Iнвестиційний розвиток на підприємстві

 

                                                 ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………..……………………………………6

РОЗДІЛ I. СТРАТЕГІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………………………………………9

1.1. Інвестиції: визначення, види та напрямки використання…………….…….9

1.2.Роль та місце інвестиційної стратегії в діяльності підприємства…………...12

1.3. Поняття та особливість  інноваційної стратегії…………………………..….16

1.4. Суть і основи стратегічного управління підприємством………………..…..22

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ СТАНУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ………… 33    

2.1.Загальна характеристика  ДП «ЗАВОД 410 ЦА»………….……33 
2.2. Мета та напрямки діяльності підприємства………………………..………..37

2.3. Організаційна структура управління підприємством………………………41

2.4. Виробнича та маркетингова  діяльність……………………………………...44

2.5. Система управління якістю ………………………………………….……….46

РОЗДІЛ III. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………….…..…52

3.1. Охорона праці на підприємстві……………………………………..………..52

3.2. Охорона праці у відділі………………………………………………………57

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..68

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..…..70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         ВСТУП

 

Ефективна діяльність підприємств  у довгостроковій перспективі, забезпеченнястійких  темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інвестиційною діяльністю.  Коло питань,  що вирішується цим  видом функціонального управління підприємством,  досить широке,  оскільки інвестиційні рішення пов'язані  з усіма видами виробничо-господарської  діяльності підприємства і стадіями його життєвого циклу та формують перспективу його динамічного розвитку.  Інвестиційна діяльність властива будь-якому  підприємству,  оскільки вона є одним  із найважливіших аспектів його розвитку.  Проте для сучасних підприємств  характерне різке зниження активності інвестиційних процесів, особливо в  зовнішньоекономічної сфері.

Проблеми підвищення інвестиційної  привабливості і активності підприємств,  їх джерел і фінансових важелів стимулювання досить складні і багатопланові.  У наукових працях вітчизняних учених (Н.І. Верхоглядова, Л.І. Білоусова, Л.А. Костирко, Л.І. Бєлоусова, А.М. Антіпов,  П.В. Круш,  Є.В. Мних)  досліджено різні  аспекти цієї проблематики.  Великий  внесок у розвиток і формування інвестиційних  механізмів зробили вітчизняні вчені  М. Чумаченко, О. Амоша, С. Аптекар.

Метою дипломної роботи  є наведення результатів дослідження  з розвитку управління діяльністю ДП «Завод 410 ЦА»

Для досягнення наміченої  мети в роботі були поставлені і  вирішені наступні завдання:

• дати загальну характеристику ДП «Завод 410 ЦА» в Україні з метою виявлення проблем і особливостей управління інвестиціями на даному етапі розвитку економіки;

• систематизувати основні  методи та оцінки підриємства;

• розглянути основні чинники, що впливають на конкурентоспроможність організацій, з метою виявлення  основного об'єкту управління;

• показати специфіку підприємства і його якісної структури і  основні особливості управління.

Об'єктом дослідження  є підприємство ДП «Завод 410 ЦА».

Предметом дослідження в  дипломній  роботі є структура  і управлінських дій, що виникають  при функціонуванні підприємств, в  умовах конкуренції.

Відокремлюють основні підходи  до визначення інвестиційних процесів:  класичної політичної економіки; концепції  Й. Шумпетера і його послідовників; теорії циклів і кон'юнктури Кондратьєва; теорії ендогенного зростання;  неокласичних і еволюційних теорій.  Інвестиційна діяльність і управління її організацією мають найбільшу віддачу при  органічному поєднанні концептуальних положень теорії інвестицій та інвестиційного менеджменту.

Трансформаційній економіці  притаманні нестабільний стан економіки,  низькі рівні доходів підприємств  і розвитку корпоративного капіталу, що зрештою призводить до низького рівня заощаджень і формування інвестиційних  ресурсів. Змінюється сама модель економічного розвитку, і цей процес вимагає  свого теоретичного і методологічного  забезпечення.

Кожна з теоретичних моделей  результативна на певному етапі  і має певний життєвий цикл.  Щоб  економіка підприємства розвивалася  стало,  необхідно своєчасно міняти ці моделі.  Для інвестування проектів,  як правило,  використають комбіновані  джерела фінансування,  як зовнішні,  так і внутрішні.

Незважаючи на достатньо  широку популярність і відносну дослідженість  окремих елементів системи управління інвестиційними процесами,  необхідно  визначити,  що система управління інвестиціями на підприємстві це упорядкована система впливу на інвестиційні процеси, що протікають на підприємстві, на основі сукупності регламентуючих положень,  які забезпечують структурним підрозділам підприємства досягнення індикативно заданих або прогнозованих результатів. 

