Украинский язик

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2013 в 15:32, статья

Описание работы

Трудові відносини між працівником і підприємством повинні бути оформлені трудовим договором або контрактом, визначення яких дає КЗпП. Можливий ще один варіант оформлення трудових відносин - трудова угода, порядок укладення якої визначається главою 3 Цивільного кодексу. Трудовий договір в Кодексі законів про працю України (КЗпП) визначається так: "Стаття 21. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому р

Работа содержит 1 файл

Самостійна робота.docx

— 44.98 Кб (Скачать)

Самостійна  робота

 

1."Мозковий штурм": технології проведення

"Мозковий штурм" - найбільш  відомий і розповсюджений прийом  генерування нових ідей шляхом  творчої співпраці групи спеціалістів. У процесі "мозкового штурму" учасники висувають і розвивають  власні ідеї, ідеї своїх колег, використовують одні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Щоб забезпечити максимальний ефект, "мозковий штурм" повинен підпорядковуватися певним правилам, інакше він перетворюється в звичайну нараду.  
 
"Мозковий штурм" - прийом активізації творчого мислення, шо побудований на створенні такої атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок та ідей.  
 
Учасники мозкового штурму  
Бухгалтери, фінансисти, плановики, конструктори, технологи, енергетики, інструментальники, працівники служб матеріально-технічного постачання, збуту, представники споживача тощо. Важливо, щоб серед учасників штурму були спеціалісти з різним досвідом. Вони повинні мати уявлення про проблему, але не надто детально ЇЇ знати, тобто бути незалежними. Небажано, щоб в сесії брали участь керівник та його підлеглі.  
 
Стадії мозкового штурму  
На першій стадії забороняється обговорювати висунуті ідеї та пропозиції (вважається, що критичні зауваження переривають творчий процес, заважають висуванню нових ідей). На цій стадії перевага надасться кількості, а не якості ідей, що висуваються. На другій стадії учасники повинні розвинути висунуті ідеї: в будь-якій з них можна знайти раціональне зерно. Звичайно, учасники засідання концентрують свою увагу перш за все на позитивних сторонах ідей. Саме їх вони і намагаються розвинути. Тому додаткові ідеї, що висуваються в процесі обговорення, можуть базуватися на ідеях інших учасників або, навпаки, бути для них фундаментом, каталізатором. Значний ефект дає комбінування ідей шляхом складання переліку всіх запропонованих варіантів виконання функції, що аналізується, з зазначенням переваг і недоліків кожного з варіантів. При обговоренні цього переліку спеціалістами різних професій виникають нові, більш оригінальні та плідні ідеї, засновані на комбінаціях ініше висунутих пропозицій.  
 
Правила для учасників мозкового штурму  
- учасники розміщуються обличчям один до одного;  
- забороняються суперечки, критика, оцінка того, що пропонується;  
- час виступу для учасника - 1-2 хв.  
- висловлюються будь-які ідеї, навіть абсурдні, кількість ідей важливіше їх якості;  
- відбір ідей, їх оцінка проводяться невеликою групою спеціалістів вже після проведення "мозкового штурму"  
- керівник повинен спрямовувати хід дискусії, задавати стимулюючі питання , підказувати, використовувати жарти, репліки, які створюють неформальну обстановку.  
 
Рекомендації  
 
- ідеї варто зустрічати зі схваленням;  
- необхідно вірити у можливість розв'язання проблеми дозволяється задавати питання, які розвивають ідею варто прагнути до вирішення висунутої проблеми;  
- всі учасники рівноправні;  
- групі не ставиться конкретне завдання, а характеризується проблема в цілому;  
- небажані перешіптування, жести, які відволікають увагу від вирішення проблеми;  
 
Однак не кожна проблема вирішується за допомогою прийому "мозкового штурму". Він ефективний при вирішенні не дуже складних завдань загального, особливо організаційного характеру, коли проблема добре знайома всім учасникам наради та група володіє достатньою інформацією про неї. При вирішенні складного завдання потрібно мати 400-500 ідей, що може бути отримано протягом декількох сесій (нарада з застосуванням "мозкового штурму").  
 
В окремих випадках використовують зворотний "мозковий штурм". Він відрізняється від прямого тим, що тут велика увага надається критиці ідей, що висловлюються. На зборах (сесіях) вирішуються більш вузькі, спеціальні завдання. Змістом роботи на сесії є всебічний аналіз слабких місць в об'єкті який необхідно удосконалити або замінити новим. Цей прийом особливо ефективний на попередній стадії проведення аналізу, коли головне завдання - виявити як можна більше недоліків, викрити максимум наявних резервів.  
 
