Звіт з практики в «Агрос - КНК»

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2013 в 18:28, отчет по практике

Описание работы

Метою діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос - КНК» є отримання прибутку в процесі своєї діяльності.
Дослідження роботи цього товариства дозволило закріпити теоретичні знання на практичному матеріалі, функціональні обов’язки декларанта, митного брокера і особливості роботи усього товариства

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………...3
1. Завдання №2. Практика з набуття навичок роботи декларанта
(особи, повноваженої на декларування), митного брокера……………..4-30
2. Узагальнені висновки та пропозиції…………………………………31
3. Список використаної літератури………………………………….32-33
4. Відгук керівника практики від підприємства……………………......34
5. Рецензія викладача-керівника практики ……………….……………35
6. Характеристика………………………………………………………...36

Работа содержит 1 файл

Звіт з практики1.doc

— 163.50 Кб (Скачать)

б) будь-яке посилання  у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більш ніж одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

3. У разі коли згідно  з Правилом 2 б) або будь-яких  інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається  тій товарній позиції, яка більш  конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару або лише до окремих частин товарі, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо з них має повніший або більш точний опис товару;

б) суміші, багатокомпонентні  вироби, які складаються з різним матеріалів або вироблені з різних компонентів і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосовувати;

в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільш порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

4. Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.

5. На додаток до  наведених Правил до зазначених  нижче товарів застосовуються  такі правила:

а) футляри до фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, а також подібна тара, яка має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатних для довготермінового використання і подана разом з виробами, для яких вона призначена, класифікуються разом з упакованими у них виробами. Однак ця вимога поширюється на тару, яка становить разом з виробами одне ціле і надає останньому істотно інший характер;

б) відповідно до зазначеного  вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, що поставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони відносяться до такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів. Однак це положення є необов’язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали або  контейнери придатні для повторного використання.

6. Для юридичних цілей  класифікація товарів у позиціях  будь-якої товарної позиції проводить  відповідно до назви під позиції  і приміток, які стосуються під  позицій, а також вищезазначених  Правил, за умови, що порівнювати можна лише під позиції одного рівня. У цілях цього правила також можуть застосовуватись відповідні до розділів та груп, якщо не обумовлено               інше.

Згідно з вимогами статті 314 Митного кодексу України  з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб’єкта ЗЕД та громадян зразки товарів і техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1862 «Про затвердження порядку взяття (надання) проб та зразків товарів, проведення досліджень (аналізу експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками» затверджено порядок взяття (надання) проб і зразків товарів.

Метою дослідження проб та зразків товарів є вирішення  питань:

  • визначення коду товару згідно з УКТЗЕД;
  • ідентифікації товару, а також сировини після проведення з її переробки;
  • належності товарів та наркотичних засобів сильнодіючих чи отруйних речовин;
  • віднесення товарів до контрольних списків;
  • належності товарів до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;
  • достовірності даних, зазначених даних, зазначених у сертифікації про походження товару з України.

На підприємстві «Агрос - КНК» взяття (надання) проб та зразків оформляється актом.

Базові умови поставок – це сукупність основних обов’язків, контрагентів щодо транспортування  та страхування товарів на шляху  їх переміщення від експортера до імпортера упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товару, а також відповідно до цих умов обов’язки сторін здійснювали певні заходи, сукупність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових значень, що дістав назву ІНКОТЕРМС. Найновішу редакцію було здійснено МТП в 2010 році.

Базові умови визначають й інші обов’язки покупців та продавців:

  • за чий рахунок транспортування;
  • обов’язки продавців у частині пакування та маркування товарів;
  • обов’язки сторін щодо страхування й оформлення комерційних документів.

Згідно з умовою митна  вартість імпортованих товарів повинна  розраховуватись за одним із шести відповідних методів оцінки, які застосовують послідовно.

Порядок застосування системи  митної оцінки товарів, що ввозяться  на митну територію України встановлюється Митним кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» від 28.08.2003 року № 1375.

Митна вартість товарів  які ввозяться на митну територію  України, визначається за допомогою  таких методів:

  • за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
  • за ціною угоди, щодо ідентичних товарів;
  • за ціною угоди, щодо подібних товарів;
  • на основі віднімання вартості;
  • на основі додавання вартості;
  • резервного.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод  за ціною договору, щодо товару, який імпортуються.

Методи віднімання та додавання вартості можна застосовувати  в будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

Обмеження ввезення громадянами предметів на митну  територію України

1. Забороняється  ввезення громадянами на митну  територію України:

1) сільськогосподарської  продукції, що підпадає під  визначення першої - двадцять четвертої  груп Української класифікації  товарів зовнішньоекономічної діяльності, у будь-яких обсягах, крім:

живих тварин за кодом 0106 00 90 90 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, порядок ввезення яких установлено пунктами 15 і 16 частини першої статті 8 цього Закону;

живих тварин, що підпадають під визначення першої групи  Української класифікації товарів  зовнішньоекономічної діяльності та ввозяться громадянами у разі переселення на постійне місце проживання в Україну;

