Інформація у логістиці

 

     Інформація  у логістиці 

     1. Характеристика інформаційних потоків в логістиці. В основі процесу керування матеріальними потоками лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах. Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка пов’язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.

     Інформація  виступає рушієм діяльності логістичної  системи і тримає її відкритою - здатною  пристосовуватися до нових умов. У  зв’язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку.

     В загальному вигляді інформаційний  потік є переміщенням у деякому  середовищі даних, виражених у структурному вигляді.

     Щодо  логістики інформаційний потік - це сукупність циркулюючих у логістичній  системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за логістичними операціями.

     Зростання ролі інформаційних потоків у  сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами:

1. для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару, строки постачання, відвантажувальні документи і т.п. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу;
2. з позицій управління запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та дострокової інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту;
3. інформація збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг.

     У логістиці виділяють такі види інформаційних потоків:

Залежно від виду систем, які пов’язуються потоком:

     - горизонтальний, який належить до  одного рівня ієрархії логістичної  системи;

     - вертикальний - від верхнього рівня  логістичної системи до нижнього.

Залежно від місця проходження:

     - зовнішній, що циркулює всередині  логістичної системою і зовнішнім  середовищем;

     - внутрішній, що циркулює всередині  логістичної системи або її  окремого елемента.

Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи:

     - вхідний;

     - вихідний.

За  видом носіїв інформації:

     - на паперових носіях;

     - на магнітних носіях;

     - електронні;

     - інші.

Залежно від призначення:

     - директивні (управляючі);

     - нормативно-довідкові;

     - обліково-аналітичні;

     - допоміжні.

     Взаємозв’язок матеріального та інформаційного потоків  є очевидним, однак відповідність  одного потоку іншому є умовною. Власне кажучи, вміст матеріального потоку, як правило, відображають дані інформаційного потоку, але за часовими параметрами  вони можуть не збігатися. На практиці в логістичних системах матеріальні  та інформаційні потоки нерідко випереджають або запізнюються один щодо одного. Векторна взаємо відповідність матеріальних та інформаційних потоків також має специфічну особливість, яка полягає в тому, що вони можуть бути як односпрямовані, так і різноспрямовані:

• випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення;
• випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку-це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу;
• одночасно з матеріальними потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку;
• услід за матеріальним потоком в зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу за кількістю або за якістю, різноманітні претензії, підтвердження.

     Шлях, яким рухається інформаційний потік  у загальному випадку може не збігатися  з маршрутом переміщення матеріального  потоку.

     Вимірюється інформаційний потік кількістю  обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік  ґрунтується на переміщенні паперових  або електронних документів. Залежно  від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих  одиниць паперових документів або  сумарною кількістю документорядків у цих документах, або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.

     Інформаційний потік характеризується такими параметрами: джерело виникнення; напрямок руху потоку; періодичність; вид існування; швидкість передачі та прийому; інтенсивність  потоку та ін.

     Управління  інформаційним потоком можна  здійснювати таким чином: змінюючи напрямок потоку; обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху. 

     2.Інформаційне забезпечення логістики та інформаційні системи. Серед різноманіття пошуків шляхів розвитку ринку, засобів виробництва, нових напрямків діяльності комерційно-посередницьких організацій і підприємств викликають значний інтерес наукові дослідження і практичні новації, поєднувані поняттям логістики.

     Протягом  останнього років бурхливо розвиваються засновані на інформатиці нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у цих технологіях центральне положення. Підприємство є відкритою  системою, що матеріальним і інформаційним  потоками зв'язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і транспортними  організаціями. При цьому виникають  труднощі подолання місць стику  між інформаційними системами підприємства й інших організацій. У місцях стику матеріальний чи інформаційний  потік переходить через границі  правомочності і відповідальності окремих підрозділів чи підприємства через границі самостійних організацій. Забезпечення плавного подолання місць  стику є однією з важливих задач  логістики.

     Інформаційне  забезпечення логістичного управління є однією з найбільш важливих і  актуальних проблем. Інформація стає логістичним  виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще  керування запасами, погодженість дій  постачальника і споживача, заміна складування готової продукції  складуванням напівфабрикатів  чи сировини). Завдяки інформації вдається також  прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного ланцюжка). Недолік своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалів, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання  підстрахуватися.

     Інформаційна  техніка може значно сприяти виконанню  вимог ринку. Визначеного росту  ефективності можна досягти і  за допомогою локальних і обчислювальних систем, а також у результаті застосування інтегрованих інформаційних і управлінських  систем, що «переступають» границі  між підрозділами підприємств.

