Фактори формування споживних властивостей, асортименту і якості кухонних меблів

 

ВСТУП

 

Сьогодні меблева індустрія - одна з провідних галузей промисловості України,  що стабільно розвивається та приносить прибуток меблевим компаніям, а також сприяє розвитку економіки в цілому. Вітчизняний ринок кухонних меблів уже не перший рік демонструє сталі показники зростання. Розвиток конкуренції на вітчизняному ринку кухонних меблів змушує виробників приділяти все більшу увагу питанню якості. Покращання якості, споживних властивостей кухонних меблів – важлива передумова покращeння рівня життя населення.

Мета даної  роботи – дослідження факторів формування споживних властивостей, асортименту і якості кухонних меблів.

        Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити  наступні завдання:

- здійснити аналіз  українського ринку кухонних  меблів;

- розглянути фактори  формування споживчих властивостей  кухонних меблів;

- дати характеристику матеріалів для виготовлення кухонних меблів;

- висвітлити технологію проектування і виробництва;

- розглянути вимоги, які  пред’являються до кухонних меблів;

- проаналізувати асортимент кухонних меблів.

Об’єктом дослідження  є кухонні меблі, які представлені компанією «RODA». Предметом вивчення є споживні властивості, якість і асортимент кухонних меблів.

Вивчення  товарознавчих властивостей кухонних меблів дозволить одержати теоретичні знання про товарний асортимент, вимоги до якості,  умов та термінів зберігання  меблів.

В першому розділі  роботи подається характеристика матеріалів для виготовлення кухонних меблів, описано етапи формування споживних властивостей кухонних меблів у процесі проектування і виробництва. Проведено аналіз ринку кухонних меблів, охарактеризовано його поточний стан та перспективи розвитку.

У другому розділі подано класифікацію  та характеристику асортименту кухонних меблів, здійснено оцінку рівня якості кухонних меблів, проаналізовано асортимент кухонних меблів компанії «RODA».

В якості інформативної  бази використано праці українських  фахівців в галузі товарознавства. Аналітичний матеріал стосовно сучасного  стану українського ринку кухонних меблів почерпнуто з статей та матеріалів  спеціалізованої періодичної преси, а фактичний – з статистичних даних, що стосуються теми дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. АНАЛІЗ  РИНКУ, ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ

СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ  ВИРОБНИЦТВА КУХОННИХ МЕБЛІВ

 

1. Аналіз ринку кухонних меблів в Україні

 

 

Меблева промисловість  України - це галузь, яка постійно розвивається та продовжує нарощувати обсяги виробництва  продукції. Меблеві підприємства поступово  модернізують виробничі потужності, застосовують сучасні нові екологічні матеріали цим самим вдосконалюють продукцію орієнтуючись на європейський рівень якості та дизайну. Високому темпу зростання меблевого виробництва сприяло підвищення попиту та конкурентоспроможності українських меблів. 

Сьогодні українські меблеві підприємства працюють переважно на сировині вітчизняного виробництва. Таким чином сектор меблів України наповнюється товарами вітчизняних виробників, які поступово витісняють меблі закордонного виробництва [16].

Вітчизняний ринок кухонних меблів уже не перший рік демонструє сталі показники зростання. Згідно з даними статистики у 2007 найдина-мічніше розвивалося виробництво кухонних меблів (середньорічний темп за 2004-2007 рр. становить 147,7%). Структура виробництва меблевої продукції змінюється у напряму збільшення частки кухонних меблів  і складає від 4,5% до 7,5% за аналізований період. За цей же період часу  спостерігалося   скорочення   частки меблів для сидіння та деталей до них від 49,9%   до   44,8%, що можна пояснити певною затовареністю даного сегменту ринку. Варто зазначити, що на  ринку відбувається постійне, стабільне зростання цін на вітчизняні кухонні меблі у середньому на 3% щорічно. Це пояснюється тим, що із ростом курсу валюти, підвищуються ціни на імпортовані матеріали, які використовуються для виробництва вітчизняних меблів.

Вже в 2008 році економічна криза позначилася на виробництві кухонних меблів: темп приросту об’єму виробництва кухонних меблів скоротився майже в 2 рази відносно 2007 року. В умовах кризи на ринку меблів для кухні істотно зросло значення грамотної постановки системи збуту.

Станом на 2008 рік ринок кухонних меблів можна охарактеризувати як слабо консолідований: так, на частку 8-ми лідерів доводилося менше третини від всього випуску меблів для кухні. В умовах кризи значний потенціал для розвитку мають фабрики, вільні від кредитного навантаження і відладжені канали збуту, що мають, і невисокі витрати. Швидше за все, це невеликі компанії – саме вони можуть швидко реагувати на зміни попиту і не мають високих маркетингових витрат.

