Аналіз діяльності підприємства“МакДональдз Юкрейн Лтд ”

 

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує частку власних коштів (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Коефіцієнт фінансової автономії на підприємстві на кінець 2009р. збільшився на 0,38, хоча його значення є нижчим за критичне. Низьке значення цього коефіцієнта свідчить про фінансову нестійкість, нестабільність та залежність від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Цей показник має від’ємне значення, що пояснюється перевищенням величини необоротних активів над величиною власного капіталу. Хоча  коефіцієнт маневреності власного капіталу й має тенденцію до збільшення, але є значно меншим за допустиме значення.

Коефіцієнт довгострокового  залучення коштів характеризує з позиції довгострокової перспективи залежність підприємства від зовнішніх чинників. Як у 2009 р., так і у 2010 р. значення цього коефіцієнту дорівнює 2,58. Це пояснюється присутністю у підприємства довгострокових зобов’язань.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів в довгостроковій перспективі, про що свідчить значення цього коефіцієнта (0,04 у 2010 р. та (-0,54) у 2011 р.).

Коефіцієнт фінансового  ризику показує обсяг зобов’язань, що припадає на кожну гривню власних, вкладених в активи підприємства коштів, і характеризує рівень залежності підприємства від залучених джерел фінансування. Значення цього коефіцієнту на кінець 2011 р. зменшилось на 49,51, але є значно більшим за нормативне. Коефіцієнт свідчить про те, що на кожну гривню власних коштів приходиться 2,86 грн. зобов’язань (більша частина майна підприємства сформована за рахунок зобов’язань). Це свідчить про небезпеку неплатоспроможності.

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

У складі абсолютних показників фінансової стійкості здебільшого  виділяють групу показників наявності  джерел формування запасів та групу забезпеченості запасів джерелами їх формування (Таблиця 2.5). Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування визначають тип короткострокової (поточної) фінансової стійкості підприємства.

 

Таблиця 2.5

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Джерела формування запасів	2010 рік		2011 рік
	Наявність	Забезпеченість	Наявність	Забезпеченість
1. Власні	- 12652	- 11364	- 19685	- 18856
2. Власні та довгострокові  позикові	- 1589	- 309	- 4617	- 3788
3. Загальна сума джерел	- 14241	- 11673	- 24302	- 23473
Тип фінансової стійкості	S = {0;0;0}		S = {0;0;0}

 

Виходячи з розрахунків  можна зробити висновок, що підприємство як у 2010 р., так і у 2011 р. має кризовий стан фінансової стійкості. Для формування запасів залучається кредиторська заборгованість. За цього типу стійкості підприємство знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші від суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів.

Така ситуація свідчить про неспроможність підприємства розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Вона стає причиною нестійкого фінансового  стану в поточному періоді, що призводить до втрати фінансової рівноваги  у довгостроковій перспективі.

Керівництву підприємства необхідно негайно з’ясовувати причини такого стану, розробляти заходи щодо відтворення фінансової стійкості. Необхідно спрямовувати дії на обґрунтоване зменшення запасів і витрат, поповнення власних оборотних коштів і прискорення обертання капіталу в поточних активах.

Важливим аспектом фінансового  аналізу є визначення запасу фінансової стійкості, що дає змогу належним чином обґрунтувати управлінські рішення  в бізнесі. Такий аналіз прийнято називати маржинальним аналізом. Методика його базується на вивченні співвідношення між трьома групами важливих економічних показників: «витрати — обсяг виробництва (реалізації) продукції — прибуток» і прогнозуванні величини кожного із цих показників при заданому значенні інших.

Для розрахунку запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства використовують такі показники форми № 2:

1) виручку від реалізації (без ПДВ і АЗ) (рядок 035 ф.  № 2);

2) маржинальний дохід  (ряд. 050 ф. № 2);

3) постійні витрати  (рядки 070, 080 ф. № 2).

На основі вказаних даних  ф. № 2 визначають поріг рентабельності та запас фінансової стійкості.

Поріг рентабельності (П_рен) являє собою відношення суми постійних витрат (ПВ) до питомої ваги маржинального доходу у виручці (ПВМД)

Економічний зміст  цього показника полягає в  тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Рентабельність тут дорівнює нулю. За допомогою цього показника розраховують запас фінансової стійкості (ЗФС): ВР – П_рен.

Аналіз порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості наведено в таблиці 2.6.

