Автоматизоване робоче місце (АРМ)

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2012 в 18:04, реферат

Описание работы

Автоматизоване робоче місце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних. Автоматизоване робоче місце забезпечує

Содержание

1. Поняття автоматизоване робоче місце. 3
2. Загальна характеристика податкової системи України з позиції обробки інформації 5
3. Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі “ Податки” 7
4. Зовнішні інформаційні зв’язки автоматизованої інформаційної системи страхової компанії з іншими інформаційними системами. 10
5. Взаємозв’язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління в автоматизованій інформаційній системі Держказначейства України. 15
6. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (АРМ) операціоніста комерційного банку. 16
7. Організація міжбанківських платежів в Україні 19
Список використаної літератури 23

Работа содержит 1 файл

Самий кращий варіант.doc

— 141.50 Кб (Скачать)

     Міжфіліальні: проводки на інші філії одного банку;

     Міжбанківські: електронні платежі в національній і іншій валютах; розбір корсчетов;

     АРМ операціоніста забезпечує незалежну роботу всіх операторів по введенню проводок у національній і іноземній валюті, попередній контроль документів, що вводяться, на суму введення (за схемою пачок), на вірогідність рахунків і МФО (по ключі і списку "своїх"), несуперечність атрибутів документа, обов'язкову оцінку об операторі, що вводив документ,, протокол формування сеансів ( дата, час, кількість документів по кожнім виді платежів.

     АРМ операціоніста приймає, контролює і підписує платіжні документи, підготовлені спеціалізованими АРМами, у тому числі “Клієнт-Банк”.

     Використання  АРМ операціоніста як єдиного центра підготовки і контролю правильності платежів радикально підвищує надійність підсистеми формування платіжних документів, дозволяє легко нарощувати систему шляхом створення спеціалізованих Армов, що взаємодіють з базовою підсистемою операційного дня банку через АРМ операціоніста.

     АРМ функціонує незалежно від стану  операційного дня. Таким чином, у  випадку завершення опердня ранком, операціоніст може підготувати платежі в рахунок вчорашнього або сьогоднішнього опердня. Операціоніст відправляє підготовлені сеанси в ЦУП безпосередньо або через старшого операціоніста-контролера, що здійснює верифікацію платежів.

     Окремою підсистемою, викликуваної з АРМа операціоніста, є картотека обов'язкових платежів (картотека ДО2). Вона дозволяє враховувати обов'язкові платежі і з появою можливості автоматично породжує необхідні для погашення платіжні, меморіальні і позабалансові документи. Підсистема є одним з додаткових рішень і в базовий комплект не входить[3, c. 253-254].

 
     7. Організація міжбанківських  платежів в Україні

     Важливим  елементом грошових розрахунків  є міжбанківські розрахунки. Вони є обов’язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб’єктами — клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача. Крім того, між банками як самостійними економічними суб’єктами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі: міжбанківські кредитні відносини, купівля-продаж валюти, цінних паперів, надання послуг тощо. Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Платіжна система - це система механізмів, за допомогою яких стає можливий переказ коштів між банками. Принципи організації ПС: економічність, швидкість, зручність, безпека. Обов’язковою передумовою здійснення міжбанківських розрахунків є відкриття i ведення кореспондентських рахунків— це рахунок одного банку, в іншому банку. Останній банк за дорученням i за рахунок першого здійснює різні платежі: банку, в якому рахунок відкритий, іншому банку, небанківським структурам.  Коррахунки, відкриті в комерційних банках, підрозділяються на рахунки “Ностро”, “Лоро”.

     “Ностро”  називається рахунок, відкритий  даним банком в іншому комерційному банку. Рахунок “Ностро” відображається у банку-власника в активі, а в  обслуговуючого банку — в пасиві балансу.

     “Лоро”  називається рахунок, відкритий у даному банку для іншого — його власника. Тому один i той самий коррахунок для банку-власника буде рахунком “Ностро”, а для обслуговуючого банку — рахунком “Лоро”. В обслуговуючого банку-кореспондента “Лоро” відображається в пасиві балансу, а в банк-власника — в активі балансу.

     Кореспондентський рахунок, відкритий даним банком для іноземного банку-кореспондента, в іноземній практиці ще називається  рахунком “Востро”. Для банків України  рахунки “Востро” — це, власне, те ж саме, що й рахунки “Лоро”.

     Організація платіжних систем в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх комп’ютерних технологій у банківську практику тощо. СТП введено дослідно у 2001 році. Вступ до неї є добровільним, але необхідно мати доступ до хнологій on-line. До неї вступили такі банки: “Всеукраїнський акціонерний банк”, “Укргазбанк”, “Vabank”, банк “Український капітал”. НСМЕП є дуже капіталомістким проектом, що передбачає запровадження чіп-карток. Через СЕП в Україні  здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків, яка запроваджена 10.93., а  на 1.01.94 всі КБ були підключені. СЕП відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором i організатором СЕП був НБУ.  Причини створення СЕП: необхідність прискорення розрахунків, запровадження безпаперової технології.