     При раціоналізації логістичних процесів у минулому основна увага, як правило, приділялося фізичному підйомно-транспортному  процесу. Сьогодні увага усе більш  звертається на інформаційний потік, за допомогою якого планують матеріальний потік, керують ним і контролюють  його. Поліпшення інформатики й організації  нерідко може принести більший ефект, чим технічні інновації.

     Кожен рух матеріалів зв'язаний з передачею  інформації. Деякі повідомлення випереджають вантаж, авізують його прибуття. Інформаційне випередження дозволяє одержувачу вчасно підготувати його приймання. Інші дані супроводжують вантаж, вони характеризують вид і кількість товарів, відправника, одержувача і власника, звертають  увагу на небезпечні властивості  товару. Третій вид інформації випливає за матеріальним потоком і часто  йде в зворотному напрямку (підтвердження  прийому, фактурування, пред'явлення  рекламацій, додаткові замовлення, запити і т.п.). Інформаційний потік  буває більш складним, чим матеріальний, він охоплює і такі підрозділи підприємства, через які матеріал прямо не проходить.

     Інформація  стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника і споживача, заміна складування готової продукції  складуванням напівфабрикатів і  сировини). Завдяки інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного  ланцюжка). Недолік своєчасної інформації викликає нагромадження матеріалу, оскільки непевність споживача, як і  непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

     Ринок пред'являє підприємствам значні вимоги. Треба усе швидше модернізувати  продукцію, краще володіти цінами, враховувати  витрати, аналізувати ефективність окремих замовлень і продуктів. Від крупносерийної продукції «для складування» (по розсуду виробника, тобто конкретних замовлень у  момент запуску виробництва) у ряді галузей усі частіше переходять до штучного виробництва по конкретних замовленнях зі швидкими постачаннями. Щоб підприємство могло оперативно реагувати на вимоги ринку, йому необхідно  підвищити:

• прозорість діяльності (треба мати у своєму розпорядженні актуальні дані про стан і тенденції розвитку ринку);
• гнучкість (зміни вимог ринку треба швидко впроваджувати у виробництво);
• ефективність (вимоги ринку повинні виконуватися з гранично низькими витратами, щоб підприємство витримувало конкуренцію).

     Інформаційна  техніка може значно сприяти виконанню  цих вимог. Визначеного росту  ефективності можна досягти і  за допомогою локальних обчислювальних систем, але прозорість і гнучкість  значно підвищуються лише в результаті застосування інтегрованих інформаційних  і управлінських систем, що «переступають» границі між підрозділами підприємства.

     Інтеграція  інформаційних процесів означає. Що будь-яка інформація підготовляється і записується в базу даних тільки один раз, причому вона може використовуватися для різних цілей. Інформаційні процеси взаємопов'язані і взаємодіють за посередництвом єдиної бази даних. Зміст і структуру всієї бази даних тому треба проектувати разом з обліком вимог всіх інформаційних систем підприємства.

     Інформаційні  системи забезпечують підготовку, уведення, збереження, обробку, контроль і передачу даних. Вони відрізняються ієрархічною структурою. Ступінь їхньої автоматизації звичайно відносно висока. Інформаційні системи бувають реалізована як мережа взаємозалежних обчислювальних машин різної величини й абонентських пунктів (терміналів). Їхньої підсистеми виконують функції на різних рівнях керування, як правило, використовуючи загальний банк даних. Інформацію усе більш високого рівня одержують стиском даних з детальної бази більш низьких рівнів. Детальні дані передаються на більш високий рівень только у випадку значних відхилень від необхідного чи очікуваного стану.

     Логістичні  інформаційні системи являють собою відповідні інформаційні мережі, що починаються з денних вимог замовників ( що представляють чисто стохастичну величину), що поширюються через розподіл і виробництво до постачальників. Ці системи звичайно розділяються на три групи.

     Інформаційні  системи для прийняття  довгострокових рішень про структури  і стратегії (так названі планові системи). Вони служать головним чином для створення й оптимізації ланок логістичного ланцюжка. Для планових систем характерна пакетна обробка задач.

     Інформаційні  системи для прийняття  рішень на середньострокову і короткострокову  перспективу (так називані диспозитивні чи диспетчерські системи). Вони спрямовані на забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Мова йде, наприклад, про розпорядження (диспозиції) внутрішньоза-водським транспортом, запасами готової продукції, забезпеченні матеріалами і підрядними постачаннями, запуску замовлень у виробництво. Деякі задачі можуть бути оброблені в пакетному режимі, інші вимагають інтерактивної обробки (on-line) через необхідність використовувати як можна більш актуальні дані. Дипозитивна система підготовляє усі вихідні дані для прийняття рішень і фіксує актуальний стан системи в базі даних.