Виробництво продукції  асортиментного ряду «Меблі кухонні» в Україні в 2009 р. складало суму понад 305 млн. 600 тис.грн, що відзначає падіння на 27 відсотків порівняно з попереднім роком. Виробничою діяльністю в цьому сегменті зайнято понад 300 підприємств, що свідчить про не консолідовані-сть ринку кухонної мебелі за аналізований період.

Слід зазначити, що на 2010 рік кухонні меблі є лідером продажів серед інших меблів. Попит на кухонні меблі стабільно високий, ринок активно рекструктуризувався: розвиваються різні моделі дистрибуції, виробники освоюють нові матеріали та технології [11].

На сьогодні десятки фабрик пропонують якісні кухонні меблі за доступними цінами. Тому конкуренція серед вітчизняних меблярів відбувається вже не в області цін, і навіть не в співвідношенні ціна-якість, а скоріше, в області додаткових сервісних послуг.

Зокрема: безкоштовний виїзд  до замовника, вимір приміщення і  консультації дизайнера, доставка, збірка, кредитування покупки. У сфері надання  передпродажних і післяпродажних сервісних послуг вітчизняні виробники мають реальну перевагу перед зарубіжними зважаючи на територіальну близькість до замовника.

Станом на 2010 рік на ринку кухонних меблів вже сформований перелік лідерів – це компанії, що працюють здебільшого у середній ціновій позиції, пропонуючи кухні від 500 до 1000 за погонний метр. Поступове насичення ринку з кожним роком обмежує можливості нових операторів зайняти повноцінне місце на меблевому ринку. Проте поява нових гравців і досі цілком реальна. Хоча спроба зайняти відповідну нішу навіть на регіональному ринку потребує досить значних інвестицій - більших, ніж декілька років тому. Тож, зважаючи на загальні тенденції розвитку меблевого ринку та можливість отримання значних прибутків лише у віддаленій перспективі, очікувати появи нових потужних операторів ринку, зокрема виробників, найближчим часом не доводиться. Окрім того, учасники ринку відзначають, що в найближчі роки в зв’язку з будівельним бумом в Україні попит на різні види меблів навряд чи буде спадати. Тому навіть дрібні оператори будуть утримувати свої позиції до останнього, що, в свою чергу, обов’язково загострить конкуренцію на ринку.

Важливим є те, що крім підвищення рівня конкурентоспроможності кухонних меблів вітчизняного виробництва, спостерігається тенденція поступового витіснення з ринку України імпортованих. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності зумовлене модернізацією виробничої бази меблевих підприємств, що проводилася протягом десяти останніх років. І звичайно підгрунтям підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції є кваліфікований, зацікавлений персонал та досконала організація виробництва.

Сучасний ринок кухонних меблів розподілено між десятками виробників, жоден з яких не претендує на монопольне становище. У найдорожчому сегменті працюють як німецькі, італійські компанії із загальносвітовим ім’ям, так і вітчизняні підприємства, що використовують винятково імпортовані плиту, фурнітуру і моделі. Серед них слід назвати «Меркс», «Навігатор», «Краст», «Меблі-Неман», Verona, BEEM тощо. Деякі з них спеціалізуються лише на кухонних гарнітурах, інші — виготовляють широкий асортимент меблів для офісу і дому.

Пропозиція на сучасному ринку кухонних меблів представлена такими групами:

До першої належать звичні вітчизняному споживачеві кухонні гарнітури – стандартний набір меблів із кількох предметів. Такі моделі пропонують як вітчизняні, так і іноземні виробники (з Польщі, Білорусі, Росії, Італії). Ціна коливається від 200 до 1000 і може бути навіть вище. Недолік гарнітурів – всі вони розраховані на приміщення певних розмірів і конфігурації і не передбачають «вбудовування» побутової техніки.  
            Друга група – модульний набір, в модулі якого можна вбудовувати техніку (габарити і дизайн меблів ідеально для цього підходять). Особливість такої кухні полягає в тому, що її можна встановити в приміщенні практично будь-яких розмірів (стандартний набір – шафи для миття, варильної поверхні, духовки, холодильника – можна розмістити вздовж стіни довжиною не менше 3 м). Велика варіативність можлива, по-перше, за рахунок широкого асортименту предметів (одна модель має від 300 до 600 найменувань шафок, полиць), а по-друге, за рахунок невеликого розміру окремих модулів (їх довжина коливається від 15 до 30 см). Тобто модульні кухні передбачають елементи індивідуального підходу. Майже всі салони і магазини, що пропонують модульні меблі, роблять проект її розміщення на кухні замовника (як правило, і складання проекту, та збирання меблів входять у вартість покупки). Якщо говорити про широту вибору таких меблів, то, на думку фахівців, вона величезна. Свої моделі представляють багато вітчизняних виробників (Р.К.С., «Рода», «Меркс», «Інтерстиль», «Лагода» тощо), а також меблеві фабрики Білорусі, Росії, Чехії. Їх продукція розрахована, в основному, на споживача із середнім рівнем доходу (вартість погонного метра від 200 до 500) і є однією з кращих по співвідношенню ціна / якість. Окрему нішу на вітчизняному ринку займають «елітні» кухні від визнаних в світі лідерів-виробників: Rational (Німеччина), Berloni, Scavolini (Італія) та ін в ціновому діапазоні 800-1500 за погонний метр. Представлені також недорогі (350-1000 за 1 п / м) моделі законодавців «кухонної моди» – італійських компаній Europlak, Sicc, Atma, Ar-Due, Ar-Tree, Lube і ін  
            До третьої групи відносяться кухонні меблі, зроблені під замовлення. Покупець може вибирати не тільки розміри і конфігурацію окремих модулів, але і матеріал, колір. Послуги такого роду пропонують виробники модульної техніки. Ціна кухні «під замовлення» вище вартості серійної кухні на 30-50% і більше (залежно від складності роботи), а типовий термін виготовлення – від 2 тижнів до 2 місяців. «Індивідуальні» меблі ідеально підходять для кухонь складної конфігурації (з арками, стінними виступами і т. д.).