 

Таблиця 2.6

Аналіз запасу фінансової стійкості

п/п	Показник	2010 р.	2011 р.
11	Виручка від реалізації за мінусом ПДВ, тис. грн.	2291	4709
12	Сума маржинального  доходу, тис. грн	х	х
33	Сума умовно-постійних  витрат, тис. грн.	427	609
44	Частка маржин. доходу у виручці (рядок 2/рядок 1)	2291	4709
55	Поріг рентабельності, тис. грн.	0,18	0,13
66	Запас фінансової стійкості  тис. грн.	2290,82	4708,87

 

Виходячи з даних  таблиці можна зробити висновок, що поріг рентабельності в 2011 р. зменшився порівняно з 2010 р. на 0,05 тис.грн. та склав 0,13 тис.грн. Цей показник означає, що підприємству необхідно отримати 0,13 тис.грн. виручки, щоб покрити всі постійні витрати.

Запас фінансової стійкості у 2010-2011 рр. має від’ємне значення, що свідчить   про неспроможність підприємства   покрити   свої   постійні  витрати.

 

 

 

 

          2.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Платоспроможність   підприємства   характеризується   його  можливістю  і здатністю своєчасно й повністю  виконувати  свої   фінансові   зобов’язання перед   внутрішніми та   зовнішніми   партнерами,  а   також державою.

Основними ознаками платоспроможності  є:

1) наявність у достатньому  обсязі коштів на поточному  рахунку;

2) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Оцінка платоспроможності  необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування  його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів  і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.

Поточна платоспроможність  характеризує поточний стан розрахунків  на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити  покриття поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.

Перспективна  платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність.

Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом.

Ліквідність балансу  виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Аналіз  ліквідності балансу наведено в таблиці 2.7.

Проаналізувавши   дані   таблиці   можна зробити   висновок,   що   у   2009-2010 рр. А1<П1, А2 >П2, А3>П3 та А4<П4. Зіставлення А1 та П1 свідчить   порушення ліквідності балансу та про поточну неплатоспроможність (проблеми з платоспроможністю в період до 3 місяців) підприємства.

Поточною  неплатоспроможністю   характеризується   стан   підприємства,   якщо  на   конкретний  момент  через   випадковий  збіг  обставин   тимчасово суми   наявних   в   нього коштів та  високоліквідних   активів   недостатньо   для   погашення   поточного   боргу,   що   відповідає   законодавчому визначенню як неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати грошові   зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх   сплати,  у   тому  числі   із   заробітної   плати,   а  також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів не інакше, як через відновлення платоспроможності.

 

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу за 2010 рік, грн.

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
						на    початок періоду	на кінець періоду
1	2	3	4	5	6	7	8
Група А1 (грошові кошти) р. (220 + ... + 250)	227	247	Група П1 (кредиторська заборгованість, кредити банку, строк повернення яких не настав) р. (520 + ... + 610)	8251	7224	8024	6977
Група А2 (дебіторська заборгованість, готова продукція) р. (150 + ...+ 210)*	5155	1531	Група П2 (короткострокові кредити  банку) р. (500 + 510)	x	x	x	x
Група А3 (виробничі запаси, незавершене  виробництво) р. (100 + ... + 140)	1280	829	Група П3 (довгострокові кредити  банку) р. 480	11063	15068	9783	14239
Група А4 (необоротні активи) р. (080 + 270)	13066	14411	Група П4 (постійні пасиви) р. (380 + 430 + 630)	414	-5274	-12652	-19685
БАЛАНС	19728	18549	БАЛАНС	19728	11744	х	х

 

На початку періоду  на підприємстві було достатньо грошових коштів та інших найліквідніших активів групи А1 у 2010-2011 рр. За рахунок групи А1 компенсувалася група А2 однак така компенсація є лише вартісною, а в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Умова А3>П3 виконується, що свідчить про високий рівень перспективної платоспроможності підприємства, про наявність у нього достатнього обсягу запасів та інших активів, що повільно реалізуються.

Для якісної оцінки ліквідності  та платоспроможності підприємства крім аналізу ліквідності балансу проводять розрахунок і аналіз сукупності відносних аналітичних показників – фінансових коефіцієнтів ліквідності  (Таблиця 2.8). 

 

Таблиця 2.8

Аналіз ліквідності  та платоспроможності підприємства за відносними показниками

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,807	0,361	-0,447
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,012	0,246	0,234
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	8251,00	7224,00	-1027,00
Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності	0,5	0,49	-0,01

 

Таблиця 2.9

Нормативи ліквідності  та платоспроможності підприємства

Показник	Рекомендоване значення
Коефіцієнт  поточної ліквідності	1,5 – 2
Коефіцієнт  швидкої ліквідності	0,5 – 1
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	0,2 – 0,35
Коефіцієнт  відновлення (втрати) платоспроможності	>1

 

Коефіцієнт поточної ліквідності показує недостатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Значення цього коефіцієнту на кінець 2010 р. зменшилось на 0,447 та становило 0,361, отже на кожну грошову одиницю зобов’язань припадає 3,61 грошових одиниць оборотних активів. Коефіцієнт поточної ліквідності наближений до рекомендованого значення.