв'язку  загального і спеціального;

3) інтеграція на основі мистецтва  та культурознавства;

4) інтеграція на основі центрів  за інтересами;

Інтеграцію було покладено в  основу комплексних програм радянської освіти 20-х років. Побудовані на основі широкої міждисциплінарної інтеграції, вони на жаль, виявилися непродуктивними  для навчання й розвитку учнів, бо не давали синтетичних, ґрунтовних знань  і вмінь.

У 60-х роках  В.О. Сухомлинський проводив "уроки  мислення в природі". Це – один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Він проводив уроки мислення в природі, що включали об’єднані  знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання і природознавства. В.О.Сухомлинський  рекомендував цілісне ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і  мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому  засвоєнню рідного слова в  усіх його барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам’ять дитини, сприяє успішному розумовому розвиткові.

Тенденція уваги до проблеми інтеграції, започаткована  К.Ушинським та В.Сухомлинським, значно розширилася і поглибилася в  дослідженнях українських вчених –  Л.Варзацької, М.Вашуленка, О.Савченко, Н.Світловської, І.Беха, І.Волкової, М.Іванчук та ін. Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів [7, 5].

Аналіз  науково-методичних досліджень свідчить, що інтеграція в дидактиці розглядається  в двох аспектах:

1) як мета  навчання, що передбачає створення  цілісної уяви про навколишній  світ як єдине ціле, у якому  всі елементи взаємозв’язані;

2) інтеграція  – як засіб навчання, що орієнтований  на зближення предметних знань,  встановлення між ними взаємозв’язків.

Велика  увага приділяється інтеграції знань  у початковій школі, оскільки, на думку  М.Вакуленка, для цього існують  об’єктивні причини й передумови, зокрема:

- необхідність  усунути перевантаження дітей;

- скоротити  кількість навчальних годин протягом  тижня і вилучені години віддати  для предметів розвивально-виховного  циклу;

- інтегрований курс у початкових  класах може без додаткових  витрат вести сам класовод, оскільки  йому доводиться навчати школярів  цих предметів у традиційній  ізоляції (на відміну від старших  класів, де інтеграція курсів  вимагає переучування вчителя,  наповнення його знаннями з  іншого предмета, що інтегрують  з тим, який він викладає [8, 9].

Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні та за рубежем.

 

1.2 Теоретичний аспект  проблеми використання інтегрованих  уроків на сучасному етапі.

 

Переорієнтація  суспільства на розвиток людини зумовили якісно нові вимоги до вивчення шкільних предметів. Дисциплінарна організація  знань, що відповідала певному історичному  етапові, нині поступається місцем новій, нетрадиційній. Такий розвиток науки  передбачав ще В.Вернадський: “Справа в тому, – зазначав він, – що ріст наукового знання ХХ століття швидко стирає межі між окремими науками. Воно дедалі більше спеціалізується не за науками, а за проблемами. Це дає змогу, з одного боку, надзвичайно глибоко вивчати явище, а з іншого – охоплювати його з усіх точок зору” [27, 28].

Важливим  напрямком методичного оновлення  уроків, як зазначає О.Савченко, є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного  з кількох предметів і об’єднаного  навколо однієї теми [30,87].

Ідея інтеграції знань є надзвичайно  популярною в освіті. Її освоєння, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та теорія вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим  рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням  їх дієвості й систематичності. Таким  чином інтегрування є якісно відмінним  способом структурування, презентації  та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань  у нових органічних взаємозв’язках.

Особливо актуальними є питання  інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного.

Поняття «інтеграція» - це процес пристосування  і об’єднання розрізнених елементів  в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення». Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала основи і необхідність інтеграції.

Методичними принципами об’єднання предметів є:

1. опора на знання з багатьох  предметів;

2. взаємозв’язок в змісті окремих  дисциплін;

3. зближення однорідних предметів;

4. розвиток загальних рис для  ряду предметів.

Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують  об’єктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність усунути  перевантаження дітей скоротити  кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів  розвивально-виховного циклу. Об’єктивною  передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель  початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів  у традиційній ізоляції. Натомість  у старших класах інтегрування окремих  предметів, навіть споріднених в  один, створює труднощі у підготовці вчителя, який би вів цей курс. Адже це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної  наукової ерудиції в методах наук на основі яких створено інтегрований предмет.

Безумовно, говорити сьогодні про  повну інтеграцію тих чи інших  предметів у рамках початкового  навчання поки ще рано, оскільки для цього необхідні спеціальні дослідження, в яких мають взяти участь і дидакти, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.

У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти розглядається  як важлива умова повноцінної  реалізації усіх її функцій, на основі інтеграції усіх її навчальних курсів уже створені окремі програми [12, 24]. До них слід віднести художню працю, оскільки художньо-трудова діяльність учнів на заняттях безпосередньо  пов’язана з розвитком зору, координацією рухів, мовленням і мисленням.

Страницы:1234следующая →
Описание работы
Головною метою є з’ясувати дидактичні особливості проведення інтегрованих уроків в початкових класах. З цього випливають наступні завдання:
визначити сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики;
проаналізувати розробленість проблеми інтегрованого навчання в педагогічній теорії;
охарактеризувати переваги та недоліки використання інтегрованих уроків у початковій школі;
розглянути основні напрямки інтеграції предметів у сучасній початковій школі України.
Содержание
Вступ
Розділ І. Проблема інтегрованого навчання в педагогічній теорії
1.1 Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання
1.2 Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків на сучасному етапі
Розділ ІІ. Дидактичні особливості інтеграції окремих предметів у початковій школі
2.1 Інтеграція навчання мови й читання
2.2 Інтеграція природознавчого та суспільствознавчого напрямків освіти
2.3 Інтеграція математичної та природознавчої освіти
2.4 Інтеграція предметів естетичного напрямку
Висновки
Література