     Функціонування  СЕП базується на таких принципах:

     • усі операції здійснюються виключно у безпаперовій (електронній )формі;

     • система є  абсолютно закритою, тобто грошові кошти не можуть вийти з фінансового простору СЕП на жоднй з її ділянок;

     • оборот коштів у системі здійснюється за принципом “брутто”,коли кожний платіж відображається на коррахунку учасника СЕП;

     • ініціатива проведення платежу належить банку-платнику,який дебетує свій рахунок. Право дебетувати коррахунки інших учасників СЕП надається тільки установам НБУ в обмежених, передбачених чинним законодавством випадках;

     • виконання платіжних  доручень платника з його коррахунку здійснюється в  черговості їх календарного надходження в СЕП i в межах наявних на рахунку коштів;

     • платежі здійснюються в режимі реального  часу, що дає можливість завершити  розрахунки між банками протягом операційного дня;

     •  зарахування коштів одержувачу здійснюється тільки після списання ix з коррахунку банку, що обслуговує платника, i надходження на коррахунок обслуговуючого його банку.

     СЕП є 3-рівневою: нижній рівень - КБ, їх філії, середній - територіальні управління НБУ, територіальні розрахункові палати(РРП), верхній - операційне управління НБУ, центральна розрахункова палата(ЦРП).

     Елементи  верхнього рівня забезпечують функціонування системи загалом:

    • балансування міжрегіональних платіжних оборотів,
    • захист системи від несанкціонованого втручання,
    • усунення аварійних ситуацій,
    • синхронізація основних операцій учасників системи тощо.

     Елементи  середнього рівня забезпечують функціонування системи в окремому peгіоні:

    • ведення технічних та реальних коррахунків банків-учасників СЕП;
    • приймання, оброблення та відправлення платіжних документів від/до банків-учасників СЕП та інших РРП;
    • передавання підсумків технічних коррахунків банків-учасників СЕП на кінець робочого дня у територіальне управління НБУ для відображення пo їx реальних коррахунках;
    • надання інформації про стан розрахунків тощо.

     Елементи  СЕП на нижньому рівні забезпечують початкові технологічні процеси  функціонування всієї системи:

  • підготовка та перевірка пакетів електронних розрахункових документів, передавання їх у систему (до РРП через АРМ-2);
  • одержання розрахункових документів від РРП та введення їx у систему автоматизації банку (САБ).

     Вутрішньобанківська платіжна система.

     За  наявності в КБ філій  виникає  проблема виходу в СЕП для кожної з них. Вихід може бути  безпосереднім (є прямий вихід в СЕП) або опосередкованим (вихід в СЕП має тільки головний банк). У цьому разі банку потрібно створювати свою  внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС).

     Функціонування ВПС характеризується такими рисами:

  • консолідація коштів ycix установ даного банку на одному коррахункуку, що розширює платіжні можливості кожної структури банку порівняно з тим, якби вони мали свої коррахунки в НБУ;
  • посилення ролі головного банку в організації міжбанківських розрахунків ycix його структур, оскільки всі потоки документів і платежів проходять через АРМ-3 головного банку.
  • здійснення платежів між структурами одного банку за допомогою програмно-технічних засобів самого банку без виведення їх у СЕП, що сприяє Y5 прискоренню, спрощенню i здешевленню;
  • ведення субкоррахунківюв для всіх філій банку безпосередньо в ВПС з відбиттям на них не тільки  внутрішньобанківських, а й позабанківських платежів,що зумовлює поєднання ВПС із СЕП.

     Забезпечує  діяльність ВПС головний розрахунковий  центр КБ. Він веде субкореспондентські  рахунки для  кожної філії банку, за якими самостійно здійснює міжфілійні платежі всередині самого банку. Створення ВПС потребує значних витрат на забезпечення філій програмно-технічними засобами та підтримки технологічного процесу. Тому таку систему доцільно створювати у великих банках, що мають багато філій i добрий фінансовий стан. ВПС ycпішно функціонує у таких банках, як Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Аваль, Приватбанк тощо[1, c. 349-352].

 

 
      Список використаної літератури

  1. Ананьєв О. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: Підручник/ Олександр Ананьєв, Василь Білик, Яків Гончарук,; Ред. Я. А. Гончарук. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 583 с.
  2. Лавінський Г. Автоматизовані системи обробки економічної інформації: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів / Гліб Володимирович Лавінський (ред.). — К. : Вищ. школа, 1995. — 287с.
  3. Лук’янова В. Комп’ютерний аналіз даних: Посібник/ Валентина Лук’янова,. - К.: Академія, 2003. - 341 с.
  4. Охтень О., Кисельов М. Електронні документи і стандартизація // Право України. – 1998. – № 3. – С. 45–48, 61.
  5. Тоцька О. Система обробки економічної інформації: Лабораторний практикум:Навч. посіб. для студ. екон. спец. ВНЗ / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Економічний факультет. Кафедра фінансів підприємств і кредиту. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 148с.
  6. Тоцька О. Методичні матеріали до тестування з дисципліни "Система обробки економічної інформації", "АРМ економіста-фінансиста", "Інформаційні системи і технології у фінансах" для студентів економічних спеціальностей / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Економічний факультет. Кафедра фінансів підприємств і кредиту. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 52с.
  7. Черняк О. Системи обробки економічної інформації: Підручник/ Олександр Черняк, Андрій Ста-вицький, Галина Чорноус,. - К.: Знання , 2006. – 447 с.
  8. Экономическая информатика: Учебник для вузов/ Под ред. В.В.Евдокимова. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. - 592 с

Информация о работе Автоматизоване робоче місце (АРМ)