міцних алкогольних  напоїв, вина, пива й тютюнових виробів, які ввозяться в ручній поклажі  та супроводжуваному багажі в порядку  і обсягах, зазначених у пункті 2 частини першої статті 8 цього Закону;

продуктів харчування (крім продукції тваринного походження) вагою до 10 кілограмів в упаковці виробника, що надходять на адреси громадян у міжнародних поштових відправленнях;

продуктів харчування для власного споживання (крім продукції тваринного походження) на суму до 50 євро, що ввозяться в ручній поклажі та супроводжуваному багажі, у порядку і обсягах, які визначаються Кабінетом Міністрів України;

сільськогосподарської продукції, отриманої громадянами-резидентами  як натуральна плата за виконану роботу в державах — учасницях Співдружності Незалежних Держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;

плодоовочевої продукції, вирощеної громадянами-резидентами  на власних присадибних ділянках у суміжних державах, за умови підтвердження довідками органів місцевого самоврядування кількості вирощеної продукції та права власності на ці ділянки;

2) товарів (крім  транспортних засобів, які є  об’єктом реєстрації у відповідних  реєстраційних органах), імпорт яких  підлягає квотуванню та ліцензуванню.

2. Не підлягають  пропуску через митний кордон  України:

предмети, що не можуть перебувати у власності громадян і перелік яких затверджується Верховною  Радою України;

літературні та художні твори, поліграфічна та інша друкована продукція, кіно-, фото-, аудіо- і відеоматеріали, що пропагують війну, жорстокість, порнографію, расову, етнічну або релігійну ворожнечу, закликають до насильницького повалення конституційного ладу в Україні;

предмети, на пропуск  яких потрібні дозволи інших державних установ (за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України), за відсутності таких дозволів;

транспортні засоби, які зняті з обліку у відповідних  реєстраційних органах іноземних  держав і тимчасово ввозяться  на митну територію України громадянами  для власного користування, крім випадків, визначених цим Законом;

транспортні засоби, номери номерних вузлів яких знищено, підроблено або не відповідають записам  у реєстраційних документах;

номерні вузли  до транспортних засобів із знищеними, підробленими номерами;

транспортні засоби, які зареєстровані у відповідних  реєстраційних органах іноземних  держав і ввозяться на митну територію  України для вільного обігу;

предмети, щодо яких не було здійснене митне оформлення.

3. Обмеження  щодо віку механічних транспортних засобів (які приводяться в рух за допомогою двигуна), що ввозяться в Україну, установлюються Кабінетом Міністрів України.

Ввезення громадянами  предметів з метою транзиту через  митну територію України

1. Ввезення громадянами-нерезидентами  особистих речей (крім транспортних засобів, які є об’єктом реєстрації у відповідних реєстраційних органах) з метою транзиту через митну територію України здійснюється в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.

2. Ввезення громадянами  на митну територію України  з метою транзиту товарів, що підлягають оподаткуванню, та транспортних засобів, які зняті з обліку або не перебували на ньому у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, або ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів, які зареєстровані постійно у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і належать цим громадянам-резидентам за правом власності або користування, здійснюється з обов’язковим письмовим декларуванням у порядку, передбаченому для громадян, і оформленням зобов’язання про транзит.

Ввезення цих  товарів і транспортних засобів  дозволяється за умови застосування до них одного з таких заходів  гарантування доставки в митний орган  призначення:

1) надання митному  органу гарантії у вигляді  грошової застави, або фінансової  гарантії вповноваженого банку, або фінансової гарантії незалежного фінансового посередника.

Гарантія надається  в розмірі митної вартості переміщуваних  товарів і транспортних засобів. Порядок надання гарантії та повернення грошової застави визначається Кабінетом  Міністрів України;

2) охорони і  супроводження товарів і транспортних  засобів митними органами. Оплата  охорони і супроводження товарів  і транспортних засобів здійснюється  громадянином;

3) інших заходів  гарантування доставки, визначених  законодавством для окремих видів товарів і видів транспорту.

3. Ввезення громадянами-нерезидентами  з метою транзиту через митну  територію України транспортних  засобів, які зареєстровані постійно  у відповідних реєстраційних  органах іноземних держав і  належать цим громадянам-нерезидентам за правом власності або користування, здійснюється без застосування заходів гарантування їх доставки в митний орган призначення. Ці транспортні засоби декларуються усно чи письмово за бажанням власника (уповноваженої особи) або на вимогу посадової особи митного органу.

 

Узагальнені висновки та пропозиції

Згідно пройденого матеріалу  календарно-тематичного плану було опрацьовано цей матеріал практично. На підприємстві «Агрос - КНК» не було виявлено ніяких інших дій ніж тих, які описані Митним кодексом України та Законами України та іншими нормативними актами, що регулюють митну справу та діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку в процесі  своєї діяльності, згідно переліку предмета діяльності та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників.

В результаті проходження  технологічної практики було вивчено  законодавчі та інструктивні матеріали  з діяльності підприємства «Агрос - КНК», обов’язки та відповідальність працівників, систему обліку, звітності та оформлення різної документації необхідної для діяльності товариства, а також отримані навики по виконанню практичних робіт і застосуванню вивченого матеріалу.

Информация о работе Звіт з практики в «Агрос - КНК»