Письмовий мозковий штурм застосовується, якщо немає можливості зібрати спеціалістів в одному місці (на підприємстві, у науково-дослідних інститутах тощо). Для організації та безпосереднього проведення сесії створюється комісія з найбільш компетентних у вирішенні поставленого завдання спеціалістів. Розрізняють два види організації письмового "мозкового штурму". 

 

2.Контракт, трудова угода:  вимоги до змісту та оформлення

Трудові відносини між  працівником і підприємством  повинні бути оформлені трудовим договором або контрактом, визначення яких дає КЗпП. Можливий ще один варіант оформлення трудових відносин - трудова угода, порядок укладення якої визначається главою 3 Цивільного кодексу. Трудовий договір в Кодексі законів про працю України (КЗпП) визначається так: "Стаття 21. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін".Трудовий контракт укладається тільки у випадках, коли передбачаються додаткові відносини, не врегульовані законодавством (умови матеріального забезпечення, організації праці працівника, розірвання договору тощо). Разом із тим, умови трудового контракту не повинні суперечити чинному законодавству, погіршувати права працівника. У ньому угодою сторін встановлюються строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці й умови розірвання договору з працівником. Вимоги контракту двосторонні, конкретніші й чіткіше обумовлені порівняно з трудовим договором як стосовно працівника, так і підприємства. Наприклад, у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. Роботодавець й особи, які за своїми службовими обов'язками мають доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. Це не поширюється на умови контракту, що регулюються чинним законодавством.Трудова угода укладається в письмовій формі між підприємством і працівником на виготовлення будь-яких виробів, продукції, виконання робіт або надання послуг, як правило, у визначеному обсязі й у певний проміжок часу (хоча трудова угода може бути і безстроковою), за передбаченим розміром оплати.Трудова угода укладається на невеликий термін, як правило, на один рік. Причому, в цьому випадку не враховується наведене вище положення закону про умови укладання строкових договорів. Тобто, власник або уповноважений ним орган не лише має можливість укласти із працівником безстроковий договір, але і повинен це зробити, але замість того, щоб виконати положення закону, він його порушує і укладає трудову угоду на конкретний строк. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. В законодавчих актах про працю розрізняють загальну правову модель трудового договору і її модифікації в залежності від терміну, особливостей характеру роботи, що виконується, кількості трудових функцій, що виконуються, порядку виникнення трудових правовідносин.

У статті 21 КЗпП передбачені види трудового договору в залежності від терміну.

Трудовий договір на невизначений строк (безстроковий) укладається з  дотриманням загальних положень. Цей договір звичайний і він  укладається між роботодавцем і  найманим працівником. Такий договір  укладається у всіх випадках, якщо законодавством не передбачені спеціальні норми для конкретного виду робіт  або категорій працівників.Трудовий договір на певний строк. Строковий трудовий договір може укладатися лише у випадках, встановлених у законодавстві, а також у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника. При укладенні трудового договору на певний строк, цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, але також і настанням певної події, наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; працівника, який звільнився з роботи в зв'язку з призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; обранням народним депутатом або на виборну посаду (п. 7). Також строковий договір може укладатися для заміни тимчасово відсутнього працівника.Трудовий договір на час виконання певної роботи є різновидом строкового трудового договору, однак його припинення пов'язане із закінченням обумовленої договором роботи.Трудовий договір про тимчасову роботу. Такий договір укладається з працівниками, які прийняті на роботу на термін до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника - до 4 місяців. Тимчасові працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника за 3 дні.Трудовий договір про сезонну роботу. Сезонними вважаються роботи, які з природних і кліматичних умов виконується не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців. З працівником, що виконує сезонні роботи, укладається трудовий договір. Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу згідно з нормами, розцінками, тарифними ставками, які діють на підприємстві, і не може бути нижчою мінімальної заробітної плати при умові виконання норм праці.Трудовий договір з трудящим-мігрантом. Трудова діяльність працівника оформлюється трудовим договором (контрактом), який вручається працівнику до виїзду на роботу. Також в трудовому договорі повинні міститися всі основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про зміст роботи, умови праці та її оплату, тривалість робочого дня і відпочинку, умови мешкання, а також термін дії трудового договору, умови його розірвання, порядок відшкодування транспортних витрат.Контракт - це передусім строковий трудовий договір. Існують два види контрактів:

