Антиалкогольная политика

34

ЗМІСТ

ВСТУП

Здоров'я — дарунок молодості. У зрілому віці, а тим більше у старшому і похилому воно залежить від того, як ставилися до нього в молодості, чи вживали заходів для його своєчасного збереження.

Кожній людині приємно відчути себе здоровою, коли  виконання будь – якої роботи, навантаження зовсім  не є обтяжливим і дарує  тільки радість. Кожний  із нас може і повинен підтримувати  своє здоров’я протягом  всього життя. Це  досягається дотриманням  певного режиму праці  і відпочинку, раціонального харчування, відмовою від шкідливих  звичок, але перш  за все – регулярною  фізичною  активністю.

Педагог повинен  навчити здорових людей берегти своє здоров’я з дитинства -  це перший  крок для того, щоб навчити людину  з дитинства в розумно  ставитися до свого здоров’я, а вихователі  дитячого садочка  повинні те тільки виховувати і навчати  дітей, а й дбати  про їх здоров’я.

Пропаганда здорового способу життя – це відмова від алкоголю, наркотиків та паління.

Здорова і духовно розвинута  людина  щаслива: вона  відмінно себе почуває, отримує  задоволення від своєї роботи, прагне до самовдосконалення, досягає нев’янучої  молодості духу і внутрішньої краси.

Цілісність людської особистості проявляється  перш за все  у взаємозв’язку і  взаємодії  психічних і  фізичних сил  організму. Гармонія психофізичних  сил підвищує  резерви здоров’я, створює  умови  для творчого  самовираження і різних сферах нашого  життя.

Пропагування здорового способу життя, важливими еле­ментами якого є  — раціональне харчування і систематична рухова акти­вність. Використання сучасних рекомендацій в цій області веде до підвищення працездатності, зміцнення здоров'я, зниження ризику захворіти в майбутньому.

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті визначає основні стратегічні напрями її вдосконалення. Зокрема, одним із пріоритетних завдань середньої освіти є виховання в молодої людини відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Одним із шляхів, що сприяє збереженню здоров’я підростаючого покоління, доктрина вважає пропаганду здорового способу життя. Пропагування здорового способу життя дасть змогу знизити захворюваність дітей, підлітків та молоді, спрямувати їх прагнення до здорового способу життя, зменшити вплив шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю, наркотиків та паління,  на їх здоров’я.

Орієнтація на попередження і подолання шкідливих звичок засобами пропагування здорового способу життя не випадкова. Проблема вживання алкоголю в юнацькому віці останнім часом стала актуальною щодо формування здорового способу життя серед учнівської молоді. За даними досліджень учених, майже третина опитаних школярів визнала, що вживає спиртні напої не рідше, ніж раз на тиждень, а дев’ять відсотків – постійно.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження засвідчує, що вивчення питання алкоголізму, наркоманії  та паління неповнолітніх здійснюється у таких напрямах: соціальні аспекти алкоголізму,  наркоманії  та паління школярів досліджують О.Балакірева, Л.Гриценюк, О.Яременко та інші;  медичні особливості алкоголізму,  наркоманії  та паління – В.Белюмов, Б.Братусь, С.Гарницький, П.Копит, П.Сидоров, Ф.Углов та інші; психологічну профілактику – Д.Белухін, Н.Дементьєва, Д.Колесов, Н.Максимова та інші; педагогічну профілактику цих явищ – Л.Анісімова, І.Лисенко, О.Маюров, В.Оржеховська, О.Пилипенко, М.Фіцула та інші. Переважна більшість означених психолого - педагогічних досліджень стосується проблем попередження та подолання підліткового алкоголізму, наркоманії  та паління.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, темою курсової роботи обрано: «Антиалкогольне, антинікотинове і антинаркотичне виховання школярів».

Мета  курсової роботи – дослідження методики  формування  здорового способу життя  серед учнівської молоді. 

Предмет дослідження – форми і методи роботи школи з  формування  здорового способу життя  серед  учнівського колективу.

Об’єкт дослідження – зміст виховної роботи з формування здорового способу життя в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Березовичі.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні  завдання:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми;

2. На основі опрацьованої літератури визначити фізіологічні аспекти впливу алкоголю на організм;

3. Визначити вплив тютюнокуріння на організм;

4. Проаналізувати здійснення антинаркотичного виховання в школі.

5. Розробити питання тестів для проведення досліджень в ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Березовичі.

6. Провести дослідження серед учнів основної та старшої школи с. Березовичі.

7. Опрацювати дані дослідження графічно.

8. Оформити додатки до курсової:

а)   тематика бесід з даної проблеми для 7-8 класів;

б)   розробити поради для класного керівника щодо здійснення антиалкогольного, антинікотинового і антинаркотичного виховання школярів;

в)   розробити пам’ятку батькам щодо здійснення антиалкогольного, антинікотинового і антинаркотичного виховання;

8. Обґрунтувати висновки до кожного розділу курсової роботи та загальні висновки.

Методи дослідження:

–        теоретичні: аналіз наукової, психолого – педагогічної, методичної літератури з обраної теми. Конкретизація, систематизація, узагальнення.

–        емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю,  письмове опитування: анкетування, тестування; узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду. 

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи ___ сторінки. Основної частини – ___ сторінок. До основного тексту введено __ таблиць, __ схеми та __ діаграми. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано ___ додатків загальним обсягом ___ сторінок.

РОЗДІЛ 1. АНТИАЛКОГОЛЬНЕ, АНТИНІКОТИНОВЕ І АНТИНАРКОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

1.1.                                    Про здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя - це все в людській діяльності, що стосується   збереження і зміцнення здоров’я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров’я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення здорового способу життя важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових здорового способу життя, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров`я.

Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров’я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки – медицина, гігієна, охорона здоров’я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука - валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс валеології - наука про здоровий спосіб життя.

Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров’я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров’я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об’єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров’я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%).

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові - фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров`я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров’я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров’я індивіда.

Соціальне здоров’я пов’язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму – сім’єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв’язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров`я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров`ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі - економічної, політичної, соціальної, духовної.