Така система управління інвестиційною діяльністю створює  основу високих темпів розвитку підприємства і підвищення його ринкової вартості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I. СТРАТЕГІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В ПІДПРИЄМСТВІ

 

1.1. Інвестиції: визначення, види та напрямки використання

 

Інвестиції - відносно новий  для нашої економіки термін. У рамках централізованої планової системи використовувалося поняття "капітальні вкладення". Поняття "інвестиції" ширше, ніж поняття"капітальні вкладення". Інвестиції містять у собі як реальні, так і портфельні інвестиції, тобто вкладення в цінні папери й активи інших підприємств.

Сучасний економічний  словник визначає інвестиції як довгострокові  вкладення приватного чи державного капіталу у власній країні чи за рубежем з метою одержання  доходу в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально - економічні програми, інноваційні проекти. Інвестиції дають віддачу через значний термін після вкладення.

Слово "інвестиція" походить від латинського "invest", що означає вкладати. В даний час значення інвестицій в економіці підприємства досить високе. Для того щоб підприємство могло успішно функціонувати, підвищувати якість продукції, знижувати витрати виробництва і підвищувати конкурентноздатність своєї продукції, воно повинно направляти фінансові ресурси на поточні витрати і на інвестиції.

Інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі задачі, як розширення власної підприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових і матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідок освоєння нових областей бізнесу.

Інвестування (інвестиційний процес) - це процес простого чи розширеного відтворення засобів виробництва. Це зв'язано з тим, що основні фонди підприємства піддаються зносу, машини й устаткування старіють фізично і морально і повинні замінятися. Вирішення задач максимізації прибутку підприємств у довгостроковому періоді зв'язано з залученням у виробництво новітньої техніки і технології, проведенням технічного, переозброєння і реконструкції.

Інвестиційний процес являє  собою складний комплекс робіт, що включає  наступні основні фази:

• визначення об'єкта інвестування.
• фінансування капіталовкладень.
• контроль над їхнім виконанням.

Промислове підприємство робить інвестиції, з метою збереження чи збільшення свого прибутку. При інвестуванні підприємство повинне вирішити, чи буде за визначений час маса прибутку, принесена інвестиціями, більше вартості відповідних витрат. Альтернативною вартістю інвестування буде ринковий відсоток з капіталу, узятий по сумі засобів, необхідних для придбання нового капіталу.

Інвестиції, у першу чергу  реальні інвестиції, грають винятково  важливу роль в економіці країни і будь-якого підприємства, тому що вони виступають основою для:

• Систематичного відновлення основних виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення;
• Прискорення НТП і поліпшення якості продукції;
• Структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства;
• Створення необхідної сировинної бази промисловості;
• Вирішення чи пом'якшення проблеми безробіття і т.д.

Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення.

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни.

Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура.

Значне поліпшення інвестиційного клімату стає однієї з найважливіших  задач економічної політики уряду. В умовах обмеженості бюджетних  ресурсів державі необхідно не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів.

Інвестиційний клімат - економічні, політичні, фінансові умови, що роблять вплив на приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни.

Інвестиційний клімат - це ґрунт  для інвестицій, що характеризується цілим набором факторів. Це і макроекономічна  ситуація ( збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс із позитивним сальдо, розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото - валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажні для інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, рівень корпоративного керування, масштаби злочинності і корупції.

Негативний вплив на інвестиційні процеси в Україні роблять  невирішені проблеми в кредитно - грошовій сфері ( висока вартість кредиту, низький  рівень капіталізації банківської  системи і т.д.); недостатній платоспроможний  попит населення; високе податкове  навантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу; відтіккапіталу за рубіж; відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін.

 

 

 

 

1.2.  Роль та місце інвестиційної стратегії в діяльності підприємства

 

Для того щоб вижити в  умовах ринкових відносин, сучасне  підприємство змушене правильно формувати стратегію розвитку, для того щоб займати лідируючі позиції.

Підприємство, яке працює в умовах ринкової економіки не може існувати без чітко розробленої стратегії. Питання про розроблення стратегії розвитку підприємства, а особливо інвестиційної стратегії є досить актуальним на сьогодні. Оскільки, інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиною підприємницької діяльності. Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах розвитку.

Слід зауважити, що питанню  формуванню ефективної інвестиційної  стратегії підприємства присвячено велику кількість наукових праць. Базовими є праці вітчизняних та закордонних науковців, таких як: С. Покропивний , О. Терещенко, І. Ансофф , І. Віханський , М. Портер, М. Книш.

На сучасному етапі  інвестиційна діяльність підприємства зводиться не тільки до задоволення їхніх поточних інвестиційних потреб, а й до передбачення напрямів і форм цієї діяльності на перспективу. У конкурентних умовах підприємства вимушені на основі наукової методології здійснювати перспективне управління інвестиційною діяльністю, ефективним інструментом якого виступає інвестиційна стратегія. Доктор економічних наук Хрущ Н.А., розглядає інвестиційну стратегію як еластичну, узагальнену модель перспективного розвитку суб’єкта господарювання, яка містить у собі визначені довгострокові стратегічні цілі, технології, ресурси і систему управління , що забезпечує її конкурентну дієздатність і адаптацію до реальної економічної ситуації.