Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 21:10, лекция
«Еврика!» цей вигук давньогрецького вченого і винахідника Архімеда відомий всім ще з шкільної лави.Це слово не просто констатація факту знахідки, в нашій свідомості воно ассоціюється з виразом найвищого почуття задоволення, радості і захоплення від знайденого рішення задачі, яку до цього довго не вдавалося вирішити і шлях вирішення якої був заплутаним і тернистим.
1. Історія становлення евристики як науки.
2. Предмет і завдання евристики
В будь-якому випадку загальними ланками, які повязують у єдиний ланцюг поняття «евристика» і «творчість», є уявлення про нетривіальність, неординарність, новизну і унікальність. Стосовно до понять «творчість» такими якостями характеризується результат творчої діяльності, стосовно до евристики – методи і засоби отримання цього результату.
У чому ж секрет еврістичної потужності філософії?
По-перше, її твердження і категорії, насичені універсально широким змістом, прикладені до будь-якої теоретичної і практичної ситуації.Але саме ця загальність, «розмитість» кордонів дозволяє досліднику включати положення філософії у програму кожного конкретного дослідження найважливішим елементом.
По-друге.
Практично у всіх визначеннях евристики
дослідниками різних галузей підкреслюється
її методологічний статус. За образним
виразом відомого норвезького вченого
і мандрівника Т.Хейєрдала, нинішні спеціалісти
немовби сидять у глибоких криницях. Кожний
бачить тільки те, що здобуває сам. Але
одна з функцій філософа у тому й полягає,
щоб, стоячи зверху, знайомити вчених з
плодами їх сусідів і узагальнювати здобуті
результати. Однак справа тут не обмежується
лише знайомством з тим, що досягнуто суміжними
дисциплінами. Важливо зуміти це знання
застосовувати у себе. Річ заходить таким
чином про залучення не просто знань, а
(як і наголошував Лейбніц) також і методів
їх застосування у своїй області досліджень.
Але хто ж нас повинен навчити перетворювати
знання в алгоритми добування нової інформації,
як не філософія? Оскільки наука про метод
– методологія з′явилася у лоні філософії
і складає її суттєву частину. Методологія
описує загальні шляхи і умови пізнання,
формуючи, таким чином, стратегію наукового
пошуку; вона розробляє засоби, інструментарій
пізнавальних процедур, вчить усьому тому,
що знадобиться мисленню у цій багатоважкій
справі осягнення істини.
Лекція
2
План:
1.
2.
"Наука представляет собой внутренне единое целое. Ее разделение на отдельные области обусловлено не столько природой вещей, сколько ограниченностью способности человеческого познания". (Планк М. Единство физической картины мира.