Дорогоцінні метали

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 19:09, реферат

Описание работы

Золото має гранецентровану кубічну ґратку та не піддається алотропним змінам, тобто здатністю існувати в інших поліморфних модифікаціях.
Сплави мають більшу теплопровідність, ніж чисте золото.
Золото має найбільш високу, у порівнянні з іншими металами, пластичність та ковкість.
Золото легко полірується та має досить високу відбивну здатність.
Золото - один з самих важких металів
Золото м'який метал. Якщо його подряпати, то на ньому залишиться слід.

Работа содержит 1 файл

індивідуальна робота - Копія.doc

— 818.50 Кб (Скачать)

    ЗОЛОТО

    

       Золото - це метал яскраво-жовтого кольору, який виокремлюється найвищою пластичністю та ковкістю, ріжеться ножем. Має сильний блиск та високу тепло та електропровідність, корозійну стійкість. Основні діагностичні ознаки золота показані на рис 1.

    

       

       

       

       

       

       

         

         

       

         
 
 

       Рис 1. Основні діагностичні ознаки золота  

   Золото має гранецентровану кубічну ґратку та не піддається алотропним змінам, тобто здатністю існувати в інших поліморфних модифікаціях.

  • Сплави мають більшу теплопровідність, ніж чисте золото.
  •    Золото має найбільш високу, у порівнянні з іншими металами, пластичність та ковкість.
  •     Золото легко полірується та має досить високу відбивну здатність.
  •     Золото - один з самих важких металів
  • Золото м'який метал. Якщо його подряпати, то на ньому залишиться слід.

  Для отримання всього однієї унції (31,1г) золота переробляється приблизно 5 тонн золотоносної руди.

       

     Незважаючи  на те, що золото в Періодичній системі Д.1.Менделєєва належить до однієї групи зі сріблом та міддю, його хімічні властивості є більш наближеними до хімічних властивостей металів платинової групи. Винятково висока хімічна стійкість золота - одна з найважливіших властивостей золота. Золото має високу хімічну стійкість до дії кисню та сірки навіть при нагріванні; стійке до впливу вологи; не реагує з кислотами, лугами, солями. Розчиняється тільки в сумішах кислот - соляної та азотної (царська горілка); сірчаної та марганцевої; сірчаної та азотної, а також у гарячій селеновій кислоті. Золото легко з'єднується із ртуттю, утворюючи амальгаму. Вступає в реакцію з хлором, бромом та йодом.

     Характеристика  сплавів золота

     В ювелірній промисловості чисте золото використовується рідко. Зазвичай, використовують сплави золота з міддю, сріблом, платиною, паладієм та іншими металами через те, що чисте золото дуже м'яке, маломіцне, має не дуже привабливий червоний колір.

       

       Двокомпонентні  сплави золота. Серед двокомпонентних сплавів золота, що інколи використовуються в ювелірній промисловості, є сплави золото-мідь й золото-срібло.

       Багатокомпонентні сплави золота. В ювелірній промисловості для виготовлення золотих виробів використовують здебільшого сплави системи золото-срібло-мідь, золото-мідь-паладій, які містять домішки інших металів: нікелю, цинку, кадмію.

       Проби золотих сплаів

      Проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого вироблено виріб з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагомих одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.

       Вміст благородних металів в ювелірних виробах у межах допустимих відхилень гарантується пробірним клеймом, на малюнку якого вказується проба. Для золота існують затверджені ДСТУ цифрові значення -проби, які вказують на кількість дорогоцінного металу, що міститься в 1000 частинах сплаву. Проба присвоюється кожному дорогоцінному сплаву. Для ювелірних виробів, згідно із Законом України (№637/97 від 18.11.97), використовують сплави таких проб - 750, 585, 500, 375, 333. У різних країнах існують різні допуски на вміст золота в ювелірних сплавах. Так, у Росії допускається відхилення від номінального вмісту ± 3 проби, у Німеччині - відхилення в бік зменшення вмісту золота не може перевищувати 5 проб, в Швейцарії - не допускається вміст золота нижче номіналу.

       

       Діагностичні  ознаки сплавів золота 750, 585, 375 проби

     Колір сплавів 750 проби змінюється залежно  під вмісту легуючих компонентів: від зеленого (Аu - Аg) крізь жовтий до рожевого та червоного. Усю гаму кольорових сплавів ЗлСрМ 750 можна умовно поділити на три групи :

    • сплави з великим вмістом срібла - зеленого кольору, з найбільш тугоплавкими, мають порівняно низькі механічні властивості;
    • сплави середньої концентрації срібла та міді з 6-8% Аg від 
      зеленувато-жовтого до рожево-жовтого кольору мають високу 
      міцність та твердість та зміцнюються дисперсійним твердінням;
    • сплави з великим вмістом міді - рожевого чи червоного кольору –тверді та міцні.

     Найбільш  оптимальне співвідношення декоративних, технологічних та механічних властивостей мають сплави другої групи. Найкраще співвідношення декоративних та технологічних властивостей мають сплави ЗлСрМ 750 - 125 та ЗлСрМ 750 - 150. Перший яскраво-жовтий з рожевим відтінком, другий - зеленувато-жовтий.

     Сплав 585 проби було введено в нашій  країні в 1989 р. та прирівняно до 583 проби. Оскільки у країнах з метричною системою проб 583 пробу не передбачено, широко використовується 585 проба. Найбільшого розповсюдження набули трикомпонентні сплави. До 585 проби окрім золота входять срібло, мідь, нікель, паладій, кадмій та цинк. Колір сплавів 585 проби може бути найрізноманітнішим - від червоного, жовтого або зеленого до білого різноманітної інтенсивності та відтінків. Сплави мають широке застосування у виготовленні ювелірних виробів.

