Характеристика деревини як матеріалу для тари

Дата добавления: 10 Декабря 2014 в 20:32
Автор: g***************@mail.ru
Тип работы: лекция
Скачать полностью (892.82 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Розділи.doc

  —  1.02 Мб

Згідно із запровадженими вимогами, весь пакувальний матеріал, повинен бути виготовлений із сировини, яка унеможливлює поширення шкідників деревини, а маркування має бути на кожному дерев’яному пакувальному матеріалі. Маркування підтверджує, що тару було термічно оброблено протягом 1 години за температури понад 56°С у серцевині деревини.

Сушіння деревини та пиломатеріалів із використанням температури 71°С забезпечує загибель личинок вусачів роду Монохамус і соснової стовбурової нематоди, яку переносять жуки.

Час обробки, зокрема пиломатеріалів, залежить від їх розміру:

- за розміру 4,5х9 см – час обробки 1 година;

- за розміру 14х14 см – час обробки 4 години.

Щоб повністю знищити шкідників, рекомендовано застосовувати вищі температури для сушіння: 82°С за експозиції 30 хвилин. За такої температури експозиція впродовж 1 години не завдає шкоди механічним властивостям деревини.

У цілому застосування та впровадження порядку маркування грунтується на довірі, виокремленні підприємств, що виробляють тару, в «Перелік підприємств, які відповідають фітосанітарним вимогам і здійснюють обробку деревини і дерев’яної тари» та суворому контролі за такими підприємствами силами державних інспекторів з карантину рослин. Маркування має проводитися лише на таких підприємствах.

Згідно з Міжнародним стандартом для фітосанітарних заходів «Керівні принципи регулювання дерев’яного пакувального матеріалу, що використовується у міжнародній торгівлі», ISPM 15 маркування повинно містити:

- ліворуч – символіку Міжнародної конвенції із захисту рослин (IPPS);

- праворуч –  двобуквений код країни за ISO, після якого йде номер, присвоєний виробнику дерев’яного пакувального матеріалу Національною організацією з карантину та захисту рослин;

- символи виконання  заходів НТ-термообробки або МВ-знезараження та дату проведення маркування або перевірки на відповідність тари вимогам стандарту № 15.

Маркування дерев’ного пакувального матеріалу наочно зображено на рис. 6.1 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6.1. Маркування дерев’яного пакувального матеріалу

 

До «Переліку шкідників, хвороб рослин і бур’янів, які мають карантинне значення в Україні», входить 35 видів карантинних організмів, яких немає на території України та які пошкоджують лісоматеріали, лісопродукцію і дерев’яний пакувальний матеріал. У тому числі перелік містить 32 види шкідників, 2 види хвороб та 1 нематоду.

Фітосанітарний контроль тари та дерев’яного пакувального матеріалу посідає помітне місце під час карантинного огляду державними інспекторами з карантину рослин, державними інспекціями з карантину рослин АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

При цьому державні інспектори з карантину рослин оглядають як імпортні, так і експортні дерев’яні пакувальні матеріали.

Протягом 2003 року державні інспектори з карантину рослин проінспектували 17,2 млн місць дерев’яних пакувальних матеріалів, призначених для експорту, та оформили 15,3 тис. фітосанітарних сертифікатів.

За 2004 рік державні інспектори з карантину рослин перевірили 22,9 млн місць пакувальних матеріалів та оформили 21,7 тис. фітосанітарних сертифікатів.

З огляду на те, що кількість пакувальних дерев’яних матеріалів, призначених для експорту, щороку збільшується, зростають і вимоги щодо фітосанітарного стану та виконання заходів і вимог з боку країн-імпортерів.

Згідно із Законом України «Про карантин рослин», основним завданням Державної служби з карантину рослин України є охорона території України від занесення карантинних організмів з дерев’яним пакувальним матеріалом, а також виконання вимог Міжнародного стандарту №15 та вимог країн-імпортерів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №672, дерев’яний пакувальний матеріал (тара), що належить до групи кодів УКТ ЗЕД 4415, є підкарантинним матеріалом. Підкарантинні матеріали та об’єкти експортуються за наявності фітосанітарного сертифіката, який видає державний інспектор з карантину рослин на кожну партію, що вивозиться в одному транспортному засобі.

Для одержання фітосанітарного сертифіката власник вантажу зобов’язаний підготувати підкарантинний матеріал відповідно до вимог країни-імпортера та не пізніше ніж за 30 днів до відвантаження подати державній інспекції з карантину рослин за місцем вирощування рослин або відвантаження вантажу заяву про оформлення фітосанітарного сертифіката та копію угоди (контракту).

Поки що Державна служба з карантину рослин України підтверджує відповідність дерев’яного пакувального матеріалу (тари), що вивозиться з України, згідно з нормативно-правовими актами у сфері карантину рослин, наявністю фітосанітарного сертифіката з позначками про виконання заходів, передбачених Міжнародним стандартом.

Правилами фітосанітарного контролю за деревиною та виробами з неї передбачено, що імпортні лісо- та пиломатеріали, продукція з деревини та дерев’яна тара, що ввозяться в Україну, підлягають візуальному карантинному огляду з відбором зразків для експертизи в пунктах пропуску через державний кордон, а у митницях призначення – вторинному огляду та обов’язковій експертизі в разі підозри щодо зараження шкідливими організмами деревини, які проводять державні інспектори з карантину рослин і спеціалісти карантинних лабораторій. При цьому пакувальна деревина (тара) має бути очищена від кори, оброблена парою або знезаражена.

 

 

 

 

 

 

 


 



Страницы:← предыдущая12345
Описание работы
Однією із давно відомих і досі необхідною для виготовлення тари є деревина, яка застосовується у найрізноманітніших формах. Хоча в деяких сферах упаковки її почали витісняти високотехнологічні матеріали, деревина все ще відіграє важливу роль у виробництві транспортної тари для перевезень крупногабаритних вантажів і крихких предметів будь-яких розмірів, які вимагають жорсткої і міцної упаковки.
Для виробництва тари використовують деревину хвойних і листяних порід. За своєю твердістю вона поділяється на м’яку (липа, ялина, сосна, осика, ялиця, кедр), дуже тверду (самшит, тис) і тверду (дуб, модрина, береза, бук).
Содержание
содержание отсутствует