Товарознавча характеристика асортименту і оцінка якості білизняних трикотажних виробів

                                                                                                        Таблиця 2. 1.

Зведені результати оцінки якості трикотажних білизняних виробів

Згідно таблиці 2. 1. «Зведені результати оцінки якості» білизняні вироби сорочка жіноча денна і чоловіча майка, що були відібрані з магазину «Атлантік», відповідають вимогам стандатру ГОСТ 1136 - 81 “Изделия трикотажные бельевые. Определение сортности” умовно відповідають: сорочка жіноча до другого сорту, а чоловіча майка до першого.

Отже вироби відповідають вимогам стандарту, маркування правильне тому можуть допускатися до реалізації.

               2. 4. Дефекти білизняних трикотажних виробів та причини їх виникнення

Причини виникнення дефектів на трикотажні вироби можуть бути різними: низька якість сировини (волокон, пряжі, ниток, барвників, апретів, допоміжних речовин), недосконалість проведення технологічних процесів виробництва й обробки, розлад і порушення режимів роботи технологічного обладнання, недостатня кваліфікація персоналу, невідповідність умов зберігання та транспортування [8].

За ступенем допустимості дефектів поділяються на недопустимі, допустимі в 1 і 2 сортах; видимі не видимі.

Залежно від площі, яку може займати той чи інший дефект, розрізняють місцеві (які займають обмежену площу) і розповсюджені (які можуть займати всю або значну площу полотна або готового виробу).

Залежно від впливу на рівень сортності чи зміну споживних властивостей дефекти поділяють на дефекти зовнішнього вигляду, дефекти, які характеризують відхилення від встановлених нормативів, від окремих елементів будови (наприклад, щільності), від поверхневої густини, розмірних характеристик (ширини, величини усадки), а також основних механічних (розривне навантаження) і фізико – хімічні (стійкість забарвлення, масова частка волокон, жиру. апрету) показників.

Усі дефекти трикотажних білизняних обмежено допускаються в 1 і 2 сорти.

У ДСТУ 2077 – 92 «Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення» описано основні види дефектів трикотажних виробів виробничого характеру, які класифікують так.

Дефекти пряжі і ниток (сировини)

Шишкуватість – це непередбачені структурою вихідної сировини і (або) полотна точкові стовщення зрозкид по поверхні полотна.

Мушкуватість – це непердбачена структурою вихідної сировини нерівномірність трикотажного полотна, або сторонні, випадкові волокна, пух та інші, які утримуються в полотні.

Стовщення і стонщення – це поперечні в кулірному трикотажі потовщення чи потонщення смуги, що розташовані у напрямку петельних рядів, а в основов'язаному трикотажі – вздовж полотна у напрямку петельних стовпців. З'являються через нерівномірність ниток по товщині (лінійній щільності), пров'язуванні двох ниток замість однієї, у випадку розриву однієї з ниток при в'язанні полотна в два і більше кінців. Стовщення і стонщення від нерівності ниток погіршують зовнішній виглід виробу, а стонщення, до того ж, позначається на зносостійкості виробу.

Дефекти в'язання

Затягнення ниток – це витягнуті висячі нитки в кулірних полотнах, з обох боків яких по петельному ряду розміщені затягнення, а в основов'язаних полотнах крапки або рисочки по петельному стовпчику. Затягнені петлі, які помітно на полотні у вигляді смуг чи крапок, виникають при механічному пошкодженні полотна під час в'язання і транспортування в умовах виробництва.

Зебристість полотна – це переривчасті чи поперечні смуги, які повторюються, невеликої ширини і різкого відтінку; результат використання пряжі нерівномірною за тониною і обертанням нитки, нерівномірного забарвлення пряжі чи ниток; непередбаченна структурою полотна, періодично повторювана поперечна відтінкова смугастість полотна погіршує зовнішній вигляд.

Відмітна нитка (пряжа) полотна – це непередбачена невідповідність однієї з ниток, які утворюють петельну структуру полотна, за кольором, лінійною щільність.

Спущена петля – це порушення петельної структури полотна у вигляді протяжок по петельному стовпчику чи поздовжніх смуг. Виникає під час розривання ниток в петлі та ламанні гачкових голок.

Деформована петля – це непередбачена переплетенням петля, що різко відрізняється від сусідніх петель за розміром та формою.

Підняті петлі – це відновлена структура одного петельного стовпчика з подальшим закріпленням останньої петлі.

Пресовані петлі – це порушення петельної структури полотна у вигляді окремих або згрупованих непердбачених переплетенням петель з накидом.

Сліди голок в'язальної машини – це непередбачені дрібні дірки на поверхні полотна.

Дірка – це порушення цілісноті полотна.

Прорубка полотна – це місцеве порушення петельної структури полотна з утворенням вільних кінців ниток.

Непроворсування – це відсутність ворсу на окремих ділянках полотна.

Штопання – відновлена структура полотна із закріпленням необхідної для цього кількості петель.

Неправильне набивання – це порушення структури, зсув або непробивання рисунка.

Дефекти розкрою полотна

Невідповідність трикотажного виробу зразку – еталону – це відхилення моделі виробу, констурції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка – еталона.