1) трудові контракти з  державними службовцями, які регулюються  окремими законодавчими актами, такими як Постанова КМУ від  19.03.93 р. №203 "Про застосування  контрактної форми трудового  договору з керівником підприємства, що є у державній власності"; ПКМУ від 02.08.95 р. №597 "Про  Типову форму контракту з керівником  підприємства, що є у загальнодержавній  власності"; ПКМУ від 24.02.97 р.  №189 "Про затвердження особливостей  застосування типової форми контракту  з керівником підприємства, яке  знаходиться в загальнодержавній  власності, при укладанні контрактів  з директорами шахт Міністерства  вугільної промисловості".

2) трудові контракти підприємств  недержавної форми власності.  Порядок укладення, зміст та  значення таких трудових контрактів  визначається в Постанові КМУ  "Про впорядкування застосування  контрактної форми трудового  договору" від 19.03.94 р. №170.

Контрактна форма трудового  договору застосовується на підприємстві незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності тільки у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Стосується вона працівників, які працюють або працевлаштовуються за трудовими договорами на визначений строк чи на час виконання певної роботи.Трудові угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори). Трудовий договір складається тільки у письмовій формі, якщо: це передбачено законодавством; на цьому наполягає працівник; якщо цей працівник неповнолітній; а також при особливих умовах праці (географічних, геологічних і підвищеного ризику для здоров'я). В інших випадках складання трудового договору в письмовій формі необов'язкове, можливе складання в усній формі.

При укладенні трудового  договору (контракту) громадянин зобов'язаний подати такі документи:

1. Паспорт або інший  документ, що посвідчує особу.

2. Трудову книжку.

3. Заяву на ім'я керівника  підприємства чи установи.

У деяких випадках, передбачених законодавством, додатково необхідно  подати:

4. Документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію).

5. Довідку про стан  здоров'я.

6. Інші документи, які  підтверджують те, що працівник  спроможний виконувати запропоновану  роботу, достатньо знає техніку  безпеки, протипожежну безпеку,  охорону праці, правила застосування  тих або інших матеріалів, сировини, предметів, інструментів, устаткування  тощо.

Забороняється укладення  трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована  робота протипоказана за станом здоров'я.

Крім цього, як правило, потрібно пред'явити:

1. Копію ідентифікаційного  коду, якщо він є.

2. Військовослужбовцям, звільненим  із Збройних сил України та  колишнього СРСР, - військовий квиток.

3. Звільненим з місця  відбування кримінального покарання  - довідку про звільнення.

При укладенні трудового  договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки  відповідності працівника роботі, яка  йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: неповнолітніх, молодих спеціалістів після закінчення професійних, навчально-виховних та вищих  закладів освіти, звільнених у запас  з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, скерованих на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертизи та інших категорій працівників, вказаних у статті 26 КЗпП.

Строк випробовування не може перевищувати трьох, а в окремих  випадках - шести місяців. Для працівників, які приймаються за робочими спеціальностями, він не повинен перевищувати один місяць.

Впродовж усього терміну  випробування підприємство має право  звільнити працівника, якщо встановлено  його невідповідність роботі, на яку  його прийнято. У цьому разі видається  наказ (розпорядження) про звільнення як на працівника, який не витримав терміну  випробування. Працівник має право  оскаржити таке звільнення в суді у порядку, встановленому для  розгляду трудових спорів щодо питань звільнення. При розгляді трудових спорів між роботодавцем і працівником суд, як правило, стає на бік працівника, що цілком зрозуміло і правильно. Тому на практиці дуже складно довести в суді невідповідність працівника встановленим вимогам, тим більше якщо він має документ, що підтверджує його освіту, кваліфікацію, не припускався явних помилок або браку в роботі, не викликав скарг з боку клієнтів тощо.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує  працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і подальше розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Оформлення окремого наказу (розпорядження) у цьому  разі не обов'язкове.

Якщо підприємство до закінчення встановленого строку випробування переконується у відповідності  працівника займаній посаді, у його кваліфікації і спроможності виконувати відповідну роботу, то воно має право  призупинити строк випробування, оформивши це окремим наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу цього  працівника з даного числа як такого, який пройшов строк випробування.

Порядок укладання контракту:

* Контракт може укладатися  як з ініціативи керівника  підприємства, установи, так і особи,  яка наймається на роботу.

Информация о работе Украинский язик