Український ринок кухонних меблів можна поділити на такі цінові сегменти: 
1. Недорогі кухонні меблі. Основна вимога до яких - низька ціна. Покупці таких меблів в більшості випадків не піклуються ні про зовнішній вигляд, ні про довговічність такої продукції. Для досягнення найменшої ціни виробники використовують в основному вітчизняне ДСП, найбільш просту і дешеву фурнітуру, недорогі кромочні матеріали - в основному меламінову крайку, яка не є антиударною, тобто не захищає торці виробів від механічних пошкоджень. Термін служби таких меблів - до п'яти років, товарний вигляд вона зберігає не більше,ніж вісімнадцять місяців.

2. Середня цінова категорія. В основному, це меблі з ДСП, з використанням антиударних кромок і меблевої фурнітури середньої цінової категорії. Більшість виробників пропонують досить широкий модельний ряд. Відмінна характеристика українського ринку є популярність всіляких криволінійних поверхонь - спадщина західноєвропейської моди десятирічної давності. Іноді це приймає курйозні форми, але це не зменшує кількість шанувальників вигнутих ліній ні серед покупців, ні серед виробників. Ще один вітчизняний парадокс - вміння найбільш відомих виробників позиціонувати меблі з ДСП, як вироби високого рівня дизайну та престижності. Термін служби таких меблів доходить до десяти років, товарний вигляд зберігається до 5 років. 
3. Дорогі кухонні меблі зарубіжного виробництва чи вітчизняні аналоги. Сегмент ринку майже 25%. Якщо зарубіжні меблі вражають  уяву не тільки дизайном, але й абсолютно високими цінами, то вітчизняна продукція - дійсно місцевий аналог, який на жаль, багато в чому не дотягує до закордонного прототипу. Пояснення цьому досить просте - наші виробники не мають у своєму розпорядженні потрібного обладнання,адже воно дуже дороге, а перспективи його окупності дуже малі. Крім того вітчизняний ринок меблевої фурнітури, в порівнянні з європейським, украй бідний, тому й доводиться вибирати не з того, що хочеться, а з того, що є.

Виробники, що працюють у  найдорожчому і середньому сегменті, розраховують як на серійний випуск меблів, так і на індивідуальні замовлення. Поки що масове чи конвеєрне виробництво переважає. Однак, оператори впевнені — надалі відсоток індивідуальних замовлень зростатиме.

Однією з основних проблем  притаманних мебельному ринку України, зокрема і виробництву кухонних мебелів  є високий відсоток меблів, не врахований офіційною статистикою. Неофіційне виробництво складається з двох складових: частину виробників просто не подає звітність в органи офіційної статистики, інша частина виробляє меблі нелегально. 
В 2009 році реальний об’єм виробництва кухонних меблів перевищив офіційний в 2 рази. Позитивною тенденцією на ринку кухонних меблів є зниження коефіцієнта неофіційності виробництва, адже в 2005 році він був помітно вище – 2,8. Якщо ця тенденція буде продовжена, то до 2015 року дані офіційної і неофіційної статистики повинні порівнятися.

Отже, дослідження показало, що український ринок кухонних меблів динамічно розвивається. Попит на кухонні меблі в цілому не знижується. Тільки змінюється структура попиту і вимоги покупців. Обумовлено це, головним чином, розвитком економіки країни і великим незадоволеним попитом. Експерти вважають, що цей бум, з одного боку, спричинили високі темпи будівництва житла, в тому числі й приватного, з іншого – плани на соціальне житло. Це дає підстави стверджувати, що ринок далекий від насичення – кухонь потребуватимуть дедалі більше і якість їх при цьому як важливий чинник постійно зростатиме [11].