Звуження (зменшення ширини) або укорочення (зменшення довжини) деталей – це невідповідність деталей встановленому розміру по ширині і довжині. Результат порушення режиму, відлежка полотна, сильне розтягування його в довжину або ширину при обробці полотна на каландрі, під час розстилання полотна для розрізування, зношення лекала, неправильне обмилування, зрушення лекала під час обмилування, незадовільного розрізання настилу полотна.

Розширення або подовження деталей, перекіс деталей – це викревлення форми готових виробів. Виникає під час розрізання дуже перекошеного, натягнутого полотна при розстиланні та при неправильному накладанні лекала на ростил і вирізання деталей.

Дефекти пошиття

Різна довжина кінців коміра – це неправильне розрізання або неохайне пошиття коміра. Різна довжина і ширина рукавів, напульсників та йнших деталей – це неправильне розрізання і комплектування деталей за розмірами, ростом та ін.

Різна відстань між петлями – це неохайне обведення крейдою і пробивання петель, тобто неохайна технологфя пошиття виробів.

Деформація трикотажного виробу (частин) – це порушення форми виробу або його частин.

Неправильне посадження трикотажного виробу на фігурі або манекені – це порушення передбаченого розміщення деталей (частин) та швів трикотажного виробу відносно всього виробу.

Незбігання рисунка – це непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна у місцях з'єднання деталей (частин виробу).

Різна густота в'язання – це непередбачена моделлю відмітна між собою густота в'язання деталей (частин) виробу.

Різновідтінковість деталей – непередбачена відміність кольорових відтінків деталей виробу або виробів у парі.

Невідповідність напрямку ворсу – непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях виробу.

Дефекти обробки готових виробів

Обпалка – це зміна і послаблення структури або забарвлення полотна деталей виробу в результаті порушення режиму волого – теплової обробки (перенагрівання преса, незадовільне зволожування виробу перед прасуванням).

Ласи – це блискучі смуги чи ділянки, які залишаються на деталях виробу в результаті порушення режиму волого – теплової обробки – надмірного прасування (до блиску) окремих діляноку виробу або через несправність в обладнанні волого – теплової обробки.

             Пролягання швів – це різкий прояв контурів швів на лицевому боці виробу після волого – теплової обробки [8].

ВИСНОВКИ

1.             Найбільші центри трикотажної промисловості: Київ, Харків, Житомир, Львів, Одеса, Донецьк, Миколаїв, Луганськ, Кременчук та інші.

2.             Найбільшу питому вагу у структурі трикотажних виробів переважає виробництво білизняного трикотажу.

    3. Асортимент включає: чоловічу білизну – фуфайки, футболки, майки, кальсони, труси, гарнітури; жіночу білизну - сорочки, сорочки нічні, панталони, труси. В асортимент білизни для хлопців і дівчат входять вироби таких видів, як і для дорослих, але менших розмірів; в асортимент для дітей ясельного віку  - розпашонки і сорочечки.

    4. Асортимент товарів піддається постійним змінам  під впливом виробництва товарів і купівельного попиту населення.

    5. Якість трикотажних  білизняних виробів залежить від багатьох чинників: якості сировини (пряжі і ниток), дотримання режиму в’язання, оздоблення, крою і шиття в процесі виготовлення виробів.

   6.Доброякісні трикотажні білизняні вироби повинні відповідати зразку-еталону і вимогам нормативної документації за зовнішнім виглядом, фасоном, якістю полотна. 

   7. Трикотажні білизняні вироби за якістю поділяють на 1 і 2 сорти залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна, виробничо-швейних дефектів, дефектів оздоблення і відхилення лінійних розмірів окремих деталей і виробу в цілому від норми.

   8. Маркуються трикотажні вироби товарним ярликом, стрічкою з зображенням товарного знака і контрольною стрічкою.  

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Зважаючи на те, що вітчизняна трикотажна продукція займає досить малу частку на українському ринку, я б рекомендувала розширювати асортимент продукції, створюючи конкуренцію імпортній продукції сумнівної якості.

             Необхідно придбати європейське сучасне обладнання, що дало б змогу збільшити виробничі потужності та підвищити якість продукції до європейських стандартів.

Також запросити молодих дизайнерів в сферу виробництва білизняних виробів, які б могли розробити сучасну, модну продукцію, що підвищило б її конкурентоспроможність на вітчизняному ринку та дало б змогу  експортувати  її закордон.

Потрібно формувати асортимент товарів таким чином, щоб у наявності завжди були товари, передбачені асортиментним переліком.

Необхідно залучати покупців до формування не лише торгового, а й виробничого асортименту шляхом опитування продавцями або анкетування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.             Вироби швейні і трикотажні. Терміни та визначення. ДСТУ 2020 – 92. – К.: Держспоживстандарт України, 1992. – 18 с.

2.             Изделия трикотажние бельевые. Определения сортности. ГОСТ 1136 – 81. – К.: Госстандарт СССР, 1986.

3.             Войнаш Л. Г та ін. Товарознавство непродовольчих тварів. Ч. 2 – К.: НМЦ «Укоопспілка», 2004.

4.             Галик І. С., Семак Б. Д. Товарознавство трикотажних виробів. К.: НМЦ «Укоопспілка», 2001.