Інформаційне забезпечення дистрибуції

Дата добавления: 23 Декабря 2012 в 06:48
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: контрольная работа
Скачать полностью (42.07 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Інформаційне забезпечення дистрибуції.docx

  —  45.95 Кб

Інформаційне забезпечення дистрибуції

Здатність інформаційної  системи підприємства реагувати  вчасно на запити споживачів

Швидкість, точність і детальність  повідомленя 

Система ліквідації помилок  і недоліків у дистрибуції

Ефективність процедур і  час, необхідні для відновленя функцінування  системи дистрибуції (наприклад, скарги, помилки при оформленні накладних, пошкодження в дорозі тощо)

Час реагування на помилки  та час усування недоліків

Післяпродажне обслуговування

Ефективність надання  послуг після доставки (технічні консультації, запасні частини, модернізація обладнання тощо)

Час та якість реагування на проблему

Обслуговуваня споживача  передбачає врахування персоналом логістичної  служби підприємства індивідуальних потреб клієнтів. Для оцінювання існуючого  рівня обслуговування на підприємстві використовують такі показники:

  1. Час доставки розраховують  від моменту отримання замовлення на виконання робіт і до моменту його виконання.
  2. Надійність доставки. Показник, який характеризує готовність підприємства дотримуватись умов поставок, розраховують за формулою:

 

 ×100%.

 

  1. Готовність до здійснення доставки (ймовірність дефіциту). Показник, який характеризує готовність підприємства підтримувати базовий рівень обслуговування, розраховують за формулою:

 

×100%.

 

 

  1. Якість доставки. Показник, який характеризує готовність підприємства виявляти та усувати недоліки в обслуговуванні, розраховують за формулою:

 

×100%.

 

 

  1. Гнучкість поставки. Показник, який характеризує готовність підприємства задовольняти індивідуальні запити споживачів, розраховують за формулою:

 

×100%.

 

  1. Гнучкість оплати. Показник, який характеризує спроможність підприємства пропонувати споживачам вигідні для них форми оплати за трансакцію, зокрема «товарний кредит» аби відтермінувати оплати, розраховують за формулою:

 

×100%.

 

Дуже важливо визначити  пріорітет в політиці обслуговування, оскільки досягти максимального  рівня обслуговування для всіх споживачів економічно не вигідно. Як свідчить практика, прибуток насамперед залежить від невеликої  кількості споживачів, які купують  порівняно невелику кількість вартісних  товарів (рис 2.3).

До прикладу, інноваційний розвиток системи управління міським  транспортом загального користування (диспетчеризація, автоматизація керування  рухом): підвищуємо надійність прибуття та скриговуємо час очікування, тобто  підвищуємо рівень обслуговування –  у результаті починають зростати витрати і доходи.

 

 

 

Це означає, що 20% споживачів, які купують 20% товарів виконують  лише 4% трансакцій, водночас вони дають 64% від всього прибутку підприємства 0,80×0,80). Отже, обслуговування ключових клієнтів, які купують найважливіші товари, повинно бути на максимально  високому рівні, що уможливить підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

2.5. Прийняття рішення щодо локалізації логістичного центру інноваційного підприємства

Одним із об’єктів логістичних рішень, що стосується визначення раціональних логістичних каналів, необхідно вважати локалізацію дистрибуційної мережі, тобто вибір місця розташування логістичних центрів, гуртовень, складів, роздрібних точок. Така проблема є ключовою, наприклад, для виробників м’ясо-молочної, пиво-безалкогольної, овочевої продукції, продукції швейних підприємств тощо.

Маючи на меті, наприклад, оптимізацію  розміщення логістичного центру на певній території, з врахуванням існуючого  розташування на цій території постачальників і споживачів (об’єктів роздрібної торгівлі), скористаємося системою координат, визначивши координати Xj та Yj. Кінцеві рівняння визначення координат оптимальної локалізації логістичного центру такі:

 

Y=

 

i·xi + j·xj

 

 

i + j 

 

 

 

i·yi + j·yj

i + j

 

 

 

 

 

 

де pi – пропозиція товарів і-м постачальником;

qj – попит на товари j-го споживача;

xi – відстань від пункту 0 сітки до і-го постачальника;

xj – відстань від пункту 0 сітки до j-го споживача.

Таке правило означає  використання на початковому етапі  спрощеної структури критерію мінімуму витрат без врахування відношень  «trade off» з іншими складовими логістичних витрат. Такими важливими витратами при конфігуруванні логістичної мережі є транспортні витрати. Такий підхід до визначення місця оптимальної локалізації об’єкту грунтується на економічній інтерпретації визначення центру ваги локалізованої сукупності «ваг», тобто кількості вантажу в кожному пункті «іj», транспортування яких до вибраного місця локалізації забезпечуватиме мінімальні транспортні витрати. Один з найпростіших методів моделювання логістичної мережі – евристичне моделювання – грунтується на мінімізації транспортних витрат з переміщення матеріалів до місця локалізації виробництва чи дистрибуції та від нього готових виробів до місць споживання. Цей метод використовується організаціями, що мають багато постачальників і багато ринків збуту.

В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого  об’єкту має бути скоректований («зважений») рівнями усіх тарифів, тобто:

 

 

 

де Ri – cтавка за перевезення сировини від постачальників на одиницю відстані;

rj – cтавка за перевезення виробу до споживача на одиницю відстані.

Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки  є його простота і однозначність  отримання початкового варіанту локалізації виробничого або  дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих роектних рішень.

Метод сітки має такі недоліки:

  • оптимізації підлягає локалізація лиш одного об’єкта;
  • статичний характер отриманих рішень що до локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного араметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;
  • використання постійних трансортних тарифів, нееластичних  відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дісності: як правило рівень тарифів є дегресивним;
  • відсутність врахування топографічних характеристик локалізації об’єкта.

 

2.6. Ухвалення рішення  про користування послугами найманого  складу

Визначення дійсної вартості вантажопереробки на складі дозволяє приймати обгрунтовані рішення щодо критичної величини складу. Оптовику сьогодні найчастіше доводиться вибирати між організацією власного складу і  використанням для розміщення запасу складу загального користування. В  останьому випадку власник складу включає виконання логістичних  операцій і вартість збереження. Вибір  між власним і найманим складом  можна визначити з графіка, представленого на рис.2.6.

Рис.2.6. Ухвалення рішення  про використання власного чи найманого  складу


Описание работы
Здатність інформаційної системи підприємства реагувати вчасно на запити споживачів
Швидкість, точність і детальність повідомленя
Система ліквідації помилок і недоліків у дистрибуції
Содержание
содержание отсутствует