Кабінет Міністрів України

Національний  аграрний університет 
 

Кафедра маркетингу і

міжнародної торгівлі 
 
 
 
 
 

Курсова робота

на  тему:

«Ціноутворення як елемент комерційної діяльності підприємства» 
 
 
 
 

Виконав:

студент 4 курсу

5 групи ФАМ

Войчишин  Юрій Володимирович 

Перевірила:

Прус  Олена Михайлівна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2007

Зміст

 

Вступ

 

      Сьогодні  у зв’язку з розвитком у  нашій країні ринкових відносин, збільшенням  можливостей зовнішньоекономічної діяльності значно зросла зацікавленість маркетингом, як концепцією ринкового управління

      Кожне підприємство, плануючи обсяг виробництва, виробничу потужність, має заздалегідь  знати, яку саме продукцію, в якому  обсязі, де, коли і головне за якими воно буде реалізовувати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їхню місткість, реальних та потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною та ін. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відновлюваність капіталу, його структура, а в кінцевому підсумку – фінансова стійкість підприємства.

      Отже  вивчення як внутрішнього, так і  зовнішнього економічного середовища об’єктів господарювання є необхідним. Маркетингові дослідження, що традиційно розглядалися тільки в рамках самого маркетингу, стають нині невід’ємною частиною економічного аналізу підприємства, що за умов ринкових відносин є об’єктивною необхідністю, оскільки забезпечує системність проведення економічного аналізу.

     Одним з найсуттєвіших напрямків аналізу  є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоспроможність продукції, попит на неї. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначається ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури підприємства.

     Цінова  політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні та змінює їх (залежно від ситуації на ринку) так, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей.

     Процес  ціноутворення розглядається як серія процедур установлення ціни. Тому (залежно від цілей аналізу) аналізують або окремі процедури  або весь комплекс.

     У якості об’єкта дослідження обрано аргропідриємство «Маяк», яке з 2000 року працює на ринку сільськогосподарської продукції України

     Інформативною базою виконання курсової роботи слугували законодавчі і нормативні акти державних органів України, дані Держкомстату України, первинна документація, фінансові звіти, Інтернет, періодичні видання, науково-проблематична література і дані сільськогосподарського підприємства «Маяк».

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи комерційної діяльності та ціноутворення як її елементу

1.1Суть комерційної діяльності

 

    Комерція (лат. commercium — торгівля) — суспільно необхідна діяльність на ринку товарів і послуг, завдяки якій досягаються ринкові взаємоузгодження і реалізація економічних інтересів усіх учасників суспільного відтворення.

    Поняття "комерція" часто ототожнюють  з поняттям "торгівля", бо її мета — отримання прибутку не в результаті виробничої діяльності, а за рахунок різниці в ціні, яку отримує за свою продукцію виробник і яку за неї може заплатити споживач. Але оскільки торгівля як посередник між виробництвом і споживанням обслуговує не лише функцію зміни форм вартості (з товарної на грошову), а й просування товарної маси від конкретних виробників до конкретних споживачів, то їй відповідно властиві й дві органічно взаємопов'язані технологічно самостійні групи торговельних функцій. Це передусім комерційні функції, комплексом яких визначається доцільність і забезпечується безпосередня організація господарської взаємодії виробників і споживачів товарів та послуг.

    Здійсненням торговельно-технологічних функцій  досягають комерційне підготовлення фізичного переміщення суспільного продукту в просторі й часі та відповідної зміни його власників (приймання товарів, контроль їх якості, формування запасів, їх зберігання, якісна і кількісна переробка товаропотоків, комплектування асортименту тощо).

    Таким чином, змістом комерційної діяльності є:

    •  вивчення і прогнозування розвитку цільових ринків деталізацією характеристик усіх складових (попит, пропозиція, ціна);

    •  маркетингова діяльність;

    •  добір потенційних ділових партнерів і організація комерційних зв'язків між ними;

      • організація і контроль виконання угод та контрактів;

      • реклама;

      • проектування впровадження відповідних торговельних технологій та оперативне управління ними відповідно до обраної комерційної стратегії та ін.

      Комерційна  діяльність об'єктивно детермінується дією відповідних економічних законів суспільства.