     Сплави 375 проби вважаються низькопробними. Кольори сплавів червоні, приглушені. При втраті полірування виріб набуває сіруватого відтінку. Використовуються ці сплави, як правило, для виготовлення обручок. Сплав 375 проби з паладієм за корозійною стійкістю переважає інші сплави 375 проби, але внаслідок широкого температурного інтервалу плавлення має погані литтєві властивості.

СРІБЛО

     Срібло  - це метал білого кольору, тягучий, пластичний та ковкий, ріжеться ножем. Срібло міцніше та твердіше за золото, але м'якіше за мідь. Срібло дуже гарно полірується, має найвищий інтенсивний блиск, є найбільш електро- та теплопровідним металом, і тому його широко використовують в електротехніці та фотографії. 

     Основні діагностичні властивості срібла наведені на рисунку 2.

    

      

      

    

    

    

      

      
 

    Рис 2. Основні діагностичні властивості срібла

     У природі загальна кількість срібла (у порівнянні з іншими металами ) невелика; так, на кожні 10 млн.часток заліза припадає 2 частини срібла.Срібло видобувають із руди, але воно трапляється і в чистому вигляді, крім того, його отримують як побічний продукт.

     Діагностичні  ознаки сплавів срібла

     Сплави  срібла менш різноманітні, ніж золоті. Вони усі подібні за кольором, схожі за механічними властивостями та, як правило, мають один легуючий компонент.

     Згідно  із Законом України, для ювелірних  виробів застосовують такі сплави срібла: 750, 800, 830, 875, 925, 960.

     Усі стандартні срібно-мідні сплави 960, 925, 875, 800, 830 та 750 проб мають високу пластичність, ковкість та тягучість. Галузь використання срібних сплавів досить поширена і залежить від складності виробу та методу його виготовлення.

     Сплав срібла 960 проби. Сплав срібла 960 проби використовують в основному для виробів з емаллю і філігранню та чорніння. Колір даного сплаву відповідає кольору чистого срібла.

           Сплав добре піддається обробці тиском. Його використовують також при глибокій витяжці, карбуванні, для виготовлення тонкого дроту.

     До  недоліків сплаву 960 проби слід віднести невисокі механічні властивості, що призводить до деформації виробів у процесі експлуатації.

     Сплав срібла 925 проби

     Сплав Ср М925 називають "стерлінговим" або "стандартним" сріблом. Через високий вміст срібла у сплаві і високі механічні властивості воно широко використовується в багатьох країнах світу. Сплав застосовують при емалюванні та чорнінні. Найбільш широко використовують для ювелірних прикрас та столових приборів, в монетному та медальному виробництві.

     Сплав срібла 875 проби

     Сплав Ср М875 використовують для виготовлення ювелірних виробів і особистих  прикрас. Колір його дещо відрізняється  від кольору чистого срібла. Цей сплав менш стійкий до повітря, але має добрі литтєві властивості, добре обробляється тиском, але для глибокого карбування є досить міцним.

     Сплав срібла 800 проби

     Сплав Ср М800 використовують для виготовлення посуду, а також для особистих прикрас.Недоліком сплаву є жовтуватий колір і мала хімічна стійкість у повітрі. Дуже високі литтєві властивості, але менша пластичність. 

       

     Характеристика  властивостей платини  та металів платинової групи 

     Усі метали платинової групи (платина, паладій, рутеній, осмій, іридій, родій) належать до мало розповсюджених у природі елементів. Вони не утворюють у земній корі будь-яких значних скупчень. У природі метали платинової групи зазвичай супроводжують один одного. За своїми фізичними та хімічними властивостями метали платинової групи дуже подібні між собою, їх характерними загальними властивостями є висока температура плавлення, схожість за кольором та високою густиною. За густиною метали платинової групи поділяють на легкі (рутеній, родій, паладій) та важкі (осмій, іридій, платина). 
 
 
 
 
 
 

       ПЛАТИНА

     Платина - це сірувато-білий блискучий метал, важкий та тугоплавкий з металевим блиском.

     За  пластичністю та ковкістю платина поступається золоту та сріблу. Платина добре полірується і має велику відбивніу здатність. Вона у чистому вигляді м'яка, тому її легують іридієм, паладієм, родієм та іншими металами. 

       

       

       

       

       

       

         

       Рис. 3. Основні властивості платини

    

 

     Раніше  платину застосовували для виробів  з діамантами, а потім вона поступилася місцем білому золоту. У сучасних ювелірних виробах платинові сплави починають знову широко використовуватись. Використовують сплав 950 проби, склад якого містить окрім платини мідь, іридій, паладій, родій. Колір сплаву залишається характерним для чистої платини.

    ПАЛАДІЙ

    

     Паладій (Рd) – м'який, тугоплавкий метал платинової групи, за кольором темніший срібла, але світліший платини; легко прокачується у фольгу і витягується в тонкий дріт, за хімічними властивостями значно поступається платині, легко розчиняється в "царській горілці", азотній і концентрованій сірчаній кислотах. В ювелірній промисловості використовується як компонент сплаву білого золота і високотемпературних припоїв, а також для виготовлення ювелірних виробів (дуже рідко) 500 і 850 проби. 
 

       

       

       

       

         

       Рис. 4. Основні властивості паладію 
 
 
 

       РОДІЙ

       

Информация о работе Дорогоцінні метали