      В умовах товарного виробництва, зокрема  ринкової економіки, для успішного  ведення підприємницької діяльності необхідно знати закони розвитку та функціонування ринкового механізму. Такими законами є передусім закон попиту і закон пропозиції. Таке знання допоможе ефективніше здійснювати сам процес виробництва товарів, який теж підпорядковується дії певних законів.

      Попит — кількість продукту, який споживачі  готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

В процесі  розгляду еластичності попиту залежно  від рівня цін сформульовано  відповідний закон попиту.

      Закон попиту — за незмінюваності всіх інших  параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність.

      Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача  бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими  цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

      Пропозиція  рішення (або бажання) і спроможність виробити та запропонувати для продажу на ринку певну кількість продукту за кожну конкретну ціну з усіх можливих.

     Обсяг пропозиції, як і в разі попиту, залежить насамперед від конкретного виду товару. Загалом за незмінної ціни обсяг пропозиції зумовлений такими чинниками:

      1)наявністю  взаємозамінюваних товарів, або  субститутів; 

      2)наявністю  доповнюючи товарів або товарів-комплементів  (наприклад, ручка і чорнило);

3)змінами  цін на товари — замінювачі;

      4)змінами  цін на доповнюючі товари або  їх доступністю;

5)змінами  в доходах;

     6)змінами  якості речей, тобто сукупності  споживчих властивостей товару;

7)змінами  моди, смаків, звичаїв;

8)змінами  в навколишньому середовищі.

     У процесі вивчення залежності попиту від рівня цін було обґрунтовано закон пропозиції.

     Важливу роль у виробничій діяльності товаровиробників, раціональному розподілі економічних ресурсів відіграє еластичність попиту і пропозиції. Адже інформації про відхилення ціни на товар під впливом певних чинників ще недостатньо для прийняття виважених рішень підприємцем, важливо знати міру такого відхилення. У цьому разі економічна наука пропонує категорію еластичності.

     Еластичність  — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, Що їх визначають, насамперед до вартості товарів.

     У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру Реагування однієї змінної величини внаслідок  одновідсоткової зміни іншої  змінної величини. Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

      Еластичність  попиту залежно від зростання  ціни здебільшого є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.

     Аналогічно  вимірюється еластичність пропозиції. Еластичність пропозиції відсоткова зміна пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання цін.

      Як  правило, таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для  виробників до збільшення випуску товарів.

      Найважливішими  чинниками, які впливають на еластичність пропозиції, крім цін, є чисельність  товаровиробників, очікування (цінові та ін.) різних суб'єктів економічної  діяльності, розміри встановлюваних державою податків, фактор часу та ін. При цьому розрізняють:

      1) короткотерміновий період еластичності попиту, в який підприємство не здійснює капіталовкладень у реконструкцію виробництва, а пристосовується до попиту шляхом збільшення завантаження виробничих потужностей, інтенсивності праці тощо;

      2) середньо-терміновий період, у який здійснюють капіталовкладення, але при цьому пропозицію пристосовують до попиту не за їх рахунок, а шляхом звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях;

     3) довготерміновий період, у який здійснюють реконструкцію виробництва (заміну застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва), а також з'являються нові товаровиробники даної продукції.

     У пізнанні механізму ринкової рівноваги  важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності

      Коефіцієнт  еластичності — відношення зміни  обсягу попиту чи пропозиції (зростання  чи зменшення у відсотках) до зміни  цін (у відсотках).

     Залежно від значення коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції:

• абсолютно еластичні;
• відносно еластичні;
• одинично еластичні:
• відносно нееластичні;
• абсолютно нееластичні.

      Відносно  еластичний, або еластичний, попит  — попит. за якого незначні зміни  в ціні спричиняють значні (більші) зміни у кількості реалізованої продукції.

     Нееластичний попит — попит, за якого незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції.

     Одиничний попит — попит, за якою відсоткова зміна піни дорівнює відсотковій  зміні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1 % зумовлює зростання продажу на 1%).

      Абсолютно нееластичний попит — попит, за якою зміна ціни не призводить до зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль). Цей